Ухвала

від 17.05.2019 по справі 824/189/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпечені адміністративного позову

17 травня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/189/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренич І.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомунбуд" про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомунбуд" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомунбуд" (далі - позивач) до Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокомунбуд" від 20.12.2018 року №ЧВ-1309/18/424/НД/АВ/П/2ПТ/ТД-1ФС/392 у розмірі 558450,00 грн ;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокомунбуд" від 20.12.2018 року №ЧВ-1309/18/424/НД/АВ/П/1ПТ/МГ-2ФС/393 у розмірі 37230,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокомунбуд" від 20.12.2018 року №ЧВ-1309/18/424/НД/АВ/П/1ПТ/ІП-3ФС/394 у розмірі 3723,00 грн.

06.03.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

10.05.2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті.

17.05.2019 року представниками позивача до суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову, шляхом:

- зупинення виконання стягнення згідно постанови ВП №58882261 від 24.04.2019 р. про арешт коштів боржника Головного державного виконавця Антишиної Г.М. шляхом зняття арешту на грошові кошти позивача, що містяться на рахунках :

1) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , МФО 356334, зареєстрованих у філії ЧО АТ "Ощадний банк" м.Чернівці;

2) НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , МФО 356282, зареєстрованих в ЧФ АТ КБ "Приватбанк" м.Чернівці;

3) НОМЕР_5 , МФО 380805, зареєстрованих в АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві.

В обгрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову представник позовича зазначив, що 12.04.2019 року головним державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Антишиною Галиною Михайлівною відкрито виконавчі провадження ВП №58882269 від 12.04.2019 р., ВП №58882266 від 12.04.2019 р. та ВП №58882261 від 12.04.2019 р., а також постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП№58882261 від 22.04.2019 року та винесено постанову ВП№58882261 від 24.04.2019 року про арешт коштів боржника, яким заблоковано поточні рахунки позивача у банківських постановах.

На думку позивача, вказані дії Управління Держпраці у Чернівецькій області та Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області до вирішення справи №824/189/19-а по суті унеможливлюють та блокують нормальну господарську діяльність підприємства.

У зв`язку з вищенаведеним, посилаючись на положення ст. 151 КАС України, представник позивача просив задовольнити заяву про забезпечення адміністративного позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на корить позивача, а забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого стягнення не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

У зв`язку з відсутністю виняткових обставини, які унеможливлюють розгляд заяви про забезпечення позову без участі сторін, суд вважає за можливе розглянути її без проведення судового засідання.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в забезпеченні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Згідно частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно частини 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує співрозмірність вимог у заявленому клопотанні про забезпечення позову, заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

В свою чергу, згідно ч. 5 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 151 КАС України, суд вважає, що забезпечення даного позову шляхом: зупинення стягнення згідно постанови ВП №58882261 від 24.04.2019 р. про арешт коштів боржника головного державного виконавця Антишиної Г.М. шляхом зняття арешту на грошові кошти позивача, що містяться на рахунках: 1) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , МФО 356334, зареєстрованих у філії ЧО АТ "Ощадний банк" м.Чернівці; 2) НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , МФО 356282, зареєстрованих в ЧФ АТ КБ "Приватбанк" м.Чернівці; 3) НОМЕР_5 , МФО 380805, зареєстрованих в АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві є не допустимим, оскільки вказане рішення не є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про забезпечення даного позову.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомунбуд" про забезпечення позову.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Маренич І.В.