Рішення

від 14.05.2019 по справі 812/862/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 812/862/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Петросян К.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання - Грищенко М.І.,

представника позивача - Смолій Ю.В.,

представника відповідача - Горбенка Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про стягнення капіталізованих платежів,-

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2017 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі відповідач), в якому просило стягнути з відповідача капіталізовані платежі в сумі 425 830,45 грн на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Страхувальник - Автогосподарство ГУМВС України у Луганській області перебуває на обліку відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області з 24.11.2014.

За витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Автогосподарство ГУ МВС України у Луганській області з 17.11.2015 перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

Позивачем 21.03.2017 подано голові ліквідаційній комісії відповідача заяву №03/537 про вступ з грошовими вимогами, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю працівникам, шляхом капіталізації відповідних платежів, у зв`язку з ліквідацією підприємства на суму 425 830,45 грн.

25.04.2017 від відповідача отримано лист за №73/15 про неможливість задоволення заяви про вступ з грошовими вимогами, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю працівникам, шляхом капіталізації відповідних платежів, у зв`язку з ліквідацією підприємства.

04.05.2017 позивачем було попереджено відповідача (лист №03/829), що у разі відмови визнання грошових вимог, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю працівникам, шляхом капіталізації відповідних платежів, у зв`язку із ліквідацією підприємства, позивач буде звертатися до суду.

16.06.2017 від відповідача отримано лист за №73/20 від 15.06.2017, в якому знов повідомлено про неможливість задоволення заяви про вступ з грошовими вимогами, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю працівникам, шляхом капіталізації відповідних платежів, у зв`язку із ліквідацією підприємства.

3 13.12.2005 у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України знаходиться 1 справа потерпілого ОСОБА_1 , який має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що сталось у 2005 році під час роботи в Автогосподарстві ГУ МВС України у Луганській області.

Потерпілий ОСОБА_1 з 13.12.2005 перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Луганську, де і зберігається його особова справа з оригіналами документів.

Зважаючи на те, що м. Луганськ знаходиться на тимчасово окупованій території, на сьогодні доступ до особової справи ОСОБА_1 відсутній.

Відповідно до інформації з бази даних Реєстр потерпілих ОСОБА_1 (електронна справа потерпілого за номером 1219105175) отримав трудове каліцтво під час роботи на підприємстві Автогосподарства ГУ МВС України у Луганській області (акт про нещасний випадок №6 від 09.06.2005). Згідно виписки із акту огляду МСЕК від 29.12.2005 №2-20 АБ 0006522 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, потерпілому встановлена група інвалідності та стійка втрата професійної працездатності 55 відсотків безстроково.

Щомісячна страхова виплата потерпілому становить 880 грн, середня очікувана тривалість життя - 38,19, отже, сума відповідного платежу по ОСОБА_2 О.Ю ОСОБА_3 , що підлягає капіталізації, складає 403286,40 грн (880 грн*38,19*12 міс). Також, відповідно до медичного висновку потерпілому встановлена додаткова потреба - протезування очей.

Сума заборгованості по страховим виплатам ОСОБА_1 станом на 15.03.2017 складає - 22544,05 грн. Враховуючи зазначене, загальна сума по потерпілому ОСОБА_1 за розрахунком, що підлягає капіталізації, складає 425830,45 грн.

Позивач зазначає, що при ліквідації страхувальник зобов`язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації) та просив стягнути з відповідача капіталізовані платежі за ушкодження здоров`я працівника підприємства у сумі 425830,45 грн.

Заявою від 29.03.2019 позивач збільшив суму позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь управління капіталізовані платежі у розмірі 521006,04 грн (т.2 а.с.40).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, задоволено клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв`язку із закінченням строків звернення до адміністративного суду (т.1 а.с.145-146, 174-175).

Постановою Верховного Суду від 10.01.2019 ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.1 а.с.229-235).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 прийнято до провадження судді Петросян К.Є. адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про стягнення капіталізованих платежів та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження (т.1 а.с.242-243).

Ухвалою суду від 04.03.2019 замінено позивача у справі №812/862/17 - з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, на його правонаступника - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (т.2 а.с.11-12).

Ухвалою суду від 04.04.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.53-54).

Ухвалою суду від 03.05.2019 зупинено провадження у справі за клопотанням представників сторін (т.2 а.с.99).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні пред`явленому позову, просив його задовольнити.

29.03.2019 через канцелярію суду надав відповідь на відзив, згідно якого зазначив наступне (т.2 а.с.31-32).

Відповідно до п.5 ч.І ст.11 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.99 року № 1105- XIV (далі - Закон України № 1105-ХІУ) одним із джерел формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, на думку позивача, цією нормою законодавець зобов`язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у всіх випадках ліквідації страхувальника, не залежно від підстави такої ліквідації.

У зв`язку з тим, що на сьогоднішній день відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, виниклих із зобов`язань юридичної особи - страхувальника, яке ліквідується в процесі проведення спрощеної процедури припинення юридичної особи, позивач вважає, що в спірних правовідносинах необхідно застосовувати аналогію права.

Тому, при ліквідації юридичної особи - страхувальника, в тому числі і юридичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, в процесі банкрутства або за власним рішенням, капіталізовані платежі підлягають стягненню.

Крім того, капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Порядок № 765).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

За змістом пункту 3 Порядку № 765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Відповідно до п.4 Порядку № 765 до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов`язаних із зобов`язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних страхових виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності.

Отже, розрахунок капіталізованих платежів по потерпілому ОСОБА_1 розраховується наступним чином: сума щомісячної страхової виплати (1087,68 грн) х середню очікувану тривалість життя (38,19) х 12 місяців + сума заборгованості по страховим виплатам (22 544,05 грн) = 521 006,04 грн. Тому просив суд стягнути з відповідача вказану суму капіталізованих платежів.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, 18.03.2019 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив наступне (т.2 а.с.20-23).

Відповідно до наказу голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 16.12.2015 № 2792 Про ліквідацію підрозділів (установ) органів внутрішніх справ по Луганській області , прийнято рішення про ліквідацію Автогосподарства ГУМВС України у Луганській області, у зв`язку з чим, враховуючи вимоги Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців (в редакції станом на 30.09.2015), були внесені відомості щодо ліквідації юридичної особи Автогосподарства ГУМВСУ у Луганській області та встановлений строк пред`явлення кредиторських вимог, до 19.01.2016.

Фондом було проведено перевірку Автогосподарства ГУМВСУ у Луганській області, за результатами якої було надано довідку від 02.12.2015 № 03/108 про відсутність заборгованості зі сплати страхових внесків, тобто Фонду було достеменно відомо щодо ліквідації Автогосподарство ГУМВС України у Луганській області з грудня 2015 року.

Відповідач зауважує, що він за організаційно-правовою формою не є суб`єктом підприємницької діяльності - банкрута, а є державною організацією (установа, заклад), на підставі чого норми Порядку №765 щодо капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю не можуть застосовуватись до спірних правовідносин.

Крім того, зазначив, що наданий позивачем розрахунок капіталізованих платежів не є обґрунтованим, оскільки в ньому не зазначено конкретного періоду нарахування страхових виплат, не подано доказів про здійснення таких виплат у минулому та документів, які зобов`язують позивача проводити ці виплати в майбутньому. Також не зазначений розрахунок заборгованості у розмірі 22544,05 грн та відсутній період, з якого вказана заборгованість виникла.

Фондом до позовної заяви не надано жодних документів щодо виплат коштів громадянину ОСОБА_1 за спірний період, та не надано відомостей щодо перевірки наявності підстав припинення виплат останньому коштів.

Таки чином вважає, що жодним нормативно-правовим актом не врегульовано порядок нарахування та стягнення капіталізованих платежів з державних органів, установ у зв`язку з чим не передбачений обов`язок Автогосподарства ГУМВС України у Луганській області сплачувати до Фонду суми капіталізованих платежів.

