Ухвала

від 14.05.2019 по справі 263/12128/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м. Київ

Справа № 263/12128/18

Провадження №2-к/824/8/2019

Київський апеляційний суд в складі

Головуючого - Гаращенка Д.Р.

за участю секретаря судового засідання Гавриленко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МетМаш Уфалей про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 січня 2017 року у справі № 140/216 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Уфалійський завод металовиробів до Товариства з обмеженою відповідальністю Донбастехнологія про стягнення 725 597,00 рублів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 січня 2017 року у справі № 140/216 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Уфалійський завод металовиробів (далі - ТОВ Уфалійський завод металовиробів ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Донбастехнологія (далі - ТОВ Донбастехнологія ) про стягнення 725 597,00 рублів, було стягнуто з ТОВ Донбастехнологія на користь ТОВ Уфалійський завод металовиробів заборгованість в сумі 594 070,00 рублів, неустойку в сумі 131 527,00 рублів, а також відшкодування витрат позивача по сплаті арбітражного збору в сумі 120 560,00 рублів.

02 липня 2018 року ТОВ МетМаш Уфалей звернулось через Міністерство юстиції України до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 січня 2017 року у справі № 140/216.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 вересня 2018 року цивільну справу за заявою ТОВ МетМаш Уфалей про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 січня 2017 року у справі № 140/216 передано до Апеляційного суду міста Києва.

Заява мотивована тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 січня 2017 року задоволено позов ТОВ Уфалійський завод металовиробів та стягнуто з ТОВ Донбастехнологія заборгованість в сумі 594 070,00 рублів, неустойку в сумі 131 527,00 рублів, а також відшкодування витрат позивача по сплаті арбітражного збору в сумі 120 560,00 рублів. Рішення суду набрало законної сили та підлягає негайному виконанню.

19 січня 2015 року Арбітражним судом Свердловської області в справі №А60-847/15 прийнято заяву про визнання ТОВ Уфалійський завод металовиробів банкрутом.

17 червня 2015 року у відношенні ТОВ Уфалійський завод металовиробів введена процедура банкротства - спостереження.

21 грудня 2015 року ТОВ Уфалійський завод металовиробів визнано банкрутом та введено відносно нього конкурсне провадження.

Конкурсним керуючим ТОВ Уфалійський завод металовиробів було призначено члена Союза Міжрегіональний центр арбітражних керуючих Голендухіна І.С.

Ухвалою від 14 грудня 2016 року конкурсне провадження у відношенні ТОВ Уфалійський завод металовиробів продовжено до 14 червня 2017 року.

У відповідності до ст.139 Федерального закону Про неплатоспроможність (банкрутство) на підставі відкритих торгів заборгованість ТОВ Донбастехнологія в сумі 594 070,00 рублів була придбана ТОВ Механізований комплекс на підставі договору купівлі-продажу від 20 березня 2017 року.

04 квітня 2017 року між ТОВ Механізований комплекс та ТОВ МетМаш Уфалей було укладеного договір цесії №9-9-10-17, на підставі якого ТОВ Механізований комплекс відступило право вимоги до ТОВ Донбастехнологія в розмірі 594 070,00 рублів ТОВ МетМаш Уфалей .

Представник заявника просить визнати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 січня 2017 року у справі №140/216; провести заміну первісного позивача (кредитора) ТОВ Уфалійський завод металовиробів на нового кредитора (позивача) - ТОВ МетМаш Уфалей ; видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 січня 2017 року у справі №140/216; виконати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 січня 2017 року у справі №140/216 і стягнути з ТОВ Донбастехнологія на користь ТОВ МетМаш Уфалей заборгованість в сумі 594 070,00 рублів, неустойку в сумі 131 527,00 рублів, а також відшкодування витрат позивача по сплаті арбітражного збору в сумі 120 560,00 рублів.

08 лютого 2019 року Київський апеляційний суд надіслав на адресу боржника - ТОВ Донбастехнологія письмове повідомлення про надходження заяви ТОВ МетМаш Уфалей та запропонував йому у місячний строк подати письмові заперечення щодо цієї заяви.

Конверти з письмовим повідомленням направлені судом на вказану заявником адресу та адресу вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулись з відмітками не знайдено та за вказаною адресою такої організації немає . (а.с.127-130)

Будь-яких заяв, клопотань та/або заперечень з боку боржника ТОВ Донбастехнологія до Київського апеляційного суду не надходило.

