Постанова

від 07.05.2019 по справі 388/675/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2019 року м. Кропивницький

справа № 388/675/18

провадження № 22-ц/4809/672/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Дьомич Л.М., Кіселика С.А.,

секретар судового засідання Кравченко Я.С.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідач - Долинська районна державна адміністрація Кіровоградської області,

третя особа - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Боківський",

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2019 року у складі головуючого судді Рачкелюка Ю.В. за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа Сільськогосподарський виробничий кооператив "Боківський" про визнання протиправними та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації та акта комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

У червні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені яких діяла представник ОСОБА_5 , звернулися до суду з позовом до Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа Сільськогосподарський виробничий кооператив "Боківський" про визнання протиправними та скасування розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації від 12.06.2015 року №165-р "Про затвердження Акту визначення розміру неодержаного прибутку СВК "Боківський" і акту комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 09.06.2015 року Про визначення розміру неодержаного прибутку СВК "Боківський".

Позовні вимоги мотивували тим, що оспорюване розпорядження видано на підставі довідки відділу Держземагенства у Долинському районі від 26 травня 2015 року № 32-111-0.1-1717/2-15, яка на їх думку є незаконною. Долинською РДА були допущенні порушення при формуванні складу комісії і відповідно до п. 2 Порядку № 284 не було включено громадян, які повинні відшкодовувати збитки, тому позивачі були позбавлені можливості брати участь в обговоренні, надавати пояснення та докази, і заперечують щодо законності проведення засідання комісії. На підставі оскарженого акту у інших цивільних справах було вирішене питання за позовом СВК "Боківський" до позивачів про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та стягнення збитків, зокрема за судовими рішеннями проводиться стягнення коштів з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , інші рішення судів не набрали законної сили.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент винесення оскаржуваних документів, Долинська районна державна адміністрація діяла в межах чинного законодавства. Оскаржене позивачами розпорядження голови Долинської РДА та акт комісії з визначення розміру відшкодування збитків не створює для позивачів жодних правових наслідків, не впливає на їх права свободи та інтереси, а тому підстави для визнання їх протиправними і скасування відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування вказаного судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначила, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Вважає оскаржувані акти райдержадміністрації ненормативними актами індивідуальної дії, які порушують права позивачів по справі.

Вказує, що позивачі не були повідомлені про засідання комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 09.06.2018, в результаті чого Акт від 09.06.2018, згідно якого визначено розмір неодержаного прибутку СВК Боківський внаслідок самовільного використання земельних ділянок у сумі 172244,24 гри., що підлягає відшкодуванню за користування земельними ділянками, які належать па праві приватної власності позивачам, було складено з порушенням пункту 2 Порядку №284, до складу комісій не включені громадяни, які повинні відшкодовувати збитки. За таких обставин Долинською районною державною адміністрацією були допущенні порушення при формуванні складу комісії, що вплинуло на законність проведення її засідання і є підставою для скасування акту визначення розміру збитків.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Всі учасники справи повідомлені про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, позивачі, крім представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , а також представники відповідача і третьої особи в судове засідання не з`явились.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача - Проценко О.М ., яка підтримала доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення в частині позовних вимог ОСОБА_3 скасуванню із закриттям в цій частині провадження у справі.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 6,49 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 05.01.2001 року Кіровською сільською радою Долинського району Кіровоградської області.

03.01.2010 року між ОСОБА_3 і СВК Боківський укладено договір оренди землі № 59 строком на 10 років, зареєстрований у Долинському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК , про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 29.11.2010 року вчинено запис № 041037000059

10.01.2010 року за актом приймання-передачі ОСОБА_3 передала у строкове платне користування СВК Боківський вказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

24.06.2014 року ОСОБА_3 направила голові СВК Боківський попередження про одностороннє розірвання договору оренди землі, оскільки вирішила, що СВК Боківський недобросовісно виконує умови договору (а.с. 22, 23, 30).

Зазначений договір оренди землі є чинним, сторонами не оскаржувався і його державна реєстрація не скасована.

Не зважаючи на наявність діючого договору оренди землі, 10.10.2013 року між ОСОБА_3 з ТОВ Інтерагроком - К укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 10 років та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 10371771 від 28.01.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області Кравчиною С.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за № 4445674 про реєстрацію права оренди вищевказаної земельної ділянки згідно договору оренди землі укладеного 10.10.2013 року між ОСОБА_3 з ТОВ Інтерагроком - К .

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року, яке залишене без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року у справі за адміністративним позовом СВК Боківський було визнано протиправним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №10371771 від 28.01.2014 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області Кравчиною С.М.

02.06.2015 року рішенням про скасування № 21740390 державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області Кравчиною С.М. внесено запис про скасування державної реєстрації іншого речового права оренди земельної ділянки.

Навесні 2015 року СВК Боківський спірну земельну ділянку засіяло кукурудзою, яку в подальшому ОСОБА_3 та ТОВ Інтерагроком - К , достовірно знаючи про наявність вищевказаного рішення суду і діючого договору з СВК Боківський , проведено культивацію земель, чим кооперативу в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки та знищенням посівів завдано шкоди на суму 23380,75 грн., що підтверджується затвердженим розпорядженням голови Долинської райдержадміністрації комісійним актом про визначення розміру неодержаного прибутку СВК Боківський від 12.06.2015 року.

