Рішення

від 06.12.2019 по справі 320/2401/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2019 року м. Київ Справа № 320/2401/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКрасилівської сільської ради Броварського району Київської області провизнання бездіяльності та дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красилівської сільської ради Броварського району Київської області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 07.06.2019 № 3-3/1-4, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у неприйнятті рішень за клопотаннями позивача від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 вих. № 3/1 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою;

- зобов`язати відповідача прийняти за результатами розгляду клопотання позивача від 05.02.2019 № 3 рішення та надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га в АДРЕСА_1 , місце розташування якої зазначене на графічному матеріалі, доданому до вказаного клопотання;

- зобов`язати відповідача прийняти за результатами розгляду клопотання позивача від 05.02.2019 № 3/1 рішення та надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,15 га в АДРЕСА_1, місце розташування якої зазначене на графічному матеріалі, доданому до вказаного клопотання;

- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у включенні земельних ділянок орієнтовною площею 0,25 га та 0,15 га в АДРЕСА_1 , які є предметом клопотань позивача від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 вих. № 3/1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, до рішення Красилівської сільської ради Броварського району Київської області Про розроблення детального планування території житлової садибної забудови в с. Красилівка Броварського району від 10.04.2019 № 1198XXXXVIII;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача Про розроблення детального планування території житлової садибної забудови в с. Красилівка Броварського району від 10.04.2019 № 1198XXXXVIII в частині включення до нього земельних ділянок, які є предметом клопотань позивача від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 вих. № 3/1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що бездіяльність відповідача, пов`язана з неприйняттям за результатами розгляду клопотань позивача про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою визначених статтею 118 Земельного кодексу України рішень, не відповідає вимогам закону та є такою, що порушує законодавчо надане йому право на отримання земельних ділянок.

Крім того, оскаржуване рішення, яким вирішено розробити детальне планування території житлової садибної забудови земельної ділянки загальною площею 2,7 га в с. Красилівка Броварського району, прийнято відповідачем після закінчення місячного строку, визначеного чинним земельним законодавством для розгляду поданих позивачем клопотань, що свідчить, на думку позивача, про наявність у відповідача наміру відмовити у наданні таких дозволів у подальшому.

За наведених обставин, позивач вважає, що дії відповідача, що виявились у включенні бажаних земельних ділянок до території, щодо якої буде розроблено детальний план, є протиправними, а рішення таким, що підлягає в цій частині скасуванню.

Позивач також просить суд зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/2401/19 та призначено дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 позивачу повернуто надміру сплачений судовий збір у розмірі 1152,60 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 підготовче засідання відкладено на підставі пункту 1 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України; продовжено строк проведення підготовчого провадження та призначено дату, час та місце наступного підготовчого засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 26.11.2019, сторони (їх представники) не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення позивачу та дані on-line сервісу "Відстеження поштових відправлень" Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", з яких вбачається, що надіслане судом на адресу відповідача, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендоване поштове відправлення вручено його представнику 12.11.2019.

Матеріали справи містять також клопотання позивача про проведення судового засідання за його відсутності.

У свою чергу причини неявки представника відповідача у судове засідання суду невідомі. Письмових клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки від представника відповідача до суду не надходило.

Крім того, правом на подання відзиву на позовну заяву представник відповідача не скористався.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи по суті учасники справи повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2019).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Красилівської сільської ради Броварського району Київської області з клопотаннями від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 № 3/1 про надання йому дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га та ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 . До вказаних клопотань позивачем додано наступні документи: копію паспорта; реєстраційного номеру облікової картки платника податків; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельних ділянок.

Листом від 04.03.2019 № 199 Красилівська сільська рада Броварського району Київської області повідомила позивача про те, що наведені вище клопотання будуть розглянуті на сесії сільської ради після їх опрацювання постійною депутатською комісією з питань агропромислового розвитку, архітектури та будівництва, земельних відносин, екології та охорони природного середовища.

У квітні 2019 року позивач звернувся до відповідача з листами від 15.04.2019 № 3 та 15.04.2019 № 3/1, в яких звертав увагу відповідача на порушення ним встановлених чинним земельним законодавством строків розгляду клопотань про надання позивачу дозволів на розроблення проектів землеустрою та просив прийняти відповідача рішення за результатами їх розгляду.

Листом від 18.04.2019 № 384 відповідач повідомив позивача про те, що подані ним клопотання про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою було винесено на розгляд сесії Красилівської сільської ради Броварського району Київської області VII скликання. Разом з тим, з огляду на необхідність розроблення детального плану території житлової садибної забудови земельної ділянки загальною площею 2,7 га, яка включає в себе земельні ділянки, зазначені у клопотаннях позивача, останні будуть розглянуті після його розроблення.

У подальшому позивач дізнався, що 10.04.2019 Красилівська сільська рада Броварського району Київської області прийняла рішення № 1198XXXXVIII про розроблення детального плану території житлової садибної забудови земельної ділянки площею 2,7 га, яка розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області по вул. Гутора, до якої входять і земельні ділянки, вказані позивачем у клопотаннях про надання йому дозволу на розроблення проектів землеустрою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Земельного кодексу України).

Відповідно до положень частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Цією ж статтею передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для: ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначається статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, згідно з частиною шостою цієї статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

При цьому суб`єктам владних повноважень, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що положеннями Земельного кодексу України не визначено правової форми, в якій заявнику надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмова у його наданні.

Водночас відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

У свою чергу частинами першою та другою статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Таким чином, питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою вирішується органом місцевого самоврядування виключно на пленарних засіданнях ради шляхом прийняття розпорядчого індивідуального правового акта - рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.10.2019 в адміністративній справі № 811/1845/18, 21.10.2019 в адміністративній справі № 806/775/17 та 23.05.2018 в адміністративній справі № 200/2746/13-а.

За таких обставин, відсутність належним чином оформленого рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які повинен ухвалити за законом.

Як вже зазначалось судом вище, 05.02.2019 позивач звернувся до Красилівської сільської ради Броварського району Київської області з клопотаннями про надання йому дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га та ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Листами від 04.03.2019 № 199 та 18.04.2019 № 384 відповідач повідомив позивача про те, що подані ним клопотання про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність бажаних земельних ділянок після їх опрацювання постійною депутатською комісією з питань агропромислового розвитку, архітектури та будівництва, земельних відносин, екології та охорони природного середовища винесені на розгляд сесії Красилівської сільської ради Броварського району Київської області VII скликання. Разом з тим, з огляду на необхідність розроблення детального плану території житлової садибної забудови земельної ділянки загальною площею 2,7 га в с. Красилівка, яка включає в себе земельні ділянки, зазначені у клопотаннях позивача, останні будуть розглянуті по суті після його розроблення.

Таким чином, всупереч положенням чинного земельного законодавства, відповідачем не прийнято рішень про надання позивачу дозволів на розроблення проектів землеустрою або про відмову у наданні таких дозволів.

При цьому жодних визначених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України мотивованих підстав для відмови у задоволенні вказаних клопотань разом із посиланням на норми цього Кодексу відповідачем у вказаних листах не наведено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач, не прийнявши за результатами розгляду клопотань позивача про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою одного з передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України рішень, діяв протиправно та не у відповідності до положень чинного земельного законодавства.

З огляду на викладене, бездіяльність відповідача, що виявилась у неприйнятті відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України рішень за результатами розгляду клопотань позивача від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 № 3/1 про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, суд вважає протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Що стосується позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача прийняти за результатами розгляду його клопотань від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 № 3/ рішення та надати позивачу дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га та ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,15 га в АДРЕСА_1 , місце розташування яких зазначене на графічних матеріалах, доданих до вказаних клопотань, суд зазначає наступне.

В силу положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 4 та 10 частини другої статті 245 цього Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії або інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Цією ж статтею встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Якщо ж прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Як вже зазначалось судом вище, орган місцевого самоврядування наділений виключними повноваженнями щодо вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність на пленарних засіданнях ради шляхом прийняття розпорядчого індивідуального правового акта - рішення.

Відтак, лише у випадку використання суб`єктом владних повноважень наданого йому законом права на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, яке у подальшому визнано судом протиправним, за умови дотримання суб`єктом звернення усіх визначених чинним земельним законодавством вимог для отримання такого дозволу, суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень задовольнити звернення особи.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою палатою у постанові від 13.02.2019 в адміністративній справі № 820/688/17 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.12.2018 в адміністративній справі № 804/1469/17, 10.04.2019 в адміністративній справі № 826/11251/18, 16.05.2019 в адміністративній справі № 826/9569/17, 16.05.2019 в адміністративній справі № 803/860/18, 16.05.2019 в адміністративній справі № 826/17220/17 та 14.08.2019 в адміністративній справі № 480/4298/18.

Враховуючи викладене, суд не вправі підміняти Красилівську сільську раду Броварського району Київської області та приймати замість неї рішення, яке віднесено до її компетенції, втручаючись у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Відтак підстави для задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача надати позивачу дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га та ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,15 га в АДРЕСА_1 відсутні.

Разом з тим, керуючись положеннями статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 № 3/1 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,15 га та будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га в АДРЕСА_1 , та прийняти за результатами їх розгляду рішення відповідно до положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у включенні земельних ділянок орієнтовною площею 0,25 га та 0,15 га в АДРЕСА_1 , які є предметом клопотань позивача від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 вих. № 3/1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, до рішення Красилівської сільської ради Броварського району Київської області Про розроблення детального планування території житлової садибної забудови в с. Красилівка Броварського району від 10.04.2019 № 1198XXXXVIII; визнання протиправним та скасування рішення відповідача Про розроблення детального планування території житлової садибної забудови в с. Красилівка Броварського району від 10.04.2019 № 1198XXXXVIII в частині включення до нього земельних ділянок, які є предметом клопотань позивача від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 вих. № 3/1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

В силу приписів пункту 42 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Частинами першою та другою статті 19 Закону № 3038-VI передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою (частина восьма статті 19 Закону № 3038-VI).

Таким чином, до компетенції сільських рад відноситься питання прийняття рішення про розроблення та затвердження детального плану території з метою уточнення положення генерального плану населеного пункту та визначення планувальної організації і розвитку частини території.

В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач посилається на те, що оскаржуване рішення було прийнято відповідачем з метою створення позивачу перешкод для отримання земельних ділянок, які були предметом його клопотань від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 № 3/1.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх дій не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

Під час судового розгляду справи позивачем не надано суду жодних обґрунтованих пояснень та/або доказів, які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення (зокрема, порушення порядку та процедури його прийняття), та дій відповідача в частині включення земельних ділянок до земельного масиву, щодо якого розроблятиметься детальний план території.

У свою чергу прийняття відповідачем оскаржуваного рішення після закінчення встановленого чинним земельним законодавством строку на прийняття рішень за клопотаннями позивача про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою не є самостійною підставою для його скасування або визнання дій відповідача, що виявились у включенні земельних ділянок до території житлової садибної забудови, щодо якої вирішувалось питання про розроблення детального плану, протиправними.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно вимог позивача про зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є не обов`язком суду, а правом, яке може бути використано судом, зважаючи на те, що позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідач ухилятиметься від виконання даного судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення у даній справі.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права на звернення до органів державної виконавчої служби з метою примусового виконання судового рішення в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Цією ж статтею передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При цьому принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується.

Судом встановлено, що під час звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 3842,00 грн за квитанцією від 14.05.2019 № 20690211 (за п`ять позовних вимог немайнового характеру).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2305,20 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Красилівської сільської ради Броварського району Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Красилівської сільської ради Броварського району Київської області (ідентифікаційний код: 04358684, місцезнаходження: вул. Сергія Басова, буд. 43, с. Красилівка, Броварський район, Київська область, 07451), що виявилась у неприйнятті рішень за клопотаннями ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 05.02.2019 № 3 та 05.02.2019 № 3/1 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою.

3.Зобов`язати Красилівську сільську раду Броварського району Київської області (ідентифікаційний код: 04358684, місцезнаходження: вул. Сергія Басова, буд. 43, с. Красилівка, Броварський район, Київська область, 07451) розглянути клопотання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 05.02.2019 № 3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га в АДРЕСА_1 та прийняти за результатами його розгляду рішення відповідно до положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

4.Зобов`язати Красилівську сільську раду Броварського району Київської області (ідентифікаційний код: 04358684, місцезнаходження: вул. Сергія Басова, буд. 43, с. Красилівка, Броварський район, Київська область, 07451) розглянути клопотання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 05.02.2019 № 3/1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,15 га в АДРЕСА_1 та прийняти за результатами його розгляду рішення відповідно до положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Красилівської сільської ради Броварського району Київської області (ідентифікаційний код: 04358684, місцезнаходження: вул. Сергія Басова, буд. 43, с. Красилівка, Броварський район, Київська область, 07451) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.