Рішення

від 16.05.2019 по справі 300/705/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2019 р. справа № 300/705/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Маковійчук С.М.,

за участю: представника відповідачів - Юрчука Ю.В., представник позивача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "ЕКОАГРО-СЛК" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ЕКОАГРО-СЛК" 01.04.2019 звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №1046813/41779640 від 09.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну №2 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення про відмову Фермерському господарству "ЕКОАГРО-СЛК" в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято безпідставно та всупереч вимогам Податкового кодексу України. Зазначено, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування. При цьому, позивачем на вимогу контролюючого органу було надано пояснення та всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій згідно податкової накладної №2 від 27.12.2018, що є достатніми підставами для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію вищевказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою від 02.04.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Державна фіскальна служба України та Головне управління ДФС в Івано-Франківській області скористались правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 23.04.2019, відповідно до якого представник відповідачів щодо заявлених позовних вимог заперечив (а.с.188-197). В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідачів зазначив, що Фермерським господарством "ЕКОАГРО-СЛК" було сформовано та подано в електронному вигляді на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від №2 від 27.12.2018, однак Державною фіскальною службою України сформовано квитанцію, згідно якої відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1201 (код товару згідно УКТ ЗЕД 1201900000, що зазначений в податковій накладній №2 від 27.12.2018) перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Було запропоновано позивачу подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 09.01.2019 прийняла рішення №1046813/41779640 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018 . Підставою для прийняття рішення слугувало ненадання платником податку всіх копій первинних документів щодо придбання паливно-мастильних матеріалів , гербіцидів тощо (договорів видаткових накладних, розрахункових документів), товаро-транспортних накладних щодо перевезення насіння. Відсутні документи щодо орання, культивування та іншу обробку землі. Також не надано первинні документи щодо збирання, зберігання, навантаження, розвантаження, перевезення сої, розрахункові документи щодо реалізації. Відсутні дані щодо трудових ресурсів, необхідних для здійснення діяльності. Щодо долучених позивачем до позовної заяви додаткових документів зазначено, що вказані документи не були надані Головному управлінню ДФС в Івано-Франківській області на час прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Тому, дані документи не могли бути врахованими при прийнятті оскаржуваного рішення, і не є доказами, які свідчать про його протиправність. За вказаних обставин представник відповідачів вважає, що оскаржуване рішення є правомірним, прийнятим контролюючим органом в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства. У задоволені позову просив відмовити.

Фермерським господарством "ЕКОАГРО-СЛК" 10.05.2019 подано відповідь на відзив (а.с.208-220), відповідно до якої позивач відхиляє доводи відповідачів з підстав, що норма пункту 201.16 Податкового кодексу передбачає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Тому, компетентним органом, який мусив би встановити підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, є Кабінет Міністрів України. Оскільки підставами для зупинення реєстрації податкових накладних є відповідність платника податку або його господарських операцій певним критеріям ризиковості, то і самі ці критерії як неодмінний елемент підстав для зупинення реєстрації податкових накладних мав би визначати безпосередньо Кабінет Міністрів України. При цьому, зазначає, що у Порядках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, жодних критеріїв ризиковості не було встановлено. До відома платників податків зазначені критерії доведені виключно листом ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, що не проходив державної реєстрації як нормативно-правовий акт, хоча містить положення, що за своєю суттю є правовими нормами. Жодних інших розпорядчих документів ДФС України із зазначеного питання не видавала. Лист ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 не є обов`язковим і не може в будь-який спосіб впливати на права та обов`язки платників ПДВ. Зокрема, не може створювати будь-яких перешкод для реєстрації податкових накладних. При цьому відсутній нормативно-правовий акт з відповідного питання, який був би належним чином прийнятий та зареєстрований.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.172, 205).

Згідно частини 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

У відповідності до пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина 1 статті 205 цього Кодексу).

Враховуючи неявку в судове засідання представника позивача та неповідомлення представником позивача, належним чином повідомленого про судове засідання, причин неприбуття до суду, відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України судом продовжено розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідачів в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області діяло в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Фермерське господарство "ЕКОАГРО-СЛК" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа та взяте на податковий облік Тисменицькою об`єднаною ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (Городенківське відділення) з 05.12.2017 та зареєстроване як платник податку на додану вартість 01.01.2018 (а.с.172, 180).

Фермерське господарство "ЕКОАГРО-СЛК" здійснює такі види економічної діяльності: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

24.12.2018 між позивачем (Продавець) та Приватним підприємством фірмою "Олсан" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №24/12/2018, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити сою врожаю 2018 року на умовах самовивозу зі складу Продавця. Загальна кількість товару становить 75 тонни +/-10%. Товар відвантажується партіями. Кількість конкретної партії товару визначається в товаро-транспортних накладних після зважування на вагах продавця (в с. Вікно). Термін відвантаження з 24.12.2018 по 31.01.2019. Відвантаження товару здійснюється на умовах FСА ("склад продавця") згідно правил "Інкотермс 2010" (пункти 1.1-1.4 договору). Ціна товару згідно даного договору становить 8600 грн. за 1 тонну, з ПДВ, згідно показань повірених ваг продавця, розташованих у с. Вікно (пункт 3.1. договору). Загальна вартість товару, що продається становить 645000,30 грн. з ПДВ. У разі відвантаження більшої чи меншої кількості товару, в межах, визначених у пункті 1.2. цього договору, то сторони проводять взаєморозрахунки виходячи із ціни товару, визначеної в пункті 3.1. договору (пункти 3.2, 3.3 договору). Відповідно до пункту 4.1. даного договору покупець здійснює передоплату 38% від вартості товару на поточний рахунок продавця, вказаний в цьому договорі, до відвантаження товару у транспорт покупця. Продавець зобов`язується протягом п`яти робочих днів з дня відвантаження товару надати покупцю оригінали видаткових накладних на суму відвантаженого і оплаченого товару (пункт 4.2. договору) (а.с.29).

Відповідно до банківської виписки за 27.12.2018 позивач провів авансовий платіж згідно рахунку №1 від 24.12.2018 на суму 250000 грн. (а.с.30, 31).

На виконання вищевказаного договору №24\12\2018 від 24.12.2018 позивач сформував податкову накладну №2 від 27.12.2018 на загальну суму 250000 грн., в тому числі сума ПДВ 41666,67 грн. (а.с.12).

З метою зарахування податку на додану вартість позивач подав в електронному вигляді за допомогою програми електронного документообігу вказану податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

27.12.2018 Державна фіскальна служба України надіслала позивачу квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018 з підстав, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної №2 від 27.12.2018 зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1201 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.13).

03.01.2019 позивачем направлено до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області повідомлення №3 від 29.12.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній №2 від 27.12.2018, реєстрація якої зупинена. У вказаному повідомленні містились пояснення щодо реальності здійснення господарської операції, в яких позивач зазначає, що виростив сою для продажу з насіння, яке було придбане, коли позивач не був платником податку на додану вартість, а також додано копії (а.с.17-27): договору оренди землі від 03.05.2018 (між позивачем (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) (а.с.44-47), договору оренди транспортних засобів від 17.05.2018 (а.с.90); звіту площі та валових зборів сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2018 рік форми №29-сг від 01.12.2018 (а.с.95-100); договору купівлі-продажу №24\12\2018 від 24.12.2018 (а.с.29); виписки банку від 27.12.2018 (а.с.31); договору оренди землі від 03.05.2018 (між позивачем (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) (а.с.86, 87); договору оренди землі від 03.05.2018 (між позивачем (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) (а.с.72-75); договору оренди землі від 03.05.2018 (між позивачем (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець) (а.с.40-43); бухгалтерської довідки №1 від 29.12.2018 (а.с.28).

Всі долучені до повідомлення №3 документи (а.с.15, 16) були винесені на розгляд комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Комісія Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, розглянувши отримані від платника податку на додану вартість документи, прийняла рішення №1046813/41779640 від 09.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018 у в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови в реєстрації податкової накладної зазначено ненадання платником податків копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено: не надано первинних документів щодо придбання паливно-мастильних матеріалів, гербіцидів тощо (договорів, видаткових накладних, розрахункових документів), товаро-транспортних накладних щодо перевезення насіння. Відсутні документи щодо орання, культивування та іншу обробку землі. Також не надано первинні документи щодо збирання, зберігання, навантаження, розвантаження, перевезення сої, розрахункові документи щодо реалізації. Відсутні дані щодо трудових ресурсів, необхідних для здійснення діяльності (а.с.14).

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1046813/41779640 від 09.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018, позивач направив скаргу від 21.01.2019 до Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг (а.с.103, 104), до якої додав копії: прихідної накладної на фізичну особу ОСОБА_5 . №76 від 17.11.2017; товаро-транспортної накладної від 17.11.2017; накладну №2 від 25.12.2017; банківської виписки від 03.05.2018; договору оренди техніки №ННА 308250 від 17.05.2018; договорів оренди землі від 03.05.2018 (між позивачем (орендар) та фізичними особами ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , договору купівлі-продажу №24\12\2018 від 24.12.2018; звіту площі та валових зборів сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2018 рік форми №29-сг від 01.12.2018; бухгалтерської довідки №1 від 29.12.2018; витягів з Державного реєстру речових прав №№146596797, 146640933, 146645976, 146650500, 146636318 від 23.11.2018, №№146769420, 146778692, 146791256, 146823679, 146837395, 146832761, 146842425, 146851410, 146857059 від 26.11.2018; скріншоту з доказом, що сервіс податкової звітності не працював від 29.12.2018 (а.с.103-153).

30.01.2019 за результатом розгляду наведеної скарги від 21.01.2019 Комісія Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг прийняла рішення №5632/41779640/2, згідно якого залишила скаргу без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (а.с.154).

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1046813/41779640 від 09.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Зокрема, статтею 185 Податкового кодексу України визначено об`єкти оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт "а"); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт "б").

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт "а"); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт "б").

Як встановлено, згідно банківської виписки за 27.12.2018 контрагент позивачу провів авансовий платіж згідно рахунку №1 від 24.12.2018 на суму 250000 грн. на виконання пункту 4.1. договору купівлі-продажу №24/12/2018 від 24.12.2018, відповідно до якого приватне підприємство фірма "Олсан" (покупець) здійснює передоплату позивачу (продавцю) 38% від вартості товару на поточний рахунок продавця, вказаний в цьому договорі, до відвантаження товару у транспорт покупця. Продавець зобов`язується протягом п`яти робочих днів з дня відвантаження товару надати покупцю оригінали видаткових накладних на суму відвантаженого і оплаченого товару (пункт 4.2. договору) (а.с.29-31).

Отже, в даному випадку 27.12.2018 відбулася подія з зарахування коштів позивачу від покупця, яка відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України є датою виникнення податкових зобов`язань.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З метою зарахування податку на додану вартість позивач подав в електронному вигляді за допомогою програми електронного документообігу вказану податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема на виконання вказаного договору №24\12\2018 від 24.12.2018 позивач сформував податкову накладну №2 від 27.12.2018 на загальну суму 250000 грн., в тому числі сума ПДВ 41666,67 грн. (а.с.12).

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 даного Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абзац десятий пункту 12 в редакції Постанови Кабінету міністрів України №204 від 21.02.2018); дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2018 №117 затвердив "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", "Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", "Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації."

Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Суд зазначає, що надання податковому органу відповідних повноважень є лише передумовою подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, є прийняття рішення.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Згідно матеріалів справи, у квитанції від 27.12.2018 Державна фіскальна служба України надіслала позивачу інформацію про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018 з підстав, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної №2 від 27.12.2018 зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1201 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.13).

Тобто, у квитанції №2 від 27.12.2018 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Проте, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Вказане узгоджується з правовою позицією, яка викладена в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19.

Згідно з пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

За правилами пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пунктами 18, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено, 03.01.2019 позивачем направлено до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області повідомлення №3 від 29.12.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній №2 від 27.12.2018, реєстрація якої зупинена. У вказаному повідомленні містились пояснення щодо реальності здійснення господарської операції, в яких позивач зазначає, що виростив сою для продажу з насіння, яке було придбане, коли позивач не був платником податку на додану вартість, а також додано копії (а.с.17-27): договору оренди землі від 03.05.2018 (між позивачем (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) (а.с.44-47), договору оренди транспортних засобів від 17.05.2018 (а.с.90); звіту площі та валових зборів сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2018 рік форми №29-сг від 01.12.2018 (а.с.95-100); договору купівлі-продажу №24\12\2018 від 24.12.2018 (а.с.29); виписки банку від 27.12.2018 (а.с.31); договору оренди землі від 03.05.2018 (між позивачем (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) (а.с.86, 87); договору оренди землі від 03.05.2018 (між позивачем (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) (а.с.72-75); договору оренди землі від 03.05.2018 (між позивачем (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець) (а.с.40-43); бухгалтерської довідки №1 від 29.12.2018 (а.с.28).

