Постанова

від 13.05.2019 по справі 908/1735/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2019 року м.Дніпро Справа № 908/1735/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк , м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної М.А. на рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2019р. (повний текст рішення складено 05.03.2019, головуючий суддя: Боєва О.С., судді: Азізбекян Т.А., Мірошниченко М.В.)у справі №908/1735/18

за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк , м.Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної М.А.

до Товариства з обмеженою відповідальністю Благовестбуд , м.Запоріжжя

про стягнення суми 1289245,79 грн. за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк , м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної М.А. звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Благовестбуд про стягнення нарахованої за кредитним договором №38-07/юр від 28.12.2007 заборгованості за відсотками703912,73 грн., 47515,07 грн.- пені за несвоєчасне погашення кредиту, 112895,68 грн.- пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 27024,66 грн. - 3% річних, нарахованих на заборгованість за кредитом, 55163,42 грн. - 3% річних, нарахованих на заборгованість за відсотками, 112113,19грн. - інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, 230621,04 грн. - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17.09.2009р. у справі № 2-2260/2009 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ Благовестбуд на користь ПАТ ВіЕйБі Банк заборгованість за кредитним договором №38-07/юр від 28.12.2007р., яка існувала станом на 14.04.2009 в загальній сумі 484728,25 грн. Однак, в зв`язку з невиконанням вищезазначеного рішення суду, відповідно до п. 4.3., п. 4.5. договору триває нарахування процентів на суму боргу, відсотків річних, інфляційних втрат і пені.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20 лютого 2019 року у справі №908/1735/18 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк , м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної М.А. задоволені частково.

Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто 27024 грн. 66 коп. 3% річних по заборгованості за кредитом, 772 грн. 38 коп. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати процентів, 112113 грн. 19 коп. інфляційних витрат за несвоєчасне погашення кредиту, 3370 грн. 48 коп. інфляційних витрат за несвоєчасну сплату відсотків, 2149 грн. 21 коп. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні іншої частини позову -відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що після спливу (26.12.2008р.) визначеного договором строку кредитування, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а тому заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 703912,73 грн. процентів за користування кредитом, нарахованим за період після закінчення строку кредитування станом на 23.05.2018 не підлягають задоволенню. Наявність рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.09.2009р. у справі № 2-2260/2009 про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Вимоги про стягнення суми 27024,66 грн. 3% річних на заборгованість за кредитом за період з 23.05.2015 по 23.05.2018 визнані місцевим господарським судом правомірними, оскільки їх розрахунок здійснено вірно. Сума втрат від інфляції на суму простроченого грошового зобов`язання за період з травня 2015 по травень 2018року за підрахунками суду першої інстанції фактично становить більший розмір, однак, не виходячи за межі заявлених позовних вимог, судом задоволено вимоги позивача про стягнення суми 112113,19 грн. інфляційних збитків за цей період. Оскільки строком виконання зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків є 26.12.2008, обчислення шестимісячного періоду нарахування пені здійснюється з наступного дня і припиняється 27.06.2009, в задоволені позовних вимоги в частині стягнення суми 47515,07 грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту та суми 112895,68 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту за період з 22.11.2017 по 23.05.2018 місцевим господарським судом відмовлено.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк , м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної М.А подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2019р. у справі №908/1735/18 в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками у сумі 703912,73 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту -47515,07 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту 112895,68 грн.; змінити в частині часткового задоволення стягнення заборгованості по 3% річних по заборгованості за відсотками -772,38 грн., інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків -3370,48 грн. та прийняти нове рішення в цій частині, яким повністю задовольнити позовні вимоги. В іншій частині рішення залишити без змін.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Посилаючись на норми матеріального права, а саме статті 11,526, 536, 546, 549 -552, 611, 629, 1048,1050,1054 ЦК України, статті 230, 232 ГК України, умови Кредитного договору №38-07юр від 28.12.2007р., а саме пункти 1.2, 1.1.3, 2.7.1, 3.3.5, 4.3, 4.5, 4.6, 7.4 , набрання законної сили рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.09.2009р. у справі № 2-2260/2009, яке не виконано до теперішнього часу, вважає, що кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобов`язання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі ( з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів; усього на 1289245,79 грн.

Посилаючись на відсутність власних коштів та відповідні призначення в межах процедури ліквідації ПАТ ВіЕйБі Банк , зазначає, що неповернення боржниками грошових коштів, завдає збитків не тільки ПАТ ВіЕйБі Банк , а й державі в цілому.

Посилаючись на Постанову Пленуму ВГСУ № 5 від 30.03.2012р. Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , вважає, що об`єктивною істиною є законність укладання Кридтиного договору, продовження існування правовідносин щодо виконання умов Договору, та як наслідок законність і обґрунтованість вимог ПАТ ВіЕйБі Банку .

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк , м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної М.А. та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні (головуючий суддя: Дармін М.О.,судді: Іванов О.Г., Березкіна О.В.).

В судовому засіданні 13.05.2019 оголошено вступну і резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (Кредитодавець), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк і Товариством з обмеженою відповідальністю Благовестбуд (Позичальник) 28.12.2007 був укладений кредитний договір №38-07/юр, за яким Кредитодавець надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід`ємну частину договору.

Відповідно до пунктів 1.1.1.-1.1.3. договору кредит був наданий у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 500000,00 грн. Термін остаточного повернення кредиту 26 грудня 2008 року включно. Процентна ставка за користування кредитом 16 процентів річних.

Порядок нарахування процентів за користування кредитом/траншем визначений в підп. 2.7.1-2.7.7. п.. 2.7. договору наступним чином:

Проценти за користування траншем нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення траншу (в тому числі і за період прострочення погашення траншу).

Проценти за користування траншем нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно п. 1.1.3 цього договору.

Проценти за користування траншем нараховуються щомісячно за поточний календарний місяць.

Проценти за користування траншем нараховуються на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за траншем.

Проценти за користування траншем нараховуються виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількості днів в році та календарна кількості днів у місяці.

Проценти за користування траншем нараховуються у валюті кредиту.

Проценти за користування траншем нараховуються виходячи із умови, що враховується перший день зарахування траншу на поточний рахунок Позичальника та/або перерахування траншу по контрактах, що кредитуються, і не враховується останній день терміну користування кредитом/траншем.

Сторонами в підп. 2.8.1, 2.8.2. п. 2.8. договору погоджено, що проценти, нараховані за місяць відповідно до п. 2.7. цього договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який вони нараховані.

Проценти, нараховані за місяць, в якому відповідно до пункту 1.1.2 цього договору закінчується термін користування кредитом, повинні бути сплачені не пізніше такого дня.

За умовами п. 2.10 договору у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України законів або підзаконних нормативних актів, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішеннями Правління або Комітету управління активами та пасивами Кредитодавця, останній має право ініціювати зміну розміру процентної ставки за користування кредитом.

12.06.2008 до договору сторонами була укладена додаткова угода №3/ПС, якою сторони дійшли згоди викласти п. 1.1.3. кредитного договору у наступній редакції: 1.1.3. Процентна ставка за користування Кредитом 19,5 (дев`ятнадцять цілих п`ять десятих) процентів річних .

Відповідно до п. 7.4. договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

У зв`язку з непогашенням відповідачем існуючої заборгованості за кредитом та процентами ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк звернулося до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з відповідача:

703912,73 заборгованості за відсотками,

47515,07 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту,

112895,68 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту,

27024,66 грн. - 3% річних, нарахованих на заборгованість за кредитом,

55163,42 грн. - 3% річних, нарахованих на заборгованість за відсотками,

112113,19 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту,

230621,04 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків.

В обґрунтування своїх вимог позивач також посилався на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.09.2009 у справі №2-2260/2009. Вказаним рішенням задоволено позовні вимоги Банку про солідарне стягнення з ОСОБА_1 (поручитель згідно з договором поруки від 28.12.2007, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором) та ТОВ Благовестбуд заборгованості станом на 14.04.2009 в сумі 482998,25 грн., яка складалася з: суми 300000 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту, суми 31705,17 грн. простроченої заборгованості за відсотками, суми 51293,08 грн. пені за прострочення загальної заборгованості за кредитом та суми 100000 грн. штрафу. Рішення набрало законної сили та, як зазначив позивач в позовній заяві, на даний час не виконано відповідачем в повному обсязі.

У вказаному рішенні суду, зокрема, встановлено, що: позивач листом № 2248 від 07.11.2008 повідомив ТОВ Благовестбуд про зміну процентної ставки до 26,5% річних, яка є погодженою із позичальником; ТОВ Благовестбуд не здійснено погашення кредиту та відсотків за користування ним належним чином, у строки встановлені кредитним договором № 38-07/юр від 28.12.2007.

В силу положень ч.4 ст.75 ГПК України , вказане рішення підлягає врахуванню при розгляді даної справи.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Згідно постанови правління Національного банку України від 19.03.2015 №188 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства ВіЕйБі Банк , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства ВіЕйБі Банк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ ВіЕйБі Банк та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на один рік, а саме з 20.03.2015 по 19.03.2016.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №474 від 25.02.2018 Про продовження строків здійснення ліквідації ПАТ ВіЕйБі Банк та делегування повноважень ліквідатора строк здійснення процедури ліквідації Банку та повноваження ліквідатора Славкіній М.А. продовжено з 20.03.2018 по 19.03.2020 включно.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України від 23.02.2012 №4452-VI Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (із змінами).

Частиною 2 ст. 37 Закону визначено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду (п.5).

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Усі або частина повноважень Фонду, визначених цією статтею, можуть бути делеговані Фондом уповноваженій особі Фонду (ч.10 ст. 38 Закону).

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Обов`язковість договору для виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525,526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

За вимогами ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 3 ст. 346 Господарського кодексу України передбачено, що, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За вимогою ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог щодо стягнення нарахованих процентів місцевий господарський суд дійшов висновку, що після визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Даний висновок місцевим господарським судом було зроблено з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду.

Зокрема, як вірно зазначив суд першої інстанції, в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, положення абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосоване лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Крім цього, судом першої інстанції враховано правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження 14-154цс18), наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, а кредитор в цьому випадку має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені.

Судом також взято до уваги висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2018 у справі № 908/1661/17 про те, що принцип свободи договору, передбачений статтями 3, 627 ЦК України, не є абсолютним.

Зокрема, свобода укладення договору обмежена урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України, однією з засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відтак, свобода укладення договору також є обмеженою зазначеними критерієм, а невідповідність таким критеріям умов укладеного договору повинна враховуватись судами з метою захисту прав та законних інтересів обох сторін з метою забезпечення дотримання принципів, передбачених частиною 3 статті 2 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що визначена кредитним договором умова щодо остаточного припинення нарахування процентів в день фактичного повернення загальної заборгованості за кредитом, зважаючи при цьому на визначену в п.п. 3.9, 3.12 договору наступну черговість погашення заборгованості: - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; - строкова заборгованість за нарахованими процентами; - комісії; - прострочена заборгованість за кредитом, значною мірою подовжує та відсуває реальну можливість Позичальника остаточно повернути суму кредитних коштів, суперечить критерію справедливості, передбаченому частиною 1 статті 3 ЦК України та не відповідає принципу пропорційності, передбаченому пунктом 6 частини 3 статті 2 ГПК України.

Після закінчення строку кредитування (26.12.2008), позивачем було реалізовано право на захист у судовому порядку шляхом заявлення вимог про солідарне стягнення з відповідача та поручителя суми неповернутих кредитних коштів та нарахованих процентів станом на 14.04.2009, про що свідчить рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17.09.2009, яке набрало законної сили. Із позовом, за яким порушено провадження у даній справі позивач звернувся у вересні 2018 року, вказуючи на те, що вказане рішення суду не виконано, тому згідно з п.п. 4.3, 4.5 кредитного договору триває нарахування процентів на суму боргу, а також нараховано відсотки річних, інфляційні втрати та штрафні санкції за невиконання грошового зобов`язання у вигляді пені. При цьому, позивачем не надано суду доказів щодо вчинення ним дій, спрямованих на реалізацію примусового виконання рішення в установленому законом порядку.

З урахуванням вищевикладеного, висновок місцевого господарського суду, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України прийнято при правильному урахуванні правових висновків Великої Палати Верховного Суду і у повній відповідності до норм матеріального права.

Посилання апелянта на Постанову Пленуму ВГСУ № 5 від 30.03.2012р. Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин з урахуванням якої можливо дійти висновку про продовження існування правовідносин щодо виконання умов Договору відхиляються, як такі, що спростовуються вищенаведеними висновками Великої Палати Верховного Суду та фактичними обставинами справи.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутністі власних коштів, що неповернення боржниками грошових коштів, завдає збитків не тільки ПАТ ВіЕйБі Банк , а й вкладникам і державі в цілому носять декларативний характер, не містять нормативно - правових обґрунтувань, а тому відхиляються як необґрунтовані і такі, що не спростовують законних і обґрунтованих висновків місцевого господарського суду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Сторонами не оскаржується правильність обрахунку місцевим господарським судом 27024 грн. 66 коп. - 3 % річних по заборгованості за кредитом, 772 грн. 38 коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати процентів, 112113 грн. 19 коп.- інфляційних витрат за несвоєчасне погашення кредиту, 3370 грн. 48 коп.- інфляційних витрат за несвоєчасну сплату відсотків, 2149 грн. 21 коп. витрат зі сплати судового збору.

Оскільки під час перегляду рішення, колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, або неправильне застосування норм матеріального права, які у відповідності до вимог частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України дають суду апеляційної інстанції право не обмежуватися доводами та вимогами апеляційної скарги, то колегія суддів не перевіряє правильність рішення місцевого господарського суду щодо задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції діяв у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України та вірно оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а тому рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування чи зміни відсутні, що відповідно, дає підстави залишити рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2019р. у справі №908/1735/18 без змін, а апеляційну скаргу, відповідно, без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк , м.Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної М.А. залишити - без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2019 у справі №908/1735/18 - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк , м.Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної М.А.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в строки визначені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 20.05.2019

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г.Іванов

Суддя О.В.Березкіна