Рішення

від 10.05.2019 по справі 920/917/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.2019 Справа № 920/917/18 Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О. при секретарі судового засідання Гребенюк С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/917/18 в порядку загального позовного провадження

за позовом: керівника Шосткинської місцевої прокуратури (41100, м. Шостка, Сумська область, вул. Свободи, буд. 65) в інтересах держави в особі позивача:

Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд 14, ідентифікаційний код 39816845),

до відповідача: Приватного підприємства Завод Сател (41133, Сумська область, Шосткинський район, с. Собичеве, вул. Жовтнева, буд. 9, ідентифікаційний код 32064547),

про стягнення 64801,89 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортними засобами на підставі Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007.

представники сторін:

прокурор - Дубова О.В. згідно посвідчення № 048448 від 24.10.2017,

позивача - Єрьоменко В.О. за довіреністю № 2872/05/14-18 від 28.12.2018,

відповідача - Кандюков Г.Г. згідно ордеру серії СМ № 3/19/С від 17.01.2019.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд 14, ідентифікаційний код 39816845) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства Завод Сател (41133, Сумська область, Шосткинський район, с. Собичеве, вул. Жовтнева, буд. 9, ідентифікаційний код 32064547), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 64801,89 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування на підставі Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007; та стягнути з відповідача на користь прокуратури Сумської області кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області 29.06.2017, 21.07.2017, 23.07.2017 та 03.08.2017 в Сумській області на автомобільній дорозі Київ-Одеса здійснено габаритно-ваговий контроль автомобілів марки RENAULT моделі PREMIUM 460,19Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHMITZ типу спеціалізований напівпричіп державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та марки RENAULT моделі PREMIUM 460,19Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом марки SCHWARZMULLER типу спеціалізований напівпричіп державний реєстраційний номер НОМЕР_4 що належать відповідачеві. За результатами проведеного контролю складено акти: № 0151294 від 29.06.2017, № 0151760 від 21.07.2017, № 0151760 від 21.07.2017, № 0151825 від 23.07.2017 та № 0151663 від 03.08.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, що становить порушення вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт (перевізник - Приватне підприємство Завод Сател (41133, Сумська область, Шосткинський район, с. Собичеве, вул. Жовтнева, буд. 9, ідентифікаційний код 32064547), у зв`язку з чим відповідачеві нараховано до сплати плату в загальній сумі 64801,89 грн. Незважаючи на те, що перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, відповідач у визначений строк кошти добровільно не сплатив.

Ухвалою суду від 21.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.12.2018, а ухвалою від 18.12.2018 у справі № 920/917/18 відкладено підготовче засідання на 17.01.2019.

19.12.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н, б/д (вх. № 8931 від 19.12.2018), в якому відповідач зазначає, що прокурором у позовній заяві зазначено про факт несвоєчасного неподання до суду органом Державної служби України з безпеки на транспорті позову про стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, свідчить про неналежне здійснення таким органом владних повноважень, у зв`язку з чим прокурор звертається до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством. При цьому, як зазначає відповідач, позивач не звертався з даним позовом, оскільки має переконання, що прокурор заявить позовні вимоги в інтересах позивача, що вбачається з листа Управління Укртрасбезпеки в Одеській області від 03.10.2018. Тому на думку відповідача, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави. В обґрунтування наведеного відповідач посилається на позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17.

Відповідач зазначає, що прокурор не навів належного та достатнього обґрунтування того, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора із зазначеним позовом за можливості такого звернення Державною службою України з безпеки на транспорті.

Також відповідач у відзиві на позов зазначає, що надані прокурором письмові докази викликають у відповідача сумнів у їх достовірності, оскільки більшість документів є копіями з копій, походження яких відповідачу невідоме.

27.12.2018 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 22.12.2018 (вх. № 9095 від 27.12.2018), у якому останній зазначає, що відповідно до пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015, позивач відповідно до покладених на нього повноважень здійснює нарахування та вживає заходи щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю. Відповідно до частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами, як це передбачено частиною другою статті 19 Конституції України, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб`єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв`язку з цим, визначений законом предмет позову, з яким суб`єкт владних повноважень може звернутись до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.

Таким чином, як зазначає представник позивача, позивач може звертатись до суду з позовом до фізичної або юридичної особи виключно у випадках, коли це прямо передбачено законом та з метою виконання покладених на неї завдань і функцій, Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затверджено підзаконним нормативно-правовим актом, а саме постановою Кабінету Міністрів України; дане твердження підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17, де зазначено, що ані Конституцією України, ані законами України позивача не наділено правом звернення до суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.

02.01.2019 від Шосткинської місцевої прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив № 104-7911вих18, де керівник Шосткинської місцевої прокуратури зазначає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це у позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В даному випадку, прокурором до суду скеровано позовну заяву в інтересах позивача через неналежне здійснення останнім повноважень щодо захисту інтересів держави, зокрема, пов`язаних із вжиттям заходів щодо стягнення плати за проїзд великогабаритним транспортом, які є передбаченими Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим Постановою Уряду №103 від 11.02.2015. Встановивши бездіяльність вказаного органу через невжиття заходів щодо захисту інтересів держави, прокурором на адресу структурного підрозділу позивача спрямовано листа від 27.09.2018 про виявлені в ході реалізації функції представництва інтересів держави порушення законодавства та про надання інформації щодо самостійного вжиття ним відповідних заходів та зазначення причин про їх невжиття. Структурний підрозділ позивача листом від 03.10.2018 повідомив прокурора про неможливість самостійного вжиття заходів щодо стягнення з відповідача плати за проїзд з огляду на відсутність належного фінансування щодо сплати судового збору.

Стосовно наданих разом із позовом письмових доказів прокурор зазначає, що ним до суду спрямовано позовну заяву з доказами, а саме документами, які належним чином завірені позивачем, при цьому, у самому тексті позовної заяви прокурором зазначено, що оригінали письмових доказів перебувають у володінні позивача. Таким чином, прокурор вважає, що позовна заява керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного підприємства Завод Сател про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортними засобами є обґрунтованою, аргументованою та вмотивованою.

Ухвалою від 17.01.2019 у справі № 920/917/18 продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів з 21 січня 2019 року до 20 лютого 2019 року, відкладено підготовче засідання на 19.02.2019 та зобов`язано позивача надати суду для огляду та дослідження в наступне судове засідання оригінали документів (письмових доказів), копії яких додано до позовної заяви.

19.02.2019 від представника позивача до суду надійшли письмові додаткові пояснення б/н від 18.02.2019 (вх. № 1247 від 19.02.2019), відповідно до яких представник позивача зазначає, що Державна служба України з безпеки на транспорті та її територіальні органи є належним позивачем у даній справі, проте внаслідок нестачі коштів на сплату судового збору, у зв`язку з чим позивач самостійно не в змозі звернутися за захистом своїх порушених прав до суду, ним направлено лист до органів прокуратури для представництва інтересів держави в особі позивача.

Разом із зазначеними додатковими поясненням представником позивача надано до суду для долучення до матеріалів даної справи копію ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/53824/18-к та копію протоколу обшуку від 14.11.2018.

19.02.2019 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку з відпусткою судді Спиридонової Н.О., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

У зв`язку із виходом з відпустки 20.02.2019 судді Спиридонової Н.О., ухвалою від 20.02.2019 призначено підготовче засіданні з повідомленням учасників справи на 25.02.2019.

20.02.2019 до суду надійшов лист б/н, б/д (вх. № 1291 від 20.02.2019), відповідно до якого позивач повідомляє суду, що оригінали актів на порушення транспортного законодавства з боку відповідача та супутні до них документи за результатами обшуку (протокол обшуку від 14.11.2018) були вилучені слідчою групою на чолі з ст. слідчим в ОВС Головного слідчого управління НП України ст. лейтенантом поліції Платоновим О.Г. в рамках кримінального провадження № 12017080020000708 від 07.03.2017.

Відповідно до вимог частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 25.02.2019 у справі № 920/917/18 закрито підготовче провадження та призначено зазначену справу до судового розгляду по суті на 21 березня 2019 року.

21.03.2019 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку з лікарняним судді Спиридонової Н.О., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

У зв`язку з усуненням обставин, які унеможливлювали розгляд справи, судом ухвалою від 25.03.2019 призначено справу № 920/917/18 до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи.

До суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення б/н від 11.04.2019 (вх. № 2858 від 11.04.2019) на відповідь на відзив, де представник відповідача зазначає, що прокурором та позивачем не доведено поважності причин не надання суду витребуваних доказів і є підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Крім наведеного представник відповідача зазначає, що прокурором не наведено належного та достатнього обґрунтування в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора із даним позовом за можливості такого звернення Державною службою України з безпеки на транспорті.

11.04.2019 представник Державної служби України з безпеки на транспорті в судовому засіданні повідомив суду, що додані до позову документи, а саме: акти перевірок транспортних засобів, акти перевірок під час виконання перевезень, адміністративні протоколи з додатками, постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій та сплати за проїзд з перевищенням габритно-вагових норм, платіжні документи за період з 01.01.2017 по 25.10.2018 відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2018 та протоколу обшуку від 14.10.2018 вилучені головним слідчим управлінням Національної поліції України ст. лейтенантом поліції Платоновим О.Г. в рамках кримінального провадження № 12017080020000708 від 07.03.2017.

У зв`язку з наведеним, Господарським судом Сумської області листом № 920/917/18/1699 від 28.02.2019, з метою всебічного та об`єктивного розгляду господарської справи № 920/917/18, повного з`ясування обставин зазначеної справи, витребувано від Управління Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601) оригінали або належним чином засвідчені копії актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № ВН 0155041 від 29.06.2017, № 0156070 від 21.07.2017, № 0156219 від 23.07.2017, № 0156137 від 03.08.2017; актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів серії ВН № 0151294 від 29.06.2017, № 0151760 від 21.07.2017, № 0151825 від 23.07.2017, № 0151663 від 03.08.2017; довідок про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.06.2017, від 21.07.2017, від 23.07.2017, від 03.08.2017; рахунків плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 29.06.2017, від 21.07.2017, від 23.07.2017, від 03.08.2017; товарно-транспортних накладних № 48 від 28.05.2017, № 118/ від 20.07.2017, № 121 від 23.07.2017, № 127 від 02.08.2017, які вилучені у Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд 14, ідентифікаційний код 39816845) в рамках кримінального провадження № 12017080020000708 від 07.03.2017 у строк до 20.03.2019.

Ухвалою суду від 11.04.2019 у справі № 920/917/18 постановлено відкласти розгляд справи по суті на 07.05.2019 та повторно зобов`язано Управління Національної поліції України надати суду оригінали або належним чином засвідчені копії вищезазначених документів.

03.05.2019 від Управління Національної поліції України до суду надійшов лист № 6081-2019 від 15.04.2019, відповідно до якого повідомлено суду, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12017080020000708 проведено обшуки у приміщеннях Державної служби з безпеки на транспорті, у ході яких акти перевірки та інші документи, щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом Приватним підприємством Завод Сател не вилучалися.

Згідно частини другої статті 216 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених Господарським процесуальним кодексом України строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

В судовому засіданні, розпочатому 07.05.2019 о 15 год. 00 хв. відповідно до приписів частини другої статті 216 та частини п`ятої статті 233 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 10.05.2019 .

10.05.2019 в судовому засіданні представник позивача на вимогу суду подав письмові додаткові пояснення б/н від 08.05.2019 (вх. № 3572 від 10.05.2019), відповідно до яких представник позивача зазначає, що складання акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування є повноваженням Укртрансбезпеки та її територіального органу, що обмежується лише фіксацією певних обставин та обчисленням плати у встановленому порядку, яка є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17.

Що стосується оригіналів товарно-транспортних накладних № 48 від 28.05.2017, № 118 від 20.07.2017, № 121 від 23.07.2017, № 127 від 02.08.2017, позивач зазначає, що Державна служба України з безпеки на транспорті та її територіальні органи не є розпорядником такої інформації. В даному випадку посадові особи, під час здійснення габаритно-вагового контролю, роблять копії з наданих для перевірки водіями великовагових транспортних засобів оригіналів товарно-транспортних накладних, а тому позивач може надати лише оригінали актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом серії ВН № 0155041 від 29.06.2017, № 0156070 від 21.07.2017, № 0156219 від 23.07.2017, № 0156137 від 03.08.2017.

Позивач наголошує на тому, що оригінали актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів серії ВН № 0151294 від 29.06.2017, № 0151760 від 21.07.2017, № 0151825 від 23.07.2017, № 0151663 від 03.08.2017; довідок про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.06.2017, від 21.07.2017, від 23.07.2017, від 03.08.2017; рахунків плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 29.06.2017, від 21.07.2017, від 23.07.2017, від 03.08.2017 надати не представляється за можливе, оскільки вони були вилучені слідчою групою Головного слідчого управління НП України в рамках кримінального провадження № 12017080020000708 від 07.03.2017. Позивач вважає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України надано поверхневу відповідь на запит суду без врахування фактичних обставин справи. На підтвердження того, що вищезазначені документи вилучалися без опису представником позивача надано суду копію акту, складеного працівниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області.

З метою підтвердження, що такі документи взагалі були складені представником позивача додано до даного письмово додаткового пояснення копії розрахунків плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 29.06.2017, від 21.07.2017, від 23.07.2017, від 03.08.2017; копія чеку зважування від 29.06.2017, копія акту серії ВН № 0151294 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.06.2017, копія довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.06.2017, товарно-транспортної накладної № 48 від 28 червня 2017.

Також представник позивача зазначає, що у відповідності до пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за № 1567, розгляд актів проводився за місцезнаходженням Приватного підприємства Завод Сател . За результатами розгляду актів, Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області винесені відповідні рішення, які відповідачем у встановленому законодавством порядку не оскаржувалися, а навпаки, фактично погодившись з рішенням відповідач сплатив адміністративно-господарські штрафи.

Зазначені письмові додаткові пояснення представника позивача б/н від 08.05.2019 (вх. № 3572 від 10.05.2019) судом долучено до матеріалів даної справи.

В судовому засіданні 10.05.2019 представник позивача усно пояснив, що представник відповідача відмовився отримати від представника позивача копію додаткових пояснень б/н від 08.05.2019 разом із доданими до нього документами, мотивуючи свою відмову тим, що представник позивача повинен був надіслати на адресу відповідача вищезазначені письмові пояснення засобами поштового зв`язку.

Крім наведеного представником позивача в судовому засіданні 10.05.2019 надано суду на огляд та дослідження оригінали наступних письмових доказів:

- акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом серії ВН № 0156219 від 23.07.2017, копію розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0151825 від 23.07.2017, листа в.о. начальника Управління Укртраснсбезпеки в Одеській області № 6114/31-17 від 09.08.2017, листа в.о. начальника Управління Укртраснсбезпеки в Сумській області № 1404 від 16.08.2017 на адресу відповідача разом із фіскальним чеком № 00006569100352 від 16.08.2017 та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 021095 від 28.03.2017, листа в.о. начальника Управління Укртраснсбезпеки в Сумській області № 1515 від 30.08.2017 про направлення на адресу відповідача копій постанов № 021094 та № 021095 разом з копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заяви позивача № 1667 від 18.09.2017, постанов Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ВП № 54763930 від 22.09.2017 про відкриття виконавчого провадження та від 26.10.2017 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 021095 від 28.08.2017 щодо стягнення з відповідача на користь держави штрафу в сумі 1700,00 грн.;

- акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом серії ВН № 0156137 від 03.08.2017, копію розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0151663 від 03.08.2017, листа в.о. начальника Управління Укртраснсбезпеки в Одеській області № 6731/31-17 від 29.08.2017, листа в.о. начальника Управління Укртраснсбезпеки в Сумській області № 11575 від 06.09.2017 на адресу відповідача разом із фіскальним чеком № 1547 від 06.09.2017, постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 021207 від 25.09.2017, листа в.о. заступника начальника Управління Укртраснсбезпеки в Сумській області про направлення на адресу відповідача копії постанови № 021207 від 25.09.2017 разом із фіскальним чеком № 8129 від 27.09.2017 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, заяви позивача № 1798 від 25.10.2017, постанови Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ВП № 55049013 від 06.12.2018 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 021207 від 25.09.2017 щодо стягнення з відповідача на користь держави штрафу в сумі 1700,00 грн.;

- акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом серії ВН № 0156070 від 21.07.2017, копію розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № ВН 0151760 від 21.07.2017, листа в.о. начальника Управління Укртраснсбезпеки в Одеській області № 6114/31-17 від 09.08.2017, листа в.о. начальника Управління Укртраснсбезпеки в Сумській області № 1404 від 16.08.2017 на адресу відповідача разом із копією фіскального чеку № 00006569100352 від 16.08.2017 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 021094 від 28.08.2017, листа заступника начальника Управління Укртраснсбезпеки в Сумській області № 1515 від 30.08.2017 про направлення на адресу відповідача копій постанов № 021094 та № 021095 разом із фіскальним чеком № 03412800324731 від 30.08.2017 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, заяви позивача № 1668 від 18.09.2017, постанови Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ВП № 54763836 від 21.11.2018 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 021094 від 28.08.2017 щодо стягнення з відповідача на користь держави штрафу в сумі 1700,00 грн.;

- акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом серії ВН № 0155041 від 29.06.2017, копію акту серії ВН № 0151294 від 29.06.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, копію розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0151294 від 29.06.2017, копію довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.06.2017, копію товарно-транспортної накладної № 48 від 28.06.2017, копію листа в.о. начальника Управління Укртраснсбезпеки в Одеській області № 5082/31-17 від 11.07.2017, листа заступника начальника Управління Укртраснсбезпеки в Сумській області № 1186 від 21.07.2017 на адресу відповідача разом із фіскальним чеком № 00527740041846 від 23.07.2017 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 021075 від 21.08.2017, заяви позивача № 1672 від 18.09.2017, постанов Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ВП № 54763743 від 22.09.2017 про відкриття виконавчого провадження та від 26.10.2018 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 021075 від 21.08.2017 щодо стягнення з відповідача на користь держави штрафу в сумі 680,00 грн.

Зазначені письмові докази досліджено судом у судовому засіданні 10.05.2019.

Прокурор у справі та представник позивача в судовому засіданні 10.05.2019 усно зазначили, що підтримують позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

В судовому засіданні 10.05.2019 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, інтереси держави є оціночним поняттям, тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізовує державну полятику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 зазначеного Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення).

Отже, нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Відповідно до статті 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади , міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17 звертає увагу на те, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідно до наданих повноважень, Державна служба України з безпеки на транспорті та її територіальні органи є належним позивачем в даних правовідносинах.

Відповідно до частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Проте внаслідок нестачі коштів на сплату судового збору, позивач самостійно не в змозі звернутися до суду за захистом своїх прав, у зв`язку з чим позивач листом від 03.10.2018 звернувся до органів прокуратури для представництва інтересів держави в особі позивача з огляду на відсутність належного фінансування щодо сплати судового збору.

Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів.

Внаслідок несплати відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка по суті є матеріальними збитками, завданими державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, державний бюджет України, а саме державний дорожній фонд у його складі, недоотримує значну суму коштів, які є необхідними для фінансування ремонту автомобільних доріг загального користування та реалізації Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018 - 2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 382 від 21.03.2018.

На виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру Шосткинською місцевою прокуратурою листом від 01.11.2018 № 104-6752вих18 повідомлено позивача про звернення до суду з позовом.

Порушення інтересів держави у спірних правовідносинах та необхідність їх захисту обґрунтована прокурором в позовній заяві посиланням на частину другу статті 29 Бюджетного кодексу України, за якою плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, включена до складу загального фонду Державного бюджету України. Надходження плати за проїзд автомобільними дорогами являє публічний інтерес, оскільки від повноти та своєчасності її зарахування до бюджету залежить ефективність і результативність виконання останнього, можливість запровадження і реалізації програм економічного і соціального розвитку країни, що свою чергу, надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед її народом.

При зверненні з позовом до суду прокурор зазначив в чому полягає порушення інтересів держави, зокрема прокурор зазначає, що несплата суб`єктами господарювання плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

З урахуванням вказаних обставин, прокурором із належним обґрунтуванням інтересів держави та зазначенням даних про неналежне здійснення позивачем своїх повноважень щодо захисту інтересів держави (із документальним підтвердженням), прокурором у відповідності до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України Про прокуратуру до Господарського суду Сумської області подано позовну заяву до відповідача про стягнення відповідних коштів до державного бюджету.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги Закону України Про прокуратуру , Господарського процесуального кодексу України при зверненні з позовом до суду прокурором дотримані.

З огляду на наведене, посилання відповідача про безпідставність звернення прокурора до суду в інтересах позивача є безпідставним та необґрунтованим.

29.06.2017 посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області під час здійснення габаритно-вагового контролю, згідно Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок), проведено зважування транспортного засобу з напівпричепом, які на праві приватної власності належать відповідачу, що підтверджується свідоцтвами про державну реєстрацію транспортного засобу серії СХМ № 031801 від 07.04.2017 та напівпричепу серії СХМ № 031802 від 07.04.2017.

Під час проведеного документального габаритно-вагового контролю посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області на автомобільній дорозі Київ - Одеса 451 км встановлено факт перевезення автомобілем марки RENAULT моделі PREMIUM 460,19Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHMITZ типу спеціалізований напівпричіп державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать відповідачеві, вантажу із перевищенням вагових обмежень, визначених Правилами дорожнього руху України, без дозволу або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а саме з перевищенням фактичного навантаження.

За результатами зважування, 29.06.2017 посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом серії ВН №0155041, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.06.2017 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів серії ВН за № 0151294 від 29.06.2017.

На підставі зазначених документів, з урахуванням товарно-транспортної накладної № 48 від 28.06.2017, за якою перевізником є саме відповідач та пред`явлення якої посадовим особам Укртрансбезпеки є обов`язковим в силу статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0151294 від 29.06.2017 та нараховано плату за проїзд на загальну суму 969,03 Євро.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту Національного банку України, станом на 29.06.2017 офіційний курс гривні відносно Євро складав 2941,31 гривень за 100 Євро.

Отже, загальний розмір плати за проїзд, нарахованої відповідачеві, становить 28502,17 гривень.

21.07.2017 посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області під час здійснення габаритно-вагового контролю, згідно Порядку, проведено зважування транспортного засобу з напівпричепом, які на праві приватної власності належать відповідачеві, що підтверджується свідоцтвами про державну реєстрацію транспортного засобу серії СХМ № 031801 від 07.04.2017 та напівпричепу серії СХМ № 031802 від 07.04.2017.

Під час проведеного документального габаритно-вагового контролю посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області на автомобільній дорозі М-05 Київ - Одеса встановлено факт перевезення автомобілем марки RENAULT моделі PREMIUM 460,19Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHMITZ типу спеціалізований напівпричіп державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать відповідачеві, вантажу із перевищенням вагових обмежень, визначених Правилами дорожнього руху України, без дозволу або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а саме з перевищенням фактичного навантаження.

У подальшому, за результатами зважування, 21.07.2017 посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом серії ВН № 0156070, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 21.07.2017 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів серії ВН за № 0151760 від 21.07.2017.

На підставі зазначених документів, з урахуванням товарно-транспортної накладної № 118 від 20.07.2017, за якою перевізником є саме відповідач та пред`явлення якої посадовим особам Укртрансбезпеки є обов`язковим в силу статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0151760 від 21.07.2017 та нараховано плату за проїзд на загальну суму 703,08 Євро.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту Національного банку України, станом на 21.07.2017, офіційний курс гривні відносно Євро складав 2977,86 гривень за 100 Євро.

Отже, загальний розмір плати за проїзд, нарахованої відповідачеві, становить 20936,73 гривень.

Також, 23.07.2017 посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області під час здійснення габаритно-вагового контролю, згідно Порядку, проведено зважування транспортного засобу з напівпричепом, які на праві приватної власності належать відповідачеві, що підтверджується свідоцтвами про державну реєстрацію транспортного засобу серії СХМ № 031801 від 07.04.2017 та напівпричепу серії СХМ № 031802 від 07.04.2017.

Під час проведеного документального габаритно-вагового контролю посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області на автомобільній дорозі М-05 Київ - Одеса встановлено факт перевезення автомобілем марки RENAULT моделі PREMIUM 460,19Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHMITZ типу спеціалізований напівпричіп державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать відповідачеві, вантажу із перевищенням вагових обмежень, визначених Правилами дорожнього руху України, без дозволу або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а саме з перевищенням фактичного навантаження.

За результатами зважування, 23.07.2017 посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом серії ВН № 0156219, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.07.2017 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів серії ВН за № 0151825 від 23.07.2017.

На підставі зазначених документів, з урахуванням товарно-транспортної накладної № 121 від 23.07.2017, за якою перевізником є саме відповідач та пред`явлення якої посадовим особам Укртрансбезпеки є обов`язковим в силу статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0151825 від 23.07.2017 та нараховано плату за проїзд на загальну суму 171,40 Євро.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту Національного банку України, станом на 23.07.2017, офіційний курс гривні відносно Євро складав 2977,86 гривень за 100 Євро.

Отже, загальний розмір плати за проїзд, нарахованої відповідачеві, становить 5104,05 гривень.

Крім наведеного, 03.08.2017 посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області під час здійснення габаритно-вагового контролю, згідно Порядку, проведено зважування транспортного засобу з напівпричепом, які на праві приватної власності належать відповідачеві, що підтверджується свідоцтвами про державну реєстрацію транспортного засобу серії СХО № 765649 від 08.12.2016 та напівпричепу серії СХО № 765650 від 08.12.2016.

Під час проведеного документального габаритно-вагового контролю посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області на автомобільній дорозі М-05 Київ - Одеса (км 450+500 км) встановлено факт перевезення автомобілем марки RENAULT моделі PREMIUM 460,19Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом марки SCHWARZMULLER типу спеціалізований напівпричіп державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належать відповідачеві, вантажу із перевищенням вагових обмежень, визначених Правилами дорожнього руху України, без дозволу або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а саме з перевищенням фактичного навантаження.

У подальшому, за результатами зважування, 03.08.2017 посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом серії ВН № 0156137, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.08.2017 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів серії ВН за № 0151663 від 03.08.2017.

На підставі зазначених документів, з урахуванням товарно-транспортної накладної № 127 від 02.08.2017, за якою перевізником є відповідач та пред`явлення якої посадовим особам Укртрансбезпеки є обов`язковим в силу статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0151663 від 03.08.2017 та нараховано плату за проїзд на загальну суму 334,80 Євро.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту Національного банку України, станом на 03.08.2017, офіційний курс гривні відносно Євро складав 3064,20 гривень за 100 Євро.

Отже, загальний розмір плати за проїзд, нарахованої відповідачеві, становить 10258,94 гривень.

Таким чином, з огляду на виявлені вище органами Укртрансбезпеки порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення вантажів автомобільними дорогами загального користування, відповідачеві нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів на загальну суму 64801,89 грн. у гривневому еквіваленті.

Дії Управління Укртрансбезпеки у Одеській області щодо фіксування правопорушення та нарахування сум плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 64801,89 грн. у гривневому еквіваленті, нарахованої згідно з актами серії ВН № 0151294 від 29.06.2017, № 0151760 від 21.07.2017, № 0151825 від 23.07.2017 та № 0151663 від 03.08.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідачем в адміністративному і судовому порядку не оскаржувались. Визначена сума в добровільному порядку не сплачена.

Управління Укртрансбезпеки у Сумській області направляло на адресу відповідача звернення з проханням оплатити вказану у розрахунку суму, з зазначенням необхідних для цього реквізитів.

Наведене стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача з позовом про стягнення з відповідача в судовому порядку в дохід Державного бюджету України 64801,89 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, у гривневому еквіваленті.

Під час розгляду справи по суті судом приймається до уваги наступне.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Такого висновку щодо застосування норм права прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку щодо застосування норм права про те, що вимоги про відшкодування такої шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Враховуючи викладене, та з урахуванням суб`єктного складу учасників спірних правовідносин справа № 920/917/18 відноситься до юрисдикції Господарського суду Сумської області.

Відповідно до частини першої статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є шкода, вина та протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

В статті 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина друга статті 29 Закону України Про дорожній рух зазначає, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 з наступними змінами, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за № 1567 (із внесеними до нього змінами), зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів (далі - транспортний засіб), під час проведення рейдових перевірок здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки або її територіального органу (далі - посадова особа) у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла).

Пунктами 3, 6 вказаного Порядку передбачено, що зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки посадовою особою в будь-який час на маршруті руху, а у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідачем порушено вимоги вказаних вище нормативних актів, що встановлено складеними позивачем актами серії ВН № 0151294 від 29.06.2017, № 0151760 від 21.07.2017, № 0151825 від 23.07.2017 та № 0151663 від 03.08.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідками № 0151294 від 29.06.2017, № 0151760 від 21.07.2017, № 0151825 від 23.07.2017 та № 0151663 від 03.08.2017 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, чеками про зважування від 29.06.2017, від 21.07.2017, від 23.07.2017, від 03.08.2017, та не заперечується відповідачем.

Відповідач також не заперечує, що ним не було отримано у встановленому порядку дозволу на участь у дорожньому русі належних йому транспортних засобів, загальна вага та навантаження на осі яких перевищували нормативні параметри.

За таких обставин, відповідачем вчинене правопорушення, яке має своїм наслідком спричинення державі збитків у вигляді некомпенсованого руйнування автомобільних доріг.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 за № 879 (далі - Порядок № 879).

Зазначений нормативно-правовий акт встановлює порядок обчислення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яка за своїм правовим змістом є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з частиною третьою пункту 2 Порядку № 879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

За приписами пункту 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

За приписами пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм говорить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568), перевізником є фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Як було встановлено судом, перевезення вантажу здійснювалось транспортними засобами автомобілем марки RENAULT моделі PREMIUM 460,19Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом марки SCHWARZMULLER типу спеціалізований напівпричіп державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , а також автомобілем марки RENAULT моделі PREMIUM 460,19Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом марки SCHWARZMULLER типу спеціалізований напівпричіп державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , які відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії СХМ № 031801 від 07.04.2017, серії СХМ № 031802 від 07.04.2017, серії СХО № 765649 від 08.12.2016 та серії СХО № 765650 від 08.12.2016 належать відповідачу - Приватного підприємства Завод Сател (41133, Сумська область, Шосткинський район, с. Собичеве, вул. Жовтнева, буд. 9, ідентифікаційний код 32064547).

У матеріалах справи наявні усі передбачені Порядком № 879 документи, зокрема довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0151294 від 29.06.2017, № 0151760 від 21.07.2017, № 0151825 від 23.07.2017 та № 0151663 від 03.08.2017; акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів серії ВН № 0151294 від 29.06.2017, № 0151760 від 21.07.2017, № 0151825 від 23.07.2017 та № 0151663 від 03.08.2017 та розрахунками плати за проїзд до актів серії ВН № 0151294 від 29.06.2017, № 0151760 від 21.07.2017, № 0151825 від 23.07.2017 та № 0151663 від 03.08.2017, які були складені працівниками Укртрансбезпеки в Одеській області 11.05.2018 року, у зв`язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу відповідачем.

Розмір плати за проїзд визначено позивачем у відповідності до вимог зазначених вище норм Порядку № 879 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879).

Відповідно до пункту 26 Порядку № 879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Крім того, пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Оскільки відповідачем не здійснено оплату нарахованої суми відшкодування, позивачем здійснено її розрахунок в гривнях, за офіційним курсом гривні до євро станом на момент вчинення правопорушення (тобто, станом на 29.06.2017, на 21.07.2017, на 23.07.2017 та на 03.08.2017), що в загальній сумі складає 64801,89 грн.

Відповідно до пунктів 37, 41 Порядку № 879 учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством; дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Враховуючи викладені встановлені судом обставини, оскільки відповідач не вніс плату у строк, визначений пункті 31-1 Порядку № 879, і вона набула статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України 64801,89 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Крім наведеного суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за № 1567, розгляд актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 0155041 від 29.06.2017, № 0156070 від 21.07.2017, № 0156219 від 23.07.2017 та № 0156137 від 03.08.2017 проводився за місцезнаходженням відповідача - Приватного підприємства Завод Сател . За результатами розгляду актів, Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області винесені відповідні рішення, які відповідачем у встановленому законодавством порядку не оскаржувалися, а навпаки, фактично погодившись з рішенням відповідач сплатив адміністративно-господарські штрафи.

Відповідно до частини четвертої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

У відзиві на позов (а.с. 85-88) відповідач не викладає свої заперечення по суті позовних вимог, а лише зазначає про необґрунтованість підстав звернення до суду з даним позовом прокурора, а не позивача у справі, а також відповідач посилаючись на практику Верховного Суду, викладену в ухвалі від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17 зазначає, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави. Надані прокурором письмові докази викликають у відповідача сумнів у їх достовірності, оскільки більшість документів є копіями з копій, походження яких відповідачу невідоме.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не заперечуються наведені прокурором та позивачем обставини у поданих ними позовній заяві та письмових поясненнях по суті позовних вимог.

Докази надані прокурором та позивачем визнаються судом належними, допустими, достовірними та достатніми доказами у розумінні вимог статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, і на підставі поданих прокурором та позивачем письмових доказів судом встановлено фактичні обставини справи, що обґрунтовують позовні вимоги прокурора та інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, а також факт не внесення відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, суд приходить до висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог позивача, а заперечення відповідача не приймаються судом до уваги за їх необґрунтованістю та безпідставністю. Матеріалами даної справи спростовуються доводи відповідача щодо підстав правомірності звернення прокурора з даним позовом до суду, змісту та обґрунтованості заявленого ним позову.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокуратурою Сумської області відповідно до платіжного доручення № 1548 від 09.10.2018 сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1762,00 грн.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1762,00 грн. покладається на відповідача та підлягає стягненню з останнього на користь Прокуратури Сумської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 123, 129, 185, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Завод Сател (41133, Сумська область, Шосткинський район, с. Собичеве, вул. Жовтнева, буд. 9, ідентифікаційний код 32064547) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд 14, ідентифікаційний код 39816845) 64801,89 плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, шляхом перерахування її до Державного бюджету України за наступними реквізитами: р/р 31311309700111 в ГУ ДКСУ у Одеській області, отримувач - УК у Біляївському районі, МФО 828011, код ЄРДПОУ 37913781, призначення платежу - 22160100 плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

3. Стягнути з Приватного підприємства Завод Сател (41133, Сумська область, Шосткинський район, с. Собичеве, вул. Жовтнева, буд. 9, ідентифікаційний код 32064547) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код 03527891, р/р НОМЕР_5 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) витрат по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20 травня 2019 року.

Суддя Н.О. Спиридонова