Вирок

від 25.04.2019 по справі 752/6560/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/6560/18

провадження №: 1-кс/752/3875/19

У Х В А Л А

про арешт майна

25.04.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання старшого слідчого з ОВС першого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №32017100010000044, відомості щодо якого 20.10.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді звернувся слідчий із вказаним клопотанням, в якому просив накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Альфа-Плюс Груп» (ЄДРПОУ 41275427) відкритих у банківській установі АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), а саме: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , в частині видатку грошових коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки грошових коштів, що надходять, повідомляючи в подальшому правоохоронні органи усно та письмово, про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках за запитом слідчого, на час його надання.

Крім, того, з метою визначення сум грошових коштів, на які накладено арешт, зобов`язати відповідних службових осіб банківської установи надавати письмову інформацію про залишок грошових коштів на вказаних рахунках, на момент пред`явлення ухвали суду про накладення арешту та на кожне 25 число місяця шляхом винесення відповідного подання ініціатору за адресою: 03110 м. Київ, вул. Народна 19/20, перший СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що у провадженні першого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100010000044 від 20.10.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.205 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено ряд сумнівних суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ «Альфа-Плюс Груп» (ЄДРПОУ 41275427), ТОВ «Люкс Проект» (ЄДРПОУ 41876526), ТОВ «Транс-Буд Груп» (ЄДРПОУ 41275448), які надають послуги підприємствам реального сектору економіки по безпідставному формуванню податкового кредиту.

Згідно інформації, яка міститься в АІС «Податковий блок» та в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що директором ТОВ «Транс-Буд Груп», ТОВ «Люкс Проект» та ТОВ «Альфа-Плюс Груп» є громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з хворобою. Натомість, згідно інформації яка міститься в ЄРПН, в період часу з моменту смерті по теперішній час (з 03.06.18 по 10.04.19) підприємствами ТОВ «Транс-Буд Груп», ТОВ «Люкс Проект» та ТОВ «Альфа-Плюс Груп» зареєстровані податкові накладні на яких зазначений електронний цифровий підпис ОСОБА_5 на загальну суму близько 8 млн. грн. ПДВ.

Основні СГД-вигодонабувачі, які скористалися послугами ТОВ «Транс-Буд Груп», ТОВ «Люкс Проект» та ТОВ «Альфа-Плюс Груп», а саме: ТОВ «ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ ЦЕНТР», ТОВ «БК «АСКОН», ТОВ «ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ», ТОВ «АВТОПРОТЕК», ТОВ «АВТОПРОТЕК СЕРВІС», ТОВ «ФРІМОНТ ГРУП», ТОВ «НВП «МК-ЕКСПАНСІЯ», ТОВ «АСГАР», ТОВ «НВП «МК-ЕКСПАНСІЯ», ТОВ «УКРМОНТАЖЕНЕРГО», ТОВ «СПЕКТР 21», ПП «БУДКОНТРАКТ», ТОВ «РЕМБУДСЕРВІС-5» ЛТД», ТОВ «ВАЙТ-БІЛДІНГ», ПП «АЛЛІГАТОР ТРАНС» та ін.

Вказані дії дали змогу службовим особам підприємств-покупців створити видимість проведення фінансово-господарських операцій з придбання ТМЦ (робіт/послуг), які фактично не відбувались, а оформлялись лише документально, віднести у бухгалтерському обліку та податковій звітності суми по них до складу податкового кредиту з ПДВ та валових витрат підприємств, та, таким чином, умисно ухилитись від сплати податків.

Згідно баз даних ДФС України ТОВ «Альфа-Плюс Груп» (ЄДРПОУ 41275427) має відкриті рахунки у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), а саме: рахунок № НОМЕР_1 ; рахунок № НОМЕР_2 та рахунок № НОМЕР_3 .

Слідчий вказав на те, що метою накладення арешту на грошові кошти, які містяться на вказаних рахунках є забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об`єктивних обставин у кримінальному провадженні, припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, діями щодо проведення псевдо розрахункових фінансово господарських операцій, не сплати податків підприємствами реального сектору економіку, забезпечення подальшого подання цивільного позову.

Для унеможливлення здійснити дії, пов`язані із використанням, перетворенням, передачі, відчуження іншим способом, слідчий вважає необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є зобов`язати відповідних службових осіб банківської установи надавати письмову інформацію про залишок грошових коштів на вказаних рахунках, на момент пред`явлення ухвали суду про накладення арешту та на кожне 25 число місяця шляхом винесення відповідного подання ініціатору за адресою: 03110 м. Київ, вул. Народна 19/20, перший СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, в зв`язку з цим просить подане клопотання задовольнити.

В судове засідання слідчий не з`явились про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Слідчий суддя визнав за можливе провести розгляд цього клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходиться майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності прокурора та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього документи, вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення зокрема: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна враховує правові підстави для арешту майна, а саме те, що грошові кошти, які знаходять на вказаних рахунках є об`єктом вчинення кримінальних правопорушень і можуть бути використані в якості речових доказів у кримінальному провадженні, з урахуванням положень ст. 98 КПК України; наявність суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України.

У відповідності до частини 11 статті 170 КК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя, враховуючи наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України, обставин вчинення кримінальних правопорушень та наслідків, правових підстав для накладення арешту, розміру завданих збитків, вважає необхідним зобов`язати відповідних службових осіб банківської установи надавати письмову інформацію про залишок грошових коштів на вказаних рахунках, на момент пред`явлення ухвали суду про накладення арешту та на кожне 25 число місяця шляхом винесення відповідного подання ініціатору за адресою: 03110 м. Київ, вул. Народна 19/20, перший СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, оскільки не застосування такого заходу призведе до непередбачуваних наслідків, у тому числі щодо зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення грошових коштів з вказаних рахунках.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про обгрунтованість клопотання та наявність достатніх правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, які містяться на вказаних рахунках, у зв`язку із цим клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.173, 372,376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого з ОВС першого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Альфа-Плюс Груп» (ЄДРПОУ 41275427) відкритих у банківській установі АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), а саме: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , в частині видатку грошових коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки грошових коштів, що надходять, повідомляючи в подальшому правоохоронні органи усно та письмово, про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках за запитом слідчого, на час його надання.

З метою визначення сум грошових коштів, на які накладено арешт, зобов`язати відповідних службових осіб АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) надавати письмову інформацію про залишок грошових коштів на вказаних рахунках, на момент пред`явлення ухвали суду про накладення арешту та на кожне 25 число місяця шляхом винесення відповідного подання ініціатору за адресою: 03110 м. Київ, вул. Народна 19/20, перший СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві.

Ухвала виконується негайно слідчим та прокурором.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Відповідно дост. 174 КПК Україниарешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1