Постанова

від 15.05.2019 по справі 500/2615/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/3095/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу управління Держпраці у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року (прийняте у м. Тернополі суддею Шульгачем М.П. о 12 год. 21 хв.; повний текст складено 13 лютого 2019 року) в адміністративній справі № 500/2615/18 за позовом обслуговуючого кооперативу Комунальник-Тернопіль до управління Держпраці у Тернопільській області про скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року обслуговуючого кооперативу Комунальник-Тернопіль (далі також - ОК Комунальник-Тернопіль , Кооператив) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив скасувати постанови управління Держпраці у Тернопільській області (далі також - управління Держпраці) про накладання штрафу №ТР1349\040\АВ\ЗП- НОМЕР_1 в сумі 11169грн та №ТР1349\040\АВ\ІП- НОМЕР_1 в сумі 3723грн від 02.11.2018.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що обставини, на які посилався відповідач при прийняті оскаржуваних постанов не в повній мірі відображає фактичний стан справ.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило управління Держпраці у Тернопільській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, не грунтується на належних та допустимих доказах; крім того, судом допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; при прийнятті рішення суд керувався одними доказами і не брав до уваги інші, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у спірних правовідносинах відповідач діяв правомірно, у межах своїх повноважень, а надані після інспекційного відвідування документи не спростовують висновків контролюючого органу, при тому, що такі не були надані під час інспекційного відвідування, тому не повинні враховуватись і під час розгляду цієї справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Як встановлено судом, на підставі Порядку № 295, звернення ОСОБА_1 від 17 вересня 2018 року управління Держпраці у Тернопільській області видало наказ від 02 жовтня 2018 року № 619 та направлення на проведення інспекційного відвідування ОК Комунальник-Тернопіль від 02 жовтня 2018 року № ТР1349/040, на підставі чого проведено інспекційне відвідування позивача.

За результатами інспекційного відвідування посадові особи управління Держпраці у Тернопільській області склали акт від 10.10.2018 № ТР1349/040/АВ (далі - Акт інспекційного відвідування).

За висновками цього акта було виявлено такі порушення, а саме:

- ч.1, 2, ст. 115 КЗпП - заробітна плата виплачувалась менше ніж два рази на місяць;

- ч. 1, ст. 24 Закону України Про оплату праці - заробітна плата виплачувалась нерегулярно за період з липня по вересень 2018 року;

- ч. 1 ст. 116 КЗпП - не було проведено розрахунок в день звільнення працівника;

- ч. 1 ст. 149 КЗпП - головою правління надано наказ від 01.09.2018 № 6/9 про звільнення працівника,проте наказ № 5/8 про надання пояснення звільненого працівника видав 26.09.2018;

- ч. 3 ст. 149 КЗпП - звільнив працівника без взяття у нього пояснень.

Акт інспекційного відвідування був підписаний керівником Кооперативу з відміткою про наявність заперечень до нього, а листом № 11 від 12.10.2018 подав заперечення, проте ці заперечення стосувались протоколу про адміністративне правопорушення.

Листом № 3616/01-05-12.3/18 від 25.10.2018 управління Держпраці повідомило позивача про розгляд справи про накладення штрафу.

На підставі Акта інспекційного відвідування та доданих до нього матеріалів, відповідно до пункту 2 Порядку № 509, заступник начальника управління Держпраці 02 листопада 2018 року виніс постанови про накладення штрафу №ТР1349\040\АВ\ЗП-ФС в сумі 11169 грн та №ТР1349\040\АВ\ІП- НОМЕР_1 - штрафу в сумі 3723 грн.

Вважаючи, що ці постанови незаконними, Кооператив оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої мотивував його тим, що заробітна плата працівників ОК Тернопіль-Комунальник залежить від добровільних внесків членів кооперативу, оскільки ніяких термінів сплати даних внесків немає то виплата заробітної плати можлива тільки в разі поступлення членських внесків, а щодо не розрахунку ОСОБА_1 в день його звільнення, суд вважає, що вини ОК Тернопіль-Комунальник немає, оскільки ОСОБА_1 не прибув за розрахунком, а тому постанову за №ТР1349\040\АВ\ЗП-ФС від 02 листопада 2018 року необхідно скасувати.

Голова кооперативу ОК Тернопіль-Комунальник вживав дії щодо відібрання пояснень у ОСОБА_1 , проте так і не вдалося отримати пояснення від нього, так як видно з пояснень та наданих документів вини у не своєчасному відібранні пояснень у діях голови ОК Тернопіль-Комунальник немає, а тому постанова №ТР1349\040\АВ\ІП-ФС від 02 листопада 2018р. підлягає скасуванню.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України якого заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно із підпунктом 6 пункту 4 Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (абзац перший пункту 7 Положення).

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України постановою від 26 квітня 2017 року № 295 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Пунктами 2, 3 Порядку № 295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, зокрема, інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є, зокрема, посадові особи Держпраці та її територіальних органів, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Згідно із підпунктом 4 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення(пункт 19 Порядку № 295).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником (пункт 20 Порядку № 295).

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку № 295).

Як зазначено вище, в Акті інспекційного відвідування зокрема вказано, що Кооператив порушив вимог частин 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України Про оплату працю , заробітна плата впродовж липня - вересня 2018року виплачувалась нерегулярно, з порушенням встановлених строків її виплати, один раз на місяць.

Так, заробітна плата за червень 2018 р. проводилась 24 липня 2018 р., за липень -27 серпня, за вересень, станом на день інспекційного відвідування (10.10.18), заробітна платапрацівникам не виплачена, що підтверджується видатковим касовим ордером від 24.07.2018 №72, видатковими касовими ордерами від 27.08.2018№82, 83, 84, 85, 86.

Частинами 1 та 2 статті 115 КЗпП України, частиною 1 статті24 Закону України Про оплату працю передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Статтями 21 та 24 Закону України Про оплату праці встановлено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Лише до заперечення на акт інспекційного відвідування за №ТР1349/040/АВ від 10.10.2018 головою правління ОК Комунальник-Тернопіль були подані заяви працівників про виплату заробітної плати один раз на місяць. Проте такі заяви під час інспектування не пред`являлись та законом не передбачені.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що такі заяви не звільняють роботодавця від дотримання та виконання норм чинного законодавства України про працю.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу., а частиною 1 статті 116 передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Наказом від 01.09.2018 №6/9 сторожа ОСОБА_1 звільнено з роботи. Проте, виплата належних йому від ОК Комунальник-Тернопіль сум, не була здійснена у день звільнення - 01.09.2018 р.

Під час інспекційного відвідування не надано жодних підтверджуючих документів, які б підтверджували нарахування та виплату розрахункових звільненому ОСОБА_1

Лише 16.10.2018 до заперечення на акт ОК Комунальник-Тернопіль були додані видаткові касові ордери нібито про нарахування розрахункових звільненому ОСОБА_1 , проте такі кошти не були виплачені.

При цьому колегія суддів, колегія суддів зазначає, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності. передбаченої ст. 117 КЗпП України. Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.

Статтею 149 КЗпП України визначено, порядок застосування дисциплінарних стягнень, а саме передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Сторожа ОСОБА_1 , наказом від 01.09.2018 р. № 6/9 було звільнено з роботи за прогул без поважних причин, на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

Частиною 2 статті 47 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ніш органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення . Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум .

На підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України роботодавець має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин.

Звільнення працівника за прогул передбачає здійснення ряду послідовних дій, які можна розділити на декілька етапів, для того, щоб не порушити права працівника при звільненні.

Відповідно до статті 147 КЗпП звільнення є одним із заходів стягнення.

А відповідно до статті 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Щодо порядку дій при звільнення працівника за прогул необхідно задокументувати факт відсутності працівника на роботі (доповідна записка безпосереднього начальника працівника про відсутність працівника на роботі, акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше, ніж з трьох осіб, пояснення працівників тощо). У акті зазначаються дні коли працівник фактично був відсутній на роботі. Факт відсутності працівника на робочому місці обов`язково має бути відображений у табелі обліку використання робочого часу. Роботодавець має вжити заходів для з`ясування причин відсутності працівника на роботі. Отримання доповідної записки є підставою для проведення службового розслідування. Під час службового розслідування мають бути вжиті заходи для з`ясування причин відсутності працівника на роботі (телефонні дзвінки, надсилання листів працівнику, отримання від працівника письмових пояснень тощо).

Якщо ж працівник не з`являється на роботі протягом кількох днів або тижнів та не повідомляє про причину своєї відсутності, необхідно відправити на його домашню адресу лист з повідомленням про вручення, з вимогою надати письмове пояснення відсутності на роботі (з встановленням оптимального строку для відповіді).

За результатами службового розслідування складається акт, у якому відображаються результати вжитих заходів для з`ясування причин відсутності працівника на роботі.

В акті мають бути викладені конкретні причини відсутності працівника на роботі або вказано про те, що з`ясувати причини не вдалось.

У випадку відмови працівника дати пояснення з приводу відсутності на роботі або отримання відповіді на лист, складається відповідний акт, підписаний комісією не менше, ніж з трьох осіб. Отже, роботодавцю необхідно мати докази відсутності працівника на роботі саме без поважних причин.

При наявності на підприємстві первинної профспілкової організації членом якої є працівник для його звільнення за прогул необхідна згода виборного органу первинної профспілкової організації.

Якщо ж працівник, який вчинив прогул на роботу так і не з`явився, він звільняється останнім днем фактичного виконання ним трудових обов`язків з виданням наказу про звільнення більш пізньою датою.

Оформлення звільнення працівника та здійснення повного розрахунку з ним здійснюється наступного робочого дня після спливу строку, наданого працівникові для надання письмових пояснень та документів щодо причин відсутності на роботі.

Отже,в день видання наказу про звільнення працівника слід направити йому копію наказу про звільнення, лист з пропозицією з`явитися за трудовою книжкою та отриманням усіх належних йому сум при звільненні. Лист рекомендується направити на домашню адресу працівника з повідомленням про вручення та описом вкладення.

Фактично, працівника не можна звільнити за прогул у період його відсутності, без з`ясування всіх обставин і причин.

Для інспектування ОК Комунальник-Тернопіль було надано наказ від 01.09.2018 №6/9 Про звільнення за відсутністю на робочому місці без поважних причин сторожа ОСОБА_1 та одночасно надано наказ від 26.08.2018 та 26.09.2018 № 5/8 про надання пояснення ОСОБА_1

Голова правління не міг 26 вересня 2018 року зажадати пояснення від ОСОБА_1 , оскільки звільнив його з роботи 1 вересня 2018 р., а 26 серпня 2018 р. згідно табеля обліку робочого часу за серпень ОСОБА_1 був вихідний. Натомість 24, 27, 28, 30, 31 серпня 2018 року сторож ОСОБА_1 працював, і в цей період пояснення від нього не відібрано.

Також не задокументовано той факт, що адміністрацією кооперативу у ці дні було запропоновано ОСОБА_1 надати пояснення.

Таким чином, голова правління до 1 вересня 2018 року (день звільнення) не зажадав пояснення у ОСОБА_1 і як наслідок не врахував обставини за яких вчинено проступок.

Крім того, пояснення у звільненого працівника не були відібрані взагалі.

До адміністративного позову позивачем долучено наказ про звільнення сторожа ОСОБА_1 за прогул від 01.09.2018 №6/9,з яким він не ознайомлений; акт від 01.09.2018,підписаний працівниками кооперативу, які не були на роботі ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ); акт від 31.08.2018 ( ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .), акт від 25.08.2018 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,) відсутність ОСОБА_1 на роботі, наказ від 26.08.2018 р. №5/8 з яким ОСОБА_1 не ознайомлений.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, щопозивачем допущено порушення порядку звільнення працівника.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою, сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 509 накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Таким чином, керуючись вимогами Порядку 509, рекомендованим листом від 25.10.2018 №3616/01-05-12.3/18 на адресу ОК Комунальник-Тернопіль було надіслано повідомлення із зазначенням часу і місця розгляду справи.

На розгляд справи про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами прибув особисто керівник ОСОБА_2 .

Розглянувши матеріали інспекційного відвідування, враховуючи пояснення учасників розгляду справи, враховуючи вимоги чинного законодавства, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, уповноваженою особою було розглянуто справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю у ОК Комунальник-Тернопіль , на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 11 169 грн та абз. 8 ч. 2 265 КЗпП України у розмірі 3723 грн до Державного бюджету України.

Постанови про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою від 02.11.2018 за №№ ТР1349/040/АВ/ЗП-ФС та ТР1349/040/АВ/ІП-ФС вручено особисто ОСОБА_2

За таких обставин, відповідно до вимог і доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, крім того, судом допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; при прийнятті рішення суд керувався одними доказами і не брав до уваги інші, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління Держпраці у Тернопільській області задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року в адміністративній справі № 500/2615/18 скасувати.

У задоволенні позову обслуговуючого кооперативу Комунальник-Тернопіль до управління Держпраці у Тернопільській області про скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 16 травня 2019 року.