Постанова

від 20.05.2020 по справі 388/675/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 388/675/18

провадження № 61- 11541св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідач - Долинська районна державна адміністрація Кіровоградської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -сільськогосподарський виробничий кооператив Боківський ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області, у складі судді Рачкелюка Ю. В., від 18 січня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Дьомич Л. М., Кіселика С. А., від 07 травня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Долинська РДА) про визнання протиправними та скасування розпорядження голови Долинської РДА

від 12 червня 2015 року №165-р Про затвердження акту визначення розміру неодержаного прибутку сільськогосподарським виробничим кооперативом Боківський (далі - СВК Боківський ) і акту комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 09 червня 2015 року Про визначення розміру неодержаного прибутку СВК Боківський .

Позовна заява мотивована тим, що оспорюване розпорядження видано на підставі довідки відділу Держземагенства у Долинському районі

від 26 травня 2015 року № 32-111-0.1-1717/2-15, яка на їх думку є незаконною.

Долинською РДА були допущенні порушення при формуванні складу комісії та відповідно до пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року, не було включено громадян, які повинні відшкодовувати збитки, а тому вони були позбавлені можливості брати участь в обговоренні, надавати пояснення та докази, і заперечують щодо законності проведення засідання комісії.

На підставі оскарженого акту у інших цивільних справах було вирішене питання за позовом СВК Боківський до позивачів про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та стягнення збитків, зокрема за судовими рішеннями проводиться стягнення коштів з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , інші рішення судів не набрали законної сили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області

від 18 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент винесення оскаржуваних документів, Долинська РДА діяла в межах чинного законодавства. Оскаржене позивачами розпорядження голови Долинської РДА та акт комісії з визначення розміру відшкодування збитків не створює для позивачів жодних правових наслідків, не впливає на їх права свободи та інтереси, а тому підстави для визнання їх протиправними і скасування відсутні. Крім того, обраний позивачами спосіб захисту прав сам по собі не сприяє ефективному відновленню прав позивачів, які вони вважають порушеними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 07 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області

від 18 січня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до Долинської РДА про визнання протиправними і скасування розпорядження голови районної державної адміністрації та акту комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам - скасовано та провадженні у справі у вказаній частині закрито.

Приймаючи постанову від 07 травня 2019 року, колегія суддів виходила з того, що справа за позовом ОСОБА_3 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позовні вимоги заявлені ОСОБА_3 не відповідають способам захисту судом цивільних прав та інтересів, передбаченим статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки позовних вимог

СВК Боківський до ОСОБА_3 про стягнення суми збитків в межах розглядуваної справи не заявляв, і на час звернення із даним позовом спір щодо відшкодування збитків, в якому дана оцінка акту комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

від 09 червня 2015 року Про визначення розміру неодержаного прибутку

СВК Боківський , затвердженому розпорядженням голови Долинської РДА

від 12 червня 2015 року № 165-р, вже вирішений судом.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області

від 18 січня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 апеляційним судом не переглядалось.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційних скаргах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просять оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшли касаційні скарги

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 07 травня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 та витребувано матеріали справи № 388/675/18 з місцевого суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

У липні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 містять аналогічні доводи та мотивовані помилковістю висновків судів попередніх інстанцій.

Заявники наголошують, що Долинською РДА допущені порушення при формуванні складу комісії з визначення збитків, саме засідання цієї комісії є незаконним, акт комісією складений з порушенням процедури. Розрахунки комісії є теоретичними, побудованими на припущеннях та не підтверджені належними доказами, які б свідчили про конкретний розмір прибутку, який міг і повинен отримати СВК Боківський .

Долинська РДА не розібравшись у дійсних обставинах, перебравши на себе повноваження суду, на підставі недостовірної інформації прийняла акти, що порушують права та інтереси позивачів, як власників земельних ділянок.

Висновок судів про те, що оскаржувані акти не створюють для позивачів жодних правових наслідків та не впливають на їх права, свободи та інтереси є хибним. Заявники вважають, що оскаржувані акти Долинської РДА є ненормативними актами індивідуальної дії, а тому підлягають оскарженню в порядку цивільного судочинства.

Учасниками справи у визначений касаційним судом строк відзив на касаційні скарги не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку виданих 05 січня 2001 року Кіровською сільською радою Долинського району Кіровоградської області ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками земельних ділянок площею 6,49 га та 7,25 га з кадастровими номерами: №3521984400:02:000:0707 та № 3521984400:02:000:0697 відповідно.

03 січня 2010 року СВК Боківський із ОСОБА_3 та ОСОБА_2

(з кожним окремо) укладено договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 10 років, які зареєстровано у Долинському районному відділі

КРФ ДП ЦДЗК , про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 29 листопада 2010 року вчинено відповідні записи.

10 січня 2010 року за актом приймання-передачі кожен власник землі передав у строкове платне користування СВК Боківський вказані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У червні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 направили голові

СВК Боківський попередження про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

У травні 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , знайшли нового орендаря ТОВ Інтерагроком-К з яким вирішили укласти договори оренди на земельні ділянки, що належать їм на праві власності.

