Постанова

від 21.05.2019 по справі 240/4976/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/4976/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

21 травня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року (м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради про визнання рішення № 128 від 18.10.2016 протиправним та нечинним,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати рішення одинадцятої сесії 6 скликання Зарічанської сільської ради від 18 жовтня 2016 року № 128 протиправним та нечинним; скасувати договір оренди земельної ділянки площею 0,1190 га за кадастровим номером НОМЕР_1 від 30 листопада 2016 року.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ним та ОСОБА_2 він отримав у власність житловий будинок АДРЕСА_1 . В свою чергу, належність зазначеного будинок ОСОБА_2 на праві приватної власності, підтверджується копією рішення Овруцького районного суду від 26.08.2008 у справі №2-1356/08 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому позивач вказує, що належний йому на праві власності житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,119 га, яка на підставі рішення одинадцятої сесії 6 скликання Зарічанської сільської ради від 18 жовтня 2016 року № 128 була передана йому в користування на умовах оренди строком на 5 років. На підставі вказаного рішення між позивачем та Зарічанською сільською радою 30 листопада 2016 року був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1190 га за кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 5 років.

В подальшому, 26 червня 2018 року архівним сектором Овруцької районної державної адміністрації позивачу було видано рішення десятої сесії ІІ скликання Зарічанської сільської ради Овруцького району Житомирської області від 20.08.1997, із якого останньому стало відомо, що вищезазначена земельна ділянка передана в приватну власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , бувшій власниці належного на даний час позивачу на праві власності будинку.

У зв`язку з цим, позивач зазначає, що при існуванні вказаного рішення десятої сесії ІІ скликання Зарічанської сільської ради Овруцького району Житомирської області від 20.08.1997 про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , Зарічанська сільська рада не мала законного права розпоряджатися земельною ділянкою та передавати її позивачу в оренду.

За таких обставин позивач вважає, що оскільки він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , то має право на отримання вказаної земельної ділянки безоплатно в приватну власність для обслуговування зазначеного будинку.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Право власності позивача на зазначений будинок виникло на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнаного дійсним на підставі рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 26.08.2008 у справі № 2-1356/08.

Рішенням одинадцятої сесії 6 скликання Зарічанської сільської ради від 18 жовтня 2016 року № 128 земельна ділянка площею 0,1190 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , була передана позивачу в користування на умовах оренди строком на 5 років для будівництва та обслуговування вищезазначеного житлового будинку, господарських і будівельних споруд. На підставі вказаного рішення між позивачем та Зарічанською сільською радою 30 листопада 2016 року був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1190 га за кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 5 років.

Разом з тим, з наявних у матеріалах справи довідки Виконавчого комітету Овруцької міської ради від 07.09.2018 №1516 та архівного витягу із рішення десятої сесії ІІ скликання Зарічанської сільської ради Овруцького району Житомирської області від 20.08.1997 р. вбачається, що на підставі цього рішення земельна ділянка орієнтовною площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 була передана у приватну власність ОСОБА_2 .

Оскільки позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , то, на його думку, він має право на отримання вказаної земельної ділянки безоплатно в приватну власність для обслуговування зазначеного будинку.

З огляду на зазначене позивач вважає рішення одинадцятої сесії 6 скликання Зарічанської сільської ради від 18 жовтня 2016 року № 128 є протиправним, оскільки при існуванні вказаного рішення десятої сесії ІІ скликання Зарічанської сільської ради Овруцького району Житомирської області від 20.08.1997 про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , Зарічанська сільська рада не мала законного права розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою та передавати її позивачу в оренду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

д) організація землеустрою;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За змістом ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

В силу з ч. 2 ст. 93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Статтею 116 ЗК України визначено підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності, а саме, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Земельні ділянки передаються у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб сільськими, селищними, міськими радами (ч. 1 ст. 122 ЗК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Вимогами ч. 3 ст. 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 134 ЗК України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, врегульований ст. 123 ЗК України.

При цьому, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Положеннями ч. 6 та ч. 10 ст. 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Отже, приймаючи рішення від 18 жовтня 2016 року № 128 про передачу земельної ділянки площею 0,1190 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 позивачу в користування на умовах оренди строком на 5 років для будівництва та обслуговування вищезазначеного житлового будинку, господарських і будівельних споруд, відповідач діяв в межах наданих йому законом повноважень.

Що стосується доводів позивача про те, що при існуванні рішення десятої сесії ІІ скликання Зарічанської сільської ради Овруцького району Житомирської області від 20.08.1997 про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , Зарічанська сільська рада не мала законного права розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою та передавати її позивачу в оренду ОСОБА_1 на підставі рішення від 18 жовтня 2016 року № 128, слід зазначити наступне.

Так, ст. 4 ЗК України від 18.12.1990 № 561-XII в редакції від 22.06.1993 (що була чинною на момент прийняття рішення десятої сесії ІІ скликання Зарічанської сільської ради Овруцького району Житомирської області від 20.08.1997 року) визначено, що у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

Суб`єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим.

Згідно ст. 6 ЗК України від 18.12.1990 №561-XII громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель присадибна ділянка). Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Компетенція сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин, була врегульована ст. 9 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII. Так, п. 1, 2, 6 ч. 1 зазначеної статті передбачено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому ст.ст. 17 і 19 цього Кодексу; реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі; погодження проектів землеустрою.

Відповідно до ст. 17 ЗК України від 18.12.1990 р. № 561-XII передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім`ї.

Відповідна Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Разом з тим, передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для: ведення селянського (фермерського) господарства у розмірі згідно з ст. 52 цього Кодексу; ведення особистого підсобного господарства у розмірі згідно з статтею 56 цього Кодексу; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із ст.ст. 57 і 67 цього Кодексу.

Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).

Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.

З наявного у матеріалах справи архівного витягу із рішення десятої сесії ІІ скликання Зарічанської сільської ради Овруцького району Житомирської області Про передачу земельних ділянок у приватну власність від 20.08.1997 року встановлено, що Зарічанською сільською радою за наслідками розгляду заяви громадян сіл Острів та Заріччя, було вирішено, зокрема, передати ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га, яка була надана їй для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .

Водночас, слід зазначити, що прийняття сільською радою відповідного рішення про передачу земельної ділянки у власність громадянина не є тим юридичним фактом, з яким законодавство пов`язує виникнення у громадянина права власності на зазначену земельну ділянку.

Статтею 22 ЗК України від 18.12.1990 р. № 561-XII закріплено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

В силу ст. 23 ЗК України від 18.12.1990 № 561-XII право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Однак, матеріали справи не місять доказів встановлення меж земельної ділянки та оформлення ОСОБА_2 державного акту на земельну ділянку, надану їй на підставі рішення десятої сесії ІІ скликання Зарічанської сільської ради Овруцького району Житомирської області Про передачу земельних ділянок у приватну власність від 20.08.1997 р. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що своє право на отримання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не реалізувала, тому право власності на земельну ділянку у неї не виникло, а сама ділянка залишилась у власності держави, а суб`єктом права власності на неї залишилась Зарічанська сільська рада Овруцького району Житомирської області, оскільки земельна ділянка розташована в межах її території.

Відтак, в момент прийняття відповідачем оскарженого рішення одинадцятої сесії 6 скликання Зарічанської сільської ради від 18 жовтня 2016 року № 128 про передачу позивачу в оренду строком на 5 років земельної ділянки, на якій розташований належний позивачу на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , зазначене земельна ділянка перебувала в державній власності, а тому відповідач мав право розпоряджатися нею в порядку, визначеному Земельним Кодексом України, в тому числі мав право передати її в оренду.

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що приймаючи рішення одинадцятої сесії 6 скликання Зарічанської сільської ради від 18 жовтня 2016 року № 128 про передачу ОСОБА_1 в оренду строком на 5 років земельної ділянки площею 0,1190 га за кадастровим номером НОМЕР_2 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, а саме рішення від 18 жовтня 2016 року № 128 є правомірним.

Також, обґрунтованими є доводи відповідача, що рішення одинадцятої сесії 6 скликання Зарічанської сільської ради від 18 жовтня 2016 року № 128 вичерпало свою дію шляхом його виконання, зокрема, шляхом укладення між позивачем та Зарічанською сільською радою 30 листопада 2016 року договору оренди земельної ділянки площею 0,1190 га за кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 5 років.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Сушко О.О. Судді Смілянець Е. С. Залімський І. Г.