Рішення

від 20.05.2019 по справі 545/2644/18

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2644/18

Провадження № 2/545/86/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі Нагорній І.Ю.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , треті особи: Полтавська районна державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_6 . На випадок смерті ОСОБА_6 05 березня 2014 року склав заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського місцевого нотаріального округу Соляник А.В., відповідно до якого зробив розпорядження, яким все належне йому на день смерті майно заповідав їй - ОСОБА_1 . За її заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_6 , 09 листопада 2017 року Полтавською районною нотаріальною конторою заведено спадкову справу. Окрім неї, заяву про прийняття спадщини подано ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 в порядку ст.1266 ЦК України. Інших заяв про прийняття або відмову від спадщини до нотаріальної контори будь-якими особами подано не було.

До складу спадщини ОСОБА_6 входять житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 та складаються з: житлового будинку загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 52,3 кв.м (літ.А-І а), гаражу (літ.Б), сараю (літ.В), вбиральні (літ.Г), воріт, хвіртки (№1, 2), огорожі (№3), огорожі (№4), огорожі (№5), огорожі (№6). Право власності спадкодавця підтверджено свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок, що видане Виконавчим комітетом Микільської сільської Ради народних депутатів 20 жовтня 1988 року. Право приватної власності за ОСОБА_7 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності 27622165, дата, час державної реєстрації: 20.08.2018 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 135399705 від 23 серпня 2018 року.

Окрім того, на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 травня 2017 року по справі №545/3846/16-ц ОСОБА_6 на праві власності належить Ѕ частина земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 4,36 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Право власності зареєстровано за спадкодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності 21630954, дата, час державної реєстрації 26 липня 2017 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №138172190 від 18 вересня 2018 року.

В Полтавській державній нотаріальній конторі, куди вона звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, постановою від 29 травня 2018 року їй відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з неможливістю встановити коло спадкоємців та склад спадкового майна. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із даною позовною заявою.

Враховуючи вказане, просила визнати за нею ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 06 грудня 1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 52,3 кв.м (літ.А-І а), гаражу (літ.Б), сараю (літ.В), вбиральні (літ.Г), воріт, хвіртки (№1, 2), огорожі (№3), огорожі (№4), огорожі (№5), огорожі (№6) та право власності на Ѕ частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 4,36 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 .

15 грудня 2018 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання (а.с.39, 40).

Ухвалою суду від 22 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.111, 112).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини, просила його задовольнити.

ОСОБА_3 , яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_4 , позов не визнала, вважала, що її дитина ОСОБА_4 також має право на спадкове майно з приводу якого виник спір, а саме на Ѕ частину житлового будинку та на ј частину земельної ділянки загальною площею 4,36 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Представник відповідача ОСОБА_5 просив частково задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що дійсно при житті ОСОБА_6 склав заповіт від 05 березня 2014 року, відповідно до якого зробив розпорядження, яким все належне йому майно, яке на день смерті буде йому належати і на яке він матиме право за законом, де б воно не було і з чого не складалося, заповідав ОСОБА_1 Після смерті спадкодавця із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 в порядку ст.1266 ЦК України, батьком якого є ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, дитина, в інтересах якої вона діє, є онуком спадкодавця ОСОБА_6 , і міг би спадкувати ту частину, яка б належала його батькові ОСОБА_8

Спадкова маса у вигляді житлового будинку та земельної ділянки сформована лише після смерті ОСОБА_6 , з моменту державної реєстрації, а саме: 20 серпня 2018 року - дата реєстрації житлового будинку та 18 вересня 2018 року - дата реєстрації земельної ділянки.

Тобто, обсяг майна, який зазначений у заповіті, не охоплює житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та Ѕ частини земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 4,36 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Крім того, згідно довідки ОСОБА_8 , станом на 01 липня 1990 року був членом колгоспного (робочого) двору, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з народження по день своєї смерті.

Тому син ОСОБА_8 - малолітній ОСОБА_4 має право на Ѕ частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на ј частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 4,36 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Від представника третьої особи - Полтавської районної державної нотаріальної контори на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а.с.116).

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві у судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, у вирішенні питання покладався на розсуд суду (а.с.123).

Заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 . При житті ОСОБА_6 склав заповіт від 05 березня 2014 року, відповідно до якого зробив розпорядження, яким все належне йому майно, яке на день смерті буде йому належати і на яке він матиме право за законом, де б воно не було і з чого не складалося, заповідав ОСОБА_1 , своїй дружині (а.с.9, 20).

До кола спадкоємців за законом на майно ОСОБА_6 відноситься його син ОСОБА_8 , який помер раніше свого батька, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 (а.с.21, 22, 57).

У ОСОБА_8 є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 (а.с.56).

09 листопада 2017 року Полтавською нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_9 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , про прийняття спадщини після ОСОБА_6 заведено спадкову справу.

Також, заяву про прийняття спадщини було подано ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 в порядку ст.1266 ЦК України за правом представлення на ту частину спадщини, яка належала б за законом його батькові, якби він був живим на час відкриття спадщини (а.с.23).

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_6 входить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 52,3 кв.м (літ.А-1 а), гаражу (літ.Б), сараю (літ.В), вбиральні (літ.Г), воріт, хвіртки (№1, 2), огорожі (№3), огорожі (№4), огорожі (№5), огорожі (№6). Право власності спадкодавця підтверджено свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок, зо видане виконавчим комітетом Микільської сільської Ради народних депутатів 20 жовтня 1988 року (а.с.12-14).

Відповідно до вказаного свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, з приналежними до нього будівлями та спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 , все нерухоме майно за вказаною адресою належить колгоспному двору, головою якого був спадкодавець ОСОБА_6 (а.с.10).

Згідно довідки виконавчого комітету Терешківської сільської радим Полтавського району Полтавської області від 21 грудня 2018 року №02-11/2949, домоволодіння в АДРЕСА_1 ) згідно погосподарської книги №10, особовий рахунок НОМЕР_8 станом на 01 липня 1990 року відносилися до колгоспного (робочого) двору (а.с.58).

При цьому, станом на 01 липня 1990 року, членами колгоспного двору визнаються: - голова колгоспного двору ОСОБА_6 ; ОСОБА_10 (дружина); ОСОБА_8 (син).

Виходячи із вимог ст.5 ЦК України, до вказаних правовідносин, необхідно застосовувати діюче на той час законодавство, а саме Цивільний кодекс Української РСР (в редакції 1963 року) та Закон України Про власність (в редакції 1991 року).

Згідно із частиною першою статті 120, статтею 123 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Оскільки станом на 15 квітня 1991 року (набрання чинності Закону України Про власність , яким відбулося скасування інституту колгоспного двору ) домоволодіння (двір) в якому розташований житловий будинок відносився до суспільної групи господарств колгоспний двір, особи, які були членами цього двору, мають право на частку в житловому будинку на підставі статей 120, 123 ЦК УРСР.

Враховуючи вище викладене, право власності на спірне нерухоме майно набули по 1/3 частці кожен: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 .

На даний час всі співвласники колгоспного двору померли.

Про час смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зазначено вище, а ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що встановлено рішенням Полтавського районного суду від 23 травня 2017 року при розгляді справи №545/3846/16-ц за позовом ОСОБА_6 до Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області та підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 (а.с.7 справа №545/3846/16-ц). Згідно вказаного рішення за ОСОБА_6 визнано право на Ѕ частину земельної частки (паю) розміром 4,65 умовних кадастрових гектари, розташованої на території Микільської сільської ради Полтавського району та області, що належала ОСОБА_10 на підставі сертифікату серії НОМЕР_10 , виданого Полтавською районною державною адміністрацією 28 грудня 1996 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № НОМЕР_11 від 28 грудня 1996 року, та виписки із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Полтавською райдержадміністрацією 0101-24/387 від 27 березня 2008 року (а.с.15)

На другу Ѕ частину земельної частки (паю) розміром 4,65 умовних кадастрових гектари, розташованої на території Микільської сільської ради Полтавського району та області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_10 , рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 22 березня 2016 року по справі №545/3327/15-ц за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області, визнано право за ОСОБА_4 , який доводиться сином ОСОБА_8 та онуком ОСОБА_7

Право приватної власності на житловий будинок за ОСОБА_6 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності 27622165; дата, час державної реєстрації: 20 серпня 2018 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 135399705 від 23 серпня 2018 року (а.с.11) .

Право власності на земельну ділянку зареєстровано за спадкодавцем ОСОБА_6 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності 21630954, дата, час державної реєстрації: 26 липня 2017 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження: об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №138172190 від 18.09.2018 року (а.с.16-18).

Спадкоємці звернулись із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_6 , однак постановою Полтавської районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 травня 2108 року 02-31/818, у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено у зв`язку з неможливістю встановити коло спадкоємців та склад спадкового майна (а.с.23).

Виходячи із часток співвласників бувшого колгоспного двору, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_10 , право на спадкування належної їй 1/3 частини на житловий будинок, з приналежними до нього будівлями та спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 належало її чоловіку ОСОБА_6 та сину ОСОБА_8 , які прийняли спадщину, оскільки на день смерті спадкодавця проживали у вказаному будинку.

Право на обов`язкову частку у спадщині спадкоємцями, визначеними ст.1241 ЦК України сторонами не заявлено та судом таких осіб не встановлено.

В той час, відповідно до ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, внук померлого ОСОБА_6 , а саме ОСОБА_4 повинен спадкувати ту частку спадщини, яка б належала його батькові ОСОБА_8 .

Попередніми судовими рішеннями Полтавського районного суду Полтавської області (справи №545/3846/16-ц та №545/3327/15-ц) визнано право власності на спадкове майно, яке належало ОСОБА_10 , а саме, земельну ділянку загальною площею 4,36 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Стосовно права спадкоємців на належне спадкодавцям майно - домоволодіння в АДРЕСА_1 , яке станом на 01 липня 1990 року відносилося до колгоспного (робочого) двору, раніше не було предметом судового розгляду.

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_10 , належала 1/3 частина спірного нерухомого майна, вказану частину в рівних частках (кожен по 1/6 частини) в порядку спадкування за законом успадкували спадкоємці першої черги ОСОБА_6 (чоловік спадкодавця) та ОСОБА_8 (син спадкодавця).

Після смерті ОСОБА_10 спадкове майно має поділитись: ОСОБА_6 став власником 3/6 (1/3 + 1/6 = 3/6): ОСОБА_8 став власником 3/6 (1/3 + 1/6 = 3/6).

ОСОБА_8 , як зазначено вище помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому його частку 3/6 (1/3 - належна ОСОБА_8 + 1/6 - після смерті матері ОСОБА_10 ) повинен успадкувати за правом представлення його малолітній син ОСОБА_4 та батько ОСОБА_6 в рівних частках.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина на його 3/6 частину нерухомого майна, яку фактично успадкували в рівних частках (кожен по 1/4 частини) спадкоємці за законом першої черги його син ОСОБА_4 та батько ОСОБА_6

Після успадкування спірного нерухомого майна спадкоємцями першої черги за законом частки майна за спадкоємцями розподілені наступним чином: за ОСОБА_6 залишалась 3/4 частина (яка складається: 1/3 особиста власність ОСОБА_6 + 1/6 після дружини ОСОБА_10 + 1/4 після сина ОСОБА_8 ), а за ОСОБА_4 - 1/4 (яка складається: з половини того, що належало його батьку ОСОБА_8 (1/3 особиста власність ОСОБА_8 + 1/6 після смерті матері ОСОБА_8 - ОСОБА_10 = 3/6) частина житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд частково задовольняє вимоги позивача ОСОБА_1 та визнає за нею право власності на ту частину спірного спадкового майна, яка повинна належати їй за заповітом, а саме на 3/4 частину нерухомого майна, яке знаходиться АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 .

Тобто, суд визнає за позивачем ОСОБА_1 право власності на 3/4 частину спадкового майна за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , а саме, домоволодіння в АДРЕСА_1 .

Також, суд визнає за позивачем ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину спадкового майна за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 - земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 4,36 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Суд не приймає доводи відповідача та її представника, викладені у відзиві на позов стосовно того, що спадкова маса у вигляді житлового будинку та земельної ділянки сформована лише після смерті ОСОБА_6 , з моменту державної реєстрації, а саме: 20 серпня 2018 року - дата реєстрації житлового будинку та 18 вересня 2018 року - дата реєстрації земельної ділянки виходячи з наступного.

Право власності на домогосподарство, яке відносилося до колгоспного двору голова та члени колгоспного двору набули 20 жовтня 1988 року, що підтверджено відповідним правовстановлюючим документом (а.с.10).

Право власності на Ѕ частину спірної земельної ділянки спадкодавець ОСОБА_6 набув згідно рішення Полтавського районного суду від 23 травня 2017 року, а реєстрація вказаного право здійснено 26 липня 2017 року, тобто ще при його житті (а.с.15, 16).

Частиною 2 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів (далі Вказівки), затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки у сільському населеному пункті не залежало від державної реєстрації цього права. Записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1218, 1261, 1266, 1268 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , треті особи: Полтавська районна державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 06 грудня 1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на 3/4 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 52,3 кв.м (літ.А-І а), гаражу (літ.Б), сараю (літ.В), вбиральні (літ.Г), воріт, хвіртки (№1, 2), огорожі (№3), огорожі (№4), огорожі (№5), огорожі (№6) в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 06 грудня 1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 4,36 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ).

Відповідач: ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ).

Третя особа: Полтавська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м.Полтава, 36000, вул.Стешенка,6).

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради, місцезнаходження: м.Полтава, 36014, вул.Маршала Бірюзова,1/2).

Суддя Полтавського районного суду

Полтавської області Л.В.Шелудяков