Рішення

від 13.05.2019 по справі 300/555/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2019 р. справа № 300/555/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Грицюка П.П.,

при секретарі Ткачук І.М.,

за участю:

представника позивача - Мельника Р.Я.,

представника відповідача - Яремака Т.І.,

свідків - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Вест" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Вест" (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано, за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0009891406 від 14.11.2018 року за платежем податок на додану вартість на суму 890120 грн, в тому числі за основним платежем 593413 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 296707 грн. Позивач вважає визначення вказаних грошових зобов`язань безпідставними, помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та такими, що виникли в результаті відсутності у контрагентів позивача можливості виконувати роботу (надавати послуги), що не заслуговують на увагу, оскільки ТОВ Комфорт-Вест , як сумлінний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення, яких можливо припустився його контрагент.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.04.2019 року (а.с. 57-61). Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Представник відповідача у відзиві зазначив, що відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з ПП Транспортні Будівельні Системи (код ЄДРПОУ 33169988) за березень 2018 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 17.10.2018 року №916/09-19-14-01-06/32605414, яким встановлено вчинення ТОВ «Комфорт-Вест» порушень податкового законодавства. Вказано, що перевіркою позивача встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «Комфорт-Вест» із ТОВ Транспортні Будівельні Системи . Тому, ТОВ «Комфорт-Вест» безпідставно відобразило в податковому обліку операції по оформлених документах на придбання бітуму нафтового дорожнього БНД 70/100 у ПП Транспортні Будівельні Системи . Також відмічено, що первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем під час перевірки щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ПП Транспортні Будівельні Системи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, оскільки фактичного здійснення господарської операції не відбулось. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ «Комфорт-Вест» відображено в податковому обліку видаткові та податкові накладні за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах. Враховуючи зазначене, висновки акту перевірки є законними, обґрунтованими та зроблені без порушень вимог чинного законодавства (а.с. 57-61).

22.04.2019 року представником відповідача подано на адресу суду відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що твердження відповідача у відзиві є помилковими (а.с. 123-125).

У судовому засіданні представник позивача вимоги, викладені у позовній заяві, підтримав у повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Додатково пояснив, що наявні у позивача документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність здійснення відповідної господарської операції. Вказав, що позивач не може відповідати за будь-які порушення податкового законодавства, які вчинені його контрагентом. ПП Транспортні Будівельні Системи на час здійснення спірних господарських операцій було зареєстровано у м. Львові та на офіційному сайті ДФС України була відсутня будь-яка інформація про зловживання ним в системі оподаткування. Зазначив на принцип індивідуальної відповідальності платника податків.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Окремо вказав, що ПП Транспортні Будівельні Системи відсутнє за місцезнаходженням, крім того транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення бітуму з м. Львів у м. Надвірна не зареєстрований у базі Єдиного державного реєстру МВС.

Свідок ОСОБА_1 суду пояснив, що працює на посаді директора ТОВ "Комфорт-Вест". Зазначив про те, що договір про поставку бітуму він уклав з директором ПП Транспортні Будівельні Системи у центрі м. Львів. Даний догові був укладений у зв`язку із необхідністю у сировині та її вартістю нижче ніж у інших продавців. У зв`язку з великим обсягом товару та неможливістю його одночасного транспортування та зберігання позивач змушений був укласти договір зберігання. Товариство займається поставкою готової асфальтнобетонної суміші в склад якої входить бітум. В подальшому, по мірі потреби у виготовленні вказаної суміші бітум був доставлений транспортом ПП Транспортні Будівельні Системи на виробництво у м. Надвірна. Так, при поставках бітум передавався на переробку для виготовлення асфальтобетонної суміші за Договором №01/03/18 від 01.03.2018 року надання послуг по виготовленню готової продукції з давальницької сировини.

Свідок ОСОБА_2 повідомила про те, що працює на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУ ДФС в Івано-Франківські області. На підставі направлення від 03.10.2018 року нею проведено перевірку за результатами якої встановлено порушення, які викладені в акті перевірки № 916/09-19-14-06/32605414. Вказала, що встановлені нею обставини в сукупності спростовують факт здійснення господарської операції щодо поставки ПП Транспортні Будівельні Системи бітуму позивачу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представників сторін, свідків, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Комфорт-Вест є юридичною особою, перебуває на податковому обліку, як платник податків, є платником податку на додану вартість з 01.07.2016 року (а.с. 11-14).

Згідно вимог п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п. 78.1.1, п. 78.1, ст. 78, п. 82.2, ст. 82 глави 8 ПК України, на підставі наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області №1434 від 02.10.2018 року, посадовою особою відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Комфорт-Вест» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні здійсненні фінансово - господарських операцій з ПП «Транспортні Будівельні Системи» (код ЄДРПОУ 33169988), за березень 2018 року (а.с. 63).

За результатами перевірки складено Акт від 17.10.2018 року №916/09-19-14-01-06/32605414 (а.с. 126-136), яким зроблено висновки, зокрема, про порушення позивачем:

- п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6 ст. 198, п. 201.1., п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 5 розділу III, пп. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2018 року в сумі 593413 гривень.

Крім того, 17.10.2019 року ГУ ДФС в Івано-Франківській області складено Акт за № 325/09-19-14-06/32605414 про відсутність посадової особи, неможливість вручення та підписання посадовою особою ТОВ Комфорт-Вест акту від 17.10.2018 року №916/09-19-14-01-06/32605414 з питань правильності та своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з ПП «Транспортні Будівельні Системи» (код ЄДРПОУ 33169988), за березень 2018 року (а.с. 137)

За наслідками розгляду акту за №916/09-19-14-01-06/32605414, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0009891406 від 14.11.2018 року за платежем податок на додану вартість на суму 890120 грн, в тому числі за основним платежем 593413 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 296707 грн (а.с. 49-50).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням №0009891406 від 14.11.2018 року, позивач звернувся за захистом свого права до суду.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Висновки відповідача про допущення позивачем вказаних вище порушень ґрунтуються на тому, що встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «Комфорт-Вест» із ПП «Транспортні Будівельні Системи» . Первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем під час перевірки щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Транспортні Будівельні Системи» , не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, оскільки фактичного здійснення господарської операції не відбулось.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Так, згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послут (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від`ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

14.03.2018 року між позивачем (як Покупцем) та ПП Транспортні Будівельні Системи (як Постачальником) укладено Договір поставки №14/03-18, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю нафтопродукти в асортименті (надалі товар), а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором. Найменування товару Бітум нафтовий дорожній БНД 70/100 (а.с. 15-16).

Крім того, 20.03.2018 року ТОВ Комфорт-Вест укладено договір відповідального зберігання майна за №20/03-18 з ПП Транспортні Будівельні Системи (зберігач), в особі директора ОСОБА_3 ., що діє на підставі статуту. Згідно з п. 1.1. у порядку та на умовах, визначених цим договором, товароволодівець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього договору наступне майно - бітум нафтовий дорожній БНД 70/100 в кількості 246,40 т., ціна/оціночна вартість 3560480 грн (а.с. 42).

20.03.2019 року складено Акт №1 приймання-передачі майна за Договором відповідального зберігання майна №20/03-18 у м. Львів, відповідно до якого ТОВ Кофорт-Вест передало майно: бітум нафтовий в кількості 246.4 тонн на зберігання ПП Транспортні будівельні системи . В акті вказано, що майно передане повністю відповідно до умов зазначеного вище Договору №20/03-18, зауважень до якості і кількості майна немає, адреса місця зберігання: м. Львів, вул. Боткіна, буд. 36 (а.с. 43).

У м. Львів 27.03.2018 року, зберігач ПП Транспортні будівельні системи повернув, а товароволодівець ТОВ Комфорт-Вест прийняв майно: бітум нафтовий в кількості 246,4 тонн, майно передане повністю відповідно до умов Договору №20/03-18, зауважень до якості і кількості майна немає, адреса місця зберігання: м. Львів, вул. Боткіна, буд.36 (а.с. 44).

Виконання умов цього Договору поставки № 14/03-18 від 14.03.2018 року, на думку позивача, підтверджують: видаткова накладна №РП-000006 від 20.03.2018 року, податкова накладна від 20.03.2018 року; платіжні доручення, отримувачем платежу за якими є ПП «Транспортні Будівельні системи» (а.с. 18-41).

Суд звертає увагу, що одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є принцип превалювання сутності над формою операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, як вже зазначалось, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як, зокрема, зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 по справі №21-15а15: «… для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. За відсутності ж факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів …» .

Аналогічний висновок зроблено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-1513а16: «… господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. … Потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій …» .

Крім того, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-2239а16 дійшла до такого висновку: «… недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди …» .

Як зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 06.12.2016 по справі №21-1440а16: «… Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. … недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди …» .

Представником відповідача, в судовому засіданні зазначено, що за адресою тимчасового зберігання придбаного бітуму, а саме в м. Львів, вул. Боткіна, буд. 36, знаходиться адміністративна будівля, зареєстровані такі суб`єкти господарювання як ТОВ Хвиля (13823708Г ТОВ Червона Калина (13841132), також знаходиться сауна Хвиля , з однієї сторони кафе Зелений Дворик , з другої сторони Автомийка , Ательє , тобто складські приміщення з можливістю зберігання бітуму в кількості 246 тон відсутні. Дані обставини підтвердив відповідними фотокопіями (а.с. 71-76).

Таким чином, судом встановлено, що у ПП Транспортні будівельні системи відсутні складські приміщення за адресою вул. Боткіна, буд.36, м. Львів, тому у контрагента позивача не було можливостей зберігання бітуму, а також можливості його реалізації ТОВ Комфорт-Вест .

Також, в судовому засідання представник відповідача вказав, що в базі Єдиного державного реєстру МВС транспортний засіб самоскид ДАФ АМ 3699ВЕ, не зареєстровано, що підтвердив відповідною фотокопією пошуку в реєстрі (а.с. 71).

При цьому, представник позивача спростував дані доводи представника відповідача та надав суду копію довідки про наявність обладнання та матеріально технічної бази ТОВ "Будівельно-Інвестиційної "Оптіма" де серед переліку машин, механізмів та обладнання під № 31 зазначено самоскид ДАФ АМ 3699 НОМЕР_1 , власником якої є ТОВ "А.Омега" (а.с. 147).

Судом також досліджено, представлені до перевірки паспорт №2373 на бітум дорожній марки 70/100. який виготовлений 14.08.2017 року та виданий ОАО НАФТАН , м.Новополоцьк, Республіка Білорусь та сертифікат відповідності за № UA1.145.0006975-17 терміном дії з 16.05.2017 року до 15.05.2018 року, виданий органом з сертифікації нафтопродуктів та систем якості МАСМА-СЕПРО , Україна, на продукцію бітум дорожний марки 70/100, виробник продукції ОАО Мозирський нафтопереробний завод , м.Мозир-11, Гомельська область, Республіка Білорусь, які містять інформацію про різних виробників бітуму нафтового БНД 70/100, відповідно не підтверджують відповідність бітуму нафтового БНД 70/100 в кількості 246,4 тонн, одержаного по видатковій накладній №РН-000006 від 20.03.2018 року, складеній ПП Транспортні будівельні системи .

Також позивачем надано сертифікат відповідності за № UA1.196.0035725-16 терміном дії з 21.09.2016 року до 20.09.2017 року, виданий на продукцію бітум дорожний марки 70/100. виробник продукції ОАО НАФТАН та паспорт НОМЕР_2 40 на бітум дорожний марки 70/100 в кількості 25,6 тон виробництва ОАО Мозирський нафтопереробний завод .

Слід звернути увагу, що відтиском печатки ПП Транспортні будівельні системи засвідчено тільки сертифікат відповідності бітуму виробництва ОАО Мозирський нафтопереробний завод , на продукцію якого позивач надав паспорт НОМЕР_3 на бітум дорожний марки 70/100 в кількості 25,6 тон.

В судовому засіданні досліджені вищевказані товаро-транспортні (а.с.19-29) накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), та встановлено, що товар бітум дорожній марки 70/100 відпускав директор ПП Транспортні будівельні системи Левчук М. ОСОБА_4 . та отримував вантаж директор TOB Комфорт-Вест ОСОБА_5 .Я., дата та час виїзду з підприємства та дата та час прибуття до вантажоодержувача не вказано, також відсутній підпис водія, який здійснював перевезення, тому надані позивачем ТТН мають формальний характер.

Крім того, слід зазначити, що за наявною податковою інформацією (за даними Єдиного реєстру податкових накладних та Автоматизованої інформаційної системи Податковий блок ) на адресу ПП Транспортні будівельні системи податкові накладні із номенклатурою товару: бітум нафтовий дорожний БНД 70/100 не зареєстровані.

З урахуванням приписів ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п. 1.2, п. 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, надані позивачем суду докази, документи у сукупності не підтверджують фактичне виконання ТОВ "Комфорт-Вест" своїх зобов`язань, реальне здійснення господарських операцій.

Як зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 22.03.2016 по справі №21-170а16: «… надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. … первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним …» .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відображення позивачем у податковому обліку господарської операцій з ПП Транспортні будівельні системи є необґрунтованим.

Виписані ПП Транспортні будівельні системи податкова накладна та платіжні доручення з урахуванням інших документів, обставин здійснення оподатковуваних операцій, на думку суду, не надають право позивачу на формування податкового кредиту за операціями з цим контрагентом у відповідний податковий період.

Таким чином, знаходять своє підтвердження порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо заниження податку на додану вартість, а тому позовна вимога щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0009891406 від 14.11.2018 року за платежем податок на додану вартість на суму 890120 грн, в тому числі за основним платежем 593413 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 296707 грн, не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із абзацом 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, спростував доводи позивача в цілому.

Позивач, в силу положень частини 1 статті 71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0009891406 від 14.11.2018 року прийнято правомірно, а тому в задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Вест» слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Вест" (код ЄДРПОУ 32605414), вул. Є.Коновальця, 227-А/406, м. Івано-Франківськ, 76011;

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Грицюк П.П.

Рішення складене в повному обсязі 18 травня 2019 р.