Постанова

від 07.05.2020 по справі 826/10527/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2020 року

м. Київ

справа №826/10527/17

адміністративне провадження №К/9901/30257/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2019 (суддя - Григорович П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 (головуючий суддя - Собків Я.М., судді Костюк Л.О., Степанюк А.Г.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Айрон Фітнес'' до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Айрон Фітнес'' (далі -ТОВ "Айрон Фітнес", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), у якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо вимоги про надання додаткових документів до вантажної митної декларації; визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2017 №100250001/2017/000030/2 про коригування митної вартості товару.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилалося на протиправність прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, оскільки задекларована ним в митній декларації №100250001/2017/256276 митна вартість товару (інвентар для зайнять фізкультурою і спортом та комплектуючих до нього) за основним методом (за ціною договору ( контракту)) на рівні 32' 076,36 доларів США (867' 426,04 грн) підтверджена наданими до митної декларації документами.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 17.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення від 22.02.2017 №100250001/2017/000030/2; в іншій частині позовних вимог відмовив.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов частково, виходили з того, що Товариство в цілях митного оформлення подало всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК), в яких вказані ідентифікуючі товар ознаки, його кількість, об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару. Суди дійшли висновку, що відсутність відомостей в інвойсі щодо умов оплати за товар за наявності документів про його оплату, розбіжності в документах щодо транспортних засобів, залучених для перевезення товару, та щодо номеру інвойсу у декларації країни відправлення та митній декларації №100250001/2017/256276, на що посилається Митниця, не є розбіжностями щодо складових ціни (митної вартості), про які йдеться в частині третій статті 53 МК, і не могли бути підставою для відмови позивачу у погодженні митної вартості за основним методом.

Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, у якій просить скасувати зазначені судові рішення, а в задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи відповідача в касаційній скарзі обґрунтовані посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дали належної оцінки тій обставині, що документи, які Товариство надало для підтвердження задекларованої митної вартості товару, містять розбіжності щодо виду транспортного засобу, використаного для перевезення товару, та номеру інвойсу, що давало Митниці підстави для об`єктивного сумніву в їх достовірності та для витребування додаткових документів. При перевірці митної декларації №100250001/2017/256276 спрацювала автоматична система аналізу та управління ризиками (АСАУР), якою сформовано критерії ризиків: "Контроль правильності визначення митної вартості товарів" (код митної формальності 105-2); "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності 106-2)", обов`язковість застосування якої встановлена нормами статей 320, 361 МК.

Позивач не реалізував право надати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем (покупець) та компанією "Xiamen K-Power Trading Co., LTD'' (резидент Китайської Народної Республіки) (продавець) був укладений контракт від 15.04.2015 №КР-300. Умовами контракту передбачено, що продавець зобов`язався продати, а покупець - прийняти та оплатити товар, а саме: спортивне обладнання (інвентар для зайняття фізкультурою і спортом), а також комплектуючі до нього.

17.12.2016 сторони контракту підписали специфікацію №16/1, в якій визначили найменування, перелік та вартість товару, що підлягає поставці, вартістю 30' 310,00 доларів США.

Така ж вартість товару також зазначена в інвойсі від 17.12.2016 №16КТЕ0577С.

Для митного оформлення товару, ввезеного на митну територію України за зовнішньоекономічним контрактом від 15.04.2015 № КР-300, позивач подав митну декларацію №100250001/2017/256276, в якій задекларував митну вартість товару (Інвентар для занять фізкультурою без змінних механізмів обтяження: велотренажер магнітний (артикули 101ЗК8606, к8317-6, 10272 к8304-6; 80156 к8309-6, 10110 к8501н-1); еліптичний тренажер (артикули FY8308 к8602н, 1568с К8317н-1, 10110 К8501н -1); станок комбінований (артикул К7509-1) (код УКТ ЗЕД 9506919000) на рівні 32' 076,36 доларів США (867' 426,04 грн за офіційним курсом Національного банку України), визначивши її за основним методом (за ціною контракту з урахуванням витрат на транспортування товару).

На підтвердження задекларованої митної вартості декларант надав контролюючому органу: вищезазначений зовнішньоекономічний контракт та додаткову угоду №1 до нього; специфікацію від 17.12.2016 №16/1; інвойс від 17.12.2016 №16КТЕ0577С; пакувальний лист від 17.12.2016; коносамент від 10.01.2017 SZZY16120327; міжнародну автотранспортну накладну (CMR) від 20.02.2017 №7790; сертифікат про походження товару від 11.01.2017 №17С3502М1959/00004; платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах від 22.06.2016 №40, від 22.06.2016 №41, від 24.01.2017 №89; довідку про транспортно-експедиційні послуги від 14.02.2017 7790/1; довідку від 17.02.2017 №1 про вартість перевезення; лист про торгівельну марку та виробника від 17.12.2016; довідку про радіологічний контроль від 20.02.2017 №0730; копію митної декларації країни відправлення від 29.12.2016 №370820160088624744.

У зв`язку з тим, що під час розгляду митної декларації спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів"), Митниця витребувала додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Позивач додатково надав такі документи: платіжні доручення про оплату послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення товару; митну декларацію експортера з ідентифікацією та ціновими показниками товару; прайс-лист, справжність інформації в якому засвідчена Торгово-промисловою палатою країни експортера; довідку про транспортні витрати; рахунок на оплату транспортних послуг; договір транспортування.

За результатами митного контролю Митниця прийняла рішення від 22.02.2017 №100250001/2017/000030/2 про коригування митної вартості товару, з приводу правомірності якого виник спір, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно із зазначеним рішенням підставами для коригування митної вартості слугували такі недоліки та розбіжності в наданих декларантом документах: в інвойсі не вказані умови оплати, передбачені пунктами 6.4, 6.5 зовнішньоекономічного контракту від 15.04.2015 №КР-300; зміст прайс-листа свідчить про суб`єктивну спрямованість пропозиції, що суперечить сутності прайс-листа як комерційної пропозиції для невизначеного кола покупців; у копії декларації країни відправлення у графі "транспортний засіб" ідентифікуючі дані щодо транспортного засобу вказані як MSC VALERIA/FT651W та TANJA RICKMERS , тоді як згідно з коносаментом від 10.01.2017 - MSC BARI 652 W ; у копії декларації країни відправлення зазначено інвойс 16КТЕ0577, а у митній декларації - 16КТЕ0577С.

Митна вартість контролюючим органом скоригована до рівня 46' 689,75 доларів США (1' 262' 609,25 грн) (без витрат на транспортування) із застосуванням резервного методу на підставі інформації щодо митної вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого закінчено (митна декларація від 26.09.2016 № 100250001/2017/114557.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини перша - третя цієї статті).

Частиною другою статті 58 МК встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг з транспортування, страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Як встановили суди попередніх інстанцій, під час митного оформлення ТОВ "Айрон Фітнес" надало Митниці документи відповідно до частини другої статті 53 МК, які підтверджували всі складові задекларованої митної вартості товару, та додатково витребувані документи з приводу питань, які виникли у Митниці при митному оформленні, в тому числі, платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах від 22.06.2016 №40, від 22.06.2016 №41, від 24.01.2017 №89 про сплату ціни за товар, рахунок на оплату послуг з транспортно-експедиторського обслуговування в межах території України та морське перевезення за межами території України від 14.02.2017 №106, виписаний ТОВ ''Фосдайк Груп'', заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 26.12.2016 № 1, платіжне доручення від 16.02.2017 №751 про сплату ціни за транспортні послуги, що відповідає гр. 44 митної декларації та не заперечується відповідачем.

Суди попередніх інстанцій правильно застосували норму частини третьої статті 53 МК, зробивши висновок, що чинне законодавство не встановлює обов`язкової вимоги щодо зазначення в інвойсі умов платежу, а надані Товариством документи в сукупності підтверджують всі складові митної вартості, зазначені в них відомості не викликають об`єктивних сумнівів.

Посилання Митниці на розбіжності у доданих до митної декларації документах відомостей щодо транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення товару, суди також обґрунтовано визнали безпідставними, встановивши, що під час митного оформлення Товариство надало лист ТОВ "Фосдайк Груп", який на підставі договору від 23.12.2016 №ТЕО618/1 надав транспортно-експедиторські послуги щодо товару, у якому зазначено, що контейнери MRKU6260138 і PONU7908675, визначені для перевезення товару на маршруті ''Хіамен (Китай) - Одеса (Україна)'' на борту судна ''MSC VALERIA 651W'', були завантажені на судно ''MSC BARI 652W'' у зв`язку з відміною заходу судна в порт Xіамен . Вказані контейнери слідували до порту Амбарлі-Стамбул (Туреччина), де були перевантажені на судно ''TANJA RICKMERS Voyage №1703'', під прапором Маршалових островів, яке доставило вантаж в порт Oдеса. Обґрунтованих пояснень щодо підстав не врахування цього листа при митному оформленні відповідач суду не надав.

Суди попередніх інстанцій дали правильну оцінку доводам відповідача щодо розбіжностей номеру інвойсу у декларації країни відправлення та митній декларації №100250001/2017/256276 як таким, що суперечать іншим доказам у справі.

Суди визнали достовірними доводи позивача, що в інвойсі контрагентом-нерезидентом була допущена технічна помилка (не вказана остання літера ''С'') дослідивши копію митної декларації країни відправлення, в якій зазначено інвойс 16КТЕ0577. Контролюючий орган при оцінці наданих позивачем документів це, однак, залишив поза увагою, тоді як числові значення, які стосуються поставки товару та які зазначені в інвойсі і копії декларації країни відправлення, є ідентичними.

Суди правильно вказали, що значені вище відмінності не можуть бути ґрунтованою підставою для відмови позивачу у погодженні задекларованої митної вартості та для визначення митної вартості за резервним методом.

З огляду на перелік наданих позивачем документів та їх зміст у контролюючого органу була можливість виявити, що помилка в номері інвойсу має характер технічної помилки. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність документа в цілому.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 Кодексу).

Суди попередніх інстанцій встановили обставини справи відповідно до вимог норм процесуального права, дали їм правильну юридичну оцінку та дійшли правильного і обґрунтованого висновку про протиправність рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 22.02.2017 №100250001/2017/000030/2.

Відповідно до частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають цим вимогам.

Доводи відповідача в касаційній скарзі не спростовують правильність вище наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій і стосуються фактично оцінки судом доказів у справі.

Разом з тим, згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України питання, зокрема про достовірність доказів, про перевагу одних доказів над іншими знаходяться поза межами касаційного перегляду справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги, як це передбачено частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись пунктом статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду