Ухвала

від 11.09.2019 по справі 295/12418/15-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/12418/15-ц Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 24 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №295/12418/15-ц за позовом Комунального підприємства Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №14 Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 травня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Чішман Л.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У серпні 2015 року Комунальне підприємство Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №14 Житомирської міської ради звернулося до суду із позовом, в якому просило стягнути із відповідача заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 4002,70 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що у період з серпня 2012 до липня 2015 року позивач був балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 та надавав послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідач проживала у зазначеному будинку, а тому користувалася наданими послугами, проте їх не сплачувала.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 06 травня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за період з 01 серпня 2012 року по 31 липня 2015 року з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 4002,70 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити та стягнути з відповідача обґрунтовану суму заборгованості за фактично надані послуги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач не має зобов`язальних відносин з позивачем, оскільки будь-яких договорів з ним не укладала, позивачем не доведено фактичного надання та виконання послуг із утримання будинку та прибудинкових територій, за які ним нараховано заборгованість.

В ході розгляду справи апеляційним судом сторони подали до суду, підписану ними, письмову мирову угоду, за умовами якої на взаємних поступках визнали заборгованість за комунальні послуги, а саме за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 1 серпня 2012 року по 31 липня 2015 року в розмірі 2 000грн., яку відповідач зобов`язалась сплатити на рахунок позивача до 1 грудня 2019 року. Сторони просили затвердити мирову угоду. Наслідки укладення мирової угоди сторонам роз`яснені.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції сторони мають право укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо мирова угода відповідає ст. ст. 206,207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватись лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Суд постановляє ухвалу про відмову в затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними, або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Вивчивши зміст мирової угоди, підписаної сторонами, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що мирова угода може бути затверджена судом так як вона відповідає вимогам ст. 206,207 ЦПК України, не суперечить закону, не порушує права та інтереси інших осіб та може бути виконана.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 травня 2019 року необхідно визнати нечинним. Провадження у справі закрити.

Керуючись ст. ст. 206-208,373,389 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити мирову, подану до Житомирського апеляційного суду 11 вересня 2019 року та підписану представником Комунального підприємства Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №14 Житомирської міської ради Івахно Б.Д. та ОСОБА_1 , відповідно до якої сторони на взаємних поступках визнали заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 1 серпня 2012 року по 31 липня 2015 року в розмірі 2 000грн ., яку відповідач ОСОБА_1 зобов`язалась сплатити на рахунок позивача Комунального підприємства Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №14 Житомирської міської ради до 1 грудня 2019 року .

Наслідки затвердження мирової угоди сторонам роз`яснені.

Визнати нечинним рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 травня 2019 року.

Провадження у справі №295/12418/15-ц закрити.

Ухвала набирає законної сили з 11 вересня 2019 року та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її прийняття.

Повний текст ухвали складено 12.09.2019.

Головуючий Судді