Постанова

від 14.05.2019 по справі 759/4292/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №759/4292/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/6070/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Мельника Я.С., Сушко Л.П., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест про стягнення авансу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних,

В С Т А Н О В И В :

28 березня 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із названим позовом, де просили,

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест на користь ОСОБА_1 154 682,29 грн. сплаченого авансу, 39 750,94 грн. - збитків від знецінення грошових коштів, 7 839,76 грн. - три відсотка річних за користування чужими коштами,

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест на користь ОСОБА_2 54 294,78 грн. сплаченого авансу, 22 010,53 грн. - збитків від знецінення грошових коштів, 4 032,67 грн. - три відсотка річних за користування чужими коштами.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що 31 березня 2016 року між сторонами було укладено попередній договір про надання Товариством з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест земельної ділянки для будівництва силами та за рахунок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , площею 1,8 га, яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест Броварською міською радою Київської області на підставі договору оренди від 26 червня 2008 року.

Відповідно до умов правочину сторони зобов`язались у строки, встановлені попереднім договором, отримати погоджені документи щодо поверховості будівництва, а пізніше - укласти договір участі в комплексній забудові території.

Проте, станом на дату подачі позову до суду , відповідач свої зобов`язання за вищезазначеним договором не виконав.

Зокрема, оформивши погоджувальні для будівництва документи, відповідач ухиляється від укладання договору участі у комплексній забудові території в порушення п. 7 договору та не повертає, відповідно п. 2 договору,сплачені грошові кошти.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором від 31 березня 2016 року у розмірі 202 272,99 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором від 31 березня 2016 року у розмірі 80 337,98 грн.

На обґрунтування ухваленого рішення, місцевий суд зазначив, що відповідачем були істотно порушені умови попереднього договору від 31 березня 2016 року, внаслідок чого позивачі значною мірою позбавлені того, на що вони розраховували при укладанні зазначеного договору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись із ухваленим судом рішенням, Товариствоз обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, закінчивши з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 31 березня 2016 року між сторонами було укладено попередній договір про довгострокову та взаємовигідну співпрацю, яка полягає у наданні Товариством з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест земельної ділянки для будівництва силами та за рахунок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , площею 1,8 га, яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест Броварською міською радою Київської області на підставі договору оренди від 26 червня 2008 року і розташована у м. Бровари на частині території IV житлового районута оплаті позивачами товариству такого надання в порядку та строки, визначені даним договором.

Згідно п. 2. сторони визнають, що першим етапом співпраці між сторонами має стати виплата позивачами товариству авансу в розмірі, еквівалентному 15 000 доларів США на протязі трьох днів з моменту підписання правочину.

Відповідно до умов правочину ( п. 2.1. ), сторони зобов`язались, у строки, встановлені попереднім договором, спільними зусиллями отримати погоджені в установленому законом порядку документи щодо поверховості будівництва об`єкту будівництва та укласти договір участі у комплексній забудові території ( а.с. 17 ).

За п. 3.1 попереднього договору, істотною умовою виконання своїх зобов`язань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є виплата грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3.

Відповідно доп. 6 попереднього договору зобов`язання, що встановлено цим договором, припиняється, якщо основний договір не буде укладено протягом строку передбаченого п. 3 ( трьох місяців ) цього попереднього договору.

Згідно до п. 7 вказаного договору сторони домовились, що у разі неотримання документів, визначених п. 2.1., або ухилення Товариством з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест від укладання основного договору, осатаній протягом 15-ти днів повертає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти ,сплачені ними згідно п. 2 цього договору ( там же ).

На виконання п. 3.1.1. ОСОБА_1 сплатив на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест в визначеному розмірі п. 2 цього договору грошові кошти, а саме: 01 квітня 2016 року - 150 000 грн., а 04 квітня 2016 року - 45 032,29 грн., що підтверджується копіями відповідних квитанцій ( а.с. 18, 21 ).

ОСОБА_2 , на виконання п. 3.1.1., внісна рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест в визначеному розмірі п. 2 цього договору грошові кошти, а саме: 01 квітня 2016 року - 140 000 грн., а 04 квітня 2016 року - 55 032,28 грн., що підтверджується копіями відповідних квитанцій ( а.с. 19, 20 ).

04 липня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися, до Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест з вимогою від 01 липня 2016 року про повернення сплачених коштівза попереднім договором в розмірі 390 064,57 ( 150 000 + 45 032,29 + 140 000 + 55 032,28 ) грн., оскільки останнім ,станом на 01 липня 2016 року ,не було надано погоджених в установленому порядку документів щодо поверховості будівництва об`єкту будівництва ( а.с. 26, 27 ).

На письмову вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 01 липня 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест здійснило виплату ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 140 737,50 ( 90 737,50 + 30 000 + 20 000 ) грн. ( а.с. 22, 24, 25 ) та ОСОБА_1 - 40 350 грн. ( а.с. 23 ).

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 виконали свої зобов`язання за цим правочином, тоді як, Товариство з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест свої зобов`язань в повному розмірі не виконало.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест відповідно до умов договору ( п. 7 ) та ст.ст. 11, 525, 526, 530, 599, 629 ЦК України має повернути залишок сплаченого авансу ОСОБА_1 в розмірі 154 682, 29 ( 150 000 + 45 032,29 - 40 350 ) грн., а ОСОБА_2 - 54 294,78 ( 140 000 + 55 032,28 - 140 737,50 ) грн.

Проте, станом на 28 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест залишок авансу не повернуло, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з даним позовом ( а.с. 1-11 ).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест залишок авансу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми на користь ОСОБА_1 в розмірі - 202 272,99 грн., ОСОБА_2 - 80 337,98 грн. ( 140-142 ).

Вирішуючи справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест , суд другої інстанції не погоджується із висновками місцевого суду в частині стягнення на користь позивачів інфляційних втрат та трьох процентів річних, що нараховані на залишок авансу, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором між сторонами не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу на підтвердження про довгострокову та взаємовигідну співпрацю між сторонами.

За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих на виконання умов цього правочину, з точки зору суду другої інстанції, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні ст. 625 ЦК України .

Таким чином, на переконання апеляційного суду, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, що нараховані на залишок авансу,є необґрунтованими в силу викладеного.

Зазначений висновок, окрім цього, підтверджується самим текстом правочину ( п. 7 ), згідно якого стягнення названих позивачами штрафних санкцій не передбачено.

За таких обставин, суд першої інстанції, в названій частині неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи,вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які судом не доведені, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, і, без додержання зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 599, 625, 629 ЦК України ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263 ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, що нараховані на залишок авансу.

При цьому, суд другої інстанції вважає за необхідне скасувати рішення в цілому, оскільки судом першої інстанції стягнуто загальну суму, що підлягає поверненню, а розмежувати суму залишку неповернутого авансу та інфляційних втрат і трьох процентів річних, що нараховані на цей залишок, неможливо за редакцією резолютивної частини оскаржуваного рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест , на переконання апеляційного суду, знайшли своє часткове підтвердження, унаслідок чого рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України та названих положень матеріального і процесуального права за їх обґрунтованістю та доведеністю у зазначеній апеляційним судом частині.

Разом з тим, інші обставини, зазначені апелянтом, зокрема, про те, що позивачі в порушення умов договору не направляли відповідачу текст основного договору для узгодження та пропозиції про укладення основного договору, на думку апеляційного суду та у силу викладеного, не є правовою підставою для відмови в задоволенні позову в визначеному апеляційним судом розмірі.

Крім цього, вказані обставини, на переконання суду другої інстанції , спростовуються, зокрема, вчиненими ним діями щодо часткового повернення авансу та умовами договору ( п. 7. правочину ).

Доводи відзиву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ( а.с. 169-172 ), зокрема, про те, що відповідач своїми діями вже визнав порушення умов договору і розпочато повернення авансу позивачам, на переконання апеляційного суду та в силу викладеного , є правою підставою для задоволення заявлених позовних вимог, визнаних судом апеляційної інстанції обґрунтованими.

Крім цього, апеляційний суд вважає за необхідне продовжити строк для подачі цього відзиву, що визначений ухвалою Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року ( а.с. 156-157 ), оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не мали можливості своєчасно його подати ( а.с. 165, 168, 181) .

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України , апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест про стягнення авансу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 154 682,29 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Інвест на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 54 294,78 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: Я.С. Мельник

Л.П. Сушко