Постанова

від 29.07.2019 по справі 545/2644/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/2644/18 Номер провадження 22-ц/814/2014/19Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Хіль Л.М.,

секретаря Кальник А.М.,

за участі: представника позивача - адвоката Литовченко Р.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 травня 2019 року, прийнятого під головуванням судді Шелудякова Л.В. в м. Полтава

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , треті особи Полтавська районна державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної в м. Полтава ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 20 травня 2019 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , треті особи Полтавська районна державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної в м. Полтава ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 52,3 кв.м (літ.А-І а), гаражу (літ.Б), сараю (літ.В), вбиральні (літ. Г), воріт, хвіртки (№1, 2), огорожі (№3), огорожі (№4), огорожі (№5), огорожі (№6) в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 4,36 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Рішення оскаржила ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального, просить змінити рішення в частині визнання за нею права власності на ѕ частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . За життя останній склав заповіт від 05 березня 2014 року, відповідно до якого зробив розпорядження, яким все належне йому майно, яке на день смерті буде йому належати і на яке він матиме право за законом, де б воно не було і з чого не складалося, заповідав ОСОБА_1 , своїй дружині.

До кола спадкоємців за законом на майно ОСОБА_4 відноситься його син ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ОСОБА_5 , є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

09 листопада 2017 року Полтавською нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_6 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , про прийняття спадщини після ОСОБА_4 заведено спадкову справу.

Заяву про прийняття спадщини було подано також ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , в порядку ст.1266 ЦК України за правом представлення на ту частину спадщини, яка належала б за законом його батькові, якби він був живим на час відкриття спадщини.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_4 входить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 52,3 кв.м (літ.А-1 а), гаражу (літ.Б), сараю (літ.В), вбиральні (літ.Г), воріт, хвіртки (№1, 2), огорожі (№3), огорожі (№4), огорожі (№5), огорожі (№6).

Право власності спадкодавця підтверджено свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок, що видане виконавчим комітетом Микільської сільської Ради народних депутатів 20 жовтня 1988 року.

Відповідно до вказаного свідоцтва все нерухоме майно за вказаною адресою належить колгоспному двору, головою якого був спадкодавець ОСОБА_4 ( а.с.20).

Згідно довідки виконавчого комітету Терешківської сільської радим Полтавського району Полтавської області від 21 грудня 2018 року №02-11/2949, домоволодіння в АДРЕСА_1 згідно погосподарської книги №10, особовий рахунок НОМЕР_2 станом на 01 липня 1990 року відносилися до колгоспного (робочого) двору, членами колгоспного двору визнаються: - голова колгоспного двору ОСОБА_4 ; ОСОБА_7 (дружина); ОСОБА_5 (син).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що після успадкування спірного нерухомого майна спадкоємцями першої черги за законом частки майна за спадкоємцями розподілені наступним чином: за ОСОБА_4 залишалась 3/4 частина (яка складається: 1/3 особиста власність ОСОБА_4 + 1/6 після дружини ОСОБА_7 + 1/4 після сина ОСОБА_5 ), а за ОСОБА_3 - 1/4 (яка складається: з половини того, що належало його батьку ОСОБА_5 частина житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 . Тому, суд частково задовольнив вимоги позивача визнавши за нею право власності на ту частину спірного спадкового майна, яка повинна належати їй за заповітом, а саме на 3/4 частину нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Відповідно до змісту ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Так, відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 20 жовтня 1988 року та довідки КП Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району від 21.12. 2018 року будинковолодіння розташоване в АДРЕСА_1 згідно погосподарської книги № 10 особовий рахунок № НОМЕР_2 на 01.07.90 р. відноситься до колгоспного двору членами якого є: голова колгоспного двору - ОСОБА_4 ; ОСОБА_7 (дружина); ОСОБА_5 (син).

Кожному з них належало по 1/3 частині домоволодіння в АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , то як спадкоємцю після померлих - ОСОБА_4 за життя належало ѕ частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .

При цьому, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , спадкоємцем, крім батька ОСОБА_4 , був син ОСОБА_3 , якому належить ј частина спірного спадкового домоволодіння.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Так, районний суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що за життя ОСОБА_4 належало ѕ частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , отже, позивач має право на ту частину спірного спадкового майна, яка повинна належати їй як дружині померлого за заповітом, а саме на 3/4 частину нерухомого майна.

Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на факт реєстрації в 20.08.2018р. спірного будинковолодіння за ОСОБА_4 , так як вона вчинена вже після смерті спадкодавця, а також матеріалами справи достовірно встановлено належність цього будинку до колгоспного двору.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального та процесуального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 травня 2019 року залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 п. 1ч.1, 375 ч.1, п.п.3,4, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

Л.М.Хіль

Повний текст постанови складено 29.07.2019 р.