Рішення

від 18.03.2019 по справі 495/10963/17

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/10963/17

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

18 березня 2019 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі - Савенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

В судове засідання позивачка не з`явилася, від її представника ОСОБА_3 до суду надійшла заява, згідно якої просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , адвокат в інтересах відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились з мотивів, які викладені у відзиві а в позові, просили суд відмовити у їх задоволенні у зв`язку з недоведеністю.

Позовні вимоги позивачка обгрунтувала наступним, 20.09.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Зеленогірською селищною радою Любашівського району Одеської області, актовий запис №16, серія НОМЕР_1 . Від шлюбу мторони мають малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого Маловасильківською сільською радою, Любашівського району, Одеської області 15.11.2005 року серії НОМЕР_2 . Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.02.2017 року по справі №522/23657/46-ц шлюб між позивачкою та відповідачем, який був зареєстрований Зеленогірською селищною радою Любашівського району Одеської області 20.09.2003 року, було розірвано, про що зроблений актовий запис № 16. Після розірвання шлюбу позивачка повернула дошлюбне прізвище ОСОБА_1 .

Далі, як вказує позивачка, за час перебування у шлюбі позивачкою разом з відповідачем було придбано наступне майно:

-автомобіль VOLKSWAGEN CADDY , номерний знак НОМЕР_3 2006 року випуску, кузов в„– НОМЕР_5 , білого кольору;

- вантажний сідловий тягач-Е, марки RENAULT модель MAGNUM 440, кузов № НОМЕР_6 , 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , червоною кольору;

- нежиле приміщення №28, розташоване на 1-му поверсі корпуса "X" пансіонату відпочинку " Клубний комплекс "Променад ", загальною площею 21.6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- також відповідачем разом з іншою фізичною особою було засновано Товариство з обмеженою відповідальністю Кабель Спец Монтаж код СДРПОУ 38948129, розмір внеску відповідача до статутного капіталу склав 1000.00 гривень.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_8 вбачається, що за ОСОБА_2 20.05.2013 року було зареєстровано вантажний сідловий тягач-Е марки RENAULT, модель MAGNUM 440, кузов № НОМЕР_6 , 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , червоного кольору. Тобто даний транспортний засіб був придбаний на момент знаходження позивачкою з відповідачем у шлюбі та за умови їх сумісного проживання. Також в процесі розгляду справи №522/2335/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було отримано відповідь з регіонального сервісного центру в Одеській області 04.04.2017 року за №31/15-1682 згідно якого вбачається, що станом на дату надання відповіді згідно наявних баз даних АІС "Автомобіль" в Одеській області та НАІС на ім`я ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_9 ), в ВРЕР №1 м. Одеси зареєстрований автомобіль VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_3 2006 року випуску, кузов в„– НОМЕР_5 , білого кольору. Отже автомобіль VOLKSWAGEN CADDY був придбаний на момент знаходження позивачки з відповідачем у шлюбі та за умови їх сумісного проживання.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.07.2017 року по справі №522/2335/17 встановлено, що шлюбні відносини між мною та відповідачем припинені з червня 2016 року.

Як вказує позивачка, відповідач здійснив відчуження вантажного сідлового тягача-Е, марки RENAULT модель MAGNUM 440, кузов НОМЕР_6 , 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , що є спільної сумісною власністю, без її згоди та після припинення шлюбних стосунків, оскільки на момент їхнього сумісного проживання вказаний вантажний автомобіль використовувався відповідачем для здійснення вантажних перевезень. Так, відповідно до даних сайту https://auto/ria/com середня вартість автомобілів VOLKSWAGEN CADDY 2006 року випуску, становить 7500.00 доларів США, що станом на дату подачі позову відповідно до курсу гривні до долару США за даними НБУ становить 196 682,90 гривень. Також відповідно до даних сайту https://auto/ria/com середня вартість вантажних автомобілів марки RENAULT, модель MAGNUM 440 становить 12000.00 доларів США, що станом на дату подачі позову відповідно до курсу гривні до долару США за даними НБУ становить 314 692,63 гривень.

Окрім цього, 16.08.2011 року та 24.08.2011 року між ТОВ "Укрбудінвест" та відповідачем були укладені ряд додаткових угод до Інвестиційного договору №1/12-4А від 26.07.2007 року відповідно до якого ОСОБА_2 були передані майнові права та обов`язки за інвестиційним договором та відповідач став інвестором приміщення № 28 , загальною площею 21.6 кв.м. розміщеного на 1-му поверсі корпусу "X" пансіонату відпочинку Клубний комплекс "Променад" за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що вказані додаткові угоди до інвестиційного договору щодо вищевказаного нежитлового приміщення були укладені на момент знаходження позивачки з відповідачем у шлюбі та за умови їхнього сумісного проживання, то відповідні майнові права на приміщення також є їхньою спільною власністю. Позивачка вказує, що кошти, які були сплачені за приміщення вони виплачували спільно з сімейного бюджету, сума сплачена повністю, у зв`язку з чим позивачці на праві спільної сумісної власності належить частина прав на проінвестоване приміщення.

Відповідно до аналогічних об`яв щодо продажу апартаментів у пансіонату відпочинку "Клубний комплекс "Променад" середня вартість апартаментів, площею 21-22 кв.м. становить 17 500.00 доларів США, що станом на дату подачі позову відповідно до курсу гривні до долару США за даними НБУ становить 458 926,75 гривень.

Також, під час перебування позивачки у шлюбі з відповідачем останнім було разом з іншою фізичною особою створено ТОВ "Кабель Спец Монтаж" код ЄДРПОУ 38948129, розмір внеску відповідача до статутного капіталу склав 1000.00 гривень, вказані грошові кошти також були спільною сумісною власністю. Розмір частки відповідача у статутному капіталі ТОВ "Кабель Спец Монтаж" становив 50 %, то йому має бути виплачено частини майна товариства з розмірі 50%. Статутний капітал ТОВ "Кабель Спец Монтаж" був сформований відповідачем за рахунок спільних коштів, то з урахуванням приписів ст. 61 СК України позивачка має право на поділ вартості частини майна товариства, що мас бути виплачена відповідачу. Поряд з тим, оскільки позивачці не відомо вартість майна ТОВ "Кабель Спец Монтаж", вона то не має змоги виразити у грошовому еквіваленті вартість майна, яка підлягає сплаті відповідачу у зв`язку з його виходом зі складу учасників ТОВ "Кабель Спец Монтаж ".

Як зазначалося вище, від шлюбу позивачка з відповідачем мають малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Транспортні засоби є неподільними та не можуть бути розподілені в натурі між позивачкою та відповідачем. Вказане стосується і нежилого приміщення, оскільки дане нежиле приміщення складається з однієї кімнати та фізично не може бути поділено між позивачкою та відповідачем, щоб кожен з них міг користуватися виділеною частиною як окремим об`єктом. Поряд з цим, вартість вищевказаних транспортних засобів у сукупності майже дорівнює вартості нежилого приміщення.

У зв`язку з викладеним, а також враховуючи, що відповідачем вже фактично здійснено відчуження вантажного автомобіля без її згоди та відповідач фактично вже розпорядився вказаними грошовими коштами, враховуючи те, що на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина, просить здійснити поділ спільного майна подружжя наступним чином: за відповідачем залишити у власності автомобіль VOLKSWAGEN CADDY 2006 року випуску а також не враховувати під час поділу вартість відчуженого вантажного сідлового тягача-Е, марки RENAULT модель MAGNUM 440 та частки майна, яка має бути виплачена ТОВ Кабель Спец Монтаж на адресу відповідача, за позивачкою - нежиле приміщення № 28 , розташоване на 1-му поверсі корпуса " X " пансіонату відпочинку Клубний комплекс Променад , загальною площею 21,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі викладеного позивачка просить суд задовольнити позов та поділити майно наступним чином :

1)Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль VOLKSWAGEN CADDY , номерний знак НОМЕР_3 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_5 , білого кольору;

2)припинити право спільної сумісної власності на автомобіль VOLKSWAGEN CADDY , номерний знак НОМЕР_3 2006 року випуску, кузов в„– НОМЕР_5 , білого кольору;

3)Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на грошові кошти, отримані ним від відчуження вантажного сідлового тягачу-Е, марки RENAULT модель MAGNUM 440, кузов НОМЕР_6 , 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , червоною кольору;

4)припинити право спільної сумісної вланості на грошові кошти , отримані від відчуження вантажного сідлового тягачу-Е, марки RENAULT модель MAGNUM 440, кузов № НОМЕР_6 , 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , червоною кольору;

5)Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної вланості на майнові права на нежиле приміщення №28, розташоване на 1-му првресі корпуса Х2 пансіонату відпочинку Клубний комплекс Променад , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

6)Припинити право спільної сумісної власності на майнові права на вказане нежиле приміщення за позивачем та відповідачем;

7)Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної вланості на грошові кошти, яукі будуть ним отримані від ТОВ Кабель Спец Монтаж , як виплата вартості частки майна товариства у зв`язку з його виходом зі складу учасників товариства;

8)Припинити право спільної сумісної важності на грошові кошти, які будуть отримані ОСОБА_2 від ТОВ "Кабель Спец Монтаж", як виплата вартості його частини у зв`язку з його виходом.

Відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, згідно якого він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування вказуючи наступне. Відповідач вказує, що Позивачка недобросовісно користується своїми правами, надає суду неправдиву інформацію, викладаючи факти щодо розподілу майна, вводячи суд в оману. Так, до складу майна, яке позивачка включила до поділу нею включений вантажний сідловий тягач-Е, марки RENAULT модель MAGNUM 440, кузов № НОМЕР_6 , 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , червоною кольору, який був 2016 року проданий та зареєстрований за іншою особою. Однак, як вказує відповідач, 13.02.2017 року рішенням Приморського районного суду м. Одесі був розірваний шлюб між ним та позивачкою, даний автомобіль був проданий у період шлюбу, гроші були витрачені на сумісні потреби, а саме: на погашення боргу, який виник через купівлю цього ж тягача. далі вказує, що правовою позицією Верховного суду України від 7 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 та постановами від 07.09.2016 року по справі № 6-727цс16 та від 12 вересня 2012 року в справі за № 6-88цс12 передбачено, що відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України при укладенні одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Отже, відсутність такої згоди сама по собі не може бути підставою для визнання договору, укладеного одним із подружжя без згоди другого з подружжя, недійсним. Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Далі вказує, що автомобіль VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_3 , 2006 року випуску, дійсно був придбаний у шлюбі, однак автомобіль не є новим, йому 12 років та він потребує проведення ремонту. До заяви додана копія експертного дослідження Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз згідно якого ринкова вартість даного автомобілю VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_3 становить 138 968.00 (Сто тридцять вісім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) гривень, і відповідач не заперечує проти сплати 50 % зазначеної вище вартості автомобіля на користь позивачки.

Щодо нежитлового приміщення №28, розташоване на 1-му поверсі корпуса X пансіонату відпочинку Клубний комплекс Променад , за адресою: АДРЕСА_1, відповілач вважає ці вимоги також безпідставними, оскільки, нежитлове приміщення є незавершеним будівництвом, яке ще не має правовстановлюючих документів, так як ще не готове для введеня в експлуатацію, а позивачка просить суд визнати за нею майнові права на все нежитлове приміщення №28, розташоване на 1-му поверсі корпуса X пансіонту відпочинку Клубний комплекс Променад , за адресою: АДРЕСА_1 , з чим відповідач не згодний. Так, з 24.01.2015 року у відповідача з позивачкою, у кожного на праві власності є земельні ділянки за адресою: Одеська область, Любашівський район, с. Новоолександрівка площею 2 Га та додатково у позивачки ділянка площею 5,3 Га. Дані земельні ділянки знаходяться в оренді матері позивачки, яка є Фермером , та яка отримує доходи, які віддає своїй дочці, тобто за весь цей час, відповідач не отримував ніяких коштів від оренди його земельної ділянки. Відповідач не надавав згоди про отримання цих коштів позивачкою, тому вважає, що сума коштів, яку вона отримала від користування його земельною ділянкою покриває повністю 1/2 частину нежитлового приміщення в„–28 , яке розташоване на 1-му поверсі корпусу X , пансіонату відпочинку Клубний комплекс Променад . Далі вказує, що позивачка сама оцінює все майно, яке вона включила до поділу посилаючись на об`єкти, які продаються в інтернеті. Однак відповідач не згодний з цим, так як дане оцінювання не можливо прийняти до дійсної вартості автомобілів та нежитлового майна, так як це зовсім інші речі, тому всі фото не можуть бути прийняті як доказ по справі. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 71 СК України - якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Проте, відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Відповідач не згодний з розподілом, який вимагає позивачка, у зв`язку із чим умови, визначені в ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК України, не являються дотриманими, а тому я вважаю, що суд повинен визначити лише ідеальні частки сторін у праві власності на об`єкт права спільної сумісної власності.

Згідно п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя №11 від 21 грудня 2007 року, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.Згідно п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя №11 від 21 грудня 2007 року, вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Позивачка у своєму позові посилається на те, що у них від шлюбу є неповнолітній син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає з матір`ю, у зв`язку з цим вона просить суд збільшити частку майна, яке вона включила у своєму позові, однак, відповідач вказує, що її вимоги незаконні та безпідставні. Так, 13.07.2017 року Приморським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення, яким задоволено частково позов ОСОБА_1 про стягнення з нього аліментів, у розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини. 26.10.2017 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області, рішення від 13.07.2017 року скасовано, та провадження закрито з підстав подання заяви ОСОБА_1 про відмову від позову про стягнення аліментів. Незважаючи на закриття провадження про стягнення аліментів, відповідач розуміє свій батьківський обов`язок брати участь у вихованні дитини, та має бажання виховувати свою дитину, спілкуватися з нею, віддавати своє тепло та батьківську любов, на даний час може брати участь лише в матеріальному забезпеченні, яке відбувається виключно із власної ініціативи, шляхом перерахуванням коштів на карту позивачці щомісяця у сумі 3500 грн., без зустрічі з сином.

Згідно ч.3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сімї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу). Однак, на думку відповідача, належних та допустимих доказів наявності таких обставин позивачкою суду не надано.

Щодо позовних вимог в частині ТОВ Кабель Спец Монтаж , позивачка вважає, що відповідач отримав доходи, на які вона має право, з підстав того, що він входив до складу учасників даного товариства, однак відповідач був формальним учасником ТОВ Кабель Спец Монтаж , та ніколи не отримував будь-які кошти, що підтверджується довідкою віл 13.06.2017 року №5. Також відповідач звертає увагу суду, що весь час після розлучення із позивачкою він намагався вирішити цей спір мирним шляхом, однак позивачка не бажала вирішити спір у досудовому порядку, а навпаки, одразу звернулась до суду з позовом. Крім того позивачка залишила собі квартиру, яку сторони купили за власні кошти та відповідач зробив там капітальний ремонт, однак, мати позивачки після завершення будівництва квартири умовила оформити вказану квартиру на її ім`я, що було зроблено відповідачем. Також відповідач вказує, шо на теперішній час позивачка проживає у вказаній квартирі з ремонтом, відібрала оригінал державного акту на належну відповідачу земельну ділянку, за яку отримує доходи та не бажає спілкуватись з відповідачем. На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши відповідача, адвоката в його інтересах, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження вказаних ними обставин, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Позивачкою заявлені позовні вимоги щодо поділу спільно нажитого майна, Тобто, для вірного та об`єктивного вирішення даної справи, суду необхідно визначити правовий режим кожного із об`єктів, поділ яких просить здійснити позивачка.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що між сторонами був зареєстрований шлюб 20.09.2003 року, Зеленогірською селищною радою Любашівського району Одеської області, актовий запис №16, серія НОМЕР_1 . Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого Маловасильківською сільською радою, Любашівського району, Одеської області 15.11.2005 року серії НОМЕР_2 . Рішенням Приморського районного суду м. Одест від 13.02.2017 року, шлюб між сторонами по справі розірвано.

Домовленості про поділ майна сторони не дійшли, шлюбного договору, яким би були визначені частки майна подружжя при розірванні шлюбу сторони не укладали, у зв'язку з тим, що між подружжям не досягнуто домовленості про поділ майна, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007р. № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Щодо правового режиму кожного з об`єктів, розділ яких, як спільного майна подружжя, просить здійснити позивачка, суд ввжаєа за необхідне вказати наступне.

У першому пункті позовних вимог позивачка просить визнати за відповідачем ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_9 ) права особистої приватної власності на автомобіль VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_3 2006 року випуску, кузов в„– НОМЕР_5 , білого кольору.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру в Одеській області Міністерства внутрішніх справ України від 04.04.2017 року за №31/15-1682 транспортний засіб VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_3 2006 року випуску, кузов в„– НОМЕР_5 , білого кольору, станом на 03.04.2017 року, належить відповідачу ОСОБА_2 . (а.с.34)

Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України,власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, як вбачається з вищевказаної відповіді Регіонального сервісного центру в Одеській області Міністерства внутрішніх справ України від 04.04.2017 року, ОСОБА_2 вже є власником автомобіля VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_3 2006 року випуску, кузов в„– НОМЕР_5 , білого кольору.

Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим колексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, ао оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.Відповідач ОСОБА_2 жодних вимог щодо захисту своїх прав щодо вказаного автомобілю суду не заявляв. Тому, позовні вимоги позивачки в частині визнання за відповідачем ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_9 ) права особистої приватної власності на автомобіль VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_3 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_5 , білого кольору, задоволенню не підлягають.

Другим пунктом позовних вимог позивачки є припинення права спільної сумісної власності на автомобіль VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_3 2006 року випуску, кузов в„– НОМЕР_5 , білого кольору.

Частиною 2 ст. 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Як вказано вище, вказаний автомобіль належить ОСОБА_2 , питання щодо визнання цього об`єкта об`єктом права спільної сумісної вланості позивачем на заявлялось, даних щодо визнаання цього автомобілю об`єктом права спільної сумісної вланості подружжя суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що матеріалами справи не містять доказів того, що данний автомобіль був визнаний об`єктом права спільної сумісної влансності. Тому, позовні вимоги позивачки в частині припинення права спільної сумісної власності на автомобіль VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_3 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_5 , білого кольору, задоволенню не підлягають.

У третьому пункті позовних вимог позивачка просить визнати за відповідачем ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_9 ) права особистої приватної власності на грошові кошти, отримані ним від відчуження вантажного сідлового тягачу-Е, марки RENAULT модель MAGNUM 440, кузов НОМЕР_6 , 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , червоного кольору.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль вантажного сідлового тягачу-Е, марки RENAULT модель MAGNUM 440, кузов № НОМЕР_6 , 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , червоного кольору, належить відповідачу ОСОБА_2 . (а.с.33) Даних щодо відсудження вказаного автомобілю суду не надано, будь-яких клопотань щодо витребування документів суду сторонами не заявлялось. Також суд приймає до уваги, що на запитання суду щодо того, чи наявні у матеріалах справи усі необхідні для розгляду справи документи, представник позивача, який приймав участь у розгляді справи - Кривенко К.О. відповідав, що матеріали справи містять усі документи, які необхідні для розгляду справи.

У відповідності достатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим колексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, ао оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Також суд приймає до уваги, що відповідач ОСОБА_2 жодних вимог щодо захисту своїх прав відносно вказаного втомобівлю суду не заявляв. Тому суд вважає за необхідне відмовити позивачці у задоволенні позову в цій частині.

Четвертим пунктом позовних вимог позивачки є припинення права спільної сумісної власності на вантажний сідловий тягач-Е, марки RENAULT модель MAGNUM 440, кузов № НОМЕР_6 , 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , червоного кольору.

Як вказано вище, вказаний автомобіль належить ОСОБА_2 , питання щодо визнання цього об`єкта об`єктом права спільної сумісної вланості позивачем на заявлялось, даних щодо визнання цього автомобілю об`єктом права спільної сумісної власності подружжя суду не надано. Таким чином, судом встановлено, що матеріалами справи не містять доказів того, що данний автомобіль був визнаний об`єктом права спільної сумісної власності. Тому, позовні вимоги позивачки в частині припинення права спільної сумісної власності на вищевказаний автомобіль, задоволенню не підлягають.

У П`ятому пункті позовних вимог позивачка просить визнати за нею право особистої приватної власності на майнові права на нежиле приміщення в„–28 , розташоване на 1-му поверсі корпуса " X " пансіонату відпочинку "Клубний комплекс "Променад ", загальною площею 21,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Стосовно даної позовної вимоги судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

16 серпня 2011 року, 24 серпня 2017 року та 16 серпня 2011 року між відповідачем та ТОВ Укрбудінвест були укладені додаткові угоди до інветицйного договору №1/12-4А від 26 липня 2007 року про пайову участь у будівництві об`єкта нерухомого майна, предметом якого є апартаменти - об`єкт інвестування за цим договором, які закріплені за Інвестором (ОСОБА_2 ) - нежитлове прміщення, будівельний номер 1-12, яке розташоване на 1 поверсі секції А корпуса 4-А Пансіонату клубного комплексу Променад загальною лопщею 22,2 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1.3 Додаткової угоди до інвестиційного договору №1/12-4Ф від 26 липня 2007 року). Згідно п. 3.1 Додаткової угоди до інвестиційного договору №1/12-4Ф від 26 липня 2007 року, для отримання апартаментів інвестор зобов`язується сплатити грошові кошти у розмірі, який є еквівалентним 18 648,00 доларів США, яка була внесена у встанвлений строк , тобто у період перебування сторін у шлюбі.

Судом встановлено, що вказаний об`єкт будівництва за зазначеним договором в експлуатацію не прийнятий.

Згідно із частиною першою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Відповідно до статті 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов`язки. До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, а також те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Таким чином, судом встановлено, що вказані договори щодо вищевказаного нежитлового приміщення були укладені на момент знаходження позивачки з відповідачем у шлюбі та за умови їхнього сумісного проживання, тобто відповідні майнові права на приміщення також є їхньою спільною власністю. Кошти, які були сплачені за приміщення вони виплачували спільно з сімейного бюджету, сума сплачена повністю, у зв`язку з чим позивачці на праві спільної сумісної власності належить частина прав на проінвестоване приміщення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки в частині визнання за нею права особистої приватної власності на майнові права на нежиле приміщення нежитлове приміщення, будівельний номер 1-12 , яке розташоване на 1 поверсі секції А корпуса 4-А Пансіонату клубного комплексу Променад загальною лопщею 22,2 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню, визнавши за нею право власносі на Ѕ частину майнових прав на вищевказане приміщення, що узгоджується з правовою позицієї, викладеною у Постанові Верховного Суду у справі № 50/1740/15-ц (провадження № 61-4537св18 від 14.02.2018 року.

Що стосується шостого пункту позовних вимог в частині припинення права спільної сумісної власності на майнові права на нежитлове приміщення, будівельний номер 1-12, яке розташоване на 1 поверсі секції А корпуса 4-А Пансіонату клубного комплексу Променад загальною площею 22,2 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , то в цій частині суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цих позовних вимог, оскільки питання щодо визнання цього об`єкта об`єктом права спільної сумісної власності позивачем на заявлялось, даних щодо визнання цього приміщення об`єктом права спільної сумісної власності подружжя суду не надано. Таким чином, судом встановлено, що матеріалами справи не містять доказів того, що дане приміщення було визнано об`єктом права спільної сумісної власності. Тому, позовні вимоги позивачки в частині припинення права спільної сумісної власності на вищевказане приміщення, задоволенню не підлягають.

Сьомим пунктом позовних вимог позивачки є визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на грошові кошти, які будуть ним отримані від ТОВ Кабель Спец Монтаж як виплата вартості частини майна товариства у зв`язку із його виходом. Стосовно цього пункту позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити, наступне.

Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим колексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, ао оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідач ОСОБА_2 жодних вимог щодо захисту своїх прав щодо вказаних грошових коштів суду не заявляв. Тому, позовні вимоги позивачки в частині визнання за відповідачем ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_9 ) права особистої приватної власності на грошові кошти, які будуть ним отримані від ТОВ Кабель Спец Монтаж як виплата вартості частини майна товариства у зв`язку із його виходом, задоволенню не підлягають.

У восьмому пункті позовних вимог позивачка просить припинити право спільної сумісної власності на грошові кошти, які будуть отримані відповідачем від ТОВ Кабель Спец Монтаж як виплата вартості частини майна товариства у зв`язку із його виходом. В цій частині суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цих позовних вимог, з огляду на наступне. По-перше, на підтвердження цієї позовної вимоги позивачем суду надано лише нотаріально посвідчену заяву відповідача в якій він просить виключити його зі складу учасників ТОВ Кабель Спец Монтаж та вказує, що майнових, немайнових, фінансових претензій до ТОВ Кабель Спец Монтаж у зв`язку з виходом він не має. Також відповідачем надано суд довідку №5 від 13.06.2017 року, видану ТОВ Кабель Спец Монтаж про те, що за період з 2014 року по 2017 рік, ОСОБА_2 як засновнику цього ТОВ, прибутки від господарської діяльності товариства не виплачувались.

Крім того, суд зазначає, що питання щодо визнання цих грошових коштів об`єктом права спільної сумісної власності позивачем на заявлялось, даних щодо визнаання цих коштів об`єктом права спільної сумісної власності подружжя суду не надано. Таким чином, судом встановлено, що матеріалами справи не містять доказів того, що дані кошти визнано об`єктом права спільної сумісної власності. Тому, позовні вимоги позивачки в частині припинення права спільної сумісної власності на вищевказане приміщення, задоволенню не підлягають.

З огляду на перелік спірного майна, його оцінку, зважаючи на відсутність спільного бачення у сторін питання поділу майна в натурі з присудженням можливої грошової компенсації вартості частки у праві спільної сумісної власності на майно, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачки і визнання за нею права власності на Ѕ частину майнових прав на нежитлове приміщення, будівельний номер 1-12, яке розташоване на 1 поверсі секції А корпуса 4-А Пансіонату клубного комплексу Променад загальною лопщею 22,2 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 .

Позивачкою не надано обґрунтування, яке б надавало їй перевагу у визначенні судом саме запропонованого нею способу поділу майна. Визнання в порядку поділу майна за кожним права власності на майно в ідеальній частці, що є рівною для кожного Ѕ, не позбавляє сторони в подальшому звернутися до суду з вимогами про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, в порядку статті 364 ЦК України, чи про припинення права на частку у спільному майні в порядку статті 365 ЦК України, рівно як і не позбавляє права на укладення цивільно-правових угод щодо майна, яким володіють на праві спільної власності. З поділом спільного майна подружжя в ідеальних частках майно з об`єкту права спільної сумісної власності стає об`єктом права спільної часткової власності.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.263 ЦПК України , судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судове рішення у цивільній справі за № 14 від 18.12.2009 року, - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У звязку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказі в їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст.ст. 57, 60, 61, 63,69, 70, 71, 57 СК України, ст.ст. 365, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 4,13, 81, 263, 264, 258,259,260-265 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним, та поділ спільного майна подружжя , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

У задоволенні позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_9 ) права особистої приватної власності на автомобіль VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_3 2006 року випуску, кузов в„– НОМЕР_5 , білого кольору - відмовити.

У задоволенні позовних вимог в частині припинення права спільної сумісної власності на автомобіль VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_3 2006 року випуску, кузов в„– НОМЕР_5 , білого кольору -відмовити.

У задоволенні позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_9 ) права особистої приватної власності на грошові кошти, отримані ним від відчуження вантажного сідлового тягачу-Е, марки RENAULT модель MAGNUM 440, кузов НОМЕР_6 , 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , червоного кольору - відмовити.

У задоволенні позовних вимог в частині припинення права спільної сумісної власності на вантажний сідловий тягач-Е, марки RENAULT модель MAGNUM 440, кузов № НОМЕР_6 , 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , червоного кольору - відмовити.

Позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_12 ) права особистої приватної власності на майнові права на нежиле приміщення №28, розташоване на 1-му поверсі корпуса " X" пансіонату відпочинку "Клубний комплекс "Променад ", загальною площею 21,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_12 ) право власності на Ѕ частину майнових прав на нежиле приміщення № 28 , розташоване на 1-му поверсі корпуса "X " пансіонату відпочинку "Клубний комплекс "Променад ", загальною площею 21,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні позовних вимог в частині припинення права спільної сумісної власності на майнові права на нежиле приміщення № 28 , розташоване на 1-му поверсі корпуса " X " пансіонату відпочинку " Клубний комплекс Променад , загальною площею 21,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

У задоволенні позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_9 ) права приватної власності на грошові кошти, які будуть отримані ним від ТОВ "Кабель Спец Монтаж як виплата вартості частки майна товариства у зв`язку з його виходом зі складу учасників ТОВ "Кабель Спец Монтаж - відмовити.

У задоволенні позовних вимог в частині припинення права спільної сумісної власності на грошові кошти, які будуть отримані ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_9 ) як виплата вартості частки майна товариства у зв`язку з його виходом зі складу учасників ТОВ Кабель Спец Монтаж - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: