Постанова

від 16.05.2019 по справі 686/15495/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/15495/18

Провадження № 22-ц/4820/891/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

за участю учасників справи: представника апелянта ОСОБА_5, позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дубівські кошики на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 березня 2019 року (суддя Приступа Д.І.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Дубівські кошики про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, зміну формулювання підстав звільнення, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що 27 квітня 2018 року його було прийнято на посаду директора ТОВ Дубівські кошики . У зв`язку із незадоволенням умовами праці на підприємстві та неналежної її оплати, він вирішив звільнитись із займаної посади, про що 2 червня 2018 року написав відповідну заяву. Оскільки адміністрація підприємства відмовилась прийняти відповідну заяву, позивач 4 червня 2018 року направив її рекомендованим листом.

6 червня 2018 року позивач отримав повідомлення, що він може отримати наказ про звільнення та трудову книжку за адресою АДРЕСА_1 , які одержав в приміщенні товариства 7 червня 2018 року.

При ознайомленні з наказом №3-к від 4 червня 2018 року стало відомо, що його звільнено із займаної посади на підставі п.4 ч.1 ст. 40 , п.1 ч.1 ст. 41 КзпП України на підставі актів про відсутність працівника на роботі 4 червня 2018 року з 09:00 до 13:00 год. та з 14:00 до 17:00 год.

Позивач вважає, що таке звільнення є незаконним, оскільки він не знаходився на робочому місці протягом усього робочого часу через ненадання робочого місця адміністрацією товариства.

Порушенням відповідачем права позивача на звільнення у вказаний ним строк за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, незаконне звільнення призвело до його моральних страждань, унеможливлює подальше працевлаштування, втрату нормальних життєвих зв`язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, позивачу завдано моральної шкоди.

У зв`язку з цим позивач просив суд визнати незаконним наказ №3-к від 4 червня 2018 року, яким його звільнено з посади директора ТОВ Дубівські кошики ; змінити дату та формулювання причини звільнення його з посади директора ТОВ Дубівські кошики з 2 червня 2018 року за власним бажанням у зв`язку з невиконанням уповноваженим органом законодавства про працю (ч. 3 ст. 38 КЗпП України); стягнути з ТОВ Дубівські кошики на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу та 50 000 грн. компенсації моральної шкоди.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 березня 2019 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ Дубівські кошики №3-к від 4 червня 2018 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ Дубівські кошики , з 4 червня 2018 року за прогул, згідно п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України . Стягнуто з ТОВ Дубівські кошики на користь ОСОБА_1 1 000 грн. моральної шкоди. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ Дубівські кошики на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ Дубівські кошики в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині часткового задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вважає вказане рішення необґрунтованим, прийнятим без належного та об`єктивного дослідження поданих доказів, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що суд у рішенні неправомірно зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що після виявлення дисциплінарного проступку до звільнення працівника відповідачем було запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу допущеного прогулу. Як зазначає апелянт, норми матеріального права не встановлюють обов`язку роботодавця направити працівнику пропозиції надати відповідні пояснення, як про це зазначено у рішенні суду. В актах, наданих суду, і в усних поясненнях відповідач підтверджував факт звернення до ОСОБА_1 з вимогою надати письмові пояснення з приводу відсутності його на робочому місці. Цих обставин ОСОБА_1 під час судових засідань не спростував та не надав будь-яких письмових заперечень з цього проводу, відтак, ТОВ Дубівські кошики було виконано всі вимоги трудового законодавства щодо процедури звільнення.

Необґрунтованим також апелянт вважає твердження суду стосовно неналежності поданих актів. Судом зазначено, що так як відповідачем не надано відповідних документів, на підставі яких уповноважено членів комісії складати відповідні акти, дані докази є неналежними. При цьому апелянт зазначає, що суд не вказує конкретну норму права, відповідно до якої у членів комісії повинен був бути окремий документ для отримання права складання актів про відсутність на роботі. Члени комісії представляли інтереси товариства на підставі усних доручень та Протоколу, наявного в матеріалах справи.

Безпідставним апелянт вважає посилання суду на відсутність висновку комісії та рішення Загальних зборів учасників, оскільки дані документи наявні в матеріалах справи, проте не були досліджені судом (акт за результатами проведення службового розслідування, Протокол Загальних зборів учасників).

В обґрунтування апеляційної скарги також вказано, що жодного доказу подання заяви про звільнення із займаної посади за власним бажанням та докази направлення цієї заяви товариству позивач в суді першої інстанції не надав.

В матеріалах справи відсутні докази недопущення ОСОБА_1 до роботи, ці обставини не встановлені рішенням суду.

Суд у рішенні не зазначив про існування другої підстави звільнення, тобто рішенням повністю скасував наказ в частині звільнення за прогул, залишивши його в силі в частині звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України - одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, а в резолютивній частині рішення суд повністю скасував наказ, не зазначивши інший пункт КЗпП України, що став підставою для звільнення. Оскільки в позовній заяві не спростовувалось звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, суд фактично вийшов за межі позовних вимог, та не маючи жодних підстав, скасував наказ про звільнення навіть в тій частині, яка ним не досліджувалась. Вказані обставини підтверджують факт порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до прийняття протиправного рішення.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що позивачем невірно було обрано спосіб захисту в частині документу, який підлягає скасуванню, тому у суду не було підстав для задоволення позову. Так, питання звільнення з посади віднесено до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства (п.г ст. 41 ЗУ Про господарські товариства ).

Також на думку апелянта необґрунтованим та безпідставним є задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, адже ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні, ні в самому рішенні не встановлено, в чому саме полягає завдана позивачу моральна шкода, не підтверджена жодними доказами.

Рішення в частині відмови в задоволенні позову не оскаржується, тому судом не перевіряється.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог процесуального закону доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду має ґрунтуватись на належних та допустимих доказах.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 41 та 59 ЗУ Про господарські товариства (в редакції станом на 31.05.2018 року) утворення та відкликання виконавчого органу товариства віднесено до компетенції загальних зборів товариства.

Задовольняючи позов в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 та стягнення моральної шкоди, суд виходив з того, що протокол Загальних зборів №2/18 від 31.05.2018 року не містить інформації щодо підстав проведення службового розслідування, окрім того до матеріалів справи відповідачем не долучено висновку відповідної комісії за результатами службового розслідування, а також рішення Загальних зборів учасників ТОВ Дубівські кошики , прийнятого за результатами розгляду відповідного висновку.

Належними доказами суд визнав акти, додані відповідачем, про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 4 червня 2018 року з 09:00 до 13:00 год. та з 14:00 до 17:00 год., оскільки не було надано відповідних документів, на підставі яких уповноважено членів комісії складати відповідні акти.

Суд зазначив, що відсутні належні та допустимі докази того, що після виявлення дисциплінарного проступку до звільнення працівника відповідачем було запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу допущеного прогулу.

За висновком суду відповідачем не було дотримано процедури притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного відповідальності, передбаченої ст. 149 КЗпП України та порядок відкликання виконавчого органу врегульовану ст. 41 ЗУ Про господарські товариства .

Задовольняючи вимогу позивача про стягнення моральної шкоди, суд виходив з того, що оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем прав позивача у сфері трудових відносин, то наявні правові підстави покладення на відповідача обов`язку відшкодувати позивачу моральну шкоду відповідно до принципів розумності та справедливості, в розмірі 1000 грн.

Однак, з таким висновком не погоджується Хмельницький апеляційний суд.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що з 27 квітня 2018 року ОСОБА_1 перебував на посаді директора ТОВ Дубівські кошики .

Протоколом Загальних зборів учасників ТОВ Дубівські кошики від 31 травня 2018 року №2/18 вирішено: - провести службове розслідування на ТОВ Дубівські кошики . Для проведення службового розслідування створено комісію з представників засновників за дорученням, у складі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Комісії провести службове розслідування у термін п`ять робочих днів, з 31 травня 2018 року до 7 червня 2018 року, включно. Після завершення проведення службового розслідування подати на розгляд Загальних зборів учасників відповідний висновок; - на час проведення службового розслідування призначити тимчасово виконуючим обов`язки директора ТОВ Дубівські кошики ОСОБА_2 (а. с. 21).

