Рішення

від 15.05.2019 по справі 520/9556/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/9556/18

Провадження № 2/520/675/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни, Управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю WHITEFORM CONTRACTS LTD , ОСОБА_5 про визнання недійсним дубліката свідоцтва, визнання недійсним державного акту та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним Свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарською будівлею, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , видане 26 грудня 2011 року ОСОБА_4 виконавчим комітетом Одеської міської ради. Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на житловий будинок з господарською будівлею, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведену КП Одеське міське бюро інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 18 січня 2012 року, реєстраційний номер майна 16347084, номер запису: 41391 в книзі: 281-44.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 31.07.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

06 листопада 2018 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив прийняти до провадження суду заяву про зміну предмету позовних вимог. Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд ухвалити рішення, яким: визнати недійсним дублікат Свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарською будівлею, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виданий 03 березня 2017 року ОСОБА_4 виконавчим комітетом Одеської міської ради. Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на житловий будинок з господарською будівлею, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко Світланою Володимирівною 14 березня 2017 року, реєстраційний номер майна 1195721351101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34260943 від 14.03.2017 19:19:56.

Окрім того, представник позивача просив замінити первісного відповідача Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради на приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлану Володимирівну, вказуючи на те, що остання здійснила державну реєстрацію права власності відповідача ОСОБА_4 на підставі недійсних документів, що посвідчують право власності.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 проти задоволення даних клопотань не заперечував. В свою чергу також звернувся до суду з клопотанням, в якому просив об`єднати в одне провадження цивільну справу № 520/9820/18, яка знаходиться в провадженні судді Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю WHITEFORM CONTRACTS LTD , ОСОБА_5 , про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки з цивільною справою № 520/9556/18, яка знаходиться в провадженні судді Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю WHITEFORM CONTRACTS LTD , ОСОБА_5 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності. Присвоїти об`єднаній справі № 520/9556/18 та здійснювати її розгляд Київським районним судом м. Одеси у складі головуючого судді Куриленко О.М.

Ухвалою суду від 06.11.2018 року було прийнято до провадження суду заяву ОСОБА_3 про зміну предмету позовних вимог в редакції 06 листопада 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю WHITEFORM CONTRACTS LTD , ОСОБА_5 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності. Замінено неналежного відповідача у справі Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради на належного відповідача - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлану Володимирівну ( АДРЕСА_2 ). Об`єднано в одне провадження цивільну справу № 520/9820/18, яка знаходиться в провадженні судді Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю WHITEFORM CONTRACTS LTD , ОСОБА_5 , про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки з цивільною справою № 520/9556/18 , яка знаходиться в провадженні судді Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю WHITEFORM CONTRACTS LTD , ОСОБА_5 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності.

У судовому засідання, яке відбулось 13 грудня 2018 року, представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив прийняти до провадження суду заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни, Управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю WHITEFORM CONTRACTS LTD , ОСОБА_5 про зміну предмету позовних вимог.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд ухвалити рішення, яким: визнати недійсним Дублікат Свідоцтва про право власності на житловий будунЬк з господарською будівлею, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виданий 03 березня 2017 року ОСОБА_4 виконавчим комітетом Одеської міської ради. Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на житловий будинок з господарською будівлею, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко Світланою Володимирівною 14 березня 2017 року, реєстраційний номер майна 1195721351101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34260943 від 14.03.2017 19:19:56. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0934 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_1 , виданий ОСОБА_4 Одеським міським управлінням земельних ресурсів 08.11.2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010650501480, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 . Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0934 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 , проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко Світланою Володимирівною, номер запису про право власності 19437025, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34261902 від 14.03.2017 року.

Ухвалою суду від 13 грудня 2018 року було прийнято до провадження суду заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни, Управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю WHITEFORM CONTRACTS LTD , ОСОБА_5 про визнання недійсним дубліката свідоцтва, визнання недійсним державного акту та скасування державної реєстрації в редакції від 13 грудня 2018 року.

21 січня 2019 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила витребувати з Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Троїцька, 25) належним чином засвідчені копії матеріалів інвентаризаційної справи житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року клопотання представника позивача задоволено в повному обсязі.

В подальшому ухвалою суду від 04 лютого 2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві в редакції позову від 13 грудня 2018 року.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вказуючи на його необґрунтованість, безпідставність та недоведеність.

Інші сторони по справі у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про припини неявки суду не повідомили, з будь-якими клопотаннями не зверталися.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 27 травня 2014 року, справа № 523/9271/13-ц, провадження № 22-ц/785/3429/14, стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 6 821 100 гривень (т.1, а.с. 7-15).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенком С.Б. від 01.09.2016 року було відкрито виконавче провадження №52075405 з примусового виконання виконавчого листа № 523/9271/13-ц, виданого 17.06.2014 року про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в рівних частках з кожного 6 821 100 гривень (т. 1, а.с. 19).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області були накладені 9 арештів на житловий будинок з господарськими спорудами та земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, стверджує, що внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_4 житловий будинок з господарською спорудою та земельна ділянка, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належав боржнику ОСОБА_4 , на які могло бути звернено стягнення внаслідок примусових виконавчих дій, було відчужено на користь іноземної компанії з реєстрацією в офшорній юрисдикції - Товариство з обмеженою відповідальністю "WHITEFORM CONTRACTS LTD" (республіка Кіпр).

Однак, суд не погоджується з вказаними доводами позивача та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2004 року, справа № 2-7600/04, було визнано дійсним договір дарування укладений 24.11.2004 року, згідно якого ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв в дар незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 9, 3437 соток, та визнано за ОСОБА_4 право власності на незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 9, 3437 соток (т.1, а.с. 75).

Згодом, постановою Київського районного суду м. Одеси від 23 червня 2006 року, справа № 2-3373/2006 року, визнано за ОСОБА_4 право власності на завершений будівництвом триповерховий житловий будинок під літерою "А" з підвалом житловою площею 279,1 кв.м, загальною площею 1079,61 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано КП "ОМБТІ та РОН" зареєструвати завершений будівництвом триповерховий житловий будинок під літерою "А" з підвалом житловою площею 279,1 кв.м, загальною площею 1079,61 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_4 , відповідно до технічного паспорту, виданого у 2005 році КП "ОМБТІ та РОН" на ім`я ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 40-42).

Також на підставі постанови Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2006 року, справа № 2-а-227/2006, Одеським міським управлінням земельних ресурсів 08 листопада 2006 року ОСОБА_4 було видано Державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,0934 га яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т.1, а.с. 157).

В подальшому, 26 грудня 2011 року на підставі сертифікату відповідності від 25.03.2011 року № 15002286, замість постанови Київського районного суду м. Одеси від 23.06.2006 року справа № 2-3373/2006, виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано Свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарською будівлею Серії НОМЕР_3 , яке посвідчує, що об`єкт який розташований за адресою АДРЕСА_1 в цілому дійсно належить ОСОБА_4 на праві приватної власності. Об`єкт в цілому складається з будинку літ А , загальною площею 877, 4 кв.м., житловою площею 279,1 кв.м., гаражу літ. Б , відображених у технічному паспорті від 01.12.2011 року (т. 1, а.с. 29-39).

Однак, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року було скасовано постанову Київського районного суду м. Одеси від 23 червня 2006 року, а провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Одеської міської ради, комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" про визнання права власності на житловий будинок та зобов`язання зареєструвати житловий будинок закрито (т. 1, а.с. 43-47).

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала справа №520/6282/16-ц за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до Малого приватного підприємства "Контраст" та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа - Мале приватне підприємство "Контраст" про визнання іпотечних договорів недійсними.

В рішенні Київського районного суду м. Одеси у справі №520/6282/16-ц від 28.10.2016 року встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2011 року постанову Київського районного суду м. Одеси від 26.04.2006 року, якою було визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, та постанову Апеляційного суду Одеської області від 22.11.2006 року скасовано (т. 1, а.с. 158-163).

У відповідності до ч. 4 статті 82 ЦПК України обставини встановлені рішення суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Наразі з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 109340970 від 27.12.2017 вбачається, що власником земельної ділянки площею 0,0934 га кадастровий номер НОМЕР_2 та житлового будинку з господарською будівлею загальною площею 877, 4 кв.м., житловою площею 279,1 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю WHITEFORM CONTRACTS LTD . Вказане нерухоме майно належить Товариству на підставі договорів купівлі-продажу посвідчених 14.03.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко Світланою Володимирівною, реєстраційні № 227 та № 224 (т. 1, а.с. 20-28).

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач у силу ст. 80 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

У відповідності до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно вимог ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

На підставі ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На думку суду, вказані вище правочини не можуть бути визнані недійсним, оскільки їх дії свідчать про намір набути, змінити чи припинити цивільні права та обов`язки.

Окрім того, залишилось не зрозумілим, яке порушене право захищає позивач, звертаючись до суду з даним позовом, оскільки в ході розгляду справи з`ясувалось, що визнання недійсними свідоцтва та державного акту жодним чином не допоможуть захистити права позивача та не будуть сприяти виконанню рішення апеляційного суду та стягненню боргу, так як право власності на спірні об`єкти нерухомості ніколи не було зареєстровано за ОСОБА_5 .

Також суд вважає необгрунтованими доводи позивача щодо належності спірного будинку ОСОБА_5 з огляду на те, що будівництво здійснювалось на її замовлення та за її грошові кошти, так як жодних доказів цього у судовому засіданні надено не було.

Також суд звертає увагу, що порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування ( сервітуту ) на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках… визначений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02. 2002 року № 7/5 ( далі Положення.)

Відповідно до абзацу а п.1.5 Положення державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно як житлові будинки. Порядок видачі дубліката свідоцтва про право власності визначене вимогами п.8.6 Положення.

Відповідно до вимог вказаного пункту у разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності органом, який проводив оформлення права власності на нерухоме майно, за заявою власника ( власників ) або уповноваженої ним ( ними ) особи, до якої додається опубліковане в пресі повідомлення про недійсність втраченого або зіпсованого свідоцтва про право власності, видається дублікат свідоцтва про право власності.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 14 листопада 2018 року, справа № 161/3245/15-ц, вказує на те, що дублікат договору, який повністю відповідає оригіналу, не має самостійного значення і сили правочину, оскільки його видання не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків, а є документом, який лише дублює, відновлює зміст договору, та не може порушувати права позивача.

Таким чином, вимоги позивача в частині визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності задоволенню не підлягають.

Разом з тим, слід зауважити, що вимоги позивача в частині визнання недійсним державного акту на землю також задоволенню не підлягають, так як позивачем не було взагалі зазначено підстав, передбачених законом, для визнання вказаного документу недійсним.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача не вбачається порушення прав чи інтересів позивача - ОСОБА_3 .

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 4-7,11-13,17- 18, 141, 211, 223, 263-265, 430,274, 268, 352,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни, Управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю WHITEFORM CONTRACTS LTD , ОСОБА_5 про визнання недійсним дубліката свідоцтва, визнання недійсним державного акту та скасування державної реєстрації - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст рішення складено 20 травня 2019 року