Ухвала

від 14.05.2019 по справі 368/66/19

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/66/19

2/368/230/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі : головуючого - судді Шевченко І.І.

при секретарі Назаренко А.І.

представника відповідача адвоката Максименка Я.О.

представника третьої особи Циганка В.А.

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду м. Кагарлик в загальному позовному провадженні позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переселенське , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Переселенська сільська рада Кагарлицького району Київської області про виділення майнових паїв в натурі, -

встановив:

17 січня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Кагарлицького районного суду Київської області із позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переселенське , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Переселенська сільська рада Кагарлицького району Київської області про виділення майнових паїв в натурі, де просить суд виділити у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переселенське , що перебуває в його користування, в рахунок належних їм майнових паїв на загальну суму 19015 гривень.

29 січня 2019 р. провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено підготовче засідання.

Позивач ОСОБА_2 на підготовче засідання, яке відбувалося 18.04.2019 р., 02.05.2019 р. та 14.05.2019 р. не з`явилася, будучи належним чином повідомлена, про що свідчать довідки про доставку СМС повідомлення. Клопотань та заяв до суду не надіслала.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 на підготовче засідання, яке відбувалося 02.05.2019 р. та 14.05.2019 р. не з`явилися, будучи належним чином повідомлені, про що свідчать довідки про доставку СМС повідомлення. Клопотань та заяв до суду не надсилали.

Представник відповідача в особі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переселенське адвокат Максименко Я.О. просить стягнути з позивачів компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, в сумі 12 000,00грн., яка складається з витрат,пов`язаних із професійною правничою допомогою адвоката, а саме: участь у підготовчих засіданнях, підготовки та подання відзиву на позовну заяву та позовну заяву позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.

Представник третьої особи в особі Переселенська сільська рада Кагарлицького району Київської області Циганок В.А. погоджується із думкою представника відповідача щодо позовної заяви позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Суд, вислухавши представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність залишення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без розгляду, з наступних підстав.

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переселенське , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Переселенська сільська рада Кагарлицького району Київської області про виділення майнових паїв в натурі.

29 січня 2019 р. провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено підготовче засідання на 15.02.2019 р.

Позивач ОСОБА_1 уклав угоду із адвокатом Клапчуком Ф.П., про що було надано копія ордера серії КС № 388404 від 13.03.2019 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката.

Представник відповідача в особі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переселенське було укладено угоду із адвокатом Максименком Ярославом Олександровичем, на підтвердження вказаного надано копія ордера серії КС № 460352 від 11.02.2019 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_1 від 06.07.2016 р. та витяг з Єдиного реєстру адвокатів.

15 лютого 2019 р. підготовче засідання було відкладено до 26 лютого 2019 р., за клопотанням позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що ними була подана заява.

26 лютого 2019 р. позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було подане клопотання, в якому просили вирішити питання про витребування доказів та розгляд справи відкласти.

26.02.2019 р. було відкладено підготовче засідання за клопотанням позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 14.03.2019 р.

14 березня 2019 року було надіслано клопотання від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Клапчука Ф.П. про відкладення підготовчого засідання, але підготовче засідання було відкладено до 28.03.2019 р., оскільки була первинна неявка на підготовче засідання позивача ОСОБА_2

28.03.2019 р. підготовче засідання було відкладено до 18.04.2019 р, оскільки за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Клапчука Ф.П. було введено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Переселенську сільську раду Кагарлицького району Київської області.

18 квітня 2019 р. підготовче засідання було відкладено до 02.05.2019 р., оскільки за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Клапчука Ф.П. було визнано обов`язкову явку представника третьої особи, так як були питання до нього зі сторони представника позивача та позивача ОСОБА_1 , оскільки були питання до нього зі сторони представника відповідача.

02 травня 2019 р. підготовче засідання не відбулося та було відкладено до 14.05.2019 р., оскільки не з`явився ні позивач ОСОБА_1 , ні його представник адвокат Клапчук Ф.П., ні позивач ОСОБА_2 , повідомлені були належним чином, про що свідчать довідки про доставку SMS повідомлення та розписки про отримання судових повісток. Клопотань та заяв не направляли.

14 травня 2019 р. на підготовче засідання не з`явився ні позивач ОСОБА_1 , ні його представник адвокат Клапчук Ф.П., ні позивач ОСОБА_2 повідомлені були належним чином, про що свідчать довідки про доставку СМС повідомлення. Клопотань та заяв не направляли.

Тобто, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , так і представник позивача ОСОБА_1 адвокат Клапчук Ф.П. на розгляд підготовчого засідання не з`явилися повторно, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомили. Заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Права та обов`язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України, до яких, з-поміж іншого, належить право подавати заяви та клопотання, у котрих в силу ст. 182 вказаного Кодексу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.

Таким чином, в силу ч. 3 ст.131 ЦПК України , суд визнає, що позивачі та представник позивача повторно не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

В силу ч. 2 ст. 200 ЦПК України одним із процесуальних питань, які суд може вирішувати у підготовчому засіданні, є питання щодо залишення поданого позову без розгляду з підстав, встановлених статтею 257 ЦПК України, про що суд постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Так, в силу п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257ЦПК України).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивачів, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом, позивачі останнім часом не цікавляться розглядом справи, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

Наведене вище, на переконання суду, свідчить про те, що позивачі після відкриття провадження у справі, не цікавляться нею.

У своєму рішенні від 16.02.2017 року у справі Каракуця проти України (заява № 18986/06) Європейський Суд з прав людини констатував відсутність порушення прав заявників, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також визнав неприйнятними скарги заявників за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки заявники не виявляли належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Так, одними із основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін (ст. 12 ЦПК України) та диспозитивність цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України).

Беручи до уваги вищевикладене, а також з метою недопущення зловживання позивачами своїми процесуальними правами, так як це нерозривно пов`язано із дією принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Частиною 3 статті 257 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.

Зі ст. 141 ч. 9 ЦПК України вбачається , що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами …, суд має право покласти на таку сторону судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 133, ч.ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Надання адвокатом Максименком Я.О. відповідачу СТОВ Переселенське адвокатських послуг у суді при розгляді справи № 368/66/19 підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № КВ 005310 від 06.07.2016 (а.с. 48); ордером на надання правової допомоги серії КС в„– 460352 (а.с. 47); договором про надання правової допомоги від 11.02.2019 р., звітом по виконанню роботи за період з 11.02.2019 р. по 14.03.2019 р. (а.с. 88); актом приймання - передачі послуг за договором Про надання юридичних послуг від 11.02.2019 р., де зазначено час, який було витрачено за виконання робіт , а саме: за ознайомлення з наданими матеріалами по справі, за консультацію, узгодження правової позиції, підготовки та подачі відзиву у справі, захист інтересів клієнта у підготовчому судовому засіданні, участі у підготовчому судовому засіданні, клопотання про витребування доказів, участі у підготовчому судовому засіданні, що складає 10,5 год. та вартість правової допомоги складає - 12 000 грн.

Однак, з огляду на те, що витрати відповідача у сумі 12 000, 00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить надмірний тягар для позивачів, що суперечить принципу розподілу таких витрат, тому суд дійшов висновку про стягнення з позивачів на користь відповідача по 1250 грн. 00 коп. з кожного витрат на професійну правничу допомогу у суді, що відповідає висновкам зазначеним у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Окрім того, такий висновок ґрунтується на правовій позиції, сформованій в постанові колегії КГС ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17.

На підставі ст. ст. 142, 257, 258-261 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Цивільну справу загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переселенське , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Переселенська сільська рада Кагарлицького району Київської області про виділення майнових паїв в натурі залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переселенське (ЄДРПОУ 03754550) судові витрати в сумі 1250 (одну тисячу двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переселенське (ЄДРПОУ 03754550) судові витрати в сумі 1250 (одну тисячу двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Кагарлицького районного суду Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч. 1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 20.05.2019 р.

Суддя І.І. Шевченко