Зауважив, що з червня 2014 року будь-які виплати ОСОБА_1 не здійснювались, останній не звертався до теперішнього часу до позивача, відомості щодо факту смерті ОСОБА_1 не встановлювались, в свою чергу рішення щодо припинення виплат не приймалось.

Позивач не є правонаступником відділення ВД ФССНВ в м.Луганську, а останнє не перебуває в стані припинення. Позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували взяття на облік громадянина ОСОБА_1 , відновлення його справи тощо.

Відповідач вважає, що у Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області відсутні законні підстави звернення до суду, так як позивач не є правонаступником Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську (т.2 а.с.94-96).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд дійшов до такого.

Судом встановлено, що Автогосподарство ГУМВС України у Луганській області код ЄДРПОУ 08682565) є юридичною особою з організаційно-правовою формою - державна організація (установа, заклад), зареєстрованою 25.11.1996, місцезнаходження: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Партизанська. буд. 16, перебуває на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області з 24.11.2014.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Автогосподарства ГУМВС України у Луганській області міститься запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації з17.11.2015 (т.2 а.с.106-109 ).

21.03.2017 позивачем було подано голові ліквідаційної комісії Автогосподарства ГУМВС України у Луганській області заяву №03/537 про вступ з грошовими вимогами, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю працівникам шляхом капіталізації відповідних платежів, у зв`язку з ліквідацією підприємства на суму 425830,45 грн (т.1 а.с.9-10).

Листом від 25.04.2017 відповідач надав відповідь на заяву, відповідно до якої зазначив про неможливість задоволення заяви позивача (т.1 а.с.11).

04.05.2017 позивачем попереджено відповідача про звернення до суду у разі відмови визнання грошових вимог, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю працівникам шляхом капіталізації відповідних платежів /(т.1 а.с.12).

Листом від 15.06.2017 за №73/20 відповідачем повідомлено про неможливість задоволення заяви позивача, що й слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом (т.1 а.с.13).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до преамбули Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 1105-XIV) зазначений Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV).

Зазначеною нормою законодавець передбачає необхідність проведення страхувальником капіталізації страхових виплат із застосуванням порядку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами в наслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю (далі - Порядок № 765).

Статтею 1 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ Про внесення змін до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ) визначено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до Закону № 1105-XIV одними з основних принципів страхування від нещасного випадку є своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком та обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю.

В силу вимог пункту 8 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов`язаний подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків […] на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску […].

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За змістом частин першої та другої статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Як вже наголошувалось судом за приписами пунктів 1 та 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються у межах ліквідаційної процедури.

Частина перша статті 104 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частинами першою, третьою, п`ятою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Частиною шостою статті 105 Цивільного кодексу України визначено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до частин третьої, четвертої та п`ятої статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Статтею 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом, у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до частини другої статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи підпунктів 1 та 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові цього суду від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

За наведених обставин суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо нерозповсюдження на Автогосподарство ГУМВС України у Луганській області норм Порядку №765 щодо капіталізації платежів як з державної установи.

Пунктом 1 Порядку № 765 визначено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 765 капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації.

Згідно із пунктом 4 цього Порядку до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб`єкта підприємницької діяльності-банкрута з виплат, пов`язаних з його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, а саме: суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності.

В силу вимог пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-ХІV роботодавець як страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом № 1105- ХІV.

Сторонами по справі не заперечується той факт, що у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України знаходиться справа потерпілого ОСОБА_1 , який має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що сталося у 2005 році під час роботи в Автогосподарстві ГУМВС України у Луганській області.

Потерпілий ОСОБА_1 з 13.12.2015 перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Луганську, де й зберігається його особова справа, доступ до якої на сьогодні відсутній.

Разом з тим, відповідно до інформації з бази даних реєстр потерпілих ОСОБА_1 . (номер електронної справи 1219105175) отримав трудове каліцтво під час роботи на підприємстві Автогосподарство ГУМВС України у Луганській області, акт про нещасний випадок №6 від 09.06.2005. Також, згідно даного реєстру вбачається, що випискою з акта огляду МСЕК від 29.12.2005 №2-20 АБ 0006522 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, потерпілому встановлена ІІІ група інвалідності та стійка втрата професійної працездатності 55 відсотків безстроково (т.1 а.с.14 на звороті).

Сума заборгованості по страховим виплатам ОСОБА_1 згідно листа управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області №02/1665 від 31.07.2017 за період з березня 2014 по грудень 2015 року складає 12253,49 грн. Сума заборгованості по страховим виплатам за період з січня 2016 року по березень 2017 року складає 10290,60 грн, разом 22544,05 грн (т.2 а.с.37).

Щомісячна страхова виплата потерпілому становить 880 грн, середньо очікувана тривалість життя - 38,19.

Постановою КМУ від 16.03.2017 №145 Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб , яка набрала чинності 18.03.2017, затверджено коефіцієнт перерахування сум щомісячних страхових виплат з 1 березня 2017 року у розмірі 1,236.

Таким чином, розмір щомісячних страхових виплат Бобришеву ОСОБА_4 Ю. з 1 березня 2017 року складає 1087,68 грн (880 х коеф.1,236). Відповідно загальна сума капіталізованих платежів становить 521006,04 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для звернення до суду у позивача з підстав того, що вказана юридична особа не є правонаступником Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську, з огляду на наступне.

Як вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи документів відповідно до наказу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області від 04.08.2015 №144 Про тимчасовий розподіл зі страхувальниками визначено відділення, якими до закінчення проведення антитерористичної операції у Луганській області буде забезпечена робота зі страхувальниками тих відділень, які знаходяться на тимчасово окупованій території, в тому числі проведення роботи зі страхувальниками відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Луганську, покладено на відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Лисичанську Луганської області (т.2 а.с.75-76).

Зазначений наказ був прийнятий відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях та Постанови КМУ від 07.11.2014 № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей , наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.11.2014 № 882 Про роботу виконавчої дирекції Фонду Луганській області , наказу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області від 26.11.2014 № 514 Про переїзд робочих органів виконавчої дирекції Фонду в містах та районах Луганської області відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в містах та районах Луганської області, які знаходяться на непідконтрольній української владі території, були зобов`язані здійснити переміщення на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі до 01.12.2014 року.

Отже, капіталізовані платежі, які просить стягнути позивач, за природою виникнення є фактично заборгованістю відповідача безпосередньо перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Тому, у разі звернення потерпілого ОСОБА_1 до будь-якого з відділень Фонду соціального страхування України, останній зобов`язаний буде взяти його на облік та здійснити відповідні платежі.

Посилання відповідача на довідку від 02.12.2015 №03/108 про відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів суд вважає необґрунтованим, оскільки матеріалами справи встановлено, що вона була видана після перевірки страхувальника - Автогосподарства ГУМВС України у Луганській області, предметом якої була правильність нарахування, своєчасність і повнота сплати страхувальником страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів за період до 01.01.2011 року, достовірність поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності (т.2 а.с.67-70).

Отже вказана довідка свідчить про відсутність заборгованості страхувальника по страховим внескам за період до 01.01.2011. Відтак, вона не звільняє страхувальника - Автогосподарство ГУМ ВСУ у Луганській області від обов`язку сплати капіталізованих платежів.

Окрім того, згідно з п.1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Тобто, до суми капіталізованих платежів повинні включатися страхові виплати, належні потерпілому за минулий період та виплати майбутніх платежів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється судом, оскільки на момент звернення до суду із позовом позивач був звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про стягнення капіталізованих платежів,- задовольнити.

Стягнути з Автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (код ЄДРПОУ 08682565, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, ул.Партизанська, буд. 16) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (код ЄДРПОУ 41313100, місцезнаходження: 93411, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, буд. 30) капіталізовані платежі в загальній сумі 521 006,04 (п`ятсот двадцять одна тисяча шість грн 04 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 травня 2019 року.

Суддя К.Є. Петросян