Ухвала

від 17.05.2019 по справі 320/2401/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

17 травня 2019 року м. Київ Справа № 320/2401/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного

позову ОСОБА_1 до проКрасилівської сільської ради Броварського району Київської області визнання бездіяльності та дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красилівської сільської ради Броварського району Київської області, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у неприйнятті рішень за клопотаннями позивача від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 вих. № 3/1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою; визнати протиправними дії відповідача, що виявились у включенні земельних ділянок орієнтовною площею 0,25 га та 0,15 га в АДРЕСА_1 , які є предметом клопотань позивача від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 вих. № 3/1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, до рішення Красилівської сільської ради Броварського району Київської області Про розроблення детального планування території житлової садибної забудови в с. Красилівка Броварського району від 10.04.2019 № 1198XXXXVIII; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача Про розроблення детального планування території житлової садибної забудови в с. Красилівка Броварського району від 10.04.2019 № 1198XXXXVIII в частині включення до нього земельних ділянок, які є предметом клопотань позивача від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 вих. № 3/1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою; зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га в АДРЕСА_1 , місце розташування якої зазначене на графічному матеріалі, доданому до клопотання позивача від 05.02.2019 № 3; зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,15 га в АДРЕСА_1 , місце розташування якої зазначене на графічному матеріалі, доданому до клопотання позивача від 05.02.2019 вих. № 3/1.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу:

- вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок орієнтовною площею 0,25 га та 0,15 га в АДРЕСА_1 , які є предметом клопотань позивача від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 вих. № 3/1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, у тому числі, але не виключно, заборонити відповідачу надавати дозволи на розроблення проекту землеустрою, затверджувати проекти землеустрою щодо вказаних земельних ділянок на користь інших осіб;

- зупинити дію оскаржуваного рішення;

- заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо подальшого виконання рішення Красилівської сільської ради Броварського району Київської області Про розроблення детального планування території житлової садибної забудови в с. Красилівка Броварського району від 10.04.2019 № 1198XXXXVIII, у тому числі, але не виключно, заборонити відповідачу укладати договори на розроблення відповідної містобудівної документації та/або проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджувати відповідну містобудівну документацію та/або проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок до вирішення справи по суті.

В обґрунтування наведеної вище заяви позивач посилається на те, що вжиття судом заходів забезпечення позову є необхідною умовою для відновлення порушених прав та інтересів позивача, а також уникнення докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення в майбутньому, оскільки бездіяльність та дії відповідача, що полягають у залишенні поза увагою заяв позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по земельних ділянках, які входять до земельного масиву, щодо якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення про розроблення детального плану території житлової садибної забудови, є очевидно протиправними.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує така небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка у разі невжиття судом заходів забезпечення позову в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводять до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.09.2018 в адміністративній справі № 290/844/17.

Так, принцип рівності сторін - один із складників концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення Європейського суду з прав людини "Кресс проти Франції" від 07.06.2001).

Крім того відповідно до Рекомендації про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах № R (89) 8 від 13.09.1989, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Так, заявник не довів існування обставин, які без вжиття судом відповідних заходів вказували б на неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення в майбутньому.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення.

Суд також констатує, що повна, всебічна та об`єктивна оцінка бездіяльності, діям та рішенню суб`єкта владних повноважень щодо розгляду заяв позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та затвердження детального планування території житлової садибної забудови земельної ділянки може бути надана судом виключно за результатами розгляду справи по суті.

Крім того, суд наголошує, що подання особою заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, не передбачає її безумного задоволення, оскільки земельний фонд є обмеженим ресурсом і використання права безоплатної приватизації земельних ділянок обмежене їх наявністю у достатній кількості для задоволення потреб всіх, хто висловив бажання отримати земельну ділянку на певній території.

При цьому забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок орієнтовною площею 0,25 га та 0,15 га в АДРЕСА_1 та подальшого виконання рішення Красилівської сільської ради Броварського району Київської області Про розроблення детального планування території житлової садибної забудови в с. Красилівка Броварського району від 10.04.2019 № 1198XXXXVIII, у тому числі, шляхом заборони укладати договори на розроблення відповідної містобудівної документації та/або проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджувати відповідну містобудівну документацію та/або проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок до вирішення справи по суті, впливає на права та обов`язки невизначеного кола осіб, а відтак не відповідає меті правового інституту забезпечення позову.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд .

Суддя Харченко С.В.