Ухвала

від 14.05.2019 по справі 520/11451/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 р.Справа № 520/11451/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Громадської організації "Молодіжний прорив Коротич-1" про забезпечення позову в справі № 520/11451/18 за апеляційною скаргою Громадської організації "Молодіжний прорив Коротич-1" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 року по справі № 520/11451/18 за позовом Громадської організації "Молодіжний прорив Коротич-1" до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа Коротичанська селищна рада Харківського району Харківської області, про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Молодіжний прорив Коротич-1" звернулася до суду з адміністративним позовом до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, в якому просив: скасувати рішення VIII сесії VII скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 10.08.2018 р., яким вирішено приєднати Коротичанську територіальну громаду Харківського району Харківської області (смт Коротич, с-ще Новий Коротич, с. Стара Московка) до Пісочинської селищної обєднаної територіальної громади (смт Пісочин, смт. Березівка, с-ще Рай-Оленівка, с. Надточії, с. Олешки).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 р. відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Громадською організацією "Молодіжний прорив Коротич-1" подано до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про забезпечення позову в справі № 520/11451/18, в якій позивач просить зупинити дію рішення VIII сесії VII скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 2/8-2018 від 10.08.2018 р. Про приєднання Коротичанської територіальної громади до Пісочинської селищної об`єднаної територіальної громади ; зупинити дію постанови Центральної виборчої комісії України № 847 від 20.04.2019 р. Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 30.06.2019 р. в частині проведення додаткових виборів депутатів до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від Коротичанської селищної ради (смт. Коротич, село Стара Московка, селище Новий Коротич).

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що у разі не зупинення оскаржуваного рішення та постанови Центральної виборчої комісії України № 847 від 20.04.2019 р. Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 30.06.2019 р. в частині проведення додаткових виборів депутатів до Пісочинської селищної ради Харківської області від Коротичанської селищної ради (смт. Коротич, село Стара Московка, селище Новий Коротич), Коротичанська територіальна громада буде приєднана до Пісочинської селищної об`єднаної територіальної громади, що призведе до порушення прав членів територіальної громади та після завершення такого приєднання неможливо буде відновити порушені права Коротичанської територіальної громади.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції (ч. 3 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 р., рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права викладений у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 р. (у справі № 826/8556/17), від 25.04.2019 р. (справа №826/10936/18).

Так, обґрунтовуючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначив, що підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення та постанови Центральної виборчої комісії України № 847 від 20.04.2019 р. Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 30.06.2019 р. в частині проведення додаткових виборів депутатів до Пісочинської селищної ради Харківської області від Коротичанської селищної ради (смт. Коротич, село Стара Московка, селище Новий Коротич) є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та Коротичанській територіальній громаді до ухвалення рішення в адміністративній справі, та необхідності докласти значних зусиль та витрат для їх відновлення, проте, заявником недоказано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до прийняття постанови апеляційним судом, а також, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

Крім того, заявником не доведена очевидність протиправності рішення VIII сесії VII скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 2/8-2018 від 10.08.2018 р. Про приєднання Коротичанської територіальної громади до Пісочинської селищної об`єднаної територіальної громади .

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Громадської організації "Молодіжний прорив Коротич-1" про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А.

Повний текст ухвали виготовлений 20.05.2019 року