Постанова

від 24.02.2020 по справі 638/7183/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 638/7183/18

провадження № 61-17128св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: державний реєстратор Комунального підприємства Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Драгін Олександр Іванович, державний реєстратор філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Неженська Галина Валентинівна,

треті особи: Акціонерне товариство Перший український міжнародний банк , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2019 року у складі судді Цвірюка Д. В. і постанову Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенка І. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства Постачальник послуг Солоницівської селищної ради (далі - КП Постачальник послуг ) Драгіна О. І., державного реєстратора філії Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради (далі - КП Добробут ) Неженської Г. В., треті особи: Публічне акціонерне товариство Перший український міжнародний банк , перейменований у Акціонерне товариство Перший український міжнародний банк , (далі - ПАТ ПУМБ ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора КП Постачальник послуг Драгіна О. І. від 13 жовтня 2017 року про державну реєстрацію прав на підставі договору іпотеки та скасування рішення державного реєстратора від 22 грудня 2017 року філії КП Добробут Неженської Г.В. про державну реєстрації прав на підставі договору іпотеки.

Позов мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Харківської області від 21 листопада 2006 року за фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 205,2 кв. м і на нежилі приміщення №І V та № ІV-А.

28 грудня 2006 року ОСОБА_4 , діючи від імені ФОП ОСОБА_1 як продавця уклала з ОСОБА_2 як покупцем договір купівлі-продажу квартири, який зареєстрований у реєстрі за № 9256 приватним нотаріусом Жовнір Л. П., предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015 року, що набрало законної сили, витребувано з чужого незаконного володіння орендарів ОСОБА_2 до володіння ФОП ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . У цьому рішенні встановлено незаконність будь-яких угод ОСОБА_2 з відчуження вказаного нерухомого майна, у тому числі шляхом передачі його в оренду.

Однак, 13 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством Перший Український Міжнародний банк (далі - ЗАТ ПУМБ ), правонаступником якого є ПАТ ПУМБ , і ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 315 000,00 дол. США та зобов`язалася сплатити проценти за кредитом і повернути кредит частинами в розмірах, порядку та строки, визначені кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором 13 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ ПУМБ укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л. П. за №4285, згідно з яким на забезпечення зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором ОСОБА_2 передано в іпотеку банку зазначена квартира.

26 жовтня 2017 року ОСОБА_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що власником даної квартири стало ПАТ ПУМБ на підставі того, що державним реєстратором КП Постачальник послуг ОСОБА_5 . 13 жовтня 2017 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав на підставі договору іпотеки. Тому 13 жовтня 2017 року ПАТ ПУМБ задовольнило свої вимоги як іпотекодержателя шляхом реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .

22 грудня 2017 року рішенням державного реєстратора філії КП Добробут Неженської Г. В. про державну реєстрацію право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ФОП ОСОБА_1

18 січня 2018 року державний реєстратор вніс запис про те, що 22 грудня 2017 року рішенням державного реєстратора філії КП Добробут Неженської Г. В. про державну реєстрацію прав на підставі договору іпотеки право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ПАТ ПУМБ .

Позивач вважає зазначені рішення відповідачів незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 березня 2012 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , заборонено будь-кому проводити дії щодо відчуження цієї квартири.

29 серпня 2012 року ухвалою Апеляційного суду Харківської області зазначену ухвалу суду скасовано в частині накладення арешту на квартиру, в іншій частині залишено без змін.

Всупереч цьому здійснено державну реєстрацію відчуження даної квартири від ОСОБА_2 у власність ПАТ ПУМБ .

Позивач зазначає, що в порушення вимог законодавства державним реєстратором зареєстровано право власності на вказану квартиру за ПАТ ПУМБ , який не надав як іпотекодержатель реєстратору копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, зокрема, відсутній поштовий чек та опис поштового вкладення, що підтверджує надсилання даної вимоги іпотекодавцю ОСОБА_2 та боржникові ОСОБА_3 за місцем зареєстрованого проживання даних осіб; також відсутній документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, письмової вимоги іпотекодержателя, зокрема, відсутнє зворотне поштове повідомлення, що підтверджує отримання під особистий розпис даної вимоги іпотекодавцем ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_3 .

Ці обставини свідчать про те, що державний реєстратор не виконав обов`язок щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а тому рішення про зазначену державну реєстрацію підлягають скасуванню.

Також позивач вказує, що рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності за ФОП ОСОБА_1 прийнято відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішення суду, що набрало законної сили. На даний час рішення Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015 року набрало законної сили та не скасовано. При цьому державний реєстратор позбавлений права виправляти власні помