Рішення

від 16.05.2019 по справі 500/86/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/86/19

16 травня 2019 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

позивача: ОСОБА_1 ;

представника відповідача: Ковалівської Т.І .;

представників третіх осіб: Завацької І.М. , Бешковецького А.В. ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Козівське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Козівське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 року №Ф-221-23 Головного управління ДФС у Тернопільській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в грудні 2018 року позивач отримав вимогу Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) із єдиного соціального внеску від 13.11.2018 року №Ф-221-23 в сумі 7733,42 грн. Позивач вважає дану вимогу протиправною, оскільки вона надсилалася із Козівського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області, проте адреса зазначена м.Монастириська, також підписана вона начальником Козівського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області однак проставлений відбиток печатки Головного управління ДФС у Тернопільській області. Вказує, що прийнята відповідачем оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмку) в сумі 7733,42 грн з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стосовно нього як особи, яка проводить незалежну професійну діяльність адвоката, однак зазначає, що він є пенсіонером і у відповідності до вимог діючого законодавства страхові внески на соціальне страхування не можуть бути врахованими під час перерахунку призначеного йому грошового забезпечення.

Ухвалою судді від 22.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №500/86/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.02.2019 представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов (а.с. 27-28), в якому вказав, що згідно даних ІС "Податковий блок" позивач перебуває на обліку як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю з 28.01.2005, датою реєстрації позивача як платника ЄСВ є 29.12.2004. Станом на сьогодні відсутні будь які дані про припинення/зупинення незалежної професійної діяльності позивача. Вказав, що Законом України від 06.12.2016р. № 1774- VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесено низку змін до Закону України від 08.07.2010р. №2464- VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , зокрема зміни стосувались нарахування та сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність. Відповідно до ч.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону №2464 в редакції Закону №1774). Вказує, що пільг для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та є пенсіонерами за вислугою років, щодо обов`язку нарахування та сплати єдиного внеску Законом №2464 не передбачено. Також зазначив, що повноваження на підписання оскаржуваної вимоги від імені ГУ ДФС у Тернопільській області начальником Козівського управління ГУ ДФС у Тернопільській області передбачено наказом ГУ ДФС у Тернопільській області № 2155 від 06.11.2018р.

18.02.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с. 37-38), в якому вказав, що наказ ГУ ДФС у Тернопільській області № 2155 від 06.11.2018р не дає право підписання офіційних документів начальником Козівського управління ГУ ДФС у Тернопільській області.

Ухвалою суду від 21.02.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено до 07.03.2019 о 11:30 год., у зв`язку із неприбуттям представника третьої особи.

28.02.2019 представник відповідача подав до суду заперечення (а.с. 44), в якому вказав, що повноваження на підписання оскаржуваної вимоги від імені ГУ ДФС у Тернопільській області начальником Козівського управління ГУ ДФС у Тернопільській області передбачено наказом ГУ ДФС у Тернопільській області № 2155 від 06.11.2018р та листом ДФС №34247/7/99-99-17-03-17 від 05.11.2018, яким надано та погоджено повноваження на підписання вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування начальниками управлінь.

06.02.2019 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 52-56), в якій вказав, що відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, яке ним не може бути використане через призначення позивачу пенсійного забезпечення у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вказує, що законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності законом України №2464 не передбачений, відтак вважає, що законодавцем допущені системні недоопрацювання з приводу формування зрозумілого та доступного до виконання чинного законодавства.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 07.03.2019, судове засідання не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці. Судове засідання відкладене на 18.03.2019.

Ухвалою суду від 18.03.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено до 27.03.2019 о 14:30 год.

Ухвалою суду від 27.03.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, розгляд справи відкладено до 08.04.2019.

Ухвалами суду від 08.04.2019, 17.04.2019,18.04.2019, 07.05.2019 розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила в повному обсязі, просила відмовити в його задоволенні.

Представник Козівського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області в судовому засіданні пояснив, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмку) в сумі 7733,42 грн сформована Монастириським відділенням Козівського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області, яке є структурним підрозділом Головного управління ДФС у Тернопільській області, та підписана начальником ОСОБА_5 , який має повноваження на її підписання від імені ГУ ДФС у Тернопільській області відповідно до наказу № 2155 від 06.11.2018. Відтак, Козівське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області діяло в межах чинного законодавства.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судовому засіданні пояснила, що сплата єдиного соціального внеску не впливає на розмір пенсії позивача, оскільки він отримує пенсію у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Якщо ОСОБА_1 хоче, щоб при нарахуванні пенсії враховувалися сплачені внески йому необхідно перейти на загальну пенсію за віком.

Суд заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, а також оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.12.2004 зареєстрований як платник єдиного соціального внеску за №1908П1188 та з 28.01.2005 перебуває на обліку в Козівському управлінні Головного управління ДФС у Тернопільській області, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

13 листопада 2018 року Головне управління ДФС у Тернопільській області прийняло вимогу №Ф221-23, якою визначило ОСОБА_1 борг (недоїмку) в сумі 7733,42 грн. (в т.ч. 7287,50 грн. - недоїмка, 192,68 грн. - штраф та 253,24 грн. - пеня) з єдиного внеску за 2018 рік, як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність адвоката. Дана вимога підписана начальником Козівського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області Пуньком І.Ю.

Не погодившись із вказаною вимогою, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідно до пп. 14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. N 2464-VI.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Перелік платників єдиного внеску визначений статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Із системного аналізу пп.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та ст.ст.4,7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування випливає, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування якщо така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є самозайнятою особою, яка провадить адвокатську діяльність, таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що посилання позивача на те, що він як пенсіонер за вислугою років не повинен сплачувати єдиний внесок є хибним, оскільки Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , не передбачено звільнення таких осіб від сплати ЄСВ.

Щодо твердження позивача про те, що оскаржувана вимога прийнята Головним управлінням ДФС у Тернопільській, однак підписана начальником Козівського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області у якого немає права підписання таких документів, суд зазначає, що представником відповідача надано наказ ГУ ДФС у Тернопільській області №2155 від 06.11.2018 та лист ДФС №34247/7/99-99-17-03-17 від 05.11.2018, які підтверджують повноваження начальника Козівського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області Пунька Івана Юрійовича на підписання оскаржуваної вимоги.

Суд також не погоджується із поясненнями позивача про те, що звільнення окремих категорій осіб від сплати ЄСВ відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є дискримінацією позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, в тому числі, надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, позивачем не було надано належних доказів на підтвердження своєї правової позиції, відтак, суд дійшов висновку, що Головне управління ДФС у Тернопільській області, приймаючи оскаржувану вимогу, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Відтак, позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Тернопільській області (46003, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39403535), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Козівське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області (47600, вул. Грушевського, 48, смт Козова, Тернопільська область), Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 листопада 2018 року № Ф-221-23 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 21 травня 2019 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.