Дата документу 06.05.2019 Справа № 554/10034/18
Провадження № 2/554/862/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2018 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.
за участю секретаря судового засідання - Безуглої В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Полтавського виробничого підприємства Універсал Українського товариства глухих до ОСОБА_1 до, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Всеукраїнська громадська організація інвалідів Українське товариство глухих , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості з оплати за проживання у гуртожитку, -
ВСТАНОВИВ:
10.12.2018 року позивач Полтавське виробниче підприємство Універсал Українського товариства глухих (надалі - ПВП Універсал ) звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохав суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за проживання у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.02.2018 р. по 30.11.2018 р. у розмірі 4 468,09 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач був вселений у гуртожиток, як працівник ПВП Універсал , який звільнився 20.04.2000 року, та продовжує проживати у гуртожитку разом із дружиною ОСОБА_2 Власником гуртожитку є Всеукраїнська громадська організація інвалідів Українське товариство глухих , а ПВП Універсал володіє гуртожитком на праві повного господарського відання (управитель). З 01.01.2018 року власником гуртожитку було затверджено місячну плату за проживання у гуртожитку у розмірі 19,9 грн. за 1 кв.м., з урахуванням чого сума плати за проживання відповідача у гуртожитку складала 823,86 грн. на місяць (при розрахунку: 28,8 кв. м. житлова площа та 12,6 кв. м. приміщення загального користування). У зв`язку із необхідністю укладення договору найму житлової площі у гуртожитку, ПВП Універсал було направлено поштою ОСОБА_2 спочатку проект такого Договору від 01.01.2018 р. строком дії до 01.12.2018 р., а потім з Протоколом узгодження розбіжностей, однак відповідачем договір не підписано. Позивач вважає, що, оскільки відповідач продовжував проживати у гуртожитку з 01.01.2018 року по 01.12.2018 р. та частково здійснював оплату за проживання, договір фактично було укладено між ними (вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду № 338/180/17 від 05.06.2018 р). Оскільки оплату за проживання у гуртожитку здійснена відповідачем не в повному обсязі, утворилась заборгованість за період з 01.02.2018 р. по 30.11.2018 р. у сумі 4 468,09 грн., яку позивач прохав стягнути з відповідача.
01.02.2019 року до суду від адвоката Наконечної О.М. в інтересах відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача заперечувала проти позову в повному обсязі. Відзив прийнятий судом. В обґрунтування заперечень зазначено, що договір між сторонами не укладено, оскільки не досягнуто згоди з приводу істотних умов договору; відсутні належні докази затвердження власником гуртожитку розрахунку плати за проживання у гуртожитку (лист Всеукраїнської громадської організації інвалідів Українське товариство глухих від 31.01.2018 р. відповідач вважає неналежним доказом, оскільки сам розрахунок та інформація про його затвердження містяться на різних аркушах, які не мають жодного зв`язку між собою). Зазначено, що позивач заздалегідь не довів до відома відповідача інформацію про зміну тарифу, чим порушив Наказ Мінрегіону від 30.07.2012 р. Про затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад . Відповідач вважає, що ПВП Універсал не наділений законом права встановлювати тарифи, а розрахунок плати за гуртожиток повинен відповідати тарифам, визначеним рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до Закону України Про Житлово-комунальні послуги .
20.02.2019 року до суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив. Відповідач зазначав, що предметом спору є стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку; плата за проживання у гуртожитку є окремою платою і не відноситься до житлово-комунальних послуг, а тому відповідач помилково посилається на положення Закону України Про Житлово-комунальні послуги . Договір найму є обов`язковим для укладення між сторонами; позивач надав у користування житлову площу у гуртожитку (кімнату № 19), а відповідач не звільнив гуртожиток внаслідок незгоди з запропонованим Договором та частково його виконав, шляхом здійснення часткових оплат за проживання. Таким чином, позивач вважає, що договір був укладений між сторонами, і відповідач зобов`язаний був здійснювати оплату за проживання у розмірі, визначеному цим Договором. Також, позивачем зазначено, що плата за проживання у гуртожитку (крім студентських гуртожитків) не відноситься, згідно з чинним законодавством, до державних регульованих цін, а встановлюються суб`єктами господарювання самостійно.
04.05.2019 року до суду від адвоката відповідача надійшло письмове заперечення на відповідь на відзив. Зазначено, що розрахунок оплати за проживання у гуртожитку здійснений ПВП Універсал відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869, а такі послуги відносяться до житлово-комунальних. Здійснена відповідачем сплата за проживання у гуртожитку за січень 2018 року у розмірі 823,86 грн. не свідчить про те, що тариф є законним та обґрунтованим. Тариф за проживання у гуртожитку встановлений з січня 2018 року, а затвердження власником гуртожитку розрахунку тарифу відбулось 31.01.2018 року (Лист Всеукраїнська громадська організація інвалідів Українське товариство глухих про затвердження розрахунку датований 31.01.2018 р.), що на думку позивача є недопустимим.
Треті особи у справі не подавали до суду письмових пояснень щодо позову або відзиву.
Представник позивача ПВП Універсал 06.05.2019 року надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності з урахуванням письмових заяв позивача по суті справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та його адвокат Наконечна О.М. 06.05.2019 року надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності з урахуванням письмових заяв сторони відповідача по суті справи, проти задоволення позову заперечують в повному обсязі.
Представник третьої особи у справі Всеукраїнської громадської організації інвалідів Українське товариство глухих Чепчина І.І. 20.03.2019 року надав до суду заяву, відповідно до якої зазначено про підтримання позиції позивача у справі.
Третя особа у справі ОСОБА_2 06.05.2019 року надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, покладається на позицію сторони відповідача, викладену ним у письмових заявах по суті справи, тобто заперечує проти позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, письмові заяви сторін по суті справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що Всеукраїнська громадська організація інвалідів Українське товариство глухих (надалі - ВГОІ Українське товариство глухих ) в особі правління є власником гуртожитку з допоміжними будівлями та спорудами, що розташовані у АДРЕСА_1 ( надалі - гуртожиток ), на підставі свідоцтва в„– 548 про право власності від 15 вересня 2000 р., виданого Полтавським управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому.
Позивач, ПВП Універсал володіє вказаним гуртожитком на праві повного господарського відання на підставі Постанови Президії Центрального правління Українського товариства глухих № 154 від 21 листопада 2000 року.
Кімната № 19 вказаного гуртожитку була надана для проживання ОСОБА_1 (наймач), як працівнику ВГОІ Українське товариство глухих , який, у подальшому, 20.04.2001 р., був звільнений.
Разом із ним у кімнаті проживає його дружина, третя особа у справі, ОСОБА_2 , 1962 року народження.
Законність вселення та проживання наймача у гуртожиток разом із членами сім`ї з 1990 року не оспорюється сторонамиу даній справі, та є встановленою обставиною згідно з рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05.07.2018 р. та рішенням Полтавського апеляційного суду від 27.08.2018 р. у справі № 554/5796/17.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).
Судом встановлено з вказаних рішень суду, що 16.09.2015 року між сторонами був укладений короткостроковий Договір про найм житлової площі у гуртожитку у кімнаті в„– 19 строком дії з 16.09.2015 р. по 15.07.2016 р. (а.с. 9) без можливості пролонгації (продовження строку дії).
Після спливу строку дії вказаного договору ОСОБА_1 разом із дружиною продовжував проживати у вказаній кімнаті гуртожитку; факт подальшого проживання сторонами не заперечується.
Отже, між сторонами існують правовідносини з найму житлового приміщення у гуртожитку.
Разом із тим, оскільки ОСОБА_1 був звільнений з роботи у ВГОІ Українське товариство глухих з 20.04.2001 р., дія Положення про гуртожитки , затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 № 84, не поширюється на дані правовідносини (ч. 3 вказаного Положення зазначає, що дія цього положення поширюється на гуртожитки для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, інших громадян у період роботи або навчання).
Оскільки гуртожиток, у якому зареєстрований і проживає відповідач, не є об`єктом державної або комунальної власності, тому до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню положення статей 627, 638, 810, 812 ЦК України, положення Житлового кодексу Української РСР, а з 26.06.2018 року норми Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою КМУ від 20.06.2018 р. № 498, яке поширює свою дію, згідно з ч. 1, на всі гуртожитки незалежно від форми власності та визначає порядок користування гуртожитками: жилою площею, жилими та іншими приміщеннями в них.
Предметом спору, що виник між сторонами - є стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку за період з лютого 2018 р. по листопад 2018 р. (включно) за тарифом, затвердженим власником гуртожитку з 01.01.2018 року у розмірі 19,90 грн. за 1 кв. м.
Пояснення та доводи сторін стосовно оплати наймачем житлово-комунальних послуг під час проживання у гуртожитку, не беруться судом до уваги, оскільки не є предметом дослідження у даній справі.
Так, судом встановлено, що власником гуртожитку, ВГОІ Українське товариство глухих , було погоджено встановлення з 01.01.2018 року місячної плати за проживання у гуртожитку у розмірі 19,90 грн. за 1 кв. м. загальної площі, що вбачається з Листа ВГОІ Українське товариство глухих за вих. № 05-25/31 від 31.01.2018 р. (а.с. 7), що була розрахована ПВП Універсал згідно із Розрахунком підписаним директором ПВП Універсал Б.О . Акініним та скріпленим печаткою (а.с. 8).
Оскільки плата за проживання у гуртожитку, який не відноситься до державної або комунальної власності,на відміну від плати за житлово-комунальні послуги, відноситься до вільних цін, згідно з положеннями Закону України Про ціни та ціноутворення , таким чином суб`єкт господарювання є самостійним у визначенні розміру та розрахунку (порядку розрахунку) плати за проживання у такому гуртожитку. Таким чином, заперечення відповідача з цього приводу є безпідставними.
Суд не погоджується з думкою відповідача про те, що є протиправним виставлення йому рахунку за проживання за новим тарифом з 01.01.2018 року, тоді як затвердження тарифу власником гуртожитку відбулось пізніше - 31.01.2018 р., з огляду на наступне.
По-перше, спірний період стягнення заборгованості у даній справі починається з лютого 2018 року по листопад 2018 року включно, тобто заперечення позивача виходять за межі спору, а по-друге, рахунок на оплату за проживання у гуртожитку за звітний місяць виставляється наймачу у наступному місяці, що слідує за звітним, тобто за січень - у лютому.
Відповідно до ст. ст. 810-811 ЦК України правовідносини щодо найму житла регулюються на підставі укладеного між сторонами письмового договору. Аналогічне положення викладене у Примірному положенні про користування гуртожитками (абз. 2 ч. 7).
Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (ч. 1 ст. 820 ЦК України).Аналогічне положення викладене у Примірному положенні про користування гуртожитками (ч. 15), а саме: особи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання відповідно до умов договору.
Згідно з ч. 11 Примірного положення про користування гуртожитками наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані, серед іншого, своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом.
Оскільки відповідач продовжував проживати у гуртожитку та користуватись жилою площею у гуртожитку, він зобов`язаний сплатити за проживання у гуртожитку.
Однак розмір плати за користування та порядок сплати, згідно з вимогами закону, повинен бути визначений Договором між сторонами.
З метою укладення з відповідачем нового короткострокового договору найму ПВП Універсал поштовим відправленням з описом вкладеного від 08.02.2018 року було направлено ОСОБА_1 лист-пропозицію укласти Договір найму житлової площі у гуртожитку, датований 01.01.2018 р., зі строком дії до 01.12.2018 року (а.с. 9-10), до якого долучено три примірники вказаного договору та надано строк для повернення підписаного договору - сім днів з моменту отримання ОСОБА_1 даного листа.
Вказаний Лист -пропозицію з додатком до нього у вигляді примірників Договору найму житлової площі у гуртожитку отримано ОСОБА_1 09.02.2018 р., про що у рекомендованому повідомленні про отримання поштового відправлення наявний підпис отримувача (а.с. 11).
З пояснень сторін у справі вбачається, що на вказаний Лист- пропозицію ОСОБА_1 надано ПВП Універсал протокол розбіжностей.
Згідно з Листом ПВП Універсал за вих. № 01/78 від 06.03.2018 року (а.с. 12) вбачається, що ПВП Універсал розглянуло протокол розбіжностей ОСОБА_1 , за результатом чого поштовим відправленням з описом вкладеного 06.03.2018 року (а.с. 19) направлено ОСОБА_1 три примірника протоколу узгодження розбіжностей для підпису (а.с. 16-18), примірник Договору найму житлової площі у гуртожитку від 01.01.2018 р. зі строком дії до 01.12.2018 року та Додатку №1 до нього Розмір плати за проживання у гуртожитку (а.с. 13-15). У вказаному Листі зазначено строк повернення підписаних протоколів узгодження розбіжностей - сім днів з моменту отримання ОСОБА_1 даного листа.
Вказаний Лист-пропозицію отримано ОСОБА_1 07.11.2018 р., про що у рекомендованому повідомленні про отримання поштового відправлення наявний підпис отримувача (а.с. 21), а також вбачається з довідки про відстеження поштового відправлення (а.с. 20) та Листа поштової організації Укрпошта (а.с. 22).
Інших письмових документів, згідно з наявними в матеріалах справи документами, сторони не складали та не надсилали один одному у подальшому.
За наявними у справі письмовими документами, встановлено, що Договір найму житлової площі у гуртожитку не був підписаний наймачем ОСОБА_1 , також як і Протокол узгодження розбіжностей до вказаного Договору, що запропонований позивачем.
Хоча, чинним цивільним законодавством України і передбачено, що договір найму житла повинен бути укладений у письмовій формі, однак, в силу положень ст. 218 ЦК України, відсутність письмового договору не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Щодо моменту укладення між сторонами Договору найму житлової площі у гуртожитку суд виходить з наступного.
