Ухвала

від 05.04.2019 по справі 752/7676/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7676/16-ц

Провадження № 2-др/752/7/19

У Х В А Л А

Уменем України

05.04.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.,

з участю секретаря - Петрова Є.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - Федотова С.І..

Діденко Н.І.,

Черничко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 236 КЗпП України про стягнення середнього заробітку в зв`язку з невиоконанням рішення про поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку ст. 236 КЗпП України про стягнення з Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогрес середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 93788,32 гривні.

Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 27.10.2016 р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 29.03.2017 р. позивача поновлено на посаді головного бухгалтера ГБК Прогрес та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18838,82 гривні за період з 19.03.2016 р. по 27.10.2016 р.

24.11.2016 р. ОСОБА_1 разом з державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві прибув до ГБК Прогрес , де керівнику кооперативу повідомлено про обов`язок негайно виконати рішення суду від 27.10.2016 р.

Однак, зазначене рішення виконано не було, в зв`язку з чим після неодноразових застосувань заходів до відповідача державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС м.Києв ГТУЮ у м.Києві 22.02.2017 р. винесено подання щодо притягнення керівника ГБК Прогрес до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду, а виконавче провадження закінчено.

Оскільки відповідачем у встановлений законом спосіб не було виконано рішення суду про поновлення на роботі, ОСОБА_1 просить стягнути середній заробіток за період з 28.10.2016 р. по 16.10.2018 р.

В ході судового розгляду позивач та його представник підтримали подану заяву, просили її задовольнити, в зв`язку з невиконанням відповідачем рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Представники відповідача заперечували проти задоволення заяви, посилаючись на те, що в кооперативі відсутні документи, що ОСОБА_1 призначався на посаду головного бухгалтера кооперативу, а тому відсутні підстави для його поновлення на зазначеній посаді.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.10.2016 р. Голосіївським районним судом м.Києва ухвалено заочне рішення, відповідно до якого ОСОБА_1 поновлено на посаді головного бухгалтера Гоаражно-будівельного кооперативу Прогрес та стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.03.2016 р. по 27.10.2016 р. в розмірі 18838,82 гривні.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено судом до негайного виконання.

Відповідно до ухвали Апеляційного суду м.Києва від 29.03.2017 р. заочне рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 27.10.2016 р. залишено без змін.

01.11.2017 р. згідно з ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 27.10.2016 р. та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 29.03.2017 р. залишено без змін.

На підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 27.10.2016 р. були видані виконавчі листи та відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення.

23.02.2017 р. старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Маріуцою Т.В. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження за виконавчим литом № 752/7676/16-ц, виданим 02.11.2016 р. про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера ГБК Прогрес в зв`язку з невиконанням рішення суду та направлення подання до Голосіївського УП Гу НП України в м.Києві про притягнення керівника боржника до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Згідно з положеннями ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

У випадку невиконання цього обов`язку добровільно, рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначають Закон України Про виконавче провадження .

З врахуванням зазначених норм трудового законодавства, суд приходить до висновку про нявність законних підстав для стягнення з ГБУ Прогрес середнього заробітку за час невиконання рішення суду, а саме з 28.10.2016 р. по 16.10.2018 р.

Однак, суд не може прийняти до уваги наведений позивачем розрахунок середнього заробітку з огляду на наступне.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Позивач при здійсненні розрахунку зазначає, що його заробітна плата за два останні місяці роботи (січень, лютий 2016 р) становив 3900 гривень за кожен місяць.

Однак, це не відповідає відомостям про застраховану особу, наданим Пенсійним фондом України.

Заробітна плата за січень 2016 р. згідно даних відомостей становить 3900 гривень, а за лютий 2016 р. становить 1711,80 гривень.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача становить 3900+1711,80/21+19 (кількість робочих днів)/2=140,29 гривень.

Враховуючи кількість робочих днів за період з 28.10.2016 р. по 16.10.2018 р. розмір середнього заробітку за час невиконання рішення суду складає 140,29х493=69162,97 гривень.

З огляду на викладене, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 69162,97 гривень, в зв`язку з чим заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 18, 43, 49, 77, 78, 81, 141 ЦПК України,

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 236 КЗпП України про стягнення середнього заробітку в зв`язку з невиоконанням рішення про поновлення на роботі задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Прогресё (код ЄДРПОУ 23494051, м.Київ, вул..Лисогірська, 29а) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток в зв"язку з невиконанням рішення суду в розмірі 69162 гривень 97 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя