Постанова

від 14.05.2019 по справі 520/8976/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 р.Справа № 520/8976/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Мороз М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., м. Харків, повний текст складено 11.02.19 року по справі № 520/8976/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень - рішень від 04.10.2018р. №00000661405, 00000641405, 00000651405, від 19.10.2018р. №00000711405,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор" у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про скасування податкових повідомлень - рішень ГУ ДФС у Харківській області від 04.10.2018р. №№ 00000661405, 00000641405, 00000651405, від 19.10.2018р. №00000711405.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що не вчиняв податкових правопорушень, які викладені в акті перевірки. Стверджував, що спірні рішення суб`єкта владних повноважень вмотивовано помилковими судженнями, факт вчинення податкових правопорушень є вигаданим, при здійсненні господарських операцій з придбання товарних цінностей платник неухильно дотримувався вимог закону. Посилаючись на ці міркування, представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 04.10.2018р. №00000641405 щодо збільшення суми грошового зобов`язання на загальну суму 219.522,50 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 04.10.2018р. №00000651405 щодо завищення суми від`ємного значення в частині на суму 709.353,20 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 04.10.2018р. №00000661405 щодо застосування штрафу у розмірі 8.905,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 19.10.2018р. №00000711405 щодо застосування штрафу у розмірі 8.905,00 грн. В решті вимог - позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позову, ТОВ "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор" подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню, у зв`язку порушенням норм матеріального права. Зазначає, що за результатом проведеної контролюючим органом перевірки платником податку надано до перевірки та долучено до матеріалів справи повний пакет бухгалтерських та фінансово - господарських документів які підтверджують фактичне придбання товарів ТОВ Інженерно - технічний Центр Донвентилятор у ТОВ Самміт - Агро - Трейд та ТОВ Івамар Трейд , а також здійснення відповідного розрахунку, а саме договори, видаткові прибуткові, товарно - транспортні, податкові накладні, оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Податкового кодексу України та за своїм змістом не мають дефектів або недоліків. Зокрема позивачем долучено до матеріалів справи письмові пояснення комірника, майстра та інших працівників підприємства ТОВ Інженерно - технічний Центр Донвентилятор , які підтверджують їх безпосередню участь у навантаженні, транспортуванні, розвантаженні комплектуючих частин та обладнання, придбаного у вказаних контрагентів, складський облік та подальше використання таких комплектуючих частин та обладнання у господарської діяльності підприємства. Тобто вказані працівники підтверджують про фактичне придбання та отримання товару ТОВ Інженерно - технічний Центр Донвентилятор у ТОВ Самміт - Агро - Трейд та ТОВ Івамар Трейд . Більш того позивачем долучено до матеріалів справи копії листів ФОП ОСОБА_12 та ФОП ОСОБА_1 , які безпосередньо здійснювали транспортування товару придбаного ТОВ Інженерно - технічний Центр Донвентилятор у ТОВ Союз Кепітал Строй , ТОВ Івамар Трейд згідно з яким вказані суб`єкти підприємницької діяльності підтверджують фактичне транспортування комплектуючих частин та обладнання від вказаних контрагентів на адресу ТОВ Інженерно - технічний Центр Донвентилятор . Окрім того позивачем долучено до матеріалів справи копії інвентаризацій які проводилися на підприємстві, згідно з якими вбачається наявність на складі придбаних комплектуючих частин та обладнання у вказаних контрагентів. Також до матеріалів справи долучено фотокопії та технічні паспорти на придбані комплектуючі та обладнання. Зокрема судовим органом не надана відповідна правова оцінка наявності у платника податку необхідних матеріально-технічних складових для здійснення господарської діяльності, а саме основні фонди, виробничі активи, складські та адміністративні приміщення (включно і орендовані), технічний персонал та трудові ресурси, для здійснення господарської діяльності, що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб за формою 1 ДФ. фінансовим звітом суб`єкта малого підприємства та іншими фінансово - господарськими документами наданими до перевірки. Зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права в частині не дослідження здісненнх господарсьих операцій ТОВ ІТЦ Донвентилятор з ТОВ Союз Кепітал строй та ТОВ Івамар - Трейд , а рішення по справі винесено виключно у зв`язку з наявністю вироків, при ньому судом першої інстанції не досліджено та не надано правової оцінки викладеним у вироках обставинам. На підставі вищевикладеного, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 р. по справі № 520/8976/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним га скасування податкового повідомлення - рішення від 4.10.2018 р. № 00000651405 в частині завищення суми від`ємного значення на суму 251382,8 грн. Прийняти нове судове рішення, в частині задоволення вимог ТОВ ІТЦ Донвентилятор щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 4.10.2018 р. № 00000651405 в частині завищення суми від`ємного значення на суму 251382,8 грн.

Також від позивача по справі, до суду надійшли додаткові пояснення.

Від Головного управління ДФС у Харківській області, до суду апеляційної інстанції також була подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, яка ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.19р. була повернута скаржнику через не усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме через не сплату судового збору.

Від Головного управління Державної фіскальної служби України до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з твердженнями апеляційної скарги позивача не погоджується. Вказує, що суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку про безтоварність господарських операцій по взаємовідносинам позивача з ТОВ Союз Кепітал строй та ТОВ Івамар - Трейд . Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, учасниками справи, не оскаржене.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що контролюючий орган провів позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ ІТЦ Донвентилятор з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ Сталь Енергопром за період червень 2017р., з ТОВ Самміт-Агро Трейд за період липень 2017р., з ТОВ Союз Кепітал Строй за період липень 2017р., з ТОВ Івамар Трейд за період серпень - вересень 2017р., з ТОВ Протек Агро Груп за період листопад-грудень 2017р., січень2018р., та у подальшому ланцюгу постачання щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Герміон Стайл за період квітень 2017р.)

Результати перевірки оформлені актом від 06.09.2018р. № 3710/20-40-14-05-19/39493812 (далі за текстом - Акт).

У тексті Акту відображені судження контролюючого органу про вчинення особою податкових правопорушень, а саме (у співвідношенні з предметом оскарження) віднесення на розрахунки з Державою по ПДВ показників первинних документів, складених за нереальними господарськими операціями у межах нікчемних правочинів, що суперечить п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.п. "а" п.198.1 ст.198, п.п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201, п.201.10 ст.201, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України та призвело до заниження ПДВ на загальну суму - 1.136.354,00 грн. та несвоєчасної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних занижених грошових зобов`язань з ПДВ.

04.10.2018р. з посиланням на Акт відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, прийняв податкове повідомлення - рішення від 04.10.2018р. №00000641405 про збільшення суми грошового зобов`язання на загальну суму 219.522,50 грн., податкове повідомлення - рішення від 04.10.2018р. №00000651405 про завищення суми від`ємного значення в частині на суму 709.353,20 грн., податкове повідомлення - рішення від 04.10.2018р. №00000661405 про застосування штрафу у розмірі 8.905,00 грн..

Окрім того, 19.10.2018р. ГУ ДФС у Харківській області було також прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.10.2018р. №00000711405 щодо застосування штрафу у розмірі 8.905,00 грн.

Як з`ясовано судом, юридичним мотивом для винесення оскаржених рішень владний суб`єкт обрав положення 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.п. а п.198.1, абзаців першого і другого п.п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а фактичним мотивом послугувало судження контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Стверджуючи про існування події вчинення особою податкового правопорушення контролюючий орган посилався на: наявність результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Протект Агро Груп , пояснення ОСОБА_2 (директора ТОВ Івамар Трейд щодо непричетності до діяльності підприємства), пояснення ОСОБА_3 (директора ТОВ Самміт-Агро-Трейд щодо непричетності до діяльності підприємства), результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Сталь Енергопром , обвинувальний вирок Дарницького районного суду м.Києва від 31.01.2018р. у справі №753/23956/17, в якому ОСОБА_4 (директора ТОВ Союз Кепітал Строй ) визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205-1 КК України.

Приймаючи рішення в частині відмови в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів, які б давали підстави для не врахувати наявні вироки суду щодо діяльності позивача з контрагентами ТОВ Союз Кепітал Строй та ТОВ "Івамар Трейд". Таким чином в даній частині позову належить відмовити.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Згідно підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1, 201.7 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

У відповідності до пп. 44.1 та 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Івамар Трейд", колегія суддів зазначає наступне.

26.07.2017 р. між TOB Інженерно - технічний Центр Донвентилятор (покупець) та ТОВ IBAMAP ТРЕЙД (постачальник) укладено договір поставки, у відповідності до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар згідно видаткових накладних, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити отриманий товар.

На момент укладання вказаного договору сторони мали правоздатність і дієздатність, що підтверджується долученими до матеріалів справи Витягами з Єдиного державного реєстр) юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Від імені TOB Інженерно - технічний Центр Донвентилятор вказаний договір було укладено директором гр. ОСОБА_5 , від TOB IBAMAP ТРЕЙД директором ОСОБА_2

Потреба в укладанні договору була обумовлена здійсненням підприємством своєї господарської діяльності, а саме основним видом діяльності TOB Інженерно - технічний Центр Донвентилятор згідно КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, КВЕД 28.92 виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва. Тобто позивач придбавав комплектуючи частини (окремі деталі та механізми) здійснював їх комплектування (зборку) у єдине готове обладнання (єдиний виріб) та в подальшому постачав таке готове обладнання на адресу покупців.

У межах вказаного договору постачальником було поставлено на адресу покупця наступні комплектуючи: робоче колесо вентилятора ВР 154-21-8 (2 шт.), ступиця ст. 40хм (1 шт.), вхідний воротник ВДН 32Б (1 шт.), вал ч. ВДН 32Б0800132Б.08.00І3.2-026 спец (1 шт.). муфта МУВГІ .140/570 (1 шт.), робоче колесо димососа ДН - 11,2. (З шт.), робоче колесо димососа ДН -19(1 шт.). направляючий апарат димососа ДН - 19 (1 - шт.), робоче колесо ВР 288-46-4 (ВІД 14-46) (1 шт.), електродвигун 4 кВт*750об/хв. (1 шт.), робоче колесо В 06-300-8 (4 шт.), робоче колесо В 06 - 300 - 6,3 (3 шт.), робоче колесо ВР 89-75-2,5 (1 шт.), робоче колесо ВР 89-75- 3.15 (І шт.). робоче колесо В 0.6- 370-8 (9 піт.), маточина кр. 22745-А (1 шт.), маточина кр. Д-05-148.00.00.000 (1 шт.). вал ходової частини вентилятора радіального кр. 01509 - 7 В (2 шт.). Загальна сума витрат на придбання 873 291,60 грн.

При придбанні вказаних комплектуючих частин між платниками було складено видаткові накладні, від 07.08.2017 р. № 354 на суму 14784,00 грн., від 10.08.2017 р. № 362 на суму 432192,00 гри.. 05.09.2017 № 378 на суму 214734,00 грн., від 04.09.2017 р. № 379 на суму 69381,60 грн., 07.09.2017р. № 380 на суму 142200,00 грн.

Оприбуткування товару здійснювалось за рахунками бухгалтерського обліку 281 Товари складі .

При цьому фактичне переміщення товару підтверджується складеними товарно - транспортам накладними від 07.08.2017 р. № РН 354, від 10.08.2017 р. № РН 362, від 05.09.2017 р. № РН 378. 04.09.2017 р. № 379, від 07.09.2017 № РН 380.

Фактичне знаходження товару на складі покупця підтверджується картками складського обліку від 07.08.2017 р. № 105, від 10.08.2018 № 106, від 05.09.2017 р. № 118, від 04.09.2017 р. № 116. 07.09.2017 р. № 120 та власними поясненнями працівників підприємства.

Зобов`язання по оплаті придбаного товару виконані позивачем шляхом безготівкове перерахування грошових коштів на адресу контрагентів на загальну суму 873 291.60 грн.

В подальшому придбаний товар використовувався у власній господарській діяльності, а саме ; виробництва готового обладнання, та подальшого його постачання на адресу контрагентів:

- АТ Покровський Гірничо-збагачувальний комбінат видаткова накладна № 66 від 16.08.2С р. на суму 147 264,00 грн.,

- ТОВ ДТЕК Східенерго видаткова накладна № 64 від 15.08.2017 р. на суму 903450,00 грн..

- ТОВ МЕТІНВЕСТ - КРМЗ видаткова накладна № 78 від 11.09.2017 р. на суму 613200. грн.,

- ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь видаткова накладна від 06.09.2С р. № 75 на суму 43 584,00 грн., видаткова накладна від 06.09.2017 р. № 74 на суму 21 810. грн,

- ПАТ Криворизькій залізорудний комбінат видаткова накладна від 18.10.2017р. № 93 суму 6048,00 грн.

- ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг видаткова накладна від 14.09.2017 № 84 на суму 275400, грн.

- ПАТ Центральний гірничо-збагачувальний комбінат видаткова накладна № 79 і 11.09.2017 р. на суму 114000,00 грн.,

- ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь видаткова накладна від 13.09.2017 р. М 82 суму 163200,00 грн., внаслідок чого позивачем отримано дохід у розмірі 2 287 956,00 грн.

Що підтверджується матеріалами справи та актом перевірки.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ , колегія суддів зазначає наступне.

04.07.2017 р. між TOB Інженерно - технічний Центр Донвентилятор (покупець) та ТОВ СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ (постачальник) укладено договір поставки, у відповідності до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар який визначається специфікаціями або видатковими накладними, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити отриманий товар.

На момент укладання вказаного договору сторони мали правоздатність і дієздатність, підтверджується долученими до матеріалів справи Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.?

Від імені ТОВ Інженерно - технічний Центр Донвентилягор вказаний договір було укладено директором гр. ОСОБА_5 , від ТОВ СОЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ директором ОСОБА_4

Потреба в укладанні договору була обумовлена здійсненням підприємством своєї господарської діяльності, а саме основним видом діяльності ТОВ Інженерно - технічний Центр Донвентилятор" - згідно КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, КВЕД 28.92 виробиш машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва. Тобто позивач придбав комплектуючи частини (окремі деталі та механізми) здійснював їх комплектування (зборку) у єдине готове обладнання (єдиний виріб) та в подальшому постачав таке готове обладнання на адресу покупців.

У межах вказаного договору постачальником було поставлено на адресу позивача наступні комплектуючи: колесо робоче вентилятора 120 - 28 - 10 (8 шт.), ходова частина вентилятора ВР 120- 28-10 (1 шт.), колесо робоче вентилятора ВР 288-46-5 Ал. (1 шт.), протизривний пристрій 8-55 (4 шт.). протизривний пристрій 8-90 (2 шт.), протизривний пристрій 6-25 (1 шт.), робоче колесо ВМЕВО-8-55 (4 шт.), робоче колесо ВМЕВО 8-90 (2 шт.), робоче колесо ВМЕВО-6-25 (1 шт.) Загальна сума витрат на придбання 635 005,20 грн.

При придбанні вказаних комплектуючих частин між платниками було складено видаткові накладні від 24.07.2017 р. № 93 на суму 199741,20 грн., видаткові накладні від 19.07.2017 р. № 88 на суму 106500.00 грн., від 18.07.2017 р. № 87 на суму 328764,00 грн.

Оприбуткування товару здійснювалось за рахунками бухгалтерського обліку № 281 Товари на складі .

При цьому фактичне переміщення товару підтверджується складеними товарно - транспортними накладними, а саме: від 24.07.2017 р. № РН 93, від 19.07.2017 р. № РН 88, від 18.07.2017 р. № РН 87.

Фактичне знаходження товару на складі покупця підтверджується картками складського обліку від 19.07.2017 р. № 95, від 24.07.2017 р. № 101, від 18.07.2018 р. № 94 та власноруч написані поясненнями працівників підприємства.

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару виконані позивачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на адресу контрагента на загальну суму 635 005,20 грн.

В подальшому придбаний товар використовувався у власній господарській діяльності, а саме виробництва готового обладнання та подальшого його постачання на адресу контрагентів:

- ПАТ Металургійний Комбінат Азовсталь видаткова накладна від 28.07.2017 р. № 54 на загальну суму 45 642,00 грн.,

- ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча видаткові накладні від 28.07.2017р. № 52 на суму 174 000,00 грн., від 28.07.2017р. № 51 на суму 522 000.00 грн.

- ПАТ Мотор Січ видаткова накладна від 01.08.2017 р. № ЗФ0012 на суму 27 894,00 грн.

- ПАТ ДТЕК ГІавлоградвугілля (видаткові накладні від 21.07.2017р. № 51 на с 768 600,00 грн.),

- ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля (видаткові накладні від 21.07.2017р. №50 на суму 369 000,00 грн.) внаслідок чого позивачем отримано дохід у розмірі 1 907 136,00 гри.

Що підтверджується матеріалами справи та актом перевірки.

Згадані вище документи за формою, змістом, підставами походження не містять явних та нездоланних дефектів, котрі б однозначно зумовлювали втрату юридичної сили і доказовості.

Оскільки укладені з контрагентами правочини не визнані владним суб`єктом нікчемними чи недійсними у судовому порядку, а з огляду на сукупність добутих судом доказів ці правочини явно та однозначно не відповідають ознакам нікчемних правочинів згідно з ст. 228 Цивільного кодексу України та відповідно до ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, то суд вважає, що у силу ст.ст. 215, 216, 234, 235, 236 Цивільного кодексу України контролюючий орган не мав управлінських повноважень для іншої кваліфікації проведених у межах цих правочинів операцій до набрання законної сили судовим рішенням про визнання цих правочинів фіктивними або удаваними.

Проте колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову виходячи з наступного.

Стверджуючи про існування події вчинення особою податкового правопорушення контролюючий орган та суд першої виходив з того, що 26.07.2017 р. між позивачем (у якості покупця) та ТОВ Івамар Трейд (у якості постачальника) було укладено договір поставки, який від імені контрагента підписаний директором ОСОБА_2 .

Обвинувальним вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2018р. по справі №761/11940/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Також 04.07.2017 р. між позивачем (у якості покупця) та ТОВ Союз Кепітал Строй (у якості постачальника) укладено договір поставки, який від імені контрагента підписаний ОСОБА_4

Відповідно до Вироку Дарницького районного суду м.Києва від 31.01.2018р. у справі №753/23956/17 ОСОБА_4 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.205 КК України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2018р. по справі №761/11940/18 та вироком Дарницького районного суду м.Києва від 31.01.2018р. у справі №753/23956/17 затверджено угоди про визнання винуватості.

Стосовно використання вироків суду під час розгляду адміністративних справ слід врахувати правову позицію Верховного Суду (викладена у постанові від 08.08.2018р., справа №820/4428/17, адміністративне провадження №К/9901/51373/18): "Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводи контролюючого органу, щодо наявного вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області по справі № 359/4590/17, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців), оскільки вказаний вирок не містить будь - яких відомостей про господарські операції між ТОВ "Форум Брандіг" та позивачем.

"Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону".

Постанова Верховного Суду від 04 вересня 2018 року (справа №826/18952/14) адміністративне провадження №К/9901/8100/18) містить правовий висновок про те, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Постанова Верховного Суду від 29.03.2018р. (провадження К/9901/6497/18, справа №826/3498/15) містить висновок про те, що оцінюючи доводи податкового органу щодо наявності зазначеного вироку, як такого, що беззаперечно свідчить про фіктивність контрагентів позивача, суд зазначає наступне. Факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року у справі №754/1073/16-к встановлено, що обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вчинили фіктивне підприємництво, зокрема придбали суб`єкт підприємницької діяльності (Товариство з обмеженою відповідальністю "Альшар Груп" (ЄДРПОУ 39195353) з метою прикриття незаконної діяльності. Проте жодних фактів, які б свідчили про здійснення цим підприємством нереальної господарської діяльності, зокрема за правовідносинами із Товариством, цим вироком не встановлено.

За змістом частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції, чинній на час розгляду справи у суді касаційної інстанції) вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на преюдиціальність, як властивість судового рішення, вирок суду має обов`язкове значення для адміністративного суду лише в частині встановлених фактичних обставин, а не правової оцінки чи судових висновків. З урахуванням наведеного, а також того, що дана обставина не досліджувалась у судах попередніх інстанцій з огляду на дату винесення відповідного вироку, посилання на такий вирок як на обставину, що має значення при винесенні судового рішення суду касаційної інстанції у цій справі, є необгрунтованим.".

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року (справа №808/1507/16, адміністративне провадження №К/9901/25309/18) необхідно зазначити те, що сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.".

Суд апеляційної інстанції зазначає на помилковість прийняття судом першої інстанції , як докази по справі, вищезазначені вироки, оскільки як вбачається з даних вироків в них перелічені суб`єкти господарської діяльності, підприємства, які були створені з метою прикриття незаконної діяльності перелічених там підприємств.

Підприємство позивача в даних вироках не зазначене.

Таким чином на підставі даних вироків, не можливо зробити висновки що угоди між позивачем та контрагентами укладалися з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою настання реальних господарських наслідків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків податкового органу та суду першої інстанції щодо відсутності реальних правових наслідків здійснених господарських операцій позивача з ТОВ Івамар Трейд та ТОВ Союз Кепітал Строй .

Колегія суддів зазначає, що вироки щодо посадових осіб контрагентів позивача ТОВ Івамар Трейд та ТОВ Союз Кепітал Строй не містить будь яких посилань на операції з позивачем "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор".

Дійсно, дані вироки містить інформацію про не причетність обвинувачених осіб до фінансово - господарських операцій підприємств контрагентів позивача, а підприємства створені для прикриття іншої незаконної діяльності, однак, наведене жодним чином не свідчить, що операції між позивачем та ТОВ Івамар Трейд , ТОВ Союз Кепітал Строй були не реальними (безготівковими) і що з боку позивача по даній угоді дії вчинились не добросовісно та він був обізнаний про обставини встановлені вироком.

Крім того, як вже було встановлено вище, підприємство позивача в переліку підприємств щодо прикриття діяльності яких вчинені незаконні дії, не зазначено.

Також колегія суддів зазначає, що позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Також, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб`єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Однак, як зазначалось вище, обов`язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.73 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Крім того, визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту, визначену актом перевірки та відповіддю на заперечення на акт, за спірний період.

Зворотне відповідачем не доведено.

Крім того, позивачем по справі надані документи в підтвердження понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також використання таких товарів у подальшій господарській діяльності позивача.

Колегія суддів зазначає, що порушень з боку позивача з приводу використання та реалізації придбаного товару, судом не встановлено.

Доказів спростування наданих позивачем документів відповідачем не надано.

Встановлені судом фактичні обставини, надані документи, засвідчують правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що висновки відповідача, Головного управління ДФС України у Харківській області ґрунтуються на припущеннях, належних доказів, що свідчать про безтоварність здійснених операцій відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно за приписами ч.1, 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом, згідно оригіналу платіжного доручення № 753 від 10.10.2018р. позивачем сплачено судовий збір у розмірі 17838,00 грн. (т.1 а.с. 4). До заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем додано оригінал платіжного доручення № 135 від 25.10.2018р. позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (т. 3 а.с. 195). При подачі апеляційної скарги, згідно оригіналу платіжного доручення № 3 від 18.02.2019р., яка міститься в матеріалах справи (т.9 а.с.6), позивачем сплачено судовий збір в сумі 5657 грн. 00 коп., що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. Всього, з урахуванням того, що права позивача рішенням суду захищені, позовні вимоги в частині відмови в задоволені позову задоволені, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в сумі 9426, 85 грн. .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року по справі № 520/8976/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позову.

В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 04.10.2018р. №00000651405 щодо завищення суми від`ємного значення в частині на суму 251 382, 80 грн..

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019р. залишити без змін. .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов`язаннями Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор" 9426 грн. 85 коп. витрати по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 20.05.2019 року