У липні 2015 року СВК Боківський звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ТОВ Інтерагроком-К про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків. Просив зобов`язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 6,49 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, шляхом звільнення її і повернення разом з посівами, згідно договору оренди землі №59 від 03.01.2010 року на строк до його припинення, та стягнути солідарно з відповідачів збитки в сумі 23380,75 грн., звільнити СВК Боківський від сплати орендної плати ОСОБА_3 за 2015 рік в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 та ТОВ Інтерагроком-К не чинити перешкоди СВК Боківський у користуванні земельною ділянкою площею 6,49 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області шляхом звільнення і повернення її разом з посівами у користування СВК Боківський згідно договору оренди землі №59 від 03.01.2010 року на строк до його припинення. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ Інтерагроком-К на користь СВК Боківський збитки в сумі 23380,75 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат. Звільнено СВК Боківський від сплати орендної плати ОСОБА_3 за 2015 рік в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач - ТОВ Інтерагроком- К подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У скарзі посилається на те, що СВК Боківський самовільно зайняло спірну земельну ділянку.

ОСОБА_3 вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Постановою Кропивницього апеляційного суду від 19.03.2019 року апеляційну скаргу ТОВ Інтерагроком - К залишено без задоволення, рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року - без змін.

Суди встановили, що вищевказаний розмір заподіяної СВК "Боківський" шкоди розрахований у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, в редакції, які діяли на момент виникнення цих правовідносин та Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву родючого шару ґрунту без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 та затверджений розпорядженням голови Долинської райдержадміністрації комісійним актом про визначення розміру неодержаного прибутку СВК "Боківський" від 12.06.2015 року.

У зазначених судових рішеннях була дана оцінка оскарженому у даній справі позивачем ОСОБА_3 розпорядженню голови Долинської районної державної адміністрації від 12.06.2015 року № 165-р "Про затвердження Акту визначення розміру неодержаного прибутку СВК "Боківський" і акту комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 09.06.2015 року Про визначення розміру неодержаного прибутку СВК "Боківський" як доказу, на який посилався СВК "Боківський" в обгрунтування своїх майнових вимог до ОСОБА_3

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належать: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші особи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, а тому суд може застосувати інші способи захисту. За загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа не звертається з усіма передбаченими вимогами до суду, а обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Сам по собі Акт визначення розміру неодержаного прибутку СВК Боківський внаслідок самовільного використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та належать на праві приватної власності позивачам по справі (а.с.16-17,165-168 т.1) не встановлює для ОСОБА_3 будь-яких обов`язків.

Зазначений акт був використаний в якості доказу під час вирішення іншого спору, зокрема за позовом СВК Боківський до ОСОБА_3 , ТОВ Інтерагроком-К про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків, при вирішенні якого суд дав йому оцінку.

Таким чином, оскарження дій щодо факту складення акта, самого акта про визначення розміру неодержаного прибутку та рішення щодо розгляду цього акта, які не встановлюють для позивача будь-яких обов`язків, і були (можуть бути) оцінені як докази при вирішенні іншої справи, не передбачено законодавством в якості способу захисту прав.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 12 вересня 2011 року у справі № 6-25цс11.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 10 ЦПК України 2004 року (редакція, чинна на час розгляду справи за позовом СВК Боківський до ОСОБА_3 , ТОВ Інтерагроком-К про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Застосовуючи принцип диспозитивності, що закріплений у статті 11 ЦПК України 2004 року, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме відповідач, як особа, що на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, визначає докази, якими підтверджуються заперечення проти позову та спростовуються доводи позивача на обґрунтування позову.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 57 ЦПК України 2004 року).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 58 ЦПК України 2004 року).

Статтею 59 ЦПК України 2004 року передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 60 ЦПК України 2004 року доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 179 ЦПК України 2004 року предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України ( ред. 2004 року) у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Аналогічна норма передбачена у ч. 11 ст. 83 ЦПК України (чинна редакція), згідно якої у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Отже позовні вимоги заявлені позивачем ОСОБА_3 , (іншими позивачами рішення не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається), не відповідають способам захисту судом цивільних прав та інтересів, передбаченим ст. 16 ЦК України, оскільки позовних вимог СВК Боківський до позивача про стягнення вказаної суми збитків в межах даної справи не заявив, і на час звернення із даним позовом спір щодо відшкодування збитків, в якому дана оцінка акту комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 09.06.2015 року Про визначення розміру неодержаного прибутку СВК "Боківський", затвердженому розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації від 12.06.2015 року № 165-р, вирішений судом.

Суд першої інстанції наведене залишив поза увагою і розглянув по суті спір щодо оскарження зазначених розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації від 12.06.2015 року № 165-р "Про затвердження Акту визначення розміру неодержаного прибутку СВК "Боківський" і акту комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 09.06.2015 року Про визначення розміру неодержаного прибутку СВК "Боківський", який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм порушення норм процесуального права, на підставі ст. 377 ЦПК України, рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації та акта комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам підлягає скасуванню із закриттям провадження у вказаній частині відповідно до п.1 ч. 1 ст. 255 ЦЦПК України.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України Про судовий збір , враховується, що позивач ОСОБА_3 є інвалідом другої групи і звільняється від сплати судового збору, тому судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа Сільськогосподарський виробничий кооператив "Боківський" про визнання протиправними та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації та акта комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам - скасувати та закрити провадження у вказаній частині.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С.М. Єгорова

Судді Л.М. Дьомич

С.А. Кіселик