Постанова

від 16.05.2019 по справі 923/838/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/838/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання Представники сторін: Від ПАТ Укртелеком в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком Від Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації Богатиря К.В. Аленіна О.Ю., ОСОБА_1 Л.В. Лук`ященко В.Ю. Гуцалова Т.О., довіреність № 4003, дата видачі: 20.12.18; Петрова М.О., довіреність № 5, дата видачі: 15.05.19; розглянувши апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 17.01.2019 року (суддя суду першої інстанції: Павленко Н.А.; час і місце оголошення рішення: 17.01.2019 о 10:55, м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області, зал судового засідання № 2) у справі за позовом до відповідача про№ 923/838/18 Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком , м.Херсон Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, м.Генічеськ Херсонської області стягнення 26658,33грн. ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації про стягнення 26658грн. 33коп. на відшкодування вартості послуг, наданих Херсонською філією ПАТ Укртелеком пільговим категоріям абонентів, за період січень 2017р. - грудень 2017р.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.01.2019 року позовні вимоги задоволено; стягнуто з Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації (75500, Херсонська область, м. Генічеськ, пр. Миру, б.43, код ЄДР 03198184) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 41, код ЄДР 01188661, рахунок НОМЕР_1 в ПАТ Альфа-Банк м.Київ, МФО 300346) 26658грн. 33коп. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, та 1762грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ Укртелеком надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то у результаті уповноважений на те державою орган - відповідач у справі - у силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати, тому суд першої інстанції в повному обсязі задовольнив позовні вимоги позивача.

15.02.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, м.Генічеськ Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2019. Апеляційна скарга Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, м.Генічеськ Херсонської області підписана представником за дорученням - Петровою М., та зазначено, що повноваження представника підтверджуються документами, які містяться в матеріалах справи.

Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи і тому дане рішення є незаконним і прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених бюджетним кодексом та Законом України Про Державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет), не вважається бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Апелянт наголошує, що в Законі України Про Державний бюджет на 2017 рік відповідні видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам не передбачені. Крім того, з 01 січня 2017 року відповідно до прийнятих Верховною Радою України 20 грудня 2016 року змін до Бюджетного кодексу України видатки на компенсацію пільг з послуг зв`язку окремим категоріям громадян включено до визначених статтею 91 цього Кодексу видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Як зазначає апелянт, Рішенням Генічеської районної ради ХХ сесії VII скликання від 24 грудня 2016 року № 264 Про районний бюджет на 2017 рік затверджено бюджетні призначення головним розпорядникам коштів районного бюджету на 2017 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами згідно з додатком 2. Відповідно до означеного рішення, кошти на відшкодування витрат з надання послуг зв`язку окремим категоріям громадян у районному бюджеті на 2017 рік не передбачені. Таким чином, на думку апелянта, управління соціального захисту жодним нормативним документом не визначено головним розпорядником коштів, тому не може бути відповідачем по даній справі.

Також, апелянт зазначає, що позивачем до розрахунку заборгованості з компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги, що компенсуються з місцевого бюджету за 2017 рік включені пільговики, які складаються з: померлих, незареєстрованих в базі ЄДАРП, вибувших на інше місце проживання, з невірним ідентифікаційним кодом. Однак дані розбіжності позивачем не усунуто.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано посилання управління соціального захисту на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 року № 426 внесено зміни до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002року. Згідно вказаних змін, управління соціального захисту населення не проводить фінансування видатків щодо пільг з послуг зв`язку.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/838/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Богатир К.В., судді Бєляновський В.В., Поліщук Л.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2019.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 923/838/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком , м.Херсон до Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, м.Генічеськ Херсонської області на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, тому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 доручено Господарському суду Херсонської області невідкладно надіслати матеріали справи № 923/838/18 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

22.02.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком , м.Херсон надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації по справі № 923/838/18, у зв`язку з відсутністю доказів сплати апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги.

11.03.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 923/838/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком до Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області (вх. № 722/19 від 15.02.2019) на рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2019року у справі № 923/838/18 залишено без руху; встановлено Управлінню соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 643,00грн. - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено Управлінню соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

29.03.2019 Управлінням соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2019 подано суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 2 643,00грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2019 року у справі №923/838/18; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 19.04.2019; роз`яснено учасникам справи про їх право до 19.04.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 призначено справу № 923/838/18 до розгляду на 16 травня 2019 року о 16:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду № 258 від 14.05.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 923/838/18, у зв`язку з перебуванням судді Бєляновського В.В. у відпустці.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2019 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Аленін О.Ю., Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 прийнято апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 17.01.2019 року по справі № 923/838/18 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів: Аленіна О.Ю., Поліщук Л.В., з призначеним розглядом на 16 травня 2019 о 16:00.

У судове засідання 16.05.2019 з`явились усі представники сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Як встановлено судом першої інстанції, 01.10.2017року між Управлінням соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації (Управління) та Публічним акціонерним товариством Укртелеком (Підприємство) було укладено договір №1 на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг з оплати послуг зв`язку (далі за текстом - Договір).

Пунктом п. 2.1. Договору, сторони за договором беруть на себе зобов`язання про сумісні дії по забезпеченню послугами зв`язку та відшкодування витрат, пов`язаних з наданням даних послуг пільговим категоріям громадян, які проживають на території міста Генічеська, в межах коштів, передбачених кошторисом.

Як передбачено п. 2.2. Договору, Підприємство зобов`язується надавати телекомунікаційні послуги особам, які мають право на пільги та мешкають в місті Генічеськ, на умовах, визначених в законах України, а Управління зобов`язується здійснювати розрахунки з особами, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.2. Договору, ціна договору становить 159330грн. без ПДВ та може бути зменшена за взаємною згодою сторін, залежно від реального фінансування видатків.

Згідно п. 4.3.1. Договору Управління зобов`язується, серед іншого, щомісяця здійснювати розрахунки з підприємством за послуги зв`язку, надані пільговим категоріям громадян у звітному місяці в порядку та строки, визначенні розділом 4 договору.

В пунктах 9.1. та 9.2. Договору сторони узгодили, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017року, а в частині розрахунків - до їх погашення в межах бюджетних призначень на 2017рік. Умови договору відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладання договору, а саме з 01.01.2017.

Позивач звертаючись до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою зазначив, що протягом січня - грудня 2017 року пільговим категоріям громадян, були надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 113 329,43грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, за відповідний період.

Позивач на адресу відповідача надсилав списки пільгових категорій та зазначав скільки нараховано за кожний місяць за послуги зв`язку у період з січня 2017р. по грудень 2017р.

Загальна сума вартості наданих послуг за цими розрахунками становить 113 329,43грн., що підтверджується наявними у справі розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг у відповідний період 2017 року, складених за формою № 2-пільга.

Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян розрахувалося частково у сумі 86 671,10грн.

Позивачем також складено акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, станом на 01.02.2017, 01.03.2017, 01.04.2017, 01.05.2017, 01.06.2017, 01.07.2017, 01.08.2017, 01.09.2017, 01.11.2017, 01.12.2017, 01.01.2018, однак означені акти відповідачем не підписані.

07.08.2018 позивач супровідним листом направив відповідачу повторно форму 2-Пільга за період з травня 2017 по грудень 2017 та просив звірити інформацію та повідомити про наявність/відсутність розбіжностей (а.с. 46).

16.08.2018 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості у сумі 26 658,33грн., в якій пропонував відповідачу в семиденний строк з дня отримання вимоги перерахувати на розрахунковий рахунок ПАТ Укртелеком заборгованість за послуги зв`язку, що були надані на пільгових умовах населенню Генічеського району у розмірі 26 658,33грн. (а.с. 48-49).

Відповідач у відповіді від 10.09.2018 № 09/06-1823 на вимогу позивача про сплату заборгованості зазначив, що спеціалістами управління соціального захисту населення Генічеської РДА відпрацьовані щомісячні списки пільговиків, які проживають у сільській місцевості, надані Херсонською філією ПАТ Укртелеком на електронних носіях за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, та встановлено наступні помилки:

- ОСОБА_2 П. не перебуває на обліку в ЄДАРП;

- ОСОБА_3 не перебуває на обліку в ЄДАРП;

- ОСОБА_4 не перебуває на обліку в ЄДАРП;

- ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Також, Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації просило звернути увагу на пільговиків, які помилково внесені в DBF файли по селищах, а треба по місту: Захарченко К.Т. та Вінник С.М.

Враховуючи викладене, Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації повідомило, що відшкодування витрат по даним пільговикам проводитися не буде.

Відповідач в означеному листі просив позивача зробити перерахунок по особам, які були вказані Управлінням соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації.

Відповідач зазначив, що вважає неправомірним відшкодовувати послуги зв`язку, надані пільговикам, які померли, незареєстровані в базі ЄДАРП, вибули на інше місце проживання. Сума у розмірі 26 658,33грн. зазначена у вимозі про сплату заборгованості за послуги зв`язку, що були надані на пільгових умовах населенню Генічеського району у період з 01.01.2017 по 31.12.2017, не співпадає з сумами у наданих позивачем у DBF файлах. На підставі означеного, відповідач зазначав на доцільності перегляду даних сум з урахуванням виправлень та помилок.

Як зазначає позивач, Управлінням соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації в порушення вимог чинного законодавства вартість послуг зв`язку, наданих позивачем на пільгових умовах в період з 01.01.2017 по 31.12.2017 мешканцям Генічеського районну Херсонської області у сумі 26 658,33грн. не сплачена, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

За змістом пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, тощо, визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії .

Статтею 19 вказаного закону визначено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно із п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Категорії громадян, яким надано пільги з оплати послуг зв`язку, визначені Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ; Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Про охорону дитинства .

Пунктом 19 частини 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що учасникам бойових дій (ст. 5, 6) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту інвалідам війни та прирівняним до них особам (ст. 7) надаються такі пільги: позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв`язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту встановлено, що учасникам бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, надаються пільги, передбачені статтею 13 цього Закону для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи.

Як передбачено п. 18 ч. 1 ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасникам війни (ст. 8, 9) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту особам, на яких поширюється чинність цього Закону (ст. 10), надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Згідно п. 11, 28 ч. 1 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 50-процентна знижка плати за користування телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості); позачергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення. Зазначені у п. 11 пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою - інвалідом I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої цієї статті, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20.

В силу ч. 2 ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 6 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист встановлено пільги у розмірі 50-відсоткової знижки з оплати за користування квартирним телефоном ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і членам їх сімей, які проживають разом з ними.

Як передбачено, ч. 3 ст. 7 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист вдови (вдівці) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та члени їх сімей, які перебувають на їх утриманні, користуються пільгами, передбаченими пунктами 6 - 9 статті 6 цього Закону.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України Про охорону дитинства багатодітним сім`ям надаються такі пільги: позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

При цьому судова колегія приймає до уваги, що оскільки за змістом ст. 178 Господарського кодексу України та ст. 633 Цивільного кодексу України договір про надання телекомунікаційних послуг є публічним, оператор, провайдер телекомунікацій зобов`язаний здійснювати надання послуг зв`язку кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у наданні послуг за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законодавством. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Отже, вищенаведеними нормами чинного законодавства встановлено право фізичних осіб, які мають визначений вищевказаними законами соціальний статус, на отримання послуг зв`язку на пільгових умовах (з частковою оплатою їх вартості або безкоштовно), та обов`язок провайдера, оператора телекомунікацій надавати такі послуги з урахуванням встановлених чинним законодавством пільг.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії .

Підпунктом б пункту 4 частини 1 статті 89, частини 1 статті 102 Бюджетного кодексу України, в редакції, що діяла з 01.01.2017, видатки місцевих бюджетів на державні соціальні програми, передбачені у підпункті б пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, зокрема, щодо пільг окремим категоріям громадян, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст. 102 Бюджетного кодексу України Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі по тексту - Порядок) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №117 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п. 3 Порядку (в редакції, що діяла до 24.06.2017), головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до п. 1 Положення про управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 19.10.2017 № 492, Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації входить до складу районної держаної адміністрації.

За змістом підп. 3 п. 5. означеного Положення № 492 від 19.10.2017 основним завданням управління є призначення та виплата соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством України, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та пільг з оплати житлово комунальних послуг і послуг зв`язку.

Згідно із підп. 27 п. 6 Положення № 492 від 19.10.2017, Управління відповідно до покладених на нього завдань повноважень з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення, зокрема, організовує в межах компетенції роботу щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, пільг з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території Генічеського району Херсонської області державної політики у сфері соціального захисту населення, і саме відповідач як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 426, яка набрала чинності з 24.06.2017, були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.

Даними змінами з п. 1 Порядку були виключені норми про те, що цей Порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв`язку за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Таким чином, до 24.06.2017 відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям громадян, повинно було проводитись відповідачем за рахунок субвенції з державного бюджету до бюджету Генічеського району.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян за період з 01.01.2017 по 24.06.2017, є обґрунтованими.

Крім цього, судова колегія вважає, що решта позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 25.06.2017 по 31.12.2017 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3, 10, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи):

організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей;

ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою 1 - пільга , в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків;

вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга .

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача, що рішенням про районний бюджет на 2017 рік Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області не було визнано головним розпорядником для оплати пільг з послуг зв`язку, адже до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення на території Генічеського району, і саме відповідач зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту населення, а також відсутність призначень на здійснення таких програм в місцевому бюджеті, а відтак і відсутність у управління соціального захисту населення можливості здійснити ці виплати, оскільки відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність органу державної влади чи місцевого самоврядування та не є підставою для уникнення від виконання зобов`язання. Відповідна правова позиція викладена в рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України , яка застосовується судом як джерело права на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України зазначено, що: Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань .

Отже, за змістом частини 2 статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №921/177/17-г/14, від 21.02.2018 у справі №923/1292/16, від 16.03.2018 у справі №909/395/17, від 16.03.2018 у справі №911/1573/17, від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16.

До того ж, судова колегія звертає увагу, що в силу ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, яка є спеціальною для спірних правовідносин щодо інших викладених у вказаній статті норм, які регулюють загальний порядок взяття бюджетних зобов`язань та на які посилається відповідач, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Таким чином, право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів в 2017 році підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом про Державний бюджет України та відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування Генічеського району видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство похідний від нього характер.

Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Суд звертає увагу, що у рішенні № 26-рп/2008 від 27.11.2008 у справі №1-37/2008 Конституційний Суд України зазначив, що: Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що на наявність у особи певного права, а у держави відповідного фінансового зобов`язання впливає не закон про Державний бюджет та похідні від нього акти (бюджетний розпис, кошторис тощо), а нормативно-правовий акт, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.

Щодо доводів відповідача про те, що у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 при проведенні електронної звірки інформації, яка надійшла від позивача, виявлено розбіжності, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог до позовної заяви надано розрахунок видатків на відшкодування витрат пов`язаних з наданням пільг (за формою № 2-пільга ), з вказівкою прізвища, ім`я, по батькові особи, її адреси, ідентифікаційного номеру, особового рахунку та інше.

Відповідачем до матеріалів даної справи надано листи від 01.11.2017, 23.11.2017, 18.12.2017, 21.12.2017, якими він повідомляв позивача про виявлені розбіжності (а.с. 74-79).

В листі від 01.11.2017р. та в відповіді на претензію позивача від 10.09.2018р. було зазначено перелік прізвищ померлих осіб, та осіб, які не перебувають на обліку в ЄДАРП, які нібито включені позивачем до розрахунку видатків на відшкодування витрат пов`язаних з наданням пільг. Але відповідачем не зазначено, по яким саме особам і за які місяці містяться розбіжності відповідно до форми № 2-пільга , яка щомісячно надавалася позивачем.

В пункті 4.3.1. Договору, сторони узгодили, що управління зобов`язується щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним, проводити автоматизоване звіряння інформації, зазначеної у формі 2-пільга в електронному форматі, отриманої від позивача; за результатами автоматизованого звіряння, формувати детальні звіти про звіряння інформації (звіти завантаження) та у термін до 30 числа місяця, наступного за звітним, надавати їх підприємству для відпрацювання розбіжностей та їх подальшого врахування при складанні форми 2-пільга за наступний місяць та форми 3-пільга за звітний місяць.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем виконувались умови договору та на підтвердження розбіжностей, формувалися детальні звіти про звіряння інформації (звіти завантаження) та у термін до 30 числа місяця, наступного за звітним, надавалися позивачу.

Колегією суддів апеляційного господарського суду детально досліджено надані позивачем розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (за формою № 2-пільга ), де зазначені конкретні прізвища пільговиків, та порівняно їх із прізвищами осіб, вказаних відповідачем у листах щодо наявності розбіжностей, однак судом не встановлено жодного співпадіння між прізвищами позивача у звітах за формою № 2-пільга та прізвищами, вказаними відповідачем.

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та яка діяла до 01.01.2018) головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): зокрема, до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема, пільг з послуг зв`язку, у т.ч. безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування) - пункти 3-5 Порядку.

Судом встановлено, що в порушення вимог пункт 5 Порядку щодо складання щомісячних актів звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг, відповідач таких актів не складав, а надіслані позивачем акти не підписував.

Оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ Укртелеком надано на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то у результаті уповноважений на те державою орган - відповідач у справі - у силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 74 того ж Кодексу встановлює обов`язок доказування і подання доказів для сторін справи у господарському судочинстві:

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

2. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Стаття 86 ГПК України встановлює правові норми для господарського суду щодо оцінки доказів:

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що з січня по грудень 2017 року позивач надав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, які підлягають відшкодуванню відповідно до законодавства.

Доводи апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Херсонської області від 17.01.2019 року у справі № 923/838/18.

Будь-яких інших доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в порядку статей 277 - 279 ГПК України, апелянтом не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2019 року у справі № 923/838/18 без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2019року по справі № 923/838/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 21.05.2019.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

Л.В. Поліщук