Постанова

від 15.05.2019 по справі 927/258/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2019 р. Справа№ 927/258/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Верховця А.А.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі:

представники учасників судового процесу не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Фіногенова М.П.

на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 02.04.2019

у справі № 927/258/19 (суддя Ноувен М.П.)

за заявою Фізичної особи-підприємця Фіногенова Михайла Петровича

до Ріпкинської селищної ради

про видачу судового наказу про стягнення 68 704, 76 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 02.04.2019 у справі № 927/258/19 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Фіногенову Михайлу Петровичу, ІПН 1738609355у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Ріпкинської селищної ради 68 704,76 грн. безпідставно збережених коштів.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції Фізична особа-підприємець Фіногенов М.П. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Чернігівського окружного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 927/258/19 та направити справу для продовження розгляду до Чернігівського окружного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Фіногенова М.П. на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 02.04.2019 у справі № 927/258/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 15.05.2019.

У судове засідання 15.05.2019 представники учасників провадження у даній справі не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників провадження у справі, які не з`явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Чернігівської області 27.03.2019 надійшла заява Фізичної особи-підприємця Фіногенова Михайла Петровича про видачу судового наказу про стягнення з Ріпкинської селищної ради 68 704,76 грн. заборгованості.

Оскаржуваною ухвалою місцевий господарський суд відмовив Фізичній особі-підприємцю Фіногенову Михайлу Петровичу у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Ріпкинської селищної ради 68 704,76 грн. безпідставно збережених коштів.

З даним судовим рішенням апелянт не погодився.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що кошти в сумі 68 704,76 грн. були безпідставно набуті боржником. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення даної норми закону застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Згідно зі ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.

Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею148 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту поданої заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути 68 704,76 грн., які, в свою чергу, складаються із суми 29 094,10 грн. як безпідставно набутою боржником відповідно до договору оренди № 3 від 01.12.2005, факт недійсності якого встановлено рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.02.2014 у справі № 927/108/14, а також 39 610,66 грн. - суми, витраченої заявником на ремонт орендованого приміщення.

Статтею 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі.

Підставою заявлених вимог, як зазначає сам заявник, є повернення безпідставно набутих грошових коштів.

Судом першої інстанції було зазначено та судом апеляційної інстанції перевірено, що відповідно до відомостей із Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 09.12.2016 Фізична особа - підприємць Фіногенов Михайло Петрович ( ОСОБА_4 ) припинив підприємницьку діяльність. Апелянт вказаного не заперечував в апеляційній скарзі.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець (п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 147 ГПК України заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Враховуючи те, що з 09.12.2016 Фізична особа - підприємць Фіногенов Михайло Петрович (заявник) припинив свою підприємницьку діяльність в якості фізичної особи-підприємця, у суду відсутні підстави для розгляду його заяви про видачу судового наказу, оскільки, як вірно зазначає суд першої інстанції, зявник, як суб`єкт господарювання, припинився, а спори за участю фізичних осіб, що не мають статусу суб`єктів підприємницької діяльності, не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно з п. 4 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у ст. 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб`єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява Фізичної особи-підприємця Фіногенова Михайла Петровича про видачу судового наказу в частині стягнення 68 704,76 грн. безпідставно збережених коштів не підлягає задоволенню та відмовив у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Фіногенова М.П., зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 02.04.2019 у даній справі. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Фіногенова М.П. залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 02.04.2019 у справі № 927/258/19 - без змін.

2. Матеріали справи № 927/258/19 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 20.05.2019.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

А.А. Верховець