На підтвердження факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці відповідачем подано акти про відсутність на роботі 4 червня 2018 року з 09:00 до 13:00 год. та з 14:00 до 17:00 год. (а. с. 33, 34).

Того ж дня, 4 червня 2018 року комісією ТОВ Дубівські кошики у складі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 складено акт про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень з приводу відсутності на роботі (а. с. 35).

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 до його звільнення, звертався до відповідача із заявою про його звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України . А згідно довідки ТОВ Дубівські кошики від 14 червня 2018 року станом на 18:00 4 червня 2018 року на адресу товариства заяв про звільнення за власним бажанням від працівників товариства не надходило (а. с. 36).

4 червня 2018 року комісія, визначена протоколом Загальних зборів учасників ТОВ Дубівські кошики від 31 травня 2018 року №2/18, після проведення службового розслідування склала акт за його результатами. Комісія рекомендувала звільнити ОСОБА_1 з посади директора ТОВ Дубівські кошики на підставі п.4 ч.1 ст. 40 , п.1 ч.1 ст. 41 КзпП України (а. с. 37 - 39).

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ Дубівські кошики , оформлених протоколом №3/18 від 4 червня 2018 року, ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ Дубівські кошики з 4 червня 2018 року на підставі п.4 ч.1 ст. 40 , п.1 ч.1 ст. 41 КзпП України (а. с. 62).

Згідно наказу №3-к від 4 червня 2018 року ОСОБА_1 , директора ТОВ Дубівські кошики , звільнено з 4 червня 2018 року згідно п. 4 ч. 1 ст. 40, п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (а. с. 6).

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів того, що після виявлення дисциплінарного проступку до звільнення відповідачем не було запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу допущеного прогулу, і що норми матеріального права зобов`язують роботодавця направити працівнику пропозиції надати відповідні пояснення, є необгрунтованим.

Спростовується матеріалами справи твердження суду, що відповідачем не надано відповідних документів, на підставі яких уповноважено членів комісії складати відповідні акти.

Безпідставним є посилання суду на відсутність висновку комісії та рішення Загальних зборів учасників, щодо звільнення позивача.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження заяви позивача про подання ним до товариства заяви про звільнення із займаної посади за власним бажанням та докази направлення цієї заяви.

Не знайшли свого підтвердження заява позивача про його недопущення до роботи, ці обставини не встановлені рішенням суду.

Слушним є посилання апелянта, що суд у рішенні не зазначив про існування другої підстави звільнення, тобто рішенням повністю скасував наказ в частині звільнення за прогул, залишивши його в силі в частині звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, а в резолютивній частині рішення суд повністю скасував наказ, не зазначивши інший пункт КЗпП України, що став підставою для звільнення. Вказані обставини підтверджують факт порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до прийняття протиправного рішення. Позивач на спростування цих обставин доказів не надав, суд про це у рішенні не зазначив.

Рішення Загальних зборів учасників товариства (п.г ст. 41 ЗУ Про господарські товариства ) щодо звільнення позивача незаконним не визнано.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, а суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, без наявності будь-яких доказів, чим порушив норми процесуального права. Також неправомірним є і задоволення судом позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

За таких обставин апеляційну скаргу ТОВ Дубівські кошики слід задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати, ухвалити у даній справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, тому судові витрати, понесені товариством з обмеженою відповідальністю Дубівські кошики при подачі апеляційної скарги в сумі 2114 грн. 41 коп., слід компенсувати за рахунок держави у порядку, визначеному КМ України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дубівські кошики задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 березня 2019 року скасувати в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Дубівські кошики - відмовити.

Судові витрати, понесені товариством з обмеженою відповідальністю Дубівські кошики при подачі апеляційної скарги в сумі 2114 грн. 41 коп., компенсувати за рахунок держави у порядку, визначеному КМ України.

Повне судове рішення складено 20 травня 2019 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області 14.01.2010 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Дубівські кошики , ЄДРПОУ 41982699, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5.