Постанова

від 02.10.2019 по справі 300/705/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Григорук О.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/7241/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.

за участю секретаря судового засідання: Герман О.В.

представника апелянта: Бондар О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі № 300/705/19 за адміністративним позовом Фермерського господарства ЕКОАГРО-СЛК до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

01.04.2019р. позивач Фермерське господарство ЕКОАГРО-СЛК звернувся в суд з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1046813/41779640 від 09.01.2019 р. і зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 27.12.2018р.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2019р. позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №1046813/41779640 від 09.01.2019р. про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд зобов`язав Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 27.12.2018р. Фермерського господарства ЕКОАГРО-СЛК .

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2019р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Представник апелянта Бондар О.М. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

27.12.2018р. позивач Фермерське господарство ЕКОАГРО-СЛК подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладу № 2 від 27.12.2018р. на загальну суму - 250000 грн., в тому числі: обсяг постачання в сумі 208333,33 грн., податок на додану вартість в сумі - 41666,67 грн.

Проте, 27.12.2018р. Державна фіскальна служба України надіслала позивачу квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018р. з підстав передбачених п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1201 ( код товару згідно з УКТ ЗЕД 1201900000, що зазначений в податковій накладній № 2 від 27.12.2018р.) перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. (том.1 а.с. 25 )

В квитанції № 2 від 27.12.2018р. податковий орган вказав критерії ризикованості, визначені виключно листом Державної фіскальної служби від 21.03.2018р. № 959/99-99-07-18.

Однак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами в розумінні ст. 117 Конституції України та не є джерелом права згідно ст. 7 КАС України. Оскільки акти що затверджують критерії ризикованості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян, а тому підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Висновки колегії суддів узгоджуються з позицією яка викладена в рішенні Верховного суду в справі № 822/1878/18. ( № К/9901/4668/19 ).

На виконання п.201.16 ст.201 ПК України 03.01.2019р. позивач Фермерське господарство ЕКОАГРО-СЛК направив на адресу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області повідомлення з поясненнями та копії документів щодо підтвердження здійснення операцій по податковій накладній № 2 від 27.12.2018 р.

Зокрема, позивач надав податковому органу копії наступних документів: договір оренди землі від 03.05.2018р.; договір оренди транспортних засобів від 17.05.2018р.; звіт статистики про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2018 рік форми №29-сг від 01.12.2018р.; договір купівлі-продажу №24/12/2018р. від 24.12.2018р.; виписки із банку від 27.12.2018р.; договір оренди землі від 03.05.2018р.; договір оренди землі від 03.05.2018р.; договір оренди землі від 03.05.2018р.; бухгалтерська довідка №1 від 29.12.2018р.

Рішенням Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №1046813/41779640 від 09.01.2019 р. відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 27.12.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено ненадання платником податків копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено: не надано первинних документів щодо придбання паливно-мастильних матеріалів, гербіцидів тощо (договорів, видаткових накладних, розрахункових документів), товаро-транспортних накладних щодо перевезення насіння. Відсутні документи щодо орання, культивування та іншу обробку землі. Також не надано первинні документи щодо збирання, зберігання, навантаження, розвантаження, перевезення сої, розрахункові документи щодо реалізації. Відсутні дані щодо трудових ресурсів, необхідних для здійснення діяльності.

Відповідно до п. 201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарі/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України .

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №117 від 21.02.2018р. Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . ( далі Порядок № 117 )

За правилами пп.18-20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Із змісту п.21 вказаного Порядку видно, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (зазначена у квитанції про зупинення пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання вимог п.14, 15 Порядку № 117, позивач на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по ПН/РК, подав до контролюючого органу пояснення і копії вищезазначених документів щодо здійснення господарських операцій по податковій накладній від № 2 від 27.12.2018р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність станом на час прийняття оспорюваного рішення правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН не вказано, чіткого переліку документів які пропонуються надати позивачу, які були б достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

Отже, з аналізу даних норм законодавства видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів які пропонуються надати платнику податків. Вживання податковим органом загального посилання на пп. 2.1 п.2 Критерії ризиковості платника податку, без наведення зазначення чіткого переліку документів які необхідно надати є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Податковий орган не спростував доводи позивача стосовно реальності господарських операцій по яким зупинена реєстрація податкової накладної. Наявність чи відсутність розбіжностей щодо зібраної, перевезеної та прийнятої на склад товариством товару податковому органу відповідно до вимог ПК України слід з`ясовувати при проведенні документальної чи іншої податкової перевірки, а не під час вирішення питання про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкової накладної.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки податковий орган як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб передбачений законами та Конституцією України. В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано чіткого переліку документів які були б достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Висновки колегії суддів узгоджуються з позицією яка викладена в постанові Верховного Суду у справі № 822/1817/18 від 23.10.2018 р.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки колегії суддів.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі № 300/705/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя В.С. Затолочний

Суддя С.М. Кузьмич

Постанова складена в повному обсязі 11.10.2019р.

У зв`язку із перебуванням судді Кузьмича С.М. згідно наказу № 628-к/тм від 18.09.2019р. у відпустці в період з 03.10.2019р. по 18.10.2019р., та судді Затолочного В.С. у відрядження 11.10.2019р. згідно наказу № 654-к/тм від 08.10.2019р. та згідно наказу № 651-к/тм від 07.10.2019р. у відпустці в період з 15.10.2019р. по 25.10.2019р., постанова в повному обсязі надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень - 28.10.2019р.