Суд першої інстанції вважав встановленим, що навесні 2015 року

СВК Боківський орендовану земельну ділянку, площею 7,25 га, кадастровий номер № 3521984400:02:000:0697, яка розташована на території Кіровської сільської ради Долинської району Кіровоградської області і належить

ОСОБА_2 , було підготовлено під посів соняшника, натомість ОСОБА_2 разом з ТОВ Інтерагроком-К проведено культивацію земель, чим кооперативу завдано шкоду на суму 49 245, 06 грн, яка полягає в неодержаному прибутку.

Суди вважали встановленим, що навесні 2015 року СВК Боківський орендовану земельну ділянку, площею 6,49 га, кадастровий номер № 3521984400:02:000:0707, яка розташована на території Кіровської сільської ради Долинської району Кіровоградської області і належить ОСОБА_3 було підготовлено під посів кукурудзою, натомість ОСОБА_3 разом з ТОВ Інтерагроком-К проведено культивацію земель, чим кооперативу завдано шкоду на суму 23 380, 75 грн, яка полягає у неодержаному прибутку.

За зверненням голови СВК Боківський , ОСОБА_5 12 червня 2015 року Долинською РДА Кіровоградської області прийнято розпорядження № 167-р, яким затверджено акт визначення розміру неодержаного прибутку

СВК Боківський внаслідок самовільного використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та належать на праві приватної власності позивачам по справі. Згідно з Актом розмір неодержаного прибутку становить 172 244, 24 грн.

Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області

від 12 серпня 2015 року в справі № 388/1252/15-ц, з урахуванням змін внесених рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2016 року зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод СВК Боківський у користуванні земельною ділянкою площею 7,25 га, кадастровий №3521984400:02:00:0697 та стягнуто із ОСОБА_2 на користь

СВК Боківський" збитки в сумі 49 245,06 грн.

23 грудня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу представника ОСОБА_2 на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області

від 12 серпня 2015 року в справі № 388/1241/15-ц, яке було чинним на час розгляду справи № 388/675/18 судами попередніх інстанцій, зобов`язано ОСОБА_3 та ТОВ Інтерагроком-К не чинити перешкоди

СВК Боківський у користуванні земельною ділянкою площею 6,49 га, кадастровий № 3521984400:02:00:0707 та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ "Інтерагроком - К" на користь СВК Боківський збитки в сумі 23 380,75 грн. Звільнено СВК Боківський від сплати орендної плати ОСОБА_3 за 2015 рік в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 підлягає закриттю.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.

Частиною другою статті 17 ЦПК України встановлено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2019 року в апеляційному порядку не оскаржував та вказане рішення в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 в апеляційному порядку не переглядалось, що виключає можливість його перегляду в цій частині касаційним судом.

Апеляційний суд приймаючи постанову від 07 травня 2019 року вказав, що переглядає рішення суду виключно щодо позовних вимог ОСОБА_3 .

За таких обставин, з урахуванням положень частини другої статті 17, пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 підлягає закриттю.

У разі незгоди із рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2019 року в частині відмови у задоволенні заявлених ним позовних вимог ОСОБА_2 мав право оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_3 .

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Предметом спору у цій справі є питання правомірності дій відповідача при ухваленні рішень щодо обчислення та затвердження розміру визначених збитків, завданих позивачами як землекористувачами.

У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 157 Земельного кодексу України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції виходив із того, що оспорюваний акт не встановлює для ОСОБА_3 будь-яких обов`язків, а був використаний в якості доказу під час розгляду іншої цивільної справи за позовом СВК Боківський до ОСОБА_3 , ТОВ Інтерагроком-К про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків, при вирішенні якої суд надав оцінку вказаному акту.

Таким чином, оскарження дій щодо складення акта, самого акта про визначення розміру неодержаного прибутку та рішення щодо розгляду цього акта, які не встановлюють для позивача будь-яких обов`язків, і були (можуть бути) оцінені як докази при вирішенні іншої справи, не передбачено законодавством в якості способу захисту прав.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на те, що рішення про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для ОСОБА_3 , тому не може бути предметом спору.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Такі вимоги взагалі не підлягають судовому розгляду.

Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справах № 501/463/15-а, № 802/2474/17-а (провадження № 11-1154апп18, 11-1081апп18), зокрема вказано, що такі вимоги взагалі не підлягають судовому розгляду.

Отже, з огляду на предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, висновок суду апеляційної інстанції про непоширення на позовні вимоги

ОСОБА_3 юрисдикції цивільного суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Доводи, викладені в касаційній скарзі ОСОБА_3 , таких висновків не спростовують.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржене судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 3, 17, 389, 400, 402, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Кропивницького апеляційного суду від 07 травня 2019 року залишити без змін.

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області

від 18 січня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 07 травня 2019 року у справі № 388/675/18 закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович