Рішення

від 20.05.2019 по справі 492/1751/17

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 492/1751/17

Провадження № 2/492/31/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі головуючого судді Варгаракі С.М., при секретарі судового засідання Богдан А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою Приватного підприємства Марсель8 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд стягнути з відповідача грошові кошти за Договором №1 про надання повторної фінансової допомоги від 20.03.2017р. в розмірі 130000,00 грн., посилаючись на те, що 20.03.2017р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про надання повторної фінансової допомоги про надання грошових коштів в розмірі 130000,00 грн., із зобов`язанням повернути надані грошові кошти протягом року з дня їх отримання, а у разі звільнення з роботи до даної дати - не пізніше останнього робочого дня. 17.10.2017р. позивачем було видано Наказ про припинення трудового договору, однак відповідач у відповідності до Договору кошти не повернув. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 130000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки останній ухиляється від добровільного повернення коштів.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає позов, у зв`язку з тим, що укладений між позивачем та відповідачем договір № 1 про надання поворотної фінансової допомоги є обов`язковим для виконання не тільки відповідачем як позичальником, а й позивачем як позикодавцем. Зобов`язання за даним договором виникають у обох сторін, у ПП Марсель8 зобов`язання щодо передачі відповідачу грошових коштів в сумі 130 000,00 грн., а у відповідача щодо повернення вищевказаної суми коштів після їх отримання, в строки встановлені у договорі. Обов`язок позичальника на повернення позикодавцю грошових коштів у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, тобто обов`язок у відповідача по поверненню коштів виникає після передачі позивачем, відповідачу такої самої суми коштів. Відповідач вважає необґрунтованими доводи позивача щодо підписання відповідачем, як на підтвердження отримання коштів за вищевказаними договорами, видаткових касових ордерів від 28.03.2017 р., 21.04.2017 р., 15.05.2017 р., відповідача не визнаючи позовні вимоги зазначим, що не підписував вищезазначені касові ордери та не отримував кошти відповідно до договору позики.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, у разі неявки відповідачки в судове засідання не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки у судові засідання відповідач не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, зі згоди представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов`язального права, пов`язані з ухиленням позичальника від виконання своїх обов`язків по поверненню суми позики позикодавцю, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20.03.2017 року між ПП Марсель8 (а.с. 28-34, 35, 36, 37) та ОСОБА_1 (а.с. 12) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1, відповідно до якого, п. 1.1 позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбаченим договором. Відповідно до п. 2.1 поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 130 000,00 грн. П. 2.2 поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. П. 2.3 поворотна фінансова допомога надається позикодавцем частинами. Термін надання не повинен перевищувати одного календарного дня з дати надання позичальником позикодавцю усної або письмової /на розсуд позичальника/ заявки на одержання чергового траншу. Позика може надаватися як в готівковій так і в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок позичальника. Відповідно до п. 3.1 позивальник зобов`язується повернути суму позики позикодавцеві протягом 1 року з дня її отримання, а вразі звільнення з роботи до даної дати - не пізніше останнього робочого дня. Позичальник на власний розсуд може погасити суму позики достроково. Позичальник має право повернути позику частинами.

Крім того, відповідно заяви від 20.03.2017 р. відповідач ОСОБА_1 просить позивача ПП Марсель8 надати йому поворотну фінансову допомогу у сумі 130 000,00 грн., строком на 1 рік, у зв`язку з сімейними обставинами (а.с. 6).

На підтвердження передачі грошових коштів, позивачем було надано копії видаткових касових ордерів, відповідно до яких ОСОБА_1 28.03.2017 р. отримав 50 000,00 грн., 21.04.2017 р. отримав 50 000,00 грн., 15.05.2017 р. отримав 30 000,00 грн. (а.с. 7, 8, 9).

17.10.2017 р. на підставі наказу № 00000000059-0000000054 про припинення трудового договору (контракту) виданого ПП Марсель8 , ОСОБА_1 звільнений з посади представника торговельного на підставі ст. 38 КЗпП України, виданого на підставі заяви ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням (а.с. 10, 11).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожній особі гарантується право звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб здійснюється шляхом вирішення цивільних справ, що згідно вимог ст. 2 ЦПК України являється завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд згідно ст. 13 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позикодавцю грошові кошти у такій самій сумі, відповідно до ст. 1049 ЦК України.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Всупереч вимогам зазначеного чинного законодавства відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання по поверненню позики не виконав та не здійснив повернення позики у встановлений договором позики строк, у зв`язку з чим допустив наявну заборгованість, що є підставою для стягнення з нього вказаних сум коштів на користь ПП Марсель8 .

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

При таких обставинах, враховуючи, що обов`язок доказування покладається на сторони: позивач надав докази (видаткові касові ордери), які не спростовані відповідачем, та приймає його у якості доказу.

Що, стосується заперечень відповідача щодо не визнання факту отримання коштів, належних та допустимих доказів відповідачем надано не було, призначена судом почеркознавча експертиза заявлена відповідачем, виконана не була, у зв`язку з порушенням відповідачем обов`язків по оплаті заявленої експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що в справі мається достатньо доказів для ухвалення рішення про повне задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги на загальну суму 130 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені відповідним платіжним дорученням (а. с. 1).

Керуючись ст. ст. 202 , 207 , 526 , 527 , 530 , 610 , 612 , 625 , 1046 , 1047 , 1048 , 1049 , 1050 ЦК України , ст. ст. 2 , 5 , 7 , 12 , 13 , 19 , 48 , 76-81 , 89 , 141 , 258-259 , 263-265, 280-281, 284, 289 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного підприємства Марсель8 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного підприємства Марсель8 (65025, м. Одеса, 21-км Старокиївської дороги, код ЄДРПОУ: 37350843) заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 1 від 20.03.2017 року у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного підприємства Марсель8 (65025, м. Одеса, 21-км Старокиївської дороги, код ЄДРПОУ: 37350843) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1950 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 20 травня 2019 року.

Позивач: Приватне підприємство Марсель8 (65025, м. Одеса, 21-км Старокиївської дороги, код ЄДРПОУ: 37350843).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя

Арцизького районного суду С.М. Варгаракі