За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату (ч. 1 ст. 810 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, предмет і ціна договору є істотними умовами договору найму житла.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Лист-пропозиція позивача ПВП Універсал від 08.02.2018 року, надіслана відповідачу ОСОБА_1 , відповідає формі оферти, передбаченої ч. 2 ст. 638 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо ), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Судом встановлено, що 09.02.2019 р. ОСОБА_1 особисто отримано Лист -пропозицію ПВП Універсал від 08.02.2018 року, а 19.02.2019 року, згідно з платіжним дорученням № @2PL432040 (а.с. 26), ОСОБА_1 здійснив оплату за проживання у гуртожитку за січень 2018 року у розмірі 823,86 грн.
Вказана дія, в силу положень ч. 2 ст. 642 ЦК України,може вважатися фактичним засвідченням бажання ОСОБА_1 укласти договір, тобто така дія є прийняттям пропозиції останнім укласти договір.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17: Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами. У такому разі визнання вказаного договору укладеним не буде належним способом захисту .
Таким чином, враховуючи, що у самому Договорі про найм житлової площі у гуртожитках (розділ 6) визначено початок дії Договору - з 01.01.2018 року, таким чином Договір між сторонами є укладеним з 01.01.2018 року та у відповідача з моменту його укладення виник обов`язок здійснювати оплату за проживання у гуртожитку у розмірі, що затверджений власником гуртожитку (19,90 грн. за 1 кв. м.), що на 41,40 кв. м. для відповідача становить 823,86 грн. на місяць.
В силу положень ч. 3 ст. 642 ЦК України особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Однак, матеріали справи не містять належних доказів, відповідно до яких суд міг би безумовно встановити факт того, що ОСОБА_1 своєчасно відкликано прийняття ним пропозиції оферента укласти Договір, яке виразилось у здійснені ОСОБА_1 вказаної вище оплати.
ОСОБА_1 не надано суду копію протоколу розбіжностей, який, зі слів, надсилався ним до ПВП Універсал , хоча обов`язок доведення обставин покладається на сторони у справі.
З огляду на наявний в матеріалах справи Протокол узгодження розбіжностей (а.с. 1-18), що складений ПВП Універсал , судом розцінюється вказаний доказ як наміри сторін внести зміни у певні частини Договору.
Також, з матеріалів справи судом вбачається, загальна сума нарахована ОСОБА_1 до сплати за період з січня 2018 року по листопад 2018 року становила 9 062,46 грн. (823,86х11 місяців). Вказане вбачається з довідки ПВП Універсал від 03.12.2018 р. № 04-3/12 (а.с. 23).
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснювалась оплата за проживання у гуртожитку, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами (а.с. 59,26,28), на загальну суму 3 873,86 грн.,а саме:
-платіжне доручення від 19.02.2018 р. - сума оплати 823,86 грн. (призначення платежу: за січень 2018)
- 10.09.2018 р. - 700,00 грн. (за серпень 2018)
- 10.10.2018 р. - 600,00 грн. (за вересень 2018)
- 12.11.2018 р. - 700,00 грн. (за жовтень 2018)
- 10.12.2018 р. - 1 050,00 грн. (за листопад 2018).
З урахуванням вище викладеного, судом встановлено, що заборгованість відповідача за проживання у гуртожитку за лютий 2018 р. по листопад 2018 р. становить 5 188,60 грн. (9062,46 грн. - 3 873,86 грн.).
До стягнення з відповідача заявлено суму у розмірі меншому - 4 468,09 грн., що є правом позивача.
На підставі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
Керуючись ст. ст. 638-642, 810, 811, 815, 820 ЦК України, ст. 127-131 ЖК Української РСР, Примірним положенням про користування гуртожитками, затвердженим постановою КМУ від 20.06.2018 р. № 498, ст. ст. 1-5, 10, 76-83, 95, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Полтавського виробничого підприємства Універсал Українського товариства глухих до ОСОБА_1 до, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Всеукраїнська громадська організація інвалідів Українське товариство глухих , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості з оплати за проживання у гуртожитку - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 06.05.2003 р., адреса АДРЕСА_1 ) на користь Полтавського виробничого підприємства Універсал Українського товариства глухих (Код ЄДРПОУ 03972732, адреса 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 58) заборгованість за проживання у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.02.2018 р. по 30.11.2018 р. у розмірі 4 468,09 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 06.05.2003 р., адреса АДРЕСА_1 ) на користь Полтавського виробничого підприємства Універсал Українського товариства глухих (Код ЄДРПОУ 03972732, адреса 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 58) судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, як суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.О. Материнко
Суд | Октябрський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2019 |
Оприлюднено | 21.05.2019 |
Номер документу | 81831532 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Октябрський районний суд м.Полтави
Материнко М. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні