Рішення

від 07.05.2019 по справі 910/16002/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 910/16002/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників:

від позивача: Становова Ю.В. (на підставі довіреності);

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі філії „Центр забезпечення виробництва" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК-Авангард плюс" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 11А)

про стягнення 9211,20 грн

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 26.11.2019 року позивач - Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця" в особі філії „Центр забезпечення виробництва" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК-Авангард плюс" (надалі - Відповідач), в якій просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 9 211, 20 грн., та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані постачанням товару неналежної якості за договором поставки №ЦЗВ-07-09517-01 від 10.10.2017 року, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача нараховані штрафні санкції в розмірі 9 211, 20 грн

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.2018 року справу №910/16002/18 було направлено за встановленою підсудністю до Господарського суду Одеської області.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/16002/18 розподілено судді Господарського суду Одеської області Невінгловській Ю.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2019 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду від 02.01.2019 року позивачем було подано заяву про усунення недоліків (вх.ГСОО №2-251/19), згідно якої позивачем усунуто встановлені судом недоліки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2019 року, за даним позовом відкрито провадження у справі №910/16002/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.02.2019 року.

30.01.2019 року до суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. ГСОО №2-458/19), яке ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.01.2019р. задоволено та доручено Святошинському районному суду м. Києва проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні при розгляді справи №910/16002/18, яке призначене Господарським судом Одеської області на 13.02.2019р.

У судовому засіданні від 13.02.2019 року судом постановлено протокольну увалу про відкладення підготовчого засідання 18.03.2019

У судовому засіданні від 13.02.2019 року представником позивача заявлено усне клопотання про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої просив доручити Святошинському районному суду м. Києва, яке ухвалою від 14.02.2019р. задоволено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.03.2019 року, в порядку ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, строк підготовчого провадження у справі № 910/16002/18 продовжено до 08.04.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області суду від 18.03.2019 року підготовче провадження у даній справі, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, було закрито та призначено розгляд справи по суті на 08.04.2019 року; задоволено усне клопотання позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Святошинському районному суду м. Києва.

У судовому засіданні 08.04.2019 року судом оголошено перерву до 07.05.2019 року. Окрім того, представником позивача заявлено усне клопотання про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої просив доручити Святошинському районному суду м. Києва, яке ухвалою від 08.04.2019р. судом задоволено.

У судовому засіданні від 07.05.2019 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав. Проте про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65059, м. Одеса, вул.. Краснова, 11-А, які повернуто на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням строку зберігання .

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, враховуючи вчинені судом дії по направленню судової кореспонденції за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Згідно пунктів 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України , якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав та не заперечив проти позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило. За таких обставин рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України .

В судовому засіданні 07.05.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представнику позивача, що повне рішення буде складено 17.10.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків:

10.10.2017 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва (замовник за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-технічне підприємство ТРАНСІНВЕСТ (постачальник, відповідач) було укладено договір поставки № ЦЗВ-07-09517-01 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору, відповідач зобов`язується поставити та передати у власність, а позивач прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Пунктом 1.2 Договору визначено найменування продукції: елементи електричних схем (деталі контактної мережі)

У відповідності до пункту 1.3 договору виробниками продукції, серед інших є ТОВ Промислові інновації України м. Київ, Україна - поз. 1-67 Специфікації № 1 даного договору поставки.

Згідно п. 5.1 Договору сторонами узгоджено, що відповідач здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до...) пункт призначення - згідно рознарядки замовника (відповідно до вимог ІНКОТЕРМС ред. 2010). Вантажовідправником продукції може бути третя особа, зазначена відповідачем.

На виконання умов Договору, відповідно до п.1 рознарядки Замовника від 13.11.2017р. №ЦЗВ-20/4965 постачальником поставлено в регіональну філію Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця , зокрема, затискачі живлячі КС-053 (н. 14 Специфікації № 1 до Договору) у кількості 928 шт. на загальну суму 224 947,20 грн. з урахуванням ПДВ, виробництва ТОВ Промислові інновації України , що підтверджується актом №012/02 отримання-передачі продукції від 04.12.2017 року, підписаним сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, до Договору сторонами підписано Специфікацію №1, відповідно до п. 14 якої ціна 1 (одного) затискача живлячого КС-053 становить 242,40 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що якість продукції, яка поставляється відповідачем, повинна відповідати вимогам державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній та конструкторській документації, зазначеним у специфікації №1 до даного Договору.

Згідно умов пункту 2.2 Договору підтвердженням якості продукції з боку відповідача, зокрема виробництва ТОВ Промислові інновації України є: копія сертифікату відповідності державної Системи сертифікації УкрСЕПРО № UA1.183.0040170-16 (поз. 1-2, 6-7, 14, 16, 23, 25, 27, 32, 37-38, 48-49, 51-52, 59-60, 63-64 на продукцію специфікації № 1 даного договору поставки) та сертифікат якості на продукцію поз. 1-67 специфікації № 1 даного договору поставки.

Пунктом 2.6 Договору встановлено, що вхідний контроль, приймання по якості, кількості продукції проводиться кінцевим одержувачем, згідно із вимогами ГОСТ 24297-87. Замовник має право проводити перевірку технології виробництва продукції та приймання її по якості у виробника з використання виробничого обладнання.

У відповідності до пункту 2.8 Договору, якщо протягом гарантійного терміну будуть виявлені дефекти та/або неякісність продукції, відповідач за свій рахунок зобов`язується усунути недоліки або замінити невідповідну продукцію на якісну в 20-ти денний термін з дати направлення відповідної вимоги на адресу Постачальника.

Згідно пункту 7.2 Договору, приймання продукції по кількості, по якості проводиться Замовником або кінцевим вантажоодержувачем продукції, відповідно до Інструкції від 15.06.1965 № П-6 "О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления но количеству" та Інструкції від 25.04.1966 № П-7 "О порядке приёмки продукции производстенно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затверджених Держарбітражем з наступними змінами та доповненнями.

Регіональною філією Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця , яка є кінцевим вантажоодержувачем вказаної продукції, проведено вхідний контроль затискачів живлячих КС-053 у кількості 190 шт., під час якого виявлені наступні дефекти: при перевірці якості лиття на наявність пустотних раковин шляхом розрізання 1% деталей від партії, виявлені пустотні раковини в зоні відповідального перетину деталі у розмірі від 1 мм до 4 мм, що є порушенням п. 1.3.3 ТУ У 24.4-01056327-035:2013, про що кінцевим вантажоодержувачем складено акт проведення вхідного контролю продукції від 14.02.2018 № 02/176.

Листом № ЦЗВ-20/1017 від 22.02.2018 Філією ЦЗВ ПАТ Українська залізниця було повідомлено ТОВ ТК-Авангард Плюс про надходження телеграми з ВП Одеська дистанція електропостачання регіональної філії Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця щодо невідповідності продукції, поставленої по договору поставки № ЦЗВ-07-09517-01 від 10.10.2017 та необхідності направлення уповноваженого представника ТОВ ТК-Авангард Плюс для комісійного приймання продукції за якістю.

22.02.2018 під час комісійного приймання отриманої продукції, представник ТОВ ТК-Авангард Плюс не з`явився, однак прибув представник виробника продукції. Комісія дійшла висновку щодо необхідності заміни затискачів живлячих КС-053 у кількості 190 шт., про що складено акт про фактичну якість і комплектність продукції № 8 від 22.02.2018.

Відповідно до п. 10.4 договору, у разі поставки продукції, яка не відповідає по якості вимогам даного договору, Постачальник зобов`язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити Замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості продукції неналежної якості, крім того компенсацію всіх витрат по ввезенню та поверненню (включаючи всі податки та збори) зазначеної продукції. Збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, затискачі живлячих КС-053 у кількості 190 шт. неналежної якості були замінені виробником продукції, що підтверджено актом №5 від 17.05.2018. Проте, відповідно до п.10.4 договору за поставку відповідачем неякісної вищевказаної продукції за договором на відповідача покладено відповідальність у вигляді 20% штрафу, сума якого за розрахунком позивача склала 9 211, 20 грн. та яку він просить стягнути у судовому порядку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Як встановлено судом, відповідачем було здійснено поставку продукції по договору №ЦЗВ-07-09517-01 від 10.10.2017 року, у т.ч. затискач живлячий КС-053 (виробник ТОВ Промислові інновації України ) в кількості 928 шт. на загальну вартість 224 947, 20 грн. з урахуванням ПДВ.

За результатом вхідного контролю кінцевого вантажоодержувача продукції - регіональную філією Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця виявлені дефекти, а саме: при перевірці якості лиття на наявність пустотних раковин шляхом розрізання 1% деталей від партії, виявлені пустотні раковини в зоні відповідального перетину деталі у розмірі від 1 мм до 4 мм, що є порушенням п. 1.3.3 ТУ У 24.4-01056327-035:2013., про що складено акт проведення вхідного контролю продукції №02/176 від 14.02.2018 року

Про виявлені недоліки, необхідність встановлення обставин та виклик представника ТОВ ТК-Авангард Плюс для складання акта про фактичну якість і комплектність продукції 22.02.2018 представника відповідача було повідомлено належним чином.

Актом про фактичну якість і комплектність продукції №8 від 22.02.2018 року встановлена необхідність заміни неякісної продукції у 20-ти денний термін.

У відповідності до пункту 2.8 Договору, якщо протягом гарантійного терміну будуть виявлені дефекти та/або неякісність продукції, відповідач за свій рахунок зобов`язується усунути недоліки або замінити невідповідну продукцію на якісну в 20-ти денний термін з дати направлення відповідної вимоги на адресу відповідача.

З огляду на наведене, у відповідача виник обов`язок з заміни продукції неналежної якості у погоджений сторонами двадцятиденний строк з дня складання акту від 22.02.2018.

Актом №5 від 17.05.2018, який підписаний представниками позивача та директором виробника продукції - ТОВ Промислові інновації України підтверджено заміну виробником продукції з виявленими недоліками на продукцію - Затискач живлячий КС-053 в кількості 190 шт. як таку, що відповідає технічним умовам ТУ У 24.4-01056327-035:2013 Вироби арматури контактної мережі з кольорових металів та сплавів для електрифікованих залізниць

Таким чином, матеріалами справи підтверджено поставку відповідачем неякісної продукції по договору № ЦЗВ-07-09517-01 від 10.10.2017 року, яка була замінена виробником після виявлення непридатності її до використання.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до частин 1 та 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

За змістом ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У пункту 10.4 Договору передбачено, що у разі поставки продукції, яка не відповідає по якості вимогам даного договору, відповідач зобов`язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити позивачу штраф у розмірі 20 % від вартості Продукції неналежної якості, крім того компенсацію всіх витрат по ввезенню та поверненню (включаючи всі податки та збори) зазначеної продукції. Збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції.

Як встановлено судом, вартість неякісно поставленого за договором товару, що підлягав заміні та був замінений 17.05.2018 року, у кількості 190 шт. складає 46 056, 00 грн. з ПДВ (вартість одинці з ПДВ - 242,40 грн.).

Згідно здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій, постачальник повинен сплатити замовникові штраф у розмірі 9 211, 20 грн., тобто 20% вартості товару. Отже, суд, перевіривши розрахунок штрафних санкцій, дійшов висновку про його обгрунтованість та відповідність умовами договору.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч вищевказаним вимогам відповідач не спростував належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-АВАНГАРД ПЛЮС" штрафних санкцій у розмірі 9 211, 20 грн., а також судові витрати є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-АВАНГАРД ПЛЮС" (65059, м. Одеса вул. Краснова, 11-А, код ЄДРПОУ 40607264) на користь Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії „Центр забезпечення виробництва" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, код ЄДРПОУ ВСП: 40081347) 9 211 (девять тисяч двісті одинадцять) грн. 20 коп. штрафних санкцій та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 17.05.2019

Суддя Ю.М. Невінгловська