Рішення

від 24.04.2019 по справі 911/2827/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2827/18

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

за позовом Фермерського господарства «Наша родина» , Київська обл., Таращанський р-н., с. Лука

до Лучанської сільської ради Таращанського р-ну Київської області, Таращанський р-н., с. Лука

про стягнення 227 226 грн. 40 коп.

Представники сторін:

позивача - Капля А.С.;

відповідача - Колибаба І.О.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 196 400 грн. 00 коп безпідставно збережених коштів; 23 148 грн. 30 коп. - пеня; 1 969 грн. 00 коп. - 3% річних; 5 709 грн. 10 коп. - інфляційні втрати, що разом складає 227 226 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що договір оренди земельної ділянки від 01.08.2015 року між Лучанською сільською радою та Фермерським господарством Наша Родина не укладено, оскільки не був належним чином зареєстрованій, що є підставою для стягнення безпідставно збережених коштів.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що позивачем фактично використовувалась земельна ділянка, а між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, тому сплачені за договором кошти не можуть бути стягнуті як безпідставно набуті, в зв`язку з чим просив відмовити в позові в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.04.2019 року по 24.04.2019 року.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014 року між Лучанською сільською радою та Фермерським господарством Наша Родина було укладено Договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 рішення Лучанської сільської ради №432-76-06 від 23.07.2015 Про розгляд заяви ФГ Наша Родина щодо продовження договору на оренду земельної ділянки Лучанською сільською радою вирішено продовжити оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 39,1 га, яка знаходиться в адміністративних межах, доручити сільському голові Ботвину С.І. з 01 серпня 2015 року, заключити договір оренди земельної ділянки з ФГ Наша Родина на площу 39,1 га, доручити орендарю виготовити проект відведення земельної ділянки в оренду.

01.08.2015 року між Лучанською сільською радою та ФГ Наша Родина було укладено договір оренди № б/н земельної ділянки загальною площею 39,1 га строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до п. 19 договору від 01.08.2015 р. передача, земельної ділянки Орендарю здійснюється у 3 (три) денний строк після державної реєстрації цього договору за Актом приймання-передачі. Договір набирає чинності після підписання сторонами та. його державної реєстрації. Орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі 8 330,06 грн. щомісячно (розмір орендної плати: грошової - у гривнях). Відповідно до п. 12 прийнятий для розрахунку розміру орендної плати відсоток грошової оцінки становить -12%.

Відповідно до розрахунку розміру орендної плати за 2016 рік, нормативно-грошова оцінка орендованої площі за 2016 рік, з урахуванням коефіцієнта індексації становить 935 694, 37 грн.

Орендна плата вноситься в такі строки: щомісячно до 20 числа кожного наступного з дати укладання договору місяця в розмірі 9 356 грн. 94 коп.. або за домовленістю сторін, щорічно одним платежем до 01 грудня відповідного року.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідація юридичної особи - орендаря; в інших випадках, передбачених Законом.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

01.10.2015 року рішенням сесії Лучанської сільської ради "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди" було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди ФГ "Наша Родина", кадастровий номер 32244840001:01:009:0127 та передано на п`ять років земельну ділянку розміром 39, 1 га, яка знаходится в межах Лучанської сільської ради Таращинського району Київської області.

04.12.2015 року позивач звернувся до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою за реєстраційним номером 14661224, якою просив зареєструвати земельну ділянку, що розташована в селі Лука, Таращинського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1 : НОМЕР_2 :0127.

09.12.2015 року Державним реєстратором на підставі ч. 3. статті 19 Закону України "Про оренду землі", ч. 4 статті 15, статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована: Київська область, Тращанський район, с/рада Лучанська, кадастровий номер земельної ділянки 3224484001 НОМЕР_3 01 НОМЕР_2 0127. В обґрунтування даного рішення державним реєстратором було зазначено, що на підставі ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду землі", при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років, а відподвіно до поданого рішення Лучанської сільської ради Таращинського району Київської області № 440-78-VI від 01.10.2015, земельна ділянка передається на умовах оренди на п`ять років.

20.01.2016 року пунктами 1, 2 рішення Лучанської сільської ради "Про вилучення земельної ділянки, яка знаходится в оренді ФГ "Наша Родина" із користування, для громадських потреб, було вилучено земельну ділянку площею 2,5 га, яка знаходится в оренді ФГ "Наша Родина" та розміщена в адміністративних межах села та доручено сільському голові ОСОБА_1 , заключити договір оренди земельної ділянки з ФГ "Наша Родина" на площу 36, 6 га.

На підставі вищезазначеного рішення 10.03.2016 між Лучанською сільською радою та ФГ "Наша Родина" було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2015, відповідно до п.1 якого пункт 2 розділу договору викладено в наступні редакції: "в оренду передається земельна ділянка загальною площею 36,6 га, у тому числі ріллі 36, 6 га".

Рішенням Лучанської сільської ради № 198-20-VII від 02.03.2017 "Про відміну рішень сільської ради", було відмінено дію наступних рішень сесій сільської ради: № 315-54-06 від 26.09.2013 "Про оренду земельної ділянки"; № 432-76-06 від 23.07.2015 "Про розгляд заяви ФГ "Наша Родина" щодо продовження договору на оренду земельної ділянки"; № 440-78-07 від 01.10.2015 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди".

10.03.2017 Рішенням Лучанської сільської ради № 206 "Про внесення змін в раніше прийняте рішення сесії сільської ради" було вирішено викласти п. 1.3. рішення 20 сесії VII скликання № 198 від 02.03.2017 "Про відміну рішень" в наступній редакції: - "відмінити п.2. рішення № 440-78-07 від 01.10.2015 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди", в частині передачі земельної ділянки ФГ "Наша Родина" терміном на 5 (п`ять ) років. Пукт 1 даного рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди ФГ "Наша Родина" залишити без змін."

Згідно рішення господарського суду Київської області від 04.07.2017 року у справі № 911/1439/17, було визнано протиправними та скасовано рішення Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області від 02.03.2017 року №198-20-VI Про відміну рішень сільської ради в частині рішень сесії сільської ради: № 315-54-06 від 26.09.2013 року Про оренду земельної ділянки , № 432-76-06 від 23.07.2015 року Про розгляд заяви ФГ Наша Родина щодо продовження договору на оренду земельної ділянки , № 440-78-07 від 01.10.2015 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди , Про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки: кадастровий номер32244840001:01:009:0127, площею 39,1 га, укладеного 01.08.2015 з ФГ Наша Родина . Визнано протиправним та скасовано в цілому рішення Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області від 10.03.2017 року № 206 Про внесення змін в раніше прийняте рішення сесії сільської ради .

Водночас ФГ Наша Родина звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою про визнання дій протиправними та визнання недійсним договору оренди землі від 22.08.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Київської області Кошинською Людмилою Олександрівною в державному реєстрі речових прав 04.09.2017 року за номером 36897842.

У межах розгляду даної справи СТОВ Лучанське-2 подало до господарського суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки під кадастровим номером 32244840001:01:009:0127, площею 39,1 га, укладений 01.08.2015 року між Лучанською сільською радою та ФГ Наша Родина , а також просило визнати протиправними та скасувати рішення Лучанської сільської ради № 315-54-06 від 26.09.2013 року та № 440-78-VI від 01.10.2015 року, за якими спірну земельну ділянку було передано в оренду ФГ Наша Родина на підставі затвердженого проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди.

Рішенням суду від 11.09.2018 року у справі № 911/3321/17 зустрічний позов СТОВ Лучанське-2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області № 440-78-VI від 01.10.2015 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди .

Рішенням суду від 29.03.2018 року у справі № 911/3321/17 в задоволенні позову ФГ Наша Родина до СТОВ Лучанське-2 та Лучанської сільської ради було відмовлено у повному обсязі.

Крім того, вказаним рішенням встановлено, що договір про оренду землі від 01.08.2015 року, є неукладеним між сторонами, отже не породжує ніяких прав та обов`язків для сторін , що його уклали. Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди землі від 01.08.2015 року) передбачалось, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено Законом. З огляду на викладене, договір оренди вказаної земельної ділянки між Лучанською сільською радою та Фермерським господарством Наша Родина не укладено. Відповідно, орендна плата за володіння і користування вказаною земельною ділянкою не сплачується, а отже такі обставини свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту шляхом стягнення безпідставно сплачених позивачем коштів.

Оскільки рішення суду № 911/3321/17 від 29.03.2018 року сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили, є чинним, тому обставини встановлені господарським судом під час розгляду позову щодо сторін спору по відношенню до спірної земельної ділянки, не доказуються при розгляді іншого позову.

Фермерське господарство Наша Родина згідно договору оренди землі від 01.08.2015 року сплатило відповідачу в 2016 році кошти в розмірі 120 000 грн. 00 коп., в 2017 році - 176 400 грн. 00 коп., що разом складає 196 400 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, в зв`язку з чим 12 червня 2018 року Фермерське господарство Наша Родина звернулося до Лучанської сільської ради Таращанського району про повернення безпідставно сплачених коштів, на що листом від 26.06.2018 року Лучанська сільська рада відмовила.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до п.п. 2.5., 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , не може бути визнаний недійсним правочин який не вчинено (договір, який не укладено). Не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких, зокрема, не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Суд не повинен розглядати по суті питання щодо відповідності такого правочину вимогам закону, навіть за наслідками його виконання сторонами, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним. Правочини, які не відповідають вимогам закону, не, породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Оскільки, господарським судом Київської області встановлено, що правочин між позивачем та відповідачем не було укладено, а отже договором не породжено ніяких прав та обов`язків для сторін, то як наслідок у відповідача були відсутні правові підстави одержувати та залишати у себе на рахунках кошти, сплачені позивачем за договором оренди від 01.08.2015 року.

Таким чином, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив повернення грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 196 400 грн. 00 коп. безпідставно збережених коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 709 грн. 10 коп. - інфляційних втрат та 1 9692 грн. 00 коп. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом з тим, згідно з п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов`язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов`язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.

Таким чином, нарахування на суму безпідставно отриманих коштів 3% та інфляції є безпідставним, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 5 709 грн. 10 коп. та 3% річних в розмірі 1 969 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.

Також, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 23 148 грн. 30 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на викладене, судом встановлено, що статтею 547 Цивільного кодексу України імперативно визначено умову, згідно якої забезпечення виконання зобов`язання має відбуватися у письмовій формі, тобто встановлення штрафних санкцій за порушення виконання зобов`язання має бути вчинене у письмові формі, як того вимагає зазначена норма закону.

Оскільки повернення безпідставно отриманих коштів не є грошовим зобов`язанням, а штрафні санкції у вигляді пені за порушення виконання грошового зобов`язання мають бути встановлені у письмовому договорі, позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 23 148 грн. 30 коп. задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги частково, у зв`язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Лучанської сільської ради Таращинського району Київської області (09544, Київська область, Таращанський район, с. Лука, вул. Шевченка 3-а, код: 04360994) на користь Фермерського господарства "Наша Родина" (0954, Київська область, Таращанський район, с. Лука, пров. Аграрний, 14, код: 37483514) 196 400 (сто дев`яносто шість тисяч чотириста) грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів, 2 946 (дві тисячі дев`ятсот сорок шість) грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 15.05.2019 року.

Суддя Л.Я. Мальована