Рішення

від 17.05.2019 по справі 826/10527/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2019 року № 826/10527/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон Фітнес

до Київської міської митниці ДФС

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування

рішення від 22.02.2017р. №100250001/2017/000030/2,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Айрон Фітнес (надалі - позивач) з позовом до Київської міської митниці ДФС (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо вимоги про надання додаткових документів до вантажної митної декларації;

- визнати протиправним та скасування рішення від 22.02.2017р. №100250001/2017/000030/2 про коригування митної вартості товару.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10527/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 21.11.2017, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 31.01.2018, в зв`язку з набранням чинності Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в спрощеному провадженні без виклику сторін та проведення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом №1 (ціною договору), а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд в позові відмовити, посилаючись при цьому на недотриманні позивачем вимог ч.2 ст.53 МК України в частині надання всіх необхідних для митного оформлення документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2017 відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2017/000030/2, яким митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до ст.64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість імпортованих товарів ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснено за митною декларацією від 26.09.2016 №100250001/2017/114557.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття вказаного спірного рішення про коригування митної вартості стали наступні обставини, про що зазначено в графі 33 рішення, а саме.

Так, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) оскільки документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Зокрема, відповідно до п.6.4, 6.5 Контракту від 15.05.2015 №КР-300 може бути здійснена, як попередня оплата за товар згідно інвойсу, так і можлива відстрочка платежу. Проте, в інвойсі взагалі не обумовлені умови платежу.

Викладення інших обставин неправомірного визначення позивачем митної вартості за основним методом на підставі первинно наданих до митного оформлення документів відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України графа 33 не містить.

Як наслідок, про що в подальшому зазначається в гр.33 оскаржуваного рішення, митним органом запропоновано позивачу надати додаткові документи, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

Однак, додатково надані позивачем документи були відхилені відповідачем, як доказ правомірності визначення позивачем митної вартості за основним методом, оскільки: 1) Прайс-лист має суб`єктивну спрямованість; 2) у графі транспортний засіб декларації країни відправлення вказано транспортний засіб MSC VALERIA/FT651W, хоча згідно коносаменту від 10.01.2017 транспортний засіб - MSC BARI 652 W, а у митній декларації країни відправлення транспортний засіб - TANJA RICKMERS; 3) у поданій копії декларації країни відправлення номер інвойсу 16КТЕ0577, хоча у митній декларації, поданій до митного оформлення номер інвойсу 16КТЕ0577С.

Враховуючи зазначене, митну вартість товарів визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на підставі МД від 26.09.2016 №100250001/2017/114557.

На думку відповідача, вказані обставини є достатніми підставами для відмови позивачу у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною контракту.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю зазначених доводів відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Айрон Фітнес (Покупець) та Xiamen K-Power Trading Co., LTD (Продавець) був укладений контракт № КР-300 від 15.04.2015р., відповідно до умов якого Продавець взяв на себе зобов`язання продати, а Покупець прийняти та оплатити Товар - спортивне обладнання для зайняття фізичною культурою і спортом та комплектуючі до нього.

17 грудня 2016 року сторонами Контракту була підписана специфікація № 16/1, якою визначено найменування, перелік та вартість замовленого Товару в сумі 30310 (тридцять тисяч триста десять) доларів США 00 центів.

Вказана вартість Товару також зазначена в інвойсі №16КТЕ0577С від 17.12.2016р.

22 лютого 2016 року до відділу митного оформлення Митного Посту Західний Київської міської митниці ДФС, з метою здійснення процедури митного оформлення товару, придбаного за Контрактом, була подана МД №100250001/2017/256276.

Позивачем було задекларовано за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору. наступний товар (Товар № 1) (код УКТЗЕД 9506919000):

- Інвентар для занять фізкультурою без змінних механізмів обтяження: велотренажер магнітний артикул 101ЗК8606; еліптичний тренажер артикул 1568с К8317н-1; еліптичний тренажер артикул 10110 К8501н-1; велотренажер магнітний артикул к8317-6; велотренажер магнітний артикул 10272 к8304-6; велотренажер магнітний артикул 80156 к8309-6; велотренажер магнітний артикул 10110 к8501н-1; еліптичний тренажер артикул FY8308 к8602н; станок комбінований артикул К7509-1 в сумі 867426,04 грн. (32076,36 доларів США) з урахуванням витрат транспортування.

Під час проведення митного оформлення Товару, Позивачем з метою підтвердження заявленої митної вартості, було подано до МД №100250001/2017/256276 від 21.02.2017 p. наступні документи:

- Контракт та додаткова угода №1 до нього;

- Специфікація № 16/1 від 17.12.2016 р.;

- Інвойс № 16КТЕ0577С від 17.12.2016р.;

- Пакувальний лист б/н від 17.12.2016р.;

- Коносамент SZZY16120327 від 10.01.2017р.;

- Автотранспортна накладна 7790 від 20.02.2017р.;

- Сертифікат про походження товару 17С3502М1959/00004 від 11.01.2017р.;

- Платіжні документи, що підтверджують вартість товару №40 від 22.06.2016р., №41 від 22.06.2016р., №89 від 24.01.2017р.;

- Довідка про транспортно-експедиційні послуги 7790/1 від 14.02.2017р.;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення - Довідка №1 від 17.02.2017р.;

- Лист про торгівельну марку та виробника №б/н від 17.12.2016р.;

- Довідка про радіологічний контроль №0730 від 20.02.2017р.;

- Копія митної декларації країни відправлення №370820160088624744 від 29.12.2016.

Також на запит щодо надання додаткових документів до МД №100250001/2017/256276, Позивачем з метою підтвердження заявленої митної вартості додатково подано митному органу:

- Платіжні доручення про оплату товару;

- Митна декларація експортера з ідентифікацією та ціновими покажчиками товару;

- Прайс-лист, який завірено ТПП країни експортера;

- Довідка про транспортні витрати;

- Рахунок на оплату транспортних послуг;

- Платіжне доручення на часткову оплату транспортних послуг;

- Договір транспортування.

З урахуванням положень ст.53МК України, вбачається за можливе прийти до висновку, що позивачем до митного оформлення імпортованих товарів було надано повний пакет необхідних документів, згідно з переліком частини 2 вказаної статті МК України.

Втім, як вже зазначалось, підставою для застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості імпортованих товарів, стало те, що відповідно до п.6.4, 6.5 Контракту від 15.05.2015 №КР-300, може бути здійснена, як попередня оплата за товар згідно інвойсу, так і можлива відстрочка платежу. Проте, в інвойсі взагалі не обумовлені умови платежу.

В частині наданих позивачем додаткових документів відповідач зазначив про те, що Прайс-лист має суб`єктивну спрямованість; у графі транспортний засіб декларації країни відправлення вказано транспортний засіб MSC VALERIA/FT651W, хоча згідно коносаменту від 10.01.2017 транспортний засіб - MSC BARI 652 W, а у митній декларації країни відправлення транспортний засіб - TANJA RICKMERS; у поданій копії декларації країни відправлення номер інвойсу 16КТЕ0577, хоча у митній декларації, поданій до митного оформлення номер інвойсу 16КТЕ0577С.

Окружний адміністративний суд міста Києва відхиляє зазначені доводи митного органу, як такі, що не можуть бути підставою для відмови позивачу у погодженні митної вартості за основним методом, з урахуванням наступного.

Дійсно, відповідно до п.6.4, 6.5 Контракту від 15.05.2015 №КР-300 передбачено, що може бути здійснена, як попередня оплата за товар згідно інвойсу, так і можлива відстрочка платежу.

Як зазначив представник позивача та не було заперечено і спростовано відповідачем, в даному випадку оплата товару була здійснена до моменту поставки шляхом перерахування коштів в якості попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця згідно платіжних доручень в іноземній валюті.

Платіжні документи, що підтверджують попередню оплату товару №40 від 22.06.2016р., №41 від 22.06.2016р., №89 від 24.01.2017р., були надані позивачем до митного оформлення, що підтверджується гр.44 МД.

Слід зазначити, що, а ні Контракт, а ні Митний кодекс України, а ні чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не містять в собі положень, які зобов`язують позивача або його контрагента-нерезидента вказувати в інвойсі умови платежу. За таких обставин, оскільки сам факт здійснення позивачем попередньої оплати за товар відповідачем не заперечується, посилання відповідача на те, що в інвойсі взагалі не обумовлені умови платежу, є неправомірними.

З аналогічних підстав судом відхиляються посилання відповідача на суб`єктивну спрямованість прайс-листа.

Стосовно доводів відповідача про те, що у графі транспортний засіб декларації країни відправлення вказано транспортний засіб MSC VALERIA/FT651W, хоча згідно коносаменту від 10.01.2017 транспортний засіб - MSC BARI 652 W, а у митній декларації країни відправлення транспортний засіб - TANJA RICKMERS, Окружним адміністративним судом міста Києва, встановлено наступне.

Так, позивачем до митного оформлення старшому державному інспектору м/п Західний Лисонко Н.Л. надано лист в якому Експедитором товару позивача на підставі договору №ТЕО618/1 від 23.12.2016 - ТОВ Фосдайк Груп зазначено про те, що контейнери MRKU6260138 і PONU7908675, визначені для перевезення по маршруту XIAMEN (China) - ODESSA (Ukraine) на борту судна MSC VALERIA 651W, були завантажені на судно MSC BARI 652W у зв`язку з відміною судозаходу в порт XIAMEN (China). Дані контейнери слідували до порту AMBARLI ISTANBUL (Turkey), де були перевантажені на судно TANJA RICKMERS Voyage №1703, під прапором Маршалових островів. Дане судно доставило вантаж в порт ODESSA (Ukraine).

Графа 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтованих пояснень щодо причин не прийняття відповідачем до уваги вказаного листа, внаслідок чого доводи митного органу в цій частині є безпідставними.

Стосовно посилань відповідача на те, що у поданій копії декларації країни відправлення номер інвойсу 16КТЕ0577, хоча у митній декларації, поданій до митного оформлення номер інвойсу 16КТЕ0577С, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши копію митної декларації країни відправлення, судом встановлено, що дійсно в ній зазначено інвойс 16КТЕ0577 без останньої літери С .

В той же час, митним органом залишено поза увагою та одночасно не проаналізовано в гр.33 оскаржуваного рішення тих обставин, що числові значення, які стосуються даної поставки та які зазначені в інвойсі і копії декларації країни відправлення є ідентичними.

Таким чином, допущення контрагентом-нерезидентом технічної помилки при оформленні документа, який відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України не є обов`язковим документом, що підтверджує митну вартість, не може бути ґрунтованою підставою для відмови позивачу у погодженні митної вартості за основним методом та одночасно не може бути підставою для визначення митної вартості за резервним методом.

Посилання відповідача в гр.33 Рішення на визначення, в даному випадку, митної вартості на підставі раніше поданої самим позивачем МД від 26.09.2016 №100250001/2017/114557, судом відхиляються, адже за МД №100250001/2017/114557 позивачем здійснювалось митне оформлення бігових доріжок, в той час як в даному випадку здійснювалось митне оформлення велотренажерів та еліптичних тренажерів.

На переконання суду, навіть без застосування спеціальних знань, є очевидним, що бігові доріжки за характеристиками значною мірою відрізняються від велотренажерів та еліптичних тренажерів, внаслідок чого доводи відповідача про подібність якісних характеристик таких товарів є необґрунтованими.

Стосовно поданого відповідачем витягу з бази даних по коду УКТЗЕД 9506919000, суд відзначає, що, по-перше, безпосередньо в гр.33 Рішення відповідач посилається лише на МД від 26.09.2016 №100250001/2017/114557, а по-друге, відповідачем не обґрунтовано причин не застосування митної вартості подібних товарів відповідно до умов FOB на рівні 1,44 дол.США/кг., 2,87 дол.США/кг., 1,26 дол.США/кг.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неправомірність та необґрунтованість рішення про коригування митної вартості, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо вимоги про надання додаткових документів до вантажної митної декларації, задоволенню не підлягають, адже позивачем з посиланням на належні та допустимі докази не обґрунтовано наявності порушеного права у сфері публічно-правових відносин в цій частині, з урахуванням того що додатково витребувані документи були надані позивачем самостійно.

При цьому, право митного органу на витребування додаткових документів прямо передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення від 22.02.2017р. №100250001/2017/000030/2 про коригування митної вартості товару.

В решті позову - відмовити.

Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АЙРОН ФІТНЕС (04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 48, код ЄДРПОУ 39206684) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5923,51 грн (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять три грн 51 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АЙРОН ФІТНЕС (04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 48, код ЄДРПОУ 39206684).

Київська міська митниця ДФС (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 39422888).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович