Постанова

від 16.05.2019 по справі 2040/7488/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 р.Справа № 2040/7488/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., м. Харків, повний текст складено 21.01.19 року по справі № 2040/7488/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить суд зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 31343590) здійснити коригування інтегрованої картки платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-інформаційна Систем" шляхом виключення податкового зобов`язання (недоїмки) із податку на додану вартість на суму - 100229,91 грн. та здійснити коригування інтегрованої картки платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-інформаційна Система" шляхом виключення податкового зобов`язання (недоїмки) із єдиного податку юридичних осіб на суму - 11234,93 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2019р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції та вважає їх такими, що зроблені при неповному з`ясуванні обставин справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права, що є безумовною підставою для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 року по справі №2040/7488/18. Вказує, що що згідно з інтегрованої картки платника податку на додану вартість за ним лічиться заборгованість по основному платежу 98082,42 грн. (нараховано ПДВ по декларації № 9045183151 від 15.03.2018 та № 9122486854 від 19.06.2018) та залишок несплаченої пені у розмірі 2147,49 грн. Однак, податкові зобов`язання по вказаним деклараціям товариством сплачено вчасно. Крім того, позивача також повідомлено про заборгованість з єдиного податку в загальному розмірі 10987,30 грн. згідно податкової декларації платника єдиного податку № 9297102634 від 25.01.2018. Поряд із тим, починаючи з січня 2018 року позивач не є платником єдиного податку, а отже, грошові кошти, сплачені товариством 20.08.2018 мали бути ідентифіковані та зараховані відповідачем як сплата податкових зобов`язань на загальній систем оподаткування, а не в якості спати єдиного податку. На підставі вищевикладеного просить рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №2040/7488/18 від 10.01.2019 року - скасувати в повному обсязі. Ухвалити нове рішення відповідно до якого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Міська Рекламно-інформаційна Система задовольнити в повному обсязі, а саме: зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 31343590) здійснити коригування інтегрованої картки платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-інформаційна Систем" шляхом виключення податкового зобов`язання (недоїмки) із податку на додану вартість на суму - 100229,91 грн. та здійснити коригування інтегрованої картки платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-інформаційна Система" шляхом виключення податкового зобов`язання (недоїмки) із єдиного податку юридичних осіб на суму - 11234,93 грн.

Від Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позивач не своєчасно сплачує узгоджені зобов`язання з ПДВ та єдиного податку на підставі чого в нього і був наявний податковий борг. Суд першої інстанції всі аргументи, викладені в апеляційній інстанції досліджував і прийняв обґрунтоване та законне рішення, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника апелянта в порядку письмового провадження.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи порушення строків сплати грошових зобов`язань контролюючим органом нараховані позивачу пеня та штраф, у зв`язку із чим за Товариством з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" рахується заборгованість із податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що як вбачається із інтегрованої картки платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система", у позивача наявна заборгованість з податку на додану вартість по основному платежу - 98082,42 грн. (з яких нараховано ПДВ по декларації № 9045183151 від 15.03.2018 термін сплати 30.03.2018 - 1455,42 грн, нараховано ПДВ по декларації N 9071072035 від 18.04.2018 термін сплати 30.04.2018 - 34584,00 грн., нараховано ПДВ по декларації № 9094789793 від 1605.2018 термін сплати 30.05.2018 - 34025,00 грн., нараховано ПДВ по декларації № 9122486854 від 19.06.2018 термін сплати 30.06.2018 - 28018,00 грн.), залишок несплаченої пені - 2147,49 грн.

Крім того, з єдиного податку з юридичних осіб за позивачем лічиться заборгованість по основному платежу у сумі 10987,30 грн (за податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи (юридична особи) № 9297102634 від 21.01.2018 термін сплати 19.02.2018 - 10987,30 грн.), залишок несплаченої пені - 247,63 грн.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення податкового боргу та його зарахування) у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Так, аналізуючи вищезазначені норми Податкового кодексу України та дані інтегрованої картки платника вбачається, що кошти, спрямовані позивачем на сплату узгоджених зобов`язань, визначених в деклараціях з ПДВ починаючи з 2015 року в автоматичному режимі зараховувались на погашення сум податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення.

Судом також, встановлено 09.01.2018 Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" з питання своєчасності та повноти сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям з листопада 2014 року по жовтень 2017 року, результати якої оформлені актом від 09.01.2018 № 117/20-40-12-13-19/31343590.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "МРІС" в порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України протягом граничних строків не сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість по дослідженим деклараціям.

На підставі висновків акту перевірки №117/20-40-12-13-19/31343590 від 09.01.2018, відповідно до ст.126 Податкового кодексу України, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 26.01.2018 №00125012013, яким нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 622900,88 грн. у розмірі 10% - 62290,13 грн, та податкове повідомлення - рішення №0012471213 від 26.01.2018, яким нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 81462,53 грн у розмірі 20% - 16292,48 грн.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно - Інформаційна система" звернулось до суду із позовом, в якому оскаржувало вказані податкові повідомлення-рішення, проте рішенням Харківського окружного адмінітсративного суду від 11.05.2018 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 26.01.2018 №00125012013 та №0012471213 від 26.01.2018 - відмовлено. Вказана постанова набрала законної сили.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позивач подав декларацію з ПДВ №9295390037 від 17.01.2018 та самостійно визначив зобов`язання в сумі - 24802 грн. Термін сплати за вказаною декларацією - 30.01.2018. Грошові кошти, при цьому, надійшли позивача на підставі платіжних доручень лише 23.02.2018 та 28.02.2018.

Також по декларації з ПДВ №9024817262 від 19.02.2018, з терміном сплати 02.03.2018 та задекларованими 27621 грн в повному обсязі було сплачено лише 23.06.2018.

Таким чином, починаючи з січня 2018 року позивач сплачував узгоджені грошові зобов`язання із затримкою.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Положеннями п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України також визначено, що у разі часткового погашення податкового боргу сума такої час та визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, враховуючи порушення строків сплати грошових зобов`язань контролюючим органом нараховані позивачу пеня та штраф, у зв`язку із чим за Товариством з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" рахується заборгованість із податку на додану вартість на суму - 100229,91 грн.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим посилання представника позивача на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/19966/14 платіжне доручення №592 від 28.11.2014 на суму 30 811 грн, на підставі якого сплачено до бюджету ПДВ не зараховані контролюючим органом та не зараховане платіжне доручення №592 від 27.08.2014 на суму 15000 грн, яке подано до банківської установи, проте не проведене ПАТ "АКТАБАНК", що встановлено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2015 по справі №820/576/18, оскільки у вказаних постановах взагалі не встановлені жодні факти щодо вказаних платіжних доручень.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та інших платежів, визначена Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, (далі - Порядок).

Відповідно до абзаців шостого - чотирнадцятого пункту 2 Розділу I Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю.

Облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників.

Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.

Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

Первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.

Перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС (пункт 3 розділу I Порядку).

Відповідно до абзаців першого - другого пункту 5 розділу I Порядку контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Абзацами п`ятим - шостим пункту 5 розділу I Порядку визначено, що у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Тобто, ІКП - це документ, який перебуває в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, а отже, корегування інтегрованої картки платника податків є невірно обраним способом захисту порушеного права.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Посилання позивача на те, що сплачені суми єдиного внеску повинні бути зараховані в загальні платежі є помилковим, оскільки відповідної заяви щодо повернення переплати чи зарахування її до інших платежів позивачем не подавалось.

Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі про наявні платіжні доручення та виписки з банку стосовно перерахунку певних коштів до бюджету, колегія суддів зазначає наступне.

Особовий рахунок платника податків ведеться по факту надходження коштів до бюджету, а не по наданню платіжних доручень ( документів) до банківської установи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 року по справі № 2040/7488/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 21.05.2019 року