Ухвала

від 20.05.2019 по справі 398/4046/16-ц

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4046/16-ц

провадження №: 2/398/45/19

УХВАЛА

Іменем України

"20" травня 2019 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Нероди Л.М.,

за участі секретаря - Борозни Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №398/4046/16ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Олександрійська районна державна адміністрація в особі сектора державної реєстрації Олександрійської районної державною адміністрацією про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

учасники: представник позивача - адвокат Бесараб В.А., представник відповідача - Тяглий Д.О.,

ВСТАНОВИВ:

До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області звернувся представник відповідача з клопотання про закриття провадження у справі.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що позовні вимоги направлені до Реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області, тобто до суб`єкта владних повноважень. Представник відповідача стверджує, що дана справа належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства Кіровоградським окружним адміністративним судом, оскільки вимоги викладені у позовній заяві направлені на скасування дій суб`єкта владних повноважень.

У судовому засіданні представник відповідача дане клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задоволити.

Представник позивача заперечив щодо задоволення даного клопотання та зазначив, що розгляд даної справи необхідно проводити у цивільному судочинстві.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.

Позивач просить у позовних вимогах визнати незаконними дії державного реєстратора при видачі 02.07.2014 року свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зокрема, на земельну ділянку площею 5,84 га; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02.07.2014 року на земельну ділянку площею 5,84 га; скасувати рішення від 02.07.2014 року державного реєстратора реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області про державну реєстрацію права на земельну ділянку площею 5,84 га.

Приписи статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року вказують, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду, зокрема, про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації. Таким чином, вимога про виключення з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності підлягає задоволенню у спосіб скасування цього запису.

Суд звертає увагу на те, що система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Отже, критеріями розмежування судової юрисдикції за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено статтею 15 ЦПК України, а саме: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Крім того, ст. 17 КАС України вказує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Застосований термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Так, ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії органу влади чи місцевого самоврядування.

Отже, необхідно виключати формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), а звертати увагу на визначальну ознаку - характер правовідносин, з яких виник спір.

П. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України вказує, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки у даному спорі простежується спір про право власності на земельну ділянку та позивач не може здійснити державну реєстрацію своїх прав, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно державний реєстратором внесено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно із відмінними технічними характеристиками, тому підстави для задоволення клопотання щодо закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача щодо закриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА