Рішення

від 06.05.2019 по справі 814/476/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 р. № 814/476/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., представників від позивача: Ільчика І.С., від відповідача: Гаргауна Я.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ", вул. Заводська, 2, с.Первомайське, Жовтневий район, Миколаївська область,57232

до відповідача:Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, пр-т Шевченка, 15/1, м.Одеса, Одеська область,65058

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2017 № 0007774914, № 0007734914,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ (далі - Позивач) звернулось з позовом до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі: Відповідач) з позовом згідно якого просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 листопада 2017 року № 0007774914; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 листопада 2017 року № 0007734914 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 85 228 870 гривень.

21.02.2018 року ухвалою суду відкрито загальне провадження в адміністративній справі. 04.04.2018 року ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. 02.10.2018 року задоволено клопотання Відповідача, призначено судову економічну експертизу та зупинене провадження у справі на час проведення експертизи. 18.03.2019 року поновлено провадження у справі в зв`язку з поверненням з експертної установи через не оплату вартості експертизи. 08.04.2019 року ухвалою суд відмовив Відповідачу в задоволенні клопотання про призначення експертизи. 06.05.2019 року оголошено скорочене рішення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податкові повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 листопада 2017 року № 0007774914 та від 14 листопада 2017 року № 0007734914 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 85 228 870 гривень., прийняті з порушенням норм чинного законодавства на підставі безпідставних та необґрунтованих висновків викладених в акті перевірки, чим порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача, тому вони підлягають скасу ванню

Відповідач позов не визнав, зазначив про те, що оскаржувані: податкові повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 листопада 2017 року № 0007774914 та від 14 листопада 2017 року № 0007734914 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 85 228 870 гривень є винесеними на підставі виявлених при проведенні перевірки порушень податкового законодавства. Висновки акту перевірки не спростовані Позивачем, тому податкові повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 листопада 2017 року № 0007774914 та від 14 листопада 2017 року № 0007734914 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 85 228 870 гривень-є правомірними та не підлягають скасуванню.

Суд заслухав правову позицію сторін, дослідив матеріали справи та оцінив наявні в них докази, надав їм оцінку та встановив наступне.

З 26.06.2017 по 29.08.2017 року відповідно до наказу від 13.06.2017 № 1306, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ Юкрейніан Шугар Компані з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015 по1.03.2017 року, яка оформлена актом перевірки від 05.09.2017 № 79/28-10-49-14/34539925.

ТОВ Юкрейніан Шугар Компані не погодилось з висновками акту перевірки № 79/28-10-49-14/34539925 від 05.09.2017 року та надало заперечення від 20.09.2017 р. за №351 (вх. від 21.09.2017 за №69410/10-28-10-49-01).

Одеським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби розглянуто заперечення від 20.09.2017р. №351 (вх. №69410/10) від 21.09.2017 р.) ТОВ Юкрейніан Шугар Компані до акту від 05.09.2017 № 79/28-10-49-14/34539925 та висновки Акта перевірки були викладені в новій редакції згідно з листом ОВПП за вих. № 57768/10/28-10-49-14 від 09.11.2017 Про надання відповіді на заперечення по акту перевірки .

В пунктах 1 та 2 розділу Висновки Акта перевірки з урахуванням результатів розгляду заперечень Товариства зазначено, що Товариство порушило:

1. пп.14.1.36 п.14.1 розділу І, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, ст. 135, пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Мінфіну України від 07.02.2013 №73, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318, з урахуванням вимог Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 85297587 грн., за 1 квартал 2017 року на загальну суму 85 297 587 грн.

2. пп.14.1.71, пп. 14.1.181, пп.14.1.219 п.14.1 ст. 14 розділу І, абз. 1, абз. 2 п. 188.1 ст. 188, п.189.1. ст. 189, п.п. г п. 198.5 ст.198 п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 18432932 грн., у т.ч.: квітень 2015 року - 464587 грн., травень 2015 року - 1675441 грн., червень 2015 року - 1677875 грн., липень 2015 року - 1090438 грн., листопад 2015 року - 665786 грн., грудень 2015 року - 937978 грн., січень 2016 року - 6745039 грн., лютий 2016 року - 6745039 грн., березень 2016 року - 6745039 грн., квітень 2016 року - 8502253 грн., травень 2016 року - 13738348 грн., червень 2016 року - 15216789 грн., липень 2016 року - 15328224 грн., серпень 2016 року - 15683367 грн., вересень 2016 року - 15784110 грн., жовтень 2016 року - 16067946 грн., листопад 2016 року - 16726350 грн., грудень 2016 - 16726350 грн., березень 2017 року - 18432932 грн.

На підставі висновків акту № 79/28-10-49-14/34539925 від 05.09.2017 року Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 14.11.2017 року № 0007734914 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 85 297 586 грн., та від 14.11.2017 року № 0007774914 про зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість на 18 432 932 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 381 790,3 грн.

Повідомлення-рішення були оскаржені Товариством в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги Товариства за вих. № 1147 від 30.11.2017 Державна фіскальна служба Україна згідно з рішенням № 3374/6/99-99-11-01-02-25 від 01.02.2018 залишила повідомлення-рішення без змін.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, зазначає наступне.

Рішенням Відповідача від 14.11.2017 року № 0007734914 було зменшено суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 85 297 586 грн.

Як вбачається з акту перевірки Відповідач обґрунтовує правомірність спірного рішення № 0007734914 наступними доводами: Позивач мав відносини з підприємствами-постачальниками, по яким не доведено реальності здійснення господарських відносин та господарської діяльності , а тому всупереч діючим нормам Податкового Кодексу України відніс до складу витрат за 2015-2017 роки витрати на придбання ТМЦ, а саме: ТОВ Український Бізнес Груп - 1 020 758 грн.; ТОВ ДОНУГЛЕТОРГ ГРУПП - 77 027 523 грн.; ТОВ РЕСУРС-ПРОМГРУПП - 7 180 589 грн. Крім того, в Акті перевірки зазначено, що Товариством зайво віднесено до статті витрат Інші витрати операційної діяльності податок на додану вартість в сумі 37 389 грн., що було сплачено ТОВ Граніт ЛТД . Крім того, в Акті перевірки заначено, що Товариством не збільшено фінансовий результат на 30% вартості отриманих послуг від резидента Кіпр - компанії "EBS-MBA EASTERN EUROPE LIMITED", а саме на 31 327 грн., що є порушенням підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК.

Як вбачається зі змісту позову Позивач не заперечує проти зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування на 37 389 грн., сплачених ТОВ Граніт ЛТД , та збільшення фінансового результату на 30% вартості отриманих послуг від резидента Кіпру на 31 327 грн., однак не погоджується з висновками акту перевірки щодо зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 85 228 870 грн.

Рішенням відповідача від 14.11.2017 року № 0007774914 зменшено суми від`ємного значення суми податку на додану вартість на 18 432 932 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 381 790,3 грн., з тих підстав, що Товариство зависило податковий кредит з ПДВ на 18 170 214 грн., включивши до складу кредиту ПДВ, що був сплачений зазначеним контрагентам, та відповідно - від`ємне значення ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду.

Фактичними підставами для висновків про нереальність здійснення господарських операцій Позивачем з його контрагентами Відповідач вважає зазначає:

- результати проведення аналізу баз даних АС Податковий блок підсистеми Перегляд результатів співставлення та Архів податкової звітності , згідно яких джерело походження товару, реалізованого ТОВ Український Бізнес Груп (код за ЄДРПОУ 40413960), ТОВ ДОНУГЛЕТОРГ ГРУПП (код за ЄДРПОУ 39382039), ТОВ Ресурс- Промгрупп (код за ЄДРПОУ 40291081), ТОВ Мерсі Центр (код ЄДРПОУ 39289708) на адресу ТОВ Юкрейніан Шугар Компані не відоме. Згідно з податковими накладними, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та по ланцюгам поставки вищевказаного ТМЦ вбачається невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг);

- недостовірність даних, відображених у паперових носіях за формою первинних документів, формальних підхід до їх оформлення, та як наслідок їх юридичну дефектність , не надання завірених належним чином сертифікатів якості на ТМЦ;

- неможливість встановлення постачальників товару через відсутність факту здійснення реалізації по ланцюгу продажу (придбання);

- неможливість постачання ТМЦ у зв`язку з відсутністю у контрагента - постачальника товару штату працюючих осіб при тому, що діяльність потребує участі значної кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою, відсутністю основних фондів за умови, що вони необхідні для здійснення операцій, порушення податкового законодавства з боку контрагентів та їх постачальників, відсутність матеріальної бази та трудових ресурсів та інше.

Висновки про завищення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 18 432 932 грн. обґрунтовуються неправомірним включенням до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 17 937 281 грн., сплаченого наступним контрагентам:

1. ТОВ Український Бізнес Груп - 571 272 грн. (грудень 2016 - лютий 2017 року).

2. ТОВ ДОНУГЛЕТОРГ ГРУПП - 17 801 512 грн. (квітень 2015 - березень 2017 року).

3. ТОВ МЕРСІ ЦЕНТР - 60 149 грн. (вересень 2016 року). Крім того, на від`ємне значення ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, також вплинуло заниження Товариством суми податкового зобов`язання з ПДВ на 232 934 грн. у зв`язку із втратою вантажа, що перевозився ТОВ Транском Груп , а також заниження податкових зобов`язань з ПДВ при реалізації жому бурякового за цінами нижчими ніж звичайні на 262 718 грн.

На підставі чого прийнято ППР від 14.11.2017 року № 0007774914 про зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість на 18 432 932 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 381 790,3 грн.

Крім того, представником відповідача наведено додаткові аргументи на користь його правової позиції, які не були досліджені в ході перевірки та не фіксувались відповідно актом перевірки, що полягають в тому, що при здійсненні переміщення ТМЦ з тимчасово окупованих територій має на момент господарських відносин Позивача та його контрагентів мали бути дотримані вимоги згідно Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей затвердженого наказом №415ог 12.06.2015 року. Однак матеріалами справи такі дані не підтверджені, Позивачем жодних доказів дотримання вищевказаного порядку не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне розглядати питання правомірності спірних податкових повідомлень-рішень в сукупності та виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд зазначає, що правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов`язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту з 01.01.2011 року визначений ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим Кодексом термін.

Згідно п.201.7 ст.207 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст.201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Водночас, суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Актом перевірки підтверджено наявність у Позивача усіх передбачених законодавством документів первинного обліку, що підтверджують факт здійснення господарських операцій. Факт відсутності у Товариства документів первинного обліку під час перевірки не встановлений.

Судом на підставі дослідження письмових доказів встановлено, що ТОВ УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС ГРУП на підставі договору № 5/07 від 05.07.17 та № 28/11 від 28.11.2016 в 2016-2017 роках здійснювало постачання вугілля. Згідно висновку акту перевірки Відповідач вважає, що Позивач незаконно включив до складу витрат вартість вугілля, що було придбане в грудні 2016 року, в сумі 1 020 758,33 грн. Факт постачання підтверджується видатковими накладними, актами-приймання передачі, прибутковими складськими ордерами, залізничними накладними. Факт оплати підтверджується виписками з банківських рахунків Товариства за взаєморозрахунками із зазначеним контрагентом.

Щодо взаємовідносин Позивача та ТОВ ДОНУГЛЕТОРГ ГРУПП , з матеріалів справи вбачається, що на підставі договорів №3/04 від 03.04.2015, № 10/04 від 10.04.2015, № 25/03 від 25.03.2016, № 10/05 від 10.05.2016 та № 15/03 від 15.03.2017 протягом 2015-2017 років здійснювалось постачання вугілля. Факт постачання за вказаними операціями підтверджується видатковими накладними, актами-приймання передачі, залізничними накладними, прибутковими ордерами. Факт оплати підтверджується виписками з банківських рахунків Товариства за взаєморозрахунками із зазначеним контрагентом.

Щодо взаємовідносин Позивача та ТОВ РЕСУРС-ПРОМГРУПП , судом встановлено, що на підставі договору №25/04 від 25.04.2016 в 2016 році ТОВ РЕСУРС-ПРОМГРУПП здійснювало постачання вугілля. Факт постачання підтверджується видатковими накладними, актами-приймання передачі, прибутковими складськими ордерами та залізничними накладними. Факт оплати підтверджується виписками з банківських рахунків Товариства за взаєморозрахунками із зазначеним контрагентом.

Крім того, Відповідач дійшов висновку, що ТОВ Юкрейніан Шугар Компані зависило податковий кредит з ПДВ на 18 170 214 грн., так як включило до складу кредиту ПДВ, що був сплачений зазначеним контрагентам, та відповідно - від`ємне значення ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду. Підставою для таких висновків послугували наступні доводи: недостовірність даних, відображених у паперових носіях за формою первинних документів, формальних підхід до їх оформлення, та як наслідок їх юридичну дефектність ; неможливість встановлення постачальників товару через відсутність факту здійснення реалізації по ланцюгу продажу (придбання); неможливість постачання ТМ у зв`язку з відсутністю у контрагента - постачальника товару штату працюючих осіб при тому, що діяльність потребує участі значної кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою, відсутністю основних фондів за умови, що вони необхідні для здійснення операцій.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та відзиву на позов, дефектність паперових носіїв за формою первинних документів Відповідач вважає відсутність у деяких видаткових накладних інформації щодо довіреностей на отримання товаро-матеріальних цінностей.

З таким визначенням суд не погоджується, так, вимоги щодо обов`язкових реквізитів первинних документів встановлені частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , згідно з якою первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Таким чином норми діючого законодавства не містять вимог щодо того, що інформація про довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, є обов`язковим реквізитом первинного документу, тому не може служити підставою для висновків про нереальність господарських операцій.

Щодо доводів Відповідача про порушення податкового законодавства з боку контрагентів та їх постачальників, а саме відсутність матеріальної бази та трудових ресурсів, суд зазначає, що такого висновку податковий орган прийшов без дослідження первинних документів відповідних суб`єктів господарювання, а виключно на підставі даних, що містяться в електронних базах органів фіскальної служби, при цьому відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру (акордно-епізодична оренда чи залучення трудових ресурсів).

Виконання поставок, робіт, послуг не завжди вимагає наявності власних основних фондів та транспортних засобів, значної кількості трудових ресурсів, адже звичаями ділового господарського обороту встановлені й інші можливості залучення матеріально-технічних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах ( на умовах оренди, найму, комісії, концесії за цивільними договорами тощо). Для цього треба вивчати специфіку діяльності підприємства та безпосередньо зміст операцій контрагента, зазначеного контролюючим органом не здійснювалось.

Акт перевірки не містить інформації щодо результатів перевірок зазначених контрагентів: номерів актів перевірок, податкових повідомлень-рішень про зменшення податкових зобов`язань, про порушені кримінальні справи або справи про адміністративні правопорушення за фактом порушення порядку бухгалтерського обліку або несплати податків.

Фактичне придбання товару Товариством за договорами із зазначеними вище контрагентами підтверджується усіма документами первинного бухгалтерського обліку, що передбачені законодавством, та наявність яких не заперечується Відповідачем. Факт постачання також підтверджується залізничними накладними, в яких зазначені власники вантажу, вантажовідправники та вантажоодержувачі, номери залізничних вагонів. Факт сплати підтверджується платіжними дорученнями, що досліджувались під час здійснення перевірки, та виписками з банківських рахунків Позивача.

В судовому засіданні представником Відповідача було звернуто увагу на розбіжності в датах оформлення первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій з постачання вугілля ТОВ ДОНУГЛЕТОРГ ГРУПП та ТОВ РЕСУРС-ПРОМГРУПП в квітні 2015 року та травні 206 року.

Суд погоджується з думкою Позивача, що фактично вони обумовлені умовами договорів. А саме, відповідно до умов договорів поставки, укладених Позивачем з ТОВ ДОНУГЛЕТОРГ ГРУПП та ТОВ РЕСУРС-ПРОМГРУПП , на підставі яких здійснювалось постачання вугілля протягом 2015-2016 років, постачальник здійснює поставку товару на умовах, встановлених положеннями Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 . Базисом поставки за зазначеними договорами вказується СРТ - станція Засілля, Одеської залізниці.

Згідно з ІНКОТЕРМС 2010 термін CPT - (Carriage Paid To (... named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, згідно із узгодженими сторонами договорів умовами договорів, обов`язки продавця (постачальника) вважаються виконаними після надання товару перевізнику (у даному випадку - ДП Укрзалізниця ), та сплати залізничного тарифу за доставку вантажу до станції призначення. Датою поставки є дата приймання вантажу залізницею на станції відправлення.

Відповідно вказаних умов, ТОВ ДОНУГЛЕТОРГ ГРУПП та ТОВ РЕСУРС-ПРОМГРУПП протягом 2015 та 2016 року здійснювало відвантаження вугілля. При цьому, в день кожного відвантаження (дата відвантаження зазначена в графі 56 залізничної накладної) постачальником оформлювались: видаткова накладна, акт прийому-передачі (із зазначенням кількості вантажу та номерів вагонів) та податкова накладна.

Після фактичного прийому вугілля на своїй території, як це передбачено умовами договорів, Позивачем оформлювався прибутковий ордер (на дату приймання), на підставі якого здійснювалось оприбуткування товару, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, акт перевірки, на підставі якого приймались оспорювані повідомлення-рішення, не містить фактів про наявність недоліків в документах первинного обліку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 01.10.2015 між Товариством та ТОВ Транском Груп був укладений договір на перевезення ТМЦ № 011015, а саме зернові в кількості 438,34 тон на загальну суму 1 397 603,26 грн., які перевізник не доставив до пункту призначення.

10.11.2015 Позивачем до перевізника була направлена претензія про відшкодування вартості втраченого вантажу вих. № 1493, та відповідно в бухгалтерському обліку було зроблено запис Дт 374 Розрахунки по претензіям Кт 281 Товари на суму 1 397 603 грн.

09.03.2016 Господарським судом Чернігівської області за наслідками розгляду позову від 08.12.2015 до ТОВ Транском Груп , було прийнято рішення про стягнення на користь ТОВ Юкрейніан Шугар Компані вартості втраченого вантажу.

19.12.2016 Новозаводським відділом державної виконавчої служби міста Чернігів було відкрито виконавче провадження про стягнення з ТОВ Транском Груп на користь ТОВ Юкрейніан Шугар Компані 424 729,49 грн. (вартість вантажу та судовий збір). Проте 31.07.2017 Новозаводський відділ державної виконавчої служби міста Чернігів листом за вих. № 25125 від 26.06.2017 повідомив Товариство, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, у результаті вжитих виконавцем заходів не можливо з`ясувати місцезнаходження боржника, та повернув виконавчий документ без виконання згідно з постановою від 26.06.2017.

Згідно з підпунктом г пункту 198.5 статті 198 ПК платник податків зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, яка визначена згідно з пунктом 189.1 статті 189 Кодексу в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Так, ТОВ Юкрейніан Шугар Компані скористалось правом на податковий кредит з ПДВ при придбані товару та повинно нарахувати податкові зобов`язання 31.07.2017 виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК.

Оскільки, невикористання в господарській діяльності та оподатковуваних операціях визначається на підставі первинних і підтверджуючих документів, яким у даному випадку є постанова виконавчої служби про повернення виконавчого документа стягувачу, суд погоджується з правовою позицією Позивача про те, що обов`язок збільшити податкові зобов`язання виник у 31.07.2017, а не в 2015 році, як про це зазначено в Акті перевірки.

Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ Юкрейніан Шугар Компані в березні 2017 року реалізувало 20 208 тон жому бурякового по ціні 1 грн. за 1 тонну з урахуванням ПДВ. Оскільки в попередні податкові періоди ТОВ Юкрейніан Шугар Компані здійснювало реалізацію жому за ціною 80 грн. з урахуванням ПДВ, Відповідач дійшов висновку, що Товариство занизило базу оподаткування ПДВ на 1 313 591 грн., та податкові зобов`язання з ПДВ на 262 718 грн.

З даним твердженням суд не погоджується з таких підстав.

Як вбачається з пояснень позивача та підтверджено матеріалами справи, жом буряковий є побічним продуктом виробництва цукру, він може використовуватися у якості корму для худоби. Жом, що було реалізовано в березні 2017 року був вироблений під час виробничого сезону 2016 року. Реалізація жому за ціною 80 грн. за 1 тонну з урахуванням ПДВ проводилась з жовтня 2016 року по лютий 2017 року. Оскільки жом зберігається на відкритому складі - жомовій ямі, у зв`язку з сезонним підвищенням температури повітря придатність жому для використання в якості корму для худоби почала різко зніжуватися. З ціллю уникнення значних витрат, що пов`язані з утилізацію або притягненням до відповідальності у зв`язку зі зберіганням відходів понад встановлені ліміти, Товариством було прийняте економічно обґрунтоване рішення суттєво знизити ціну жому в березні 2017 року.

Відповідно до абзацу 2 пункту 188.1 статті 188 ПК база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Згідно з підпунктом 14.1.71 пункт 14.1 статті 14 ПК звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Акт перевірки не містить доказів, що ціна жому бурякового, за якою він був реалізований в березні 2017 року, не відповідає рівню ринкових цін. Акт перевірки не містить інформації щодо цін на ринку ідентичних (однорідних) товарів у порівнянних економічних умовах. К таким умовам можливо віднести умови поставки, кількості, порядок оплати та ін.

ПК не містить жодної норми, яка б встановлювала процедуру застосування контролюючим непрямих методів (застосування звичайної ціни - один з таких методів) податкових зобов`язань.

Даний висновок підтверджується листом ДФС України від 12.06.2017 р. № 583/6/99-99-15-03-02-15 копія додається), в якому зазначено, що положення ПК не містять норм про визначення формалізованої процедури доказу факту, що договірні ціни не відповідають ринковим цінам.

Таким чином, дії ОВПП щодо визначання звичайних цін та нарахування податкових зобов`язань є порушенням частини 2 статті 19 Конституції України.

Враховуючи викладене, висновок про заниження податкових зобов`язань з ПДВ при реалізації жому бурякового за цінами нижчими за звичайні, на суму 262 718 грн є протиправним.

Досліджуючи використання придбаного вугілля у діяльності Позивача та рух ТМЦ, суд встановив.

Позивач придбавав у ТОВ Український Бізнес Груп , ТОВ Донуглеторг Групп та ТОВ РЕСУРС-ПРОМГРУПП вугілля кам`яне, яке є єдиним видом палива для роботи котлів ТЕЦ, які виробляють пар, що використовується для виробництва цукру, та для вапняних печей.

Згідно з пунктом 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999, в виробничу собівартість продукції включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з пунктом 12 Положення до складу прямих виробничих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Оскільки вугілля та каміння вапнякове є одним з основних матеріалів в виробництві цукру, вартість списаних ТМЦ була віднесена на виробничу собівартість цукру та відповідно в бухгалтерському обліку зроблені наступні бухгалтерські проводки : Дт 803 Кт 2031; Дт 231 Кт 803 ; Дт 801 Кт 2011; Дт 231 Кт 801 ; Дт 26 Кт 231 .

В зазначених вище проводках витратні рахунки не задіяні, тому те, що вартість вугілля та каміння вапнякового віднесена Товариством до виробничої собівартості цукру, не можна вважати неправомірним збільшенням витрат, оскільки витрати відображаються в обліку тільки при реалізації готової продукції. При цьому списання на витрати з подальшим відображенням на фінансовому результаті оформлюється бухгалтерською проводкою Дт 901 Кт 26 .

Тобто, виробнича собівартість готової продукції, що була вироблена в 2015 році, відображається у складі витрат податкового періоду, в якому здійснювалась реалізація, тобто в 2016-2017 роках. Собівартість продукції, що була вироблена в 2016 році, відображається у витратах наступних податкових періодів, в яких відбувалась реалізація.

Відповідач при розрахунку суми завищення витрат у зв`язку із закупівлею вугілля та вапнякового каміння, мав враховувати обсяги та періоди реалізації готової продукції, та саме в цих періодах зменшити витрати на частку собівартості, яку складає вартість вугілля та вапнякового каміння. Однак розрахував суму завищення витрат, виходячи з вартості придбання ТМЦ в періодах, в яких це придбання відбулося або в періоди виробництва продукції, що є порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, розрахунки суми зменшення витрат за податковими періодами за взаємовідносинами із зазначеними контрагентами, що наведені в Акті перевірки, не відповідають фактичному відображенню цих витрат у звітності Позивача, тому розраховані Відповідачем суми завишення витрат є необґрунтованими та недостовірними.

Виходячи з викладеного вище, в ході судового розгляду встановлене перевіркою з питання правомірності формування витрат ТОВ Юкрейніан Шугар Компані при встановленні суміжних порушень з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Український Бізнес Груп (код за ЄДРПОУ 40413960), ТОВ ДОНУГЛЕТОРГ ГРУПП (код за ЄДРПОУ 39382039), ТОВ РЕСУРС-ПРОМГРУПП (код за ЄДРПОУ 40291081), ТОВ Мерсі Центр (код ЄДРПОУ 39289708), порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 розділу І, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 розділу III Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, з урахуванням вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, не знайшло підтвердження.

Позивачем правомірно та обґрунтовано віднесено до складу витрат витрати по придбанню вугілля українського походження марок А, Г, Д, ДГ, Ж у ТОВ Український Бізнес Груп , ТОВ ДОНУГЛЕТОРГ ГРУПП , ТОВ РЕСУРС-ПРОМГРУПП , та ТМЦ від ТОВ Мерсі Центр , реальність здійснення господарських відносин з якими доведено, всього у сумі 85 228 871 грн.

Крім того суд зазначає, жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Платник податків (покупець товарів) не має обов`язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо створення підприємства, ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені продавцем або його посадовими особами порушення.

Отже, допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) ПДВ та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику ПДВ.

Більше того, "Презумпція добросовісності платника податків" означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Законодавство України зобов`язує платників податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.

Чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що за чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на позивача не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов`язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

Водночас, суд зазначає, що нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні були зареєстровані на користь позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, з боку відповідача не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що у контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій із позивачем були відсутні необхідні умови для її проведення.

Відповідачем також не надано до суду будь - яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (реальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку позивача.

Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.

Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред`являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини між позивачем та його контрагентами відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Таким чином, з досліджених судом доказів, встановлено рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та зв`язок між фактом придбання позивачем послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю позивача.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 листопада 2017 року № 0007774914 та податкове повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 листопада 2017 року № 0007734914 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 85 228 870 гривень-скасуванню.

Судові витрати в сумі 9250,90 грн., відповідно до норм ст.139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" (вул. Заводська, 2, с.Первомайське, Жовтневий район, Миколаївська область,57232 КОД 34539925) до Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (пр-т Шевченка, 15/1, м.Одеса, Одеська область,65058 КОД 40980109) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 14.11.2017 року №0007774914.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 14.11.2017 року №0007734914 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 85 228 870 гривень.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (пр-т Шевченка, 15/1, м.Одеса, Одеська область, 65058 КОД 40980109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" (вул. Заводська, 2, с.Первомайське, Жовтневий район, Миколаївська область,57232 КОД 34539925) судові витрати в розмірі 9250,90 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник

повний текст рішення

складено 20.05.2019