Всі долучені до повідомлення №3 документи (а.с.15, 16) були винесені на розгляд комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Комісія Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, розглянувши отримані від платника податку на додану вартість документи, прийняла рішення №1046813/41779640 від 09.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018 у в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови в реєстрації податкової накладної зазначено ненадання платником податків копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено: не надано первинних документів щодо придбання паливно-мастильних матеріалів, гербіцидів тощо (договорів, видаткових накладних, розрахункових документів), товаро-транспортних накладних щодо перевезення насіння. Відсутні документи щодо орання, культивування та іншу обробку землі. Також не надано первинні документи щодо збирання, зберігання, навантаження, розвантаження, перевезення сої, розрахункові документи щодо реалізації. Відсутні дані щодо трудових ресурсів, необхідних для здійснення діяльності (а.с.14).

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1046813/41779640 від 09.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018, позивач направив скаргу від 21.01.2019 до Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг (а.с.103, 104), до якої додав копії: прихідної накладної на фізичну особу ОСОБА_5 . №76 від 17.11.2017; товаро-транспортної накладної від 17.11.2017; накладної №2 від 25.12.2017; банківської виписки від 03.05.2018; договору оренди техніки №ННА 308250 від 17.05.2018; договорів оренди землі від 03.05.2018 (між позивачем (орендар) та фізичними особами ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , договору купівлі-продажу №24\12\2018 від 24.12.2018; звіту площі та валових зборів сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2018 рік форми №29-сг від 01.12.2018; бухгалтерської довідки №1 від 29.12.2018; витягів з Державного реєстру речових прав №№146596797, 146640933, 146645976, 146650500, 146636318 від 23.11.2018, №№146769420, 146778692, 146791256, 146823679, 146837395, 146832761, 146842425, 146851410, 146857059 від 26.11.2018; скріншоту з доказом, що сервіс податкової звітності не працював від 29.12.2018 (а.с.103-153).

30.01.2019 за результатом розгляду наведеної скарги від 21.01.2019 Комісія Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг прийняла рішення №5632/41779640/2, згідно якого залишила скаргу без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (а.с.154).

Судом встановлено, що для здійснення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки партіями з використанням паливних карток ПК-07582 від 21.05.2018, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти в асортименті, скраплений газ, а також супутні товари, поставка яких здійснюється з використанням паливних карток. Вказаний договір доповнений додатком 1 до договору від 21.05.2018 та підтверджується актом приймання-передачі №1 від 21.05.2018 (а.с.163-168).

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Пауер" та позивачем укладено договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів №ДГ-0008466 від 21.03.2018, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується організовувати та забезпечувати заправку паливно-мастильними матеріалами автотранспорту покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати відпущені паливно-мастильні матеріали (а.с.169-171).

Відповідно до договору купівлі-продажу за №24/12/2018 від 24.12.2018, який укладений між позивачем (Продавець) та Приватним підприємством фірмою "Олсан", продавець зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити сою врожаю 2018 року на умовах самовивозу зі складу Продавця. Загальна кількість товару становить 75 тонни +/-10%. Товар відвантажується партіями. Кількість конкретної партії товару визначається в товаро-транспортних накладних після зважування на вагах продавця (в с. Вікно). Термін відвантаження з 24.12.2018 по 31.01.2019. Відвантаження товару здійснюється на умовах FСА ("склад продавця") згідно правил "Інкотерме 2010" (пункти 1.1-1.4 договору). Ціна товару згідно даного договору становить 8600 грн. за 1 тонну, з ПДВ, згідно показань повірених ваг продавця, розташованих у с. Вікно (пункт 3.1. договору). Загальна вартість товару, що продається становить 645000,30 грн. з ПДВ. У разі відвантаження більшої чи меншої кількості товару, в межах, визначених у пункті 1.2. цього договору, то сторони проводять взаєморозрахунки виходячи із ціни товару, визначеної в пункті 3.1. договору (пункти 3.2, 3.3 договору). Відповідно до пункту 4.1. даного договору покупець здійснює передоплату 38% від вартості товару на поточний рахунок продавця, вказаний в цьому договорі, до відвантаження товару у транспорт покупця. Продавець зобов`язується протягом п`яти робочих днів з дня відвантаження товару надати покупцю оригінали видаткових накладних на суму відвантаженого і оплаченого товару (пункт 4.2. договору) (а.с.29).

Представником відповідачів не спростовано пояснень позивача про те, що Фермерське господарство "ЕКОАГРО-СЛК" виростив сою для продажу з насіння, яке було придбане, коли позивач не був платником податку на додану вартість, при тому, що позивач згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа та взяте на податковий облік Тисменицькою об`єднаною ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (Городенківське відділення) з 05.12.2017 та зареєстроване як платник податку на додану вартість 01.01.2018 (а.с.172, 180),

Оскільки здійснення господарської діяльності позивача підтверджується договорами оренди землі від 03.05.2018 між позивачем (орендар) та фізичними особами (а.с.32-89), звітом площі та валових зборів сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2018 рік форми №29-сг від 01.12.2018 (а.с.95-100), бухгалтерською довідкою №1 від 29.12.2018 (а.с.28), прихідною накладною на фізичну особу ОСОБА_5 №76 від 17.11.2017 (а.с.101); товаро-транспортною накладною від 17.11.2017 (а.с.102); накладною №2 від 25.12.2017 (а.с.91); договору оренди транспортних засобів від 17.05.2018 (а.с.90); договором поставки партіями з використанням паливних карток ПК-07582 від 21.05.2018 (а.с.163-168); договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів №ДГ-0008466 від 21.03.2018 (169-171); банківською випискою за 27.12.2018, рахунком №1 від 24.12.2018 на суму 250000 грн. (а.с.30, 31), то, первинні документи, які представлені суду, засвідчують реальність господарських зобов`язань у позивача з передачі у власність сої врожаю 2018 року на умовах договору №24/12/2018 від 24.12.2018.

Таким чином, є безпідставними висновки відповідача про те, що позивачем не надано первинних документів щодо придбання паливно-мастильних матеріалів, гербіцидів тощо (договорів, видаткових накладних, розрахункових документів), товаро-транспортних накладних щодо перевезення насіння. Відсутні документи щодо орання, культивування та іншу обробку землі. Також не надано первинні документи щодо збирання, зберігання, навантаження, розвантаження, перевезення сої, розрахункові документи щодо реалізації. Відсутні дані щодо трудових ресурсів, необхідних для здійснення діяльності (а.с.14).

Також, безпідставним є зазначення відповідачем в оскаржуваному рішенні ненадання позивачем договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, за відсутності будь-якої інформації про зовнішньоєкономічну діяльність позивача.

Щодо доводів представника відповідачів про неподання вказаних документів контролюючому органу суд зазначає, що позивач надав відповідачу достатні пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції.

За вказаних обставин, комісією в складі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області рішення №1046813/41779640 від 09.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято без врахування всіх обставин, що мали значення його для прийняття.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи були надані суду, суд дійшов висновку, що в Державної фіскальної служби України були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В даному випадку, позивач належними доказами підтвердив підставність своїх вимог щодо скасування спірного рішення, а тому оскаржуване рішення №1046813/41779640 від 09.01.2019 є необґрунтованим.

Окрім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в контексті статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово приходив до висновку про визнання необґрунтованою відмови підтвердити право власності платника податків на відшкодування ПДВ є порушенням права даної особи на безперешкодне користування своєю власністю. Тобто позбавлення права особи на податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) слід розцінювати як позбавлення власності даної особи.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 27.12.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Що стосується даного адміністративного позову, то задоволення судом позовної вимоги щодо зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 27.12.2018 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов слід задовольнити: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1046813/41779640 від 09.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь Фермерського господарства "ЕКОАГРО-СЛК" сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №1046813/41779640 від 09.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 27.12.2018 Фермерського господарства "ЕКОАГРО-СЛК".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Фермерського господарства "ЕКОАГРО-СЛК" (код 41779640, вул. Стефаника, буд.16, с. Вікно, Городенківський р-н, Івано-Франківська обл., 78125) сплачений судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.

Рішення складене в повному обсязі 21.05.2019.