Згідно з ч.3 ст.475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

Представник ТОВ МетМаш Уфалей в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду заяви судом був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник боржника - ТОВ Донбастехнологія в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду заяви судом був повідомлений шляхом направлення поштових повідомлень на дві відомі адреси, однак конверти повернулись на адресу суду з відмітками не знайдено та за вказаною адресою такої організації немає .

Згідно ч.1 ст.477 ЦПК України, неявка сторін чи однієї сторони, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви, суд на місці ухвалив визнати неявку представника сторін такою, що не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про те, що заява ТОВ МетМаш Уфалей підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25 лютого 2013 року між ТОВ Уфалійський завод металовиробів , в особі генерального директора керуючої організації ТОВ Керуюча компанія УЗМВ Корюкова О.В. та ТОВ Донбастехнологія , в особі комерційного директора Федорової Ю.С. було укладено контракт №UA/45654696/057, за умовами якого продавець продав, а покупець придбав товар - найменування, асортимент, кількість, технічні усови та ціна якого зазначені у специфікаціях, доданих до даного контракту та є його невід'ємною частиною. Загальна сума контракту становить 100 000 000 російських рублів та складається з сум специфікацій до даного контракту. (а.с.60-63, 66-68)

Згідно специфікації №8 до контракту №UA/45654696/057 від 25 лютого 2013 року від 18 лютого 2014 року ТОВ Донбастехнологія продало та зобов'язувалось поставити, а ТОВ Уфалійський завод металовиробів придбало та зобов'язувалось оплатити товар, а саме поковка колеса (прес) 2 гр. сл. 3 гр. пр., креслення Б2-7445-00, матеріал 651, вага виробів, кг - 1 600,00 1 штуки, кількість 8 штук, вартістю 84 800,00 рублів за штуку, на загальну суму 678 400,00 рублів. Передоплата - 20%, решта 80% протягом 20 банківських днів з дати поставки. (а.с.64, 69)

Згідно специфікації №8 до контракту №UA/45654696/057 від 25 лютого 2013 року від 18 лютого 2014 року ТОВ Донбастехнологія продало та зобов'язувалось поставити, а ТОВ Уфалійський завод металовиробів придбало та зобов'язувалось оплатити товар, а саме поковка колеса ходового (прес) 2 гр. сл. 3 гр. пр. НВ 156-207, креслення 2Б557431-9Н2, матеріал Ст.40Х, вага виробів, кг - 890,00 1 штуки, кількість 2 штук, вартістю 51 350,00 рублів за штуку, на загальну суму 102 700,00 рублів. Передоплата - 50%, решта 50% протягом 20 банківських днів з дати поставки. (а.с.65, 70)

У зв'язку з неналежним виконання ТОВ Донбастехнологія своїх зобов'язань за укладеним контрактом, ТОВ Уфалійський завод металовиробів звернулось до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федераціїз позовом.

Відповідно до статті 9 укладеного контракту всі спори і розбіжності, які можуть виникнути за цим контрактом чи у зв'язку з ним, будуть за можливістю вирішуватися шляхом переговорів між сторонами.

Якщо сторони не зможуть досягти згоди протягом 30 днів з моменту проведення перших переговорів, то ці розбіжності повинні бути врегульовані Арбітражем. Рішення Арбітражного суду буде остаточним і обов'язковим для обох сторін.

Продавець і покупець приймуть всі міри до вирішення спорів і розбіжностей шляхом переговорів. При не досягненні згоди, спори підлягають розгляду в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій паплі Російської Федерації, м. Москва у відповідності з правилами ведення справ в цьому суді.

Суд повинен складатися з трьох арбітрів. Мовою судочинства при судовому розгляді спорів сторін буде російська мова. Застосоване право - матеріальне право Російської Федерації.

26 січня 2017 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федераціїприйнято рішення про стягнення з ТОВ Донбастехнологія на користь ТОВ Уфалійський завод металовиробів заборгованість в сумі 594 070,00 рублів, неустойку в сумі 131 527,00 рублів, а також відшкодування витрат позивача по сплаті арбітражного збору в сумі 120 560,00 рублів.

Рішення прийнято у складі Голови складу арбітражу - Позднякової Л.М. та арбітрів Кудрявцевої Е.В. та Дмитрієвої Т.К., за відсутності представників сторін. (а.с.33-46)

Рішення набрало законної сили 26 січня 2017 року, є остаточним і підлягає негайному виконанню.

Встановлено, що вказане рішення у встановленому законом порядку не оскаржене і добровільно боржником не виконане.

20 травня 2017 року між ТОВ Уфалійський завод металовиробів , в особі конкурсного керуючого Голендухіна І.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю Механізований комплекс (далі - ТОВ Механізований комплекс ) було укладено договір купівлі-продажу дебіторської заборгованості Лот №1, зокрема, і заборгованості ТОВ Донбастехнологія . (а.с.15-17, 20-22)

04 квітня 2017 року між ТОВ Механізований комплекс та ТОВ МетМаш Уфалей було укладено договір цесії №9-9-10-17, за умовами якого цемент відступив, а цесіонарій прийняв право вимоги виконання зобов'язань по оплаті заборгованості до боржника - ТОВ Донбастехнологія , яка виникла за контрактом №UA/45654696/057 від 25 лютого 2013 року, укладеним між ТОВ Уфалійський завод металовиробів та ТОВ Донбастехнологія , стягненої з боржника на користь ТОВ Уфалійський завод металовиробів рішеннямМіжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 січня 2017 року по справі №140/2016, в розмірі 594 070,00 рублів і перейшла до цементу від ТОВ Уфалійський завод металовиробів на підставі договору купівлі-продажу від 20 березня 2017 року, укладеного за результатами відкритих торгів з продажу майна ТОВ Уфалійський завод металовиробів .(а.с.49, 54-55)

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні , а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір , суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу .

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, та ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, в тому числі кредитора в зобов'язанні, він замінюється правонаступником.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої особи зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року N 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Оскільки законодавством не визначено механізм реалізації ТОВ МетМаш Уфалей свого права, як процесуального правонаступника, то до правовідносин між сторонами за аналогією необхідно застосовувати правила ст. 512 ЦК України.

Таким чином суд приходить до висновку, що заява ТОВ МетМаш Уфалей в частині заміни сторони позивача (кредитора) з ТОВ Уфалійський завод металовиробів на нового позивача (кредитора)ТОВ МетМаш Уфалей , є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 81 Закону України Про міжнародне приватне право передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Згідно з ч.1 ст.82 Закону України Про міжнародне приватне право визнання та виконання рішень, визначених у ст.81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені у Главі 3 Розділу ІХ ЦПК України Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів .

Так, згідно ст.51 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованою Постановою Верховної Ради України 10.11.1994 року та Російською Федерацією, передбачено, що її дія розповсюджується на питання визнання і виконання рішень, винесених на території інших Договірних Сторін, зокрема, рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов'язань (далі - рішень); що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб'єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень за ними.

Відповідно до ч.1 ст.474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше (ч.2 ст.474 ЦПК України).

За правилами ч.1 ст.482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.

Крім того, визнання та виконання арбітражних рішень регулюється також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року.

Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року встановлює, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях Конвенції.

Статтею 4 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року передбачено, що для визнання і приведення у виконання рішення іноземного арбітражного суду сторона, яка просить про таке визнання і виконання, при подачі відповідного прохання надає: a) належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином завірену копію такого; б) оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчену копію. Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, також надається переклад цих документів на офіційну мову. Переклад засвідчується офіційним чи присяжним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні у травні 2018 року до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федераціївід 26 січня 2017 року справі №140/216 ТОВ МетМаш Уфалей дотрималася визначеного у ст.475 ЦПК України трирічного строку на подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання вказаного рішення.

З матеріалів справи також вбачається, що до заяви стягувачем долучено документи у відповідності до переліку, визначеного ст.4 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, що узгоджуються з положеннями ст.476 ЦПК України та ст.36 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж , а саме: належним чином засвідчена копія рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федераціївід 26 січня 2017 року у справі №140/216; нотаріально засвідчена копія контракту №UA/45654696/057, укладеного 23 лютого 2013 року між ТОВ Уфалійський завод металовиробів та ТОВ Донбастехнологія .

До заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу також долучено офіційні (нотаріально засвідчені) переклади вищевказаних документів на українську мову.

Відповідно до ст.54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованою Постановою Верховної Ради України 10.11.1994 року та Російською Федерацією, клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у статті 51, розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

Суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання.

Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

Таким чином, при зверненні до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федераціївід 26 січня 2017 року справі №140/216ТОВ МетМаш Уфалей було дотримано вимог процесуального закону України щодо строків звернення із заявою та вимог Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року і ЦПК України щодо переліку документів, які повинні подаватися одночасно з такою заявою.

Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, презюмуючи обов'язковість арбітражного рішення, передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.

Згідно зі ст.5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або б) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або д) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або б) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.

Відповідно до ст.35 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Статтею 478 ЦПК України та ст.36 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:

1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або

б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або

ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або

2) якщо суд визнає, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Відповідно до вищенаведених правових норм обов'язок доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Боржником не надано доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви відповідно до вимог наведених вище норм.

Таким чином, судом встановлено, що арбітражне застереження в договорі не визнане недійсним, боржника було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд, рішення не суперечить арбітражному застереженню в договорі, склад міжнародного комерційного арбітражу відповідав угоді між сторонами, рішення вже стало обов'язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом.

Судом також не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, або визнання і виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Відповідно до ч.1 ст.479 ЦПК України за результатими розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали (ч.6 ст.479 ЦПК України).

Оскільки рішенням міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті та стягувач не звертався із заявою про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, тому суд вказує в увалі суму стягнення у валюті, вказаній у рішенні міжнародного комерційного арбітражу.

З огляду на те, що судом не встановлено підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федераціївід 26 січня 2017 року справі №140/216за позовом ТОВ Уфалійський завод металовиробів до ТОВ Донбастехнологія про стягнення 725 597,00 рублів, тому заява ТОВ МетМаш Уфалей про визнання та надання дозволу на виконання даного рішення підлягає задоволенню.

Відповідно, слід видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федераціївід 26 січня 2017 року про стягнення з ТОВ Донбастехнологія на користь ТОВ МетМаш Уфалей заборгованість в сумі 594 070,00 рублів, неустойку в сумі 131 527,00 рублів, а також відшкодування витрат позивача по сплаті арбітражного збору в сумі 120 560,00 рублів.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з ТОВ Донбастехнологія на користь ТОВ МетМаш Уфалей підлягають стягненню судові втирати у розмірі 881,00 грн.

Керуючись ст.ст.141, 268, 474, 477, 479, 482 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МетМаш Уфалей задовольнити.

Замінити сторону позивача (кредитора) Товариство з обмеженою відповідальністю Уфалійський завод металовиробів (індивідуальний номер платника податків 7402004819, адреса: 456800, Челябінська обл., м. Верхній Уфалей, вул. Леніна, 129) у справі № 140/216 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Уфалійський завод металовиробів до Товариства з обмеженою відповідальністю Донбастехнологія про стягнення 725 597,00 рублів, на нового позивача (кредитора) - Товариство з обмеженою відповідальністю МетМаш Уфалей (індивідуальний номер платника податків 7459004027, адреса: 456800, Челябінська обл., м. Верхній Уфалей, вул. Леніна, 129, офіс 3).

Визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 січня 2017 року у справі АС № 140/216 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Уфалійський завод металовиробів до Товариства з обмеженою відповідальністю Донбастехнологія про стягнення 725 597,00 рублів.

Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 січня 2017 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Донбастехнологія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Уфалійський завод металовиробів заборгованість в сумі 594 070 (п'ятсот дев'яносто чотири тисячі сімдесят) рублів 00 копійок, неустойку в сумі 131 527 (сто тридцять одна тисяча п'ятсот двадцять сім) рублів 00 копійок, а також відшкодування витрат позивача по сплаті арбітражного збору в сумі 120 560 (сто двадцять тисяч п'ятсот шістдесят) рублів 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Донбастехнологія (код ЄДРПОУ 32258926, адреса місцезнаходження: 41400, Сумська обл., м. Глухів, пл. Рудченко, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МетМаш Уфалей (індивідуальний номер платника податків 7459004027, адреса: 456800, Челябінська обл., м. Верхній Уфалей, вул. Леніна, 129, офіс 3) судові витрати у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Верховного Суду через Київський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або про відмову в його скасуванні, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: Д.Р. Гаращенко