Рішення

від 07.05.2019 по справі 910/15527/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2019Справа № 910/15527/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Консалтинг"

про стягнення 700 000, 00 грн.

Представники:

від позивача: Гук А.Р.;

від відповідача: Володимирська О.М.;

вільні слухачі: ОСОБА_1 ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Консалтинг про стягнення поворотної фінансової допомоги у розмірі 700 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 2 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 03.01.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду: належним чином засвідчену читабельну копію договору № 2 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 03.01.2018; докази надання Товариством з обмеженою відповідальністю Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс Товариству з обмеженою відповідальністю Айк`ю Консалтинг поворотної фінансової допомоги за договором № 2 від 03.01.2018, а саме платіжне доручення.

10.12.2018 через відділ автоматизованого докментообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 24.01.2019.

16.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що договір № 2 від 03.01.2018 між сторонами не укладався та зазначення дати 03.01.2018 є помилкою позивача, оскільки між сторонам укладено договір від 04.01.2018 № 2 та саме за вказаним договором позивачем перераховано відповідачу поворотну фінансову допомогу у розмірі 700 000, 00 грн., що є предметом договору про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 01.2018. Крім того, відповідач зазначає, що у вказаному договорі сторонами передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню 31.12.2028 та не передбачено дострокове повернення наданої поворотної допомоги.

У судовому засіданні 24.01.2019 суд на місці ухвалив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву до 21.02.2019.

21.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що поворотна фінансова допомога у розмірі 700 000, 00 грн. надавалася за договором № 2 від 03.01.2018, про що також вказано у призначенні платежу в платіжному дорученні № 1437 від 05.01.2018.

У судовому засіданні 21.02.2019 оголошено перерву до 07.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/15527/18 призначено на 04.04.2019.

Судове засідання призначене на 04.04.2019 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.05.2019.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.05.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс" відповідно до інформації зазначеної у виписці з банківського рахунку позивача було перераховано позивачу на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Консалтинг" 700 000, 00 грн. із зазначенням в призначенні платежу: поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договору № 2 від 03.01.2018.

Позивач також зазначає, що договір № 2 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 03.01.2018 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Консалтинг", проте колишній керівник позивача не передала ані оригінал ані копію вказаного договору новому керівнику позивача, у зв`язку з чим останній відсутній у позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення фінансової допомоги № 1/04 від 27.04.2018, в якій просив відповідача повернути позику чи безпідставно набуте майно у сумі 700 000, 00 грн. надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Консалтинг" відповідно до договору № 2 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 03.01.2018, перерахування коштів здійснити не пізніше 30 днів з дати отримання даної вимоги, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку № 0114 від 03.05.2018.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо повернення наданих коштів у розмірі 700 000, 00 грн., у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 700 000, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов`язання виникає між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами, зобов`язаною та управненою сторонами зобов`язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Консалтинг" 700 000, 00 грн. із зазначенням в призначенні платежу: поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договору № 2 від 03.01.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 1437 від 05.01.2018.

Як зазначає позивач, договір № 2 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 03.01.2018 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Консалтинг", проте колишній керівник позивача не передала ані оригінал ані копію вказаного договору новому керівнику позивача, у зв`язку з чим останній відсутній у позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Тож, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи судом в ухвалі від 17.12.2018 про відкриття провадження у справі № 910/15527/18 було зобов`язано відповідача у строк до 22.01.2019 надати суду належним чином засвідчену читабельну копію договору № 2 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 03.01.2018 та оригінал для огляду у судовому засіданні.

В свою чергу, 16.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Консалтинг" подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що договір № 2 від 03.01.2018 між сторонами не укладався та зазначення дати 03.01.2018 є помилкою позивача, оскільки між сторонам укладено договір від 04.01.2018 № 2 та саме за вказаним договором позивачем перераховано відповідачу поворотну фінансову допомогу у розмірі 700 000, 00 грн., що є предметом договору про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 04.01.2018. Крім того, відповідач зазначає, що у вказаному договорі сторонами передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню 31.12.2028 та не передбачено дострокове повернення наданої поворотної допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс" (далі - позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Консалтинг" (далі - підприємство) укладено договір № 1 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, відповідно до якого позикодавець надає підприємству поворотну фінансову допомогу, а підприємство зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у сумі 800 000, 00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 04.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс" (далі - позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Консалтинг" (далі - підприємство) укладено договір № 2 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, умовами якого передбачено, що позикодавець надає підприємству поворотну фінансову допомогу, а підприємство зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у сумі 700 000, 00 грн.

Поворотна фінансова допомога надається підприємству на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню 31.12.2028 року.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що позикодавець не має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги.

В свою чергу, відповідно до п. 7.2. договору, підприємство має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу позикодавцю.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2028 (п. 8.1. договору).

При цьому, в матеріалах справи наявний лист № 2018/01-11 від 11.01.2018 позивача адресований відповідачу, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс" повідомило, що у призначенні платежу у платіжному дорученні № 1437 від 05.01.2018 про перерахування грошових коштів у сумі 700 000, 00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Консалтинг" допущено помилку у призначені платежу замість: поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договору № 2 від 03.01.2018 просить вважати правильним наступне призначення платежу: Поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договору № 2 від 04.01.2018 .

Суд зазначає, що зазначений лист підписаний директором Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс" Коваленко Ю.О. та містить печатку Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс".

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем не доведено факт наявності укладеного між сторонами договору № 2 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги датованого 03.01.2018 та перерахування коштів саме за даним договором, з огляду наявні у матеріалах справи докази.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача стосовно відсутності помилки у призначені платежу в платіжному дорученні № 1437 від 05.01.2018 та стосовно того що кошти перераховані за договором № 2 від 03.01.2018, оскільки у даному випадку позивачем не дано доказів, а саме платіжних доручень/банківських виписок на підтвердження перерахування відповідачу коштів (надання позики) за трьома різними договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, адже у матеріалах справи наявні 2 договори про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 1 від 12.09.2017 за яким сума позики складає 800 000, 00 грн. та договір № 2 від 04.01.2018 відповідно до якого надано позику у розмірі 700 000, 00 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги лист позивача № 2018/01-11 від 11.01.2018, суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 700 000, 00 грн. перераховані позивачем відповідачу на підставі договору № 2 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 04.01.2018.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що п. 3.1. договору № 2 від 04.01.2018 встановлено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню 31.12.2028 року.

Пунктом 7.1. договору № 2 від 04.01.2018 передбачено, що позикодавець не має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи умови п. 3.1. договору № 2 від 04.01.2018, суд зазначає, що строк повернення позики не настав, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 700 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайкі Турз Енд Тревел Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Консалтинг" про стягнення 700 000, 00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 17.05.2019

Суддя С. О. Щербаков