Ухвала

від 21.05.2019 по справі 520/4828/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 травня 2019 р. Справа № 520/4828/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., розглянувши адміністративний позов Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (вул. Донця-Захаржевського, буд.4, м.Ізюм, Харківська область, 64300, до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області (вул. Студентська, буд.2, м.Куп`янськ, Харківська область, 63701, код ЄДРПОУ 02146239) третя особа: Куп`янський навчально-виховний комплекс №7 Куп`янської міської ради (вул. Жуковського, буд.10, м.Куп`янськ, Харківська область, 63706, код ЄДРПОУ 24136611) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, з адміністративним позовом до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області; третя особа: Куп`янський навчально-виховний комплекс №7 Куп`янської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області щодо невжиття заходів з організації та контролю діяльності Куп`янського навчально-виховного комплексу №7 Куп`янської міської ради Харківської області з оформлення земельної ділянки, якою користується заклад освіти;

- зобов`язати відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області вжити заходів щодо організації оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, площею 2,6137 га, яка знаходиться за адресою: вул. Жуковського, 10, м.Куп`янськ, Харківської області, для обслуговування Куп`янського навчально-виховного комплексу №7 Куп`янської міської ради Харківської області;

- стягнути судовий збір з Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області за наступними реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частиною 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Положеннями ч.4 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує:

- в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту;

- визначені законом підстави для звернення до суду прокурора;

- зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Зі змісту позовної заяви, встановлено, що прокурором визначено, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає у порушенні вимог чинного законодавства, яким врегульовано порядок використання земель закладів освіти, що становить загрозу для охорони земель як національного багатства, а також реалізації державної політики у сфері забезпечення діяльності закладів освіти, оскільки Відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області упродовж тривалого часу не здійснено належних та достатніх дій і заходів щодо організації оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться Куп`янський навчально-виховний комплекс №7.

Позивачем також зазначено, що неправомірною бездіяльністю відповідача порушено інтереси держави, шляхом невиконання встановленого законом порядку щодо використання земельної ділянки. З цього приводу суд зазначає, що порушення державних інтересів є оціночним поняттям із закладеним в процесуальне законодавство смисловим змістом самостійно визначає та є складовою терміну внутрішнє переконання . У той же час, суб`єктами оцінки виступають як прокурор при прийнятті ним рішення щодо виконання представницької функції, так і суд при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав такого звернення, тому визначальним у даному випадку є розкриття поняття інтерес держави .

Поняття державний інтерес суд розглядає як закріплену Конституцією та законами України, міжнародними договорами та актами систему основних цінностей у найважливіших сферах життєдіяльності українського народу та суспільства. Визначення даного поняття надав Конституційний Суд України, встановивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Отже, інтереси держави суттєво відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин, оскільки в основі перших завжди потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Конституційний Суд України підкреслив, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій чи осіб незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Саме тому Суд підійшов до визначення державних інтересів як предмета захисту прокуратурою, розуміючи їх як потребу в здійсненні глобальних загальнодержавних цінностей, що мають за мету захист суверенітету, цілісності та безпеки держави тощо.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким чином, Конституцією України передбачено дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

Що таке виключні випадки дає розуміння ст.23 Закону України Про прокуратуру , яка регулює питання представництва прокуратурою інтересів держави. Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відтак, для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави імперативними є 2 умови: 1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади); 2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку, обґрунтовуючи звернення до суду з позовною заявою прокурор, зазначає, що звернення з позовом до суду, зумовлено необхідністю захисту інтересів держави, яка виражається в невжитті відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області у порушення вимог Закону України Про освіту та Земельного кодексу України заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яку використовує заклад освіти, та проведення державної реєстрації права постійного користування.

Крім того, заступником керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в позові зазначено, що за цим позовом прокурор набуває статусу позивача, оскільки на даний час відсутній орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов`язання оформити належним чином право користування земельною ділянкою Куп`янський навчально-виховний комплекс №7 Куп`янської міської ради. З цього приводу суд вважає необхідним зазначити, що відповідно ч.5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Отже, враховуючи наведені вище норми, суд вважає, що прокурором необґрунтована необхідність захисту інтересів держави саме прокурором у відповідності положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Також суд зазначає, що подана позовна заява підписана заступником керівника місцевої прокуратури, однак, в доданих до позову додатках відсутні докази на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви.

Частиною 2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено: позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Положеннями ч.4 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Відповідно ч.3 ст.13 Закону України Про прокуратуру , у разі відсутності керівника місцевої прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника місцевої прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника місцевої прокуратури.

Отже, позивачу необхідно надати докази на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви.

З урахуванням викладених обставин, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою у відповідності до ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області; третя особа: Куп`янський навчально-виховний комплекс №7 Куп`янської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять календарних днів з моменту отримання ухвали шляхом:

- обґрунтування необхідності захисту інтересів держави саме прокурором в даному позові;

- надання доказів на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Мінаєва К.В.