Рішення

від 02.05.2019 по справі 638/7183/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/7183/18

Провадження № 2/638/1369/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Кириллової К.С., Соколенко Ю.О., Панікарук В.В.,

представників третьої особи

ПАТ ПУМБ Брижань Ю.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника третьої особи

ОСОБА_3 Н.І. Романченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до державного реєстратора Комунального підприємства Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Драгіна Олександра Івановича, державного реєстратора філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Неженської Галини Валентинівни, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Публічне акціонерне товариство Перший український міжнародний банк , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, -

встановив:

До Дзержинського районного суду м.Харкова звернулась ОСОБА_4 з позовом до Комунального підприємства Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Драгіна Олександра Івановича, державного реєстратора філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Неженської Галини Валентинівни, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Публічне акціонерне товариство Перший український міжнародний банк , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якому просить скасувати рішення державного реєстратора КП Постачальник послуг Драгіна О.І. від 13.10.2017 року про державну реєстрацію прав, індексний номер 37578140, скасувати рішення державного реєстратора від 22.12.2017 року філії КП Добробут Неженської Г.В. про державну реєстрацію прав, індексний номер 38903919 та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2006 року за ФОП ОСОБА_4 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 205,2 кв.м та на нежитлові приміщення НОМЕР_1 та НОМЕР_1 . 28.12.2006 року ОСОБА_7 , діючи від імені фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 , як продавця уклала з ОСОБА_5 як з покупцем договір купівлі-продажу квартири, який зареєстрований у реєстрі за №9256 приватним нотаріусом Жовнір Л.П., предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.04.2015 року, що набрало законної сили, витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 у вигляді його орендарів до володіння ФОП ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 . Вказаним рішенням встановлено незаконність будь-яких угод ОСОБА_5 з відчуження вказаного нерухомого майна, у т.ч. шляхом передачі його в оренду. Однак, 13.09.2007 року між ЗАТ Перший Український Міжнародний банк , правонаступником якого є ПАТ Перший Український Міжнародний банк та гр. ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати ОСОБА_6 кредит у розмірі 315 000,00 дол.США, а ОСОБА_6 зобов`язалася використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором. З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_6 перед банком за кредитним договором між ОСОБА_5 та ПАТ ПУМБ укладено Договір іпотеки від 13.09.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Жовнір Л.П. за №4285, згідно з яким забезпечення зобов`язань ОСОБА_6 за кредитним договором ОСОБА_5 було передано в іпотеку банку вказана вище квартира. 26.10.2017 року ОСОБА_5 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що власником даної квартири стало ПАТ Перший Український Міжнародний банк на підставі того, що державним реєстратором КП Постачальник послуг Драгіним О.І. 13.10.2017 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер 37578140, на підставі договору іпотеки від 13.09.2007 року. Тому, 13.10.2017 року ПАТ ПУМБ задовольнив свої вимоги як іпотекодержателя шляхом реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 . 22.12.2017 року рішенням державного реєстратора філії КП Добробут Неженської Г.В. про державну реєстрацію прав, індексний номер 38903919 право власності на квартиру 17-А по пр АДРЕСА_2 зареєстроване за ФОП ОСОБА_4 18.01.2018 року державний реєстратор вносить запис про те, що 22.12.2017 року рішенням державного реєстратора філії КП Добробут Неженської Г.В. про державну реєстрацію прав, індексний номер 38903919, на підставі договору іпотеки право власності на квартиру 17-А по пр АДРЕСА_2 зареєстроване за ПАТ ПУМБ . Позивач вважає вказані рішення відповідачів незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 29.03.2012 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , заборонено будь-кому проводити дії по відчуженню вказаної квартири. 29.08.2012 року ухвалою апеляційного суду Харківської області скасовано вказану ухвалу суду в частині накладення арешту на квартиру, в іншій частині залишено без змін. Всупереч цьому здійснено державну реєстрацію відчуження даної квартири від ОСОБА_5 у власність ПАТ ПУМБ . Позивач зазначає, що в порушення вимог законодавства державним реєстратором зареєстровано право власності на вказану квартиру за ПАТ ПУМБ , який не надав як іпотекодержатель до реєстратора копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, зокрема відсутній поштовий чек та опис поштового вкладення, що підтверджує надсилання даної вимоги іпотекодавцю - Катречко Р. ОСОБА_8 та боржникові ОСОБА_6 за місцем зареєстрованого проживання даних осіб; також відсутній документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі - зокрема відсутнє зворотне поштове повідомлення, що підтверджує отримання під особистий розпис даної вимоги іпотекодавцем ОСОБА_5 та боржником ОСОБА_6 Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що державний реєстратор не виконав обов`язок щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а тому рішення про зазначену державну реєстрацію підлягають скасуванню. Також вказує, що рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності за ФОП ОСОБА_4 прийнято у відповідності до п.9 ч.1 ст.27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішення суду, що набрало законної сили. На даний час рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2015 року набрало законної сили та не скасовано. При цьому державний реєстратор позбавлений права виправляти власні посилки у реєстрації, оскільки вказане право належить виключно суду. На даний час відсутнє будь-яке рішення суду, яким скасоване або змінене рішення державного реєстратора філії КП Добробут Неженської Г.В. від 22.12.2017 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ФОП ОСОБА_4

Відповідачі відзив на позовну заяву до суду не надали.

Представник третьої особи надав до суду письмові пояснення, згідно яких ПАТ ПУМБ проти позову заперечує з тих підстав, що 13.09.2007 року між Банком та гр. ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №5693356, з метою забезпечення виконання якого між банком та ОСОБА_5 було укладено Договір іпотеки №5693450 від 13.09.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Жовнір Л.П. за реєстровим №4285, згідно з яким було передано в іпотеку квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . У зв`язку з невиконанням ОСОБА_9 своїх зобов`язань за кредитним договором Банком було звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у відповідності зі ст.37 ЗУ Про іпотеку . 12.10.2017 року відповідачем 1 на підставі Договору іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності Банку на предмет іпотеки. 22.12.2017 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відповідачем 2 внесено запис про припинення (реєстрація переходу прав власності) права власності Банку на майно та зареєстровано за ФОП ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Підстава - рішення Дзержинського районного суду м.Харкова 05.02.2014 року та рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2015 року. При цьому позивачем не було подано відповідачу 2 рішення апеляційного суду Харківської області, яким скасовано рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.02.2014 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, а тому станом на 22.12.2017 року у відповідача 2 були відсутні підстави для реєстрації права власності позивача на предмет іпотеки. Також зазначає, що рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2015 року не встановлено перехід права власності на квартиру АДРЕСА_4 до ФОП ОСОБА_4 , оскільки ним витребувано із чужого незаконного володіння ТОВ Сур`я до володіння ФОП ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 , шляхом виселення ТОВ Сур`я із приміщення вказаної квартири. Вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено у зв`язку з відсутністю порушених прав, свобод або законних інтересів позивача як фізичної особи, оскільки право власності на нерухоме майно було зареєстровано за ФОП ОСОБА_4 , а не за фізичною особою ОСОБА_4 , а також у всіх судових справах та в договорі купівлі-продажу квартири вона також виступає як ФОП ОСОБА_4 Крім того, вказує, що станом на дату проведення державної реєстрації права власності Банку на предмет іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які зареєстровані заборони щодо нерухомого майна були відсутні. Ухвала Дзержинського районного суду м.Харкова від 29.03.2012 року не могла бути підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій, оскільки проведення державної реєстрації права власності Банку на підставі ст.37 ЗУ Про іпотеку не є відчуженням майна з укладенням окремого правочину, а є зверненням стягнення на майно в позасудовому порядку на підставі укладеного з іпотекодавцем договору. Крім того, заборона відчуження майна була встановлена судом на підставі заяви Банку про забезпечення позову та в його інтересах, з метою недопущення відчуження майна відповідачами протягом розгляду справи, в зв`язку з чим не може бути перешкодою для вчинення Банком будь-яких дій з іпотечним майном. Вказує, що на виконання вимог ЗУ Про іпотеку Банком направлено на адресу Позичальника та Іпотекодавця вимогу від 11.02.2016 року, яка була отримана Позичальником 10.03.2016 року та Іпотекодавцем 19.02.2016 року. Вказана вимога була направлена цінним листом зі зворотнім повідомленням. Вимогою встановлено 30-денний термін на усунення порушення основного зобов`язання. Станом на дату реєстрації права власності на предмет іпотеки за Банком вимога про усунення порушення основного зобов`язання ані позивачем, ані іпотекодавцем виконана не була. Представник третьої особи вважає, що спір між позивачем та відповідачами відсутній через похідний характер таких вимог від спору щодо майна. На підставі викладеного ПАТ ПУМБ просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

21.06.2018 року представником ПАТ ПУМБ надано до суду заяву про закриття провадження у справі з підстав порушення предметної юрисдикції (підвідомчості) та відсутності спору про право.

Ухвалою суду від 06.08.2018 року відмовлено в задоволенні вказаної заяви.

Ухвалою суду від 27.09.2018 року витребувано у відповідачів копії матеріалів реєстраційних справ, на підставі яких було прийнято оскаржувані рішення.

В подальшому у зв`язку з ненаданням витребуваних доказів, ухвалою суду від 28.03.2019 року копії матеріалів реєстраційних справ, на підставі яких було прийнято оскаржувані рішення, витребувано з Департаменту реєстрації Харківської міської ради.

В судове засідання позивач не з`явилась, просила справу розглядати у її відсутність.

Відповідачі в судові засідання не з`явились, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Представник ПАТ ПУМБ в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судові засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись, причини неявки суду не повідомили. Представник третьої особи ОСОБА_6 з`явився в судові засідання, призначені на 05.07.2018 року, 06.08.2018 року, в подальшому в судові засідання не з`являвся, причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представників третьої особи ПАТ ПУМБ , дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст.ст.4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2006 року, яке набрало законної сили 05.12.2006 року, за ФОП ОСОБА_4 визнано право власності на квартиру 17-а, загальною площею АДРЕСА_5 кв. АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 розташована за адресою АДРЕСА_8 АДРЕСА_4 5, включаючи приміщення №ІV та НОМЕР_1 А.

28 грудня 2006 року між ОСОБА_7 , яка діяла на підставі довіреності (посвідченої приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Бугайовою Л.Я. 13.12.2006 року за реєстровим №4034), від імені ФОП ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Згідно умов укладеного договору ОСОБА_5 набув право власності на зазначену вище квартиру.

В подальшому, 13.09.2007 року між ЗАТ Перший Український Міжнародний банк , правонаступником якого є ПАТ Перший Український Міжнародний банк та гр. ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №5693356, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати ОСОБА_6 кредит у розмірі 315 000,00 дол.США, а ОСОБА_6 зобов`язалася використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.

В забезпечення виконання умов кредитного договору між ЗАТ Перший Український Міжнародний банк , правонаступником якого є ПАТ Перший Український Міжнародний банк та ОСОБА_5 було укладено Договір іпотеки №5693450 від 13.09.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Жовнір Л.П. за реєстровим №4285, згідно з умовами якого передано в іпотеку квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Вказане у Іпотечному договорі нерухоме майно належало на праві власності ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л.П., зареєстрованого в реєстрі за №9256.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 07.11.2012 року позовні вимоги ПАТ Перший Український Міжнародний банк до ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса ХМНО Жовнір Л.П., приватного нотаріуса ХМНО Десятніченко І.В., Наумюк ОСОБА_11 , третя особа ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним та зобов`язання вчинити певні дії задоволені, зокрема, зобов`язано приватного нотаріуса ХМНО Жовнір Л.П. внести до Державного реєстру іпотек реєстраційний запис щодо обтяження іпотекою квартири, реєстраційний номер 15632581, що розташована за адресою АДРЕСА_3 , на підставі Договору іпотеки №5693450 від 13.09.2007 року; зобов`язано приватного нотаріуса ХМНО Жовнір Л.П. внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний запис щодо обтяження забороною квартири, реєстраційний номер 15632581, що розташована за адресою АДРЕСА_3 , на підставі Договору іпотеки №5693450 від 13.09.2007 року.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08.12.2016 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В рамках розгляду вказаної справи ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 29.03.2012 року накладено арешт на належну ОСОБА_5 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , заборонивши будь кому проводити дії по відчуженню зазначеного майна. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29.08.2012 року вказану ухвалу змінено, скасувавши її в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , в цій частині відмовлено.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.02.2014 року визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 28.12.2006 року, укладений між ОСОБА_7 , діючої від імені Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зареєстрований у реєстрі за №9256, приватним нотаріусом Жовнір Л.П., предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2015 року, зокрема, витребувано із чужого незаконного володіння ТОВ Сур`я до володіння ФОП ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 шляхом виселення ТОВ Сур`я із приміщення квартири АДРЕСА_1 .

В подальшому рішенням апеляційного суду Харківської області від 04.12.2017 року рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.02.2014 року скасовано, відмовлено в задоволенні позовних вимог фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_7 про визнання недійним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2018 року позов ФОП ОСОБА_4 до ПАТ ПУМБ , треті особи ОСОБА_12 , КП Постачальник послуг Солоницівської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та витребування у відповідача квартири АДРЕСА_1 у власність позивача залишено без розгляду.

Враховуючи вкладене, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору іпотеки між ПАТ Перший Український Міжнародний банк та ОСОБА_5 предмет іпотеки - квартира АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л.П., зареєстрованого в реєстрі за №9256.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст.316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України Про іпотеку , у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями ст.36 Закону України Про іпотеку закріплено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Приписи ч.1 ст.37 Закону України Про іпотеку визначають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно п.4.1 Договору іпотеки іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, зокрема, у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов`язання, у разі невиконання вимоги іпотеко держателя про дострокове виконання основного зобов`язання, зробленої на підставі закону, кредитного договору чи цього Договору.

Згідно п.4.2 вказаного Договору іпотеки,звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється одним із таких способів за вибором іпотекодержателя: за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим Договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя. Визначені цим Договором способи звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджають іпотеко держателю застосувати інші способи звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлені чинним законодавством України та/або письмовою домовленістю Сторін.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №100378530 від 13.10.2017 року вбачається, що державним реєстратором Комунального підприємства Постачальник послуг Солоницівської селищної ради ОСОБА_13 Олександром Івановичем 13.10.2017 року, індексний номер 37578140, право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ПАТ Перший Український міжнародний банк .

Підстава виникнення права власності: іпотечний договір, серія номер: 5693450, виданий 13.09.2007, видавник: приватний нотаріус ХМНО Жовнір Л.П..

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №109325495 від 27.12.2017 року вбачається, що державним реєстратором філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської селищної ради у м.Чугуїв Харківської області ОСОБА_14 Галиною Валентинівною 22.12.2017 року, індексний номер 38903919, право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ФОП ОСОБА_4 .

Підстава виникнення права власності: рішення суду, серія та номер: 922/765/15, виданий 02.04.2015, видавник: господарський суд Харківської області.

При цьому ФОП ОСОБА_4 не було подано державному реєстратору рішення апеляційного суду Харківської області від 04.12.2017 року, яким скасовано рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 05.02.2014 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

В подальшому 14.03.2018 року державним реєстратором філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської селищної ради у м.Чугуїв Харківської області Неженською Галиною Валентинівною прийнято рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 24099868 розділу Державного реєстру речових прав, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1378990263101, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №117044301 від 14.03.2018 року та №119018082 від 29.03.2018 року. З довідок вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ПАТ Перший Український міжнародний банк .

Підстава виникнення права власності: іпотечний договір, серія номер: 5693450, виданий 13.09.2007, видавник: приватний нотаріус ХМНО Жовнір Л.П.; заява, серія та номер: 61-05/325, виданий 18.01.2018, видавник Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний банк ; вимога про усунення порушення основного зобов`язання, серія та номер: КНА-61.1/221, виданий 11.02.2016 року, видавник: Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний банк ; вимога про усунення порушення основного зобов`язання, серія та номер: КНА-61.1/221, виданий 11.02.2016 року, видавник: Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний банк ; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: б/н, виданий 12.02.2016 року, видавник: Укрпошта; рішення суду, серія та номер 638/8925/17, виданий 04.12.2017, видавник: Апеляційний суд Харківської області; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: б/н, виданий 12.02.2016, видавник: Укрпошта.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень №1952-VI, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

До повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Державний реєстратор відповідно до частини третьої статті 10 Закону зобов`язаний встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав (частина друга статті 18 Закону №1952-VI).

Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2015 року №1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , зокрема, відповідно до частин другої статті 18 Закону №1952-VI затвердив Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За правилами пунктів 6, 9 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації.

При цьому відповідно до ч.7 ст.18 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час подання заяви про державну реєстрацію прав заявник зобов`язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст.18 вказаного Закону, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Частиною 1 ст.20 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством. У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства. Заява на проведення реєстраційних дій в електронній формі подається за умови ідентифікації заявника (фізичної або юридичної особи) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника обєкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву. Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника обєкта нерухомого майна про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року визначено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Як вбачається з наведеної норми права документом на підставі якого провадиться реєстрація права власності повинен підтверджувати саме факт отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги, а не лише факт спрямування її на адресу іпотекодавця та боржника.

Відповідно до вимог ст.35 Про іпотеку , у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Загальні правові засади звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави визначені ст.33 ЗУ Про іпотеку , у разі невиконання боржником основного зобов`язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно до ст. 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.37 ЗУ Про іпотеку , іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Пунктом 61 Порядку визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 18 та 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

З урахуванням зазначеного вище, суд доходить до висновку, що іпотекодержатель має довести як факт надіслання відповідної вимоги, так і факт отримання такої вимоги.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року у справі № 822/864/15 та від 12 квітня 2017 року у справі № 822/862/15.

Право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки позасудовими способами, виникає у випадку залишення без задоволення вимог іпотекодержателя щодо усунення порушень основного зобов`язання або умов договору згідно зі ст.35 Закону України Про іпотеку . Іпотекодержатель має право набути у власність предмет іпотеки на наступний день після спливу строку усунення порушень основного зобов`язання, вказаного у письмовій вимозі, надісланій боржнику та іпотекодавцю і якщо у вказаний час вказані порушення не будуть усунені або вимога буде залишена без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства.

Представником третьої особи у додатках до пояснень надано до суду письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання вих.№КНА-61.1/221 від 11.02.2016 року, надіслане на адресу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 цінним листом.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вимога, надіслана на адресу ОСОБА_5 . отримана уповноваженою особою 19.02.2016 року.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вимога, надіслана на адресу ОСОБА_6 . отримана 10.03.2016 року.

Надаючи оцінку діям ПАТ ПУМБ щодо повідомлення боржника та іпотекодавця в порядку ст.35 ЗУ Про іпотеку , необхідно зазначити наступне.

Підтвердженням отримання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повідомлень, які пересилалися поштою рекомендованим листом, а отже, й завершення 30-денного строку з моменту їхнього отримання, має бути повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта від 12 травня 2006 року № 211.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ПАТ ПУМБ виконані вимоги ст.35 ЗУ Про іпотеку щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.

Щодо твердження позивача про порушення державним реєстратором філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської селищної ради у м.Чугуїв Харківської області Неженською Галиною Валентинівною порядку реєстрації при внесенні змін до рішення від 22.12.2017 року, індексний номер 38903919, яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ФОП ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом в пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Постановою КМУ від 26.10.2011 року №1141 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з відповідними змінами, яким передбачено внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав.

Пунктом 38 зазначеного Порядку передбачено, що державний реєстратор вносить зміни до записів Державного реєстру прав у разі допущення технічної помилки; зміни відомостей про нерухоме майно, право власності та суб`єкта цього права, інші речові права та суб`єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов`язані з проведенням державної реєстрації прав. Внесення змін до записів Державного реєстру прав проводиться державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мінюст.

Так, на підставі відповідної заяви ПАТ ПУМБ та доданих документів державним реєстратором філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської селищної ради у м.Чугуїв Харківської області Неженською Галиною Валентинівною прийнято рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 24099868 розділу Державного реєстру речових прав, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1378990263101. Вказаним рішенням право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ПАТ Перший Український міжнародний банк .

Щодо твердження позивача про порушення державним реєстратором порядку реєстрації у зв`язку з наявністю зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно суд зазначає наступне.

З витягу з Дерржавного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №100379748 від 13.10.2017 року, вбачається, що на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова, серія та номер:2011/6304/2012, виданий 29.03.2012, видавник: Дзержинський районний суд м.Харкова.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Однак, суд вважає, що у проведенні реєстраційних дій державним реєстратором не вбачається в цій частині порушення прав позивача, так як відповідно до ч.6 ст.3 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель має пріоритет на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Крім того, заборона відчуження майна була вжита судом на підставі заяви Банку про забезпечення позову з метою недопущення відчуження предмету іпотеки.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 , проведена без порушень вимог ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року, а тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 55 Конституції України, ст. 328 ЦК України, ЗУ Про іпотеку , ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року, керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до державного реєстратора Комунального підприємства Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Драгіна Олександра Івановича, державного реєстратора філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Неженської Галини Валентинівни, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Публічне акціонерне товариство Перший український міжнародний банк , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 02.05.2019 року.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_9 ;

відповідачі:

державний реєстратор Комунального підприємтва Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Драгін Олександр Іванович, ЄДРПОУ 39341260, Харківська обл., Дергачівський р-н., смт.Солоницівка, вул.Сумський Шлях буд.11;

державний реєстратор філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Неженська Галина Валентинівна, ЄДРПОУ 41682934, Харківська обл., Чугуївський р-0н, м.Чугуїв, вул.Старонікольська буд.41;

треті особи:

ОСОБА_5 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_6 , рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк