Рішення

від 10.05.2019 по справі 520/1343/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2019 р. № 520/1343/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Шляхової О.М.,

при секретареві судового засідання - Молчанової О.М.,

за участі: представника позивача - Тойка С.С.,

представника відповідача - Петріченко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МДЦ Експерт-Харків до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю МДЦ Експерт-Харків , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: визнати протиправним та скасувати припис № ХК1883/286/НД/АВ/П, що був складений Головним управлінням Держпраці у Харківській області 25.09.2018 року у відношенні ТОВ МДЦ Експерт-Харків .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі акту інспекційного відвідування відповідачем було винесено припис ХК1883/286/НД/АВ/П від 25.09.2018 року про усунення виявлених порушень, які, на думку перевіряючого органу, полягають в тому, що власник підприємства не мав права запроваджувати контрактну форму трудового договору для працівників, які згідно внутрішніх корпоративних документів відносяться до групи Керівник .

ТОВ МДЦ Експерт-Харків не погоджується з приписом № ХК1883/286/НД/АВ/П та вважає, що висновки, які відображені в ньому, є протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, а перевірка була проведена без дотримання вимог закону.

Ухвалою суду від 21.02.2019 року було відкрито провадження за позовною заявою ТОВ МДЦ Експерт-Харків .

Ухвалою суду від 04.04.2019 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову та вирішено здійснювати подальший розгляд справи у межах наступних позовних вимог: визнати протиправним та скасувати припис № ХК1883/286/НД/АВ/П, що був складений Головним управлінням Держпраці у Харківській області 25.09.2018 року у відношенні ТОВ МДЦ Експерт-Харків .

Відповідач - Головне управління Держпраці у Харківській із поданим позовом не погодився, просив суд відмовити ТОВ МДЦ Експерт-Харків у його задоволенні.

На виконання вимог ухвали суду представник Головного управління Держпраці у Харківській області надав відзив на позову, в якому зазначив, що Інспекційне відвідування відносно позивача було здійснено відповідно до пп.1 п.5 Порядку №295 за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю - дане звернення було зареєстроване за вх. №Д- 887 від 21.08.2018. На підставі вищезазначеного звернення керівником Головного управління Держпраці у Харківській області було видано наказ від 06.09.2018 року № 01.01-07/1331. На підставі наказу було оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування №01.01.-94/02.02/2429 від 06.09.2018 року.

Зазначає, що під час проведення інспекційного відвідування 11.09.2018, уповноваженою особою не було надано журнал реєстрації перевірок суб`єкта господарювання. Позивач не скористався своїм правом недопуску посадових осіб контролюючого органу. Пол суті виявлених порушень представник ГУ Держпраці у Харківській області, зокрема, зазначив, що в сфері охорони здоров`я обов`язковість укладення контракту з керівником закладу охорони здоров`я передбачена виключно для державних та комунальних закладів охорони здоров`я, оскільки у законі міститься пряма вказівка на зазначене, та не передбачена для закладів охорони здоров`я інших форм власності.

Таким чином Закон не вимагає переходу на контрактну форму трудового договору керівників закладів охорони здоров`я, що належать до приватної форми власності. Зазначає, що контрактна форма трудового договору може мати місце тоді коли його застосування відповідає законодавству.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання 18.04.2019 р. судом вирішено питання про закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та відзив та заперечення проти нього, з`ясувавши позицію представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що на підставі звернення працівника ТОВ МДЦ Експерт-Харків керівником Головного управління Держпраці у Харківській області було видано наказ від 06.09.2018 року № 01.01-07/1331 (а.с. 85). На підставі наказу було оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування №01.01.-94/02.02/2429 від 06.09.2018 року (а.с. 86).

Головним управлінням Держпраці у Харківській у вересні 2018 року було проведено інспекційне відвідування ТОВ МДЦ Експерт-Харків , про що 17.09.2018 року був складений акт №ХК1883/286/НД/АВ (12-24).

В подальшому, на підставі вказаного акту, відповідачем було винесено припис ХК1883/286/НД/АВ/П від 25.09.2018 року про усунення виявлених порушень, які на думку перевіряючого органу полягають в тому, що власник підприємства не мав права запроваджувати контрактну форму трудового договору для працівників, які згідно внутрішніх корпоративних документів відносяться до групи Керівник (а.с. 25-32).

Не погоджуючись з оскаржуваним приписом, в строк визначений положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року, ТОВ МДЦ Експерт-Харків , звернулось зі скаргою до ГУ Держпраці у Харківській області. Отримавши відповідь про відмову в задоволенні скарги, ТОВ МДЦ Експерт-Харків звернулося зі скаргою до Державної служби України з питань праці.

Державна служба України з питань праці погодилась з висновками зробленими перевіряючим органом під час інспекційного відвідування і відмовила заявнику в задоволенні його скарги.

ТОВ МДЦ Експерт-Харків не погодилось з приписом № ХК1883/286/НД/АВ/П та вважає, що висновки, які відображені в ньому є протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, а перевірка була проведена без дотримання вимог закону, у зв`язку з чим звернулось до суду.

З поданого позову вбачається, що рішенням позачергових зборів учасників ТОВ МДЦ Експерт-Харків від 08.08.2018 року було вирішено працівників ТОВ МДЦ Експерт-Харків , згідно штатного розпису підприємства та інших внутрішніх корпоративних документів, які відносяться до категорії Керівники , перевести на контрактну основу праці.

Положенням статті 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

В наступному, за два місяці до дати укладення контракту, кожного з працівників позивача, що відносяться до категорії Керівник згідно штатного розпису та внутрішніх корпоративних документів, було попереджено про істотну зміну умов праці та отримано письмову згоду на продовження роботи в нових умовах.

Надалі, працівник ТОВ МДЦ Експерт-Харків , що займав посаду головного лікаря, звернувся із заявою до Головного управління Держпраці у Харківській області на підставі якої у вересні 2019 року відповідачем було здійснено інспекційне відвідування ТОВ МДЦ Експерт-Харків , предметом якого була перевірка додержання законодавства про працю об`єктом відвідування.

Результатом здійсненого інспекційного відвідування стало складення оскаржуваного припису, з яким позивач не погодився, що зумовило йог звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне:

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон України №877-V).

Статтею 1 Закону України №877-V визначено, що заходи державного контролю - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом, в т.ч. інспектувань.

Згідно положень ч. 4 ст. 2 Закону України №877-V, заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до ч.11 ст.4 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

За правилами ч.5 ст.7 зазначеного Закону перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року, встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 5 Порядку, інспекційні відвідування , в тому числі, проводяться, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Вимоги щодо форми і змісту посвідчення (направлення) на проведення заходу встановлені ч.3 ст.7 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Так, відповідно до положень зазначеної статті, у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по -батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Як вбачається з матеріалів справи, направлення № 01.01-94/02.02./2429 від 06.09.2018 року не містить такого обов`язкового реквізиту як тип заходу (плановий або позаплановий).

Пунктом 9 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №295 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п. 2 Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (п. 3 Порядку).

Пунктом 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Таким чином, повідомлення об`єкта відвідування заздалегідь щодо проведення інспекційного відвідування не є обов`язковою умовою порядку здійснення проведення інспекційного відвідування.

Проте, відповідно до пунктів 9-12 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Згідно приписів пункту 10 Порядку, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до ч.3 ст.55 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб`єктами мікропідприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами малого підприємництва є: юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

З матеріалів справи встановлено, що позивач відноситься до суб`єктів малого підприємництва, згідно вимог Господарського кодексу України, тобто керуючись приписами пункту 10 Порядку строк проведення інспекційного відвідування не мав перевищувати двох робочих днів.

Судом достеменно встановлено, що загалом інспекційне відвідування було проведено в строк, що встановлений пунктом 10 Порядку.

За умовами пункту 9 Порядку, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

З матеріалів справи вбачається, що керівник ТОВ МДЦ Експерт-Харків власним підписом засвідчив факт пред`явлення інспекторами праці службових посвідчень 11.09.2018 року під час пред`явлення копії направлення № 01.01.-94/02.02/2429 від 06.09.2018 року.

Пунктом 12 статті 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

До матеріалів справи позивачем було долучено копію витягу з журналу реєстрації перевірок ТОВ МДЦ Експерт-Харків , 18 квітня 2019 року в судовому засіданні представником позивача було надано суду для огляду оригінал зазначеного журналу, відповідно до якого судом встановлена відсутність запису про проведення інспекційного відвідування 11.09.2018 року, у зв`язку з чим суд вважає існування наявності порушення відповідачем вимог статті 3 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що у випадку надання суб`єктом відвідування журналу реєстрації перевірок 11.09.18 року, інспектор відповідача здійснила б запис у направленні на проведення інспекційного відвідування.

З огляду на вимогу п. 12 статті 3 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на фактичну наявність журналу реєстрації перевірок у ТОВ МДЦ Експерт-Харків , на наявність запису в журналі інспектора від 14.12.2018 року, суд доходить висновку, що на момент першого дня інспекційного відвідування - 11.09.18р. - у випадку відсутності журналу реєстрації перевірок інспектор Держпраці мав би зробити відповідний запис у направленні, яке містить відповідну графу.

Пунктами 19, 20 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Згідно п. 27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 29 Порядку № 295 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності, зокрема, за використання праці неоформлених працівників, вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектором праці строк інспекційного відвідування зупинявся до 17.09.2018, що знайшло своє відображення в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК1883/286/НД від 11.09.2018 та у вимозі про надання документів №ХК1883/286/ПД від 11.09.2018, зобов`язано керівника ТОВ МДЦ Есперт-Харків ОСОБА_1 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування у строк до 12 год. 00 хв. 17 вересня 2018 року.

Відповідно до п.20 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Судом встановлено, що Акт інспекційного відвідування було складено в останній день інспекційного відвідування, а саме: 17.09.2018 за №ХК 1883/286/НД/АВ (а.с. 12-24).

З акту інспекційного відвідування вбачається, що станом на 01.09.2018 року на підприємстві загальна кількість оформлених працівників складає 17 осіб (а.с. 17). Виконання обов`язків директора ТОВ "МДЦ-Експерт-Харків" покладено на підставі наказу № 57/06-к від 15.06.2018 року на ОСОБА_2 с 20.08.2018 року.

Що ж стосується суті виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевірялось контролюючим органом під час здійснення перевірки, судом зазначається наступне.

Як встановлено в ході розгляду справи, на адресу Головного управління Держпраці у Харківській області надійшла скарга ОСОБА_3 (працівник ТОВ МДЦ Експерт-Харків ) від 17 серпня 2018 року.

В своїй скарзі заявник порушив питання проведення інспекційного відвідування ТОВ МДЦ Експерт-Харків , винесення припису про скасування наказу № 87/08-К від 08.08.2018р. та рішення позачергових зборів учасників ТОВ МДЦ Експерт-Харків №08/08-1 від 08.08.2018 року, притягнення винних осіб до відповідальності.

Під час розгляду справи встановлено, що з наданих на вимогу інспектора Держпраці документів, згідно ст. VI Статуту ТОВ МДЦ Експерт-Харків , органами управління Товариства є: 1.Загальні збори учасників; 2. Директор, 3. Ревізійна комісія.

Згідно Статуту директор є виконавчим органом Товариства, який здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства вії межах наданої компетенції та несе відповідальність за ефективність його роботи .

Відповідно до Протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ МДЦ Експерт-Харків №08/08-1 від 08.08.2018р. було прийнято рішення перевести співробітників Товариства, що відносяться до професійної групи Керівники згідно штатного розпису, на контрактну основу праці. Початковий строк для директора, бухгалтера та головного лікаря встановити до 31.12.2018р.

Виконуючому обов`язки директора Педан Ю. ОСОБА_4 . було доручено підготувати наказ про форми трудового договору для вказаних співробітників розробити форму контракту у чіткій відповідності до чинного законодавства України; не менш ніж за 2 календарні місяці до дати укладання контракту повідомити під розпис кожного окремого співробітника, для якого змінюється форма трудового договору, про дане рішення учасників товариства.

Наказом №87/08-к від 08.08.2018 про зміну істотних умов праці на підставі рішення позачергових зборів від 08.08.18 №08/08-1 було визначено: Посадових осіб ТОВ МДЦ Експерт-Харків , які відносяться до професійної групи Керівники , згідно штатного розпису підприємства, перевести на контрактну основу праці; Повідомити головного бухгалтера та головного лікаря ТОВ МДЦ Експерт-Харків про необхідність укладення контракту. Попередження про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці до дати укладання контракту; Ознайомити окремо кожного працівника Товариства, для якого змінюються умови праці, з положенням даного Наказу та проектом контракту, що пропонується для підписання.

Згідно Попередження про зміну істотних умов праці головного лікаря ОСОБА_3 попереджено під особистий підпис про переведення з 09.10.2018р. на контрактну основу праці. Після проведення інспекційного відвідування відповідачем було зроблено висновок про незаконність зміни істотних умов праці для керівників підприємства.

Відповідач вважає, що сфера застосування контракту, як особливої форми трудового договору, визначається законами України. Оскільки ТОВ МДЦ Експерт-Харків є підприємством-медичною установою, на нього розповсюджується дія ЗУ Основи законодавства України про охорону здоров`я , де в статті 16 зазначено, що керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ним контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Між тим, суд не погоджується зі зробленим висновком Головного управління Держпраці у Харківській області з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Верховний суд України в Постанові Пленуму № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів зазначив, що власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно із законодавством працюють за контрактом (наприклад, керівники підприємства).

З наведеного встановлюється, що з керівниками підприємства може мати місце укладення трудового договору у формі контракту.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ст. 23 КЗпП України).

Системний аналіз наведених норм КЗпП України дозволяє зробити висновок, що при укладенні трудового договору, працівник зараховується до штату підприємства із внесенням відповідного запису до його трудової книжки, стає до роботи на робочому місці, яке організовано роботодавцем, виконує роботу із використанням матеріалів, обладнання чи інших ресурсів роботодавця, підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку, часу відпочинку, встановленому для всіх працівників, несе загальну відповідальність. Якщо є потреба визначити індивідуальні умови праці або потреби працівника, відмінні від загальних, між сторонами укладається трудовий контракт.

Відповідно до п.4 та п.5 Положення про порядок укладення контрактів, при прийнятті (наймані) на роботу працівників, контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для проявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника. Умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними.

Відповідно до статті 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я , заклад охорони здоров`я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом). Залежно від форми власності заклади охорони здоров`я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності. Заклади охорони здоров`я приватної власності не обмежені у виборі організаційно-правової форми.

З аналізу вищенаведеної норми Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я суд зауважує, що стаття 16 даного Закону не містить прямої заборони на укладення контракту з керівниками медичного закладу приватної форми власності, проте містить вказівку на приймання на роботу керівника медичного закладу державної або комунальної форми власності на підставі контракту. ТОВ МДЦ Експерт-Харків є саме медичним закладом приватної форми власності, заборони відносно якого Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я не містить.

До матеріалів справи позивачем було долучено витяг зі статуту ТОВ МДЦ Експерт-Харків , відповідно до якого на підприємстві існує три керівника, кожен з яких керує певним напрямком діяльності підприємства. Тобто за рішенням власників підприємства були встановлені органи управління, а саме директор підприємства (безпосередній його керівник), головний бухгалтер (керівник фінансової частини діяльності) та головний лікар (керівник медичної частини діяльності підприємства) (а.с. 154-160).

Положенням статті 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Згідно умов статті 64 ГК України, підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів, а також функціональних структурних підрозділів апарату управління. Функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Судом встановлено, що після прийняття власниками підприємства рішення про запровадження для певних посадових осіб контрактної форми трудового договору, засновниками ТОВ МДЦ Експерт-Харків було прийнято рішення про затвердження нової редакції Статуту товариства, де засновниками було визначено організаційну структуру роботи власного підприємства, а саме визначення трьох керівників.

Отже, спочатку приймаючи рішення про запровадження контрактної форми трудового договору, згодом власники підприємства впорядкували установчі документи.

Таким чином, оскільки відповідачем не було доведено, що чинним законодавством забороняється укладення контракту, як форми трудового договору, з керівниками підприємства приватної форми власності, суд вважає висновки зроблені відповідачем неправомірними.

Окрім того, як і зазначалось вище, підставою для інспекційного відвідування слугувала заява працівника ТОВ МДЦ Експерт-Харків ОСОБА_3 з приводу запровадження для неї контрактної форми трудового договору.

Відповідно до пункту 13 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспекторам праці забороняється, зокрема, виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів.

В діях відповідача суд вбачає намагання втрутитись саме в індивідуальний трудовий спір, оскільки винесенням припису відповідач здійснив висновок про неправомірність запровадження контрактної форми трудового договору саме для головного лікаря ТОВ МДЦ Експерт-Харків ОСОБА_3 ., проте не здійснював жодного висновку стосовно, наприклад, директора підприємства.

Суд, в даній справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює способи захисту інтересів (ст.5 КАСУ), зокрема шляхом визнання індивідуальних актів, прийнятих суб`єктами владних повноважень, протиправними та скасування таких актів чи окремих його положень.

Критерії законності рішень суб`єктів владних повноважень, встановлено частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Такими критеріями є, зокрема: прийняття рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

З огляду на вищенаведені обставини суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного припису № ХК1883/286/НД/АВ/П від 25.09.2018 року контролюючим органом не дотримано критерії обґрунтованості та пропорційності прийнятого рішення.

Вимогами ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності припису, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову Товариство з обмеженою відповідальністю МДЦ Експерт-Харків сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 399 від 11.01.2019 р. та №434 від 19.02.2019 року (а.с. 4, 5).

Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволено повністю, суд стягує з Головного управління Держпраці у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МДЦ Експерт-Харків (вул. Золочівська, буд. 7, м.Харків,61177, код ЄДРПОУ 36986293) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ39779919) про визнання протиправними та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис № ХК1883/286/НД/АВ/П, що був складений Головним управлінням Держпраці у Харківській області 25.09.2018 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю МДЦ Експерт-Харків .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ39779919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МДЦ Експерт-Харків (вул. Золочівська, буд. 7, м.Харків,61177, код ЄДРПОУ 36986293) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 травня 2019 року.

Суддя Шляхова О.М.