Рішення

від 06.05.2019 по справі 295/12418/15-ц

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/12418/15-ц

Категорія 23

2/295/960/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира

під голуванням судді Чішман Л.М.,

за участі секратаря судового засідання Ярошовець В.Б.

представників позивача Ясинецької Т.М., Лібіховської М.В .

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Житомирі цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-екслуатаційне підприємство № 14" Житомирської міської ради (КП "ВЖРЕП 14") до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 4002,70 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з серпня 2012 до липня 2015 року був балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 та надавав послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідач проживала у зазначеному будинку, отже користувалася наданими послугами, але їх не сплачувала. 15 січні 2015 року за заявою позивача Богунським районним судом м.Житомира був виданий судовий наказ по справі № 295/19980/14-ц про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 3916,55 грн, який за заявою відповідача ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 05.02.2015 року був скасований, роз`яснено позивачу право на вирішення спору у позовному провадженні.

Відповідач та її представник подали відзив, в якому позов не визнали, заперечуючи факт отримання послуг від позивача, посилаючись на відсутність договору, затверджених тарифів, структури та переліку послуг, закріпленої площі прибирання прибудинкової території, неврахування показників засобів обліку електричної енергії, заперечували щодо виконаних робіт за актами по обслуговуванню інженерних мереж, а також наявністю договорів, укладених відповідачем безпосередньо з виробниками та виконавцями комунальних послуг. Відповідач зазначила, що є співвласницею квартири разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка не зареєстрована, не проживає у даній квартирі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2016 року, дана справа за єдиним унікальним номером 295/12418/15-ц, номер провадження 2/295/135/16 передана судді Чішман Л.М.

В судовому засіданні за участі представника позивача, останній позовні вимоги підтримав просив задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін за їх участі в судовому засіданні, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що у відповідності до свідоцтва НОМЕР_1 про право власності на житло від 18.08.1998 року квартира АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Квартира приватизована згідно з Законом України "Про приватизицію державного житлового фонду". Частиною 1ст. 10 Закону України "При приватизацію державного житлового фонду" встановлено, що утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них. Частиною 2 ст.10 цього закону визначено, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири‚ житлові приміщення‚ є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах , пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитку. Відповідно ст.368 Цивільного кодексу України (ЦК України) спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. У силу ч.1 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Згідно ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов`язує. Обов`язок співвласника відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, встановлений ст.360 ЦК України лише щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності. Окрім того, згідно ч.2 ст. 317 ЦК України визначено, що на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідачем на надано доказів припинення спільної сумісної власності із визначенням чи виділенням часток у праві спільної власності на квартиру, отже доводи відповідача та її представника про те, що співвласники ведуть господарство окремо, отже ОСОБА_2 не може бути належним відповідачем судом до уваги не приймаються. Відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-VI від 24.06.2004 року (далі- Закон № 1875). Статтею 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності укладеного з відповідачем договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у справі № 6-2951-цс15 від 20.04.2016 року. Відповідно ст.13 Закону № 1875 за функціональним призначенням послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) відносяться до житлово-комунальних послуг та за порядком затвердження тарифів згідно ст.14 цього Закону належать до другої групи - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території. Відповідно ч.1 ст.31 Закону № 1875 порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи визначає Кабінет Міністрів України. Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також перелік цих послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (далі- Порядок № 869).Частиною 2 статті 31 Закону № 1875 встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Частиною 3 цієї статті визначено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання). Частиною 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Матеріали справи містять копії рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради " Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються КВ ЖРЕП № 14" № 892 від 16.12.2010 року, п.2 якого встановлено з 1 січня 2011 року тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються КВ ЖРЕП № 14, окремо за кожним будинком згідно додатку № 1; № 205 від 16.05.2013 року із зазначенням розміру тарифу та його складових згідно додатка № 2; № 436 від 10.09.2013 року, яким КП "ВЖРЕП № 14" визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; № 401 від 17.09.2014 року, яким внесені зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.05.2013 року № 205 та виключено з переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій послугу з вивезення побутових відходів. Додатки до вказаних рішень по кожному будинку містять як структуру тарифів на кожну із включених до переліку послуг, так і їх вартість. Зокрема, до складу послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій включені такі складові: прибирання прибудинкової території, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло, -водопостачання, водовідведення і зливової каналізації, їх аварійного обслуговування, обслуговування димовентиляційних каналів, освітлення місць загального користування. Складова послуги з вивезення твердих побутових відходів та її вартість виключена з тарифу КП ВЖРЕП № 14 з 01.06.2014 року на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради № 401 від 17.09.2014 року. Доводи та докази відповідача та її представника про ненадання позивачем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій з підстав укладення ними окремих видів договорів з безпосередніми виконавцями комунальних послуг, зокрема про надання послуг із вивезення та захоронення твердих побутових відходів від 16.12.2014 року, суд до уваги не приймає, оскільки такий договір був укладений після виключення цих послуг з тарифів КП "ВЖРЕП № 14". Крім того, послуги про постачання холодної води і водовідведення, газопостачання та електропостачання за своїм функціональним призначенням є іншими видами комунальних послуг в розумінні ст.13 Закону № 1875, а послуга з обслуговування внутрішньобудинкових систем згідно п.13 Порядку № 869 має включатись до формування тарифів саме на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Цим же п.13 Порядку № 869 дано визначення внутрішньобудинкової системи гарячого, холодного водопостачання та централізованого опалення як системи від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку). Доводи відповідача про те, що мережі каналізації та водогону знаходяться під підлогою квартир на першому поверсі і не могли обслуговуватись позивачем, судом не приймаються, оскільки їх розташування є розгалужене і не обмежується лише підлогою деяких квартир, окрім того, такі доводи спростовуються нарядами-завданнями на виконання робіт по поточному ремонту, які складались позивачем. Суд також не бере до уваги в якості обґрунтування заперечень щодо отримання послуг доводи відповідача про наявність у квартирі системи індивідуального (автономного) опалення та відсутності у зв`язку з цим власної потреби у послугах позивача з обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, оскільки такі обставини не звільняють співвласника багатоквартирного будинку від обов`язку брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку, встановленого ч.2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Факт укладення відповідачем також договору про надання послуг з обстеження димових та вентиляційних каналів з іншою організацією є правом споживача, однак не має наслідком для КП "ВЖРЕП № 14" припинення надання цих послуг, оскільки такий обов`язок покладений на позивача Законом № 1875 та рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради. Доводи відповідача, про те, що її не було відомо про весь обсяг послуг, які надає позивач, тому остання не мала можливості визначитись надаються останні чи ні, не заслуговують на увагу, оскільки перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій послугу визначені тарифами та є загально відомими. Крім того, ст.18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлений порядок оформлення претензій споживачів до виконавців. Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 970 від 11.12.2013 року. Зазначеними нормативно-правовими актами передбачено складання актів-претензій за встановленою формою як підстави для здійснення перерахунку вартості ненаданих послуг. Суду не надано доказів оскарження відповідачем рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради як щодо щодо визначення позивача виконавцем послуг, так і щодо встановлення розміру тарифів та його складових, у т.ч. стосовно площі прибирання прибудинкової території. Посилання відповідача на ту обставину, що її не було відомо про об"єм послуг, які надаються позивачем, суд до уваги не приймає, оскільки додатки до рішень органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів чітко визначено, які саме послуги і їх вартість, які мав надавати балансоутримувач будинку, вказані відомості є загальновідомими. Інші докази, надані відповідачем, зокрема свідчення сусідів, фотокопії, довідки ОСББ "Провулок 9-й Максютова 5" щодо прибирання, технічного стану будинку відхиляються судом як неналежні докази, оскільки не містять інформації щодо предмету доказування в спірний період. Заперечення відповідача, щодо визначення в актах виконаних робіт різних осіб, які здійснювали прибирання в одному місяці не заслуговує на увагу, оскільки прибирання могло здійснюватись будь яким з двірників, які працюють у балансоутримувача та закріплення конкрентої особи за будинком, не свідчить про неможливість здіснення робіт іншою особою. Виходячи з установлених тарифів, позивач нараховував платежі, які повинна була сплачувати ОСОБА_2 , що вказано у відповідному розрахунку. Заборгованість за надані послуги утворилась за період з 01.08.2012 року по 21.07.2015 року і складає 4002,70 грн., що підтверджується змістом розрахунку нарахувань по особовому рахунку. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України повинні виконуватись сторонами належним чином. Сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за надані послуги, оскільки відповідач отримував послуги, а тому неукладення позивачем договору з відповідачем не звільняє його від оплати нарахованих платежів і не створює для виконавця послуг обов`язку припинення нарахування плати за послуги. ОСОБА_2 не виконала зобов`язання належним чином і допустила виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача. Отже вимоги позивача щодо стягнення 4002,70 грн за надані відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.08.2012 до 31.07.2015 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, відповідач відповідно п.9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях як особа, яка має інвалідність 2 групи безстроково, тому суд не стягує з неї судові витрати на користь позивача пропорційно сумі задоволеного позову. Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ: Позов Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-екслуатаційне підприємство № 14" Житомирської міської ради до ОСОБА_2 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-екслуатаційне підприємство № 14" Житомирської міської ради 4002,70 грн. заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.08.2012 року до 31.07.2015 року. Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Дата складання повного тексту рішення 20.05.2019 року. Відповідач : ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса проживання АДРЕСА_3 )

Позивач: Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-екслуатаційне підприємство № 14" Житомирської міської ради (код ЄДРПОУ 13567317, юридична адреса вул Гречка, 5, м.Житомир,10004).

Суддя Л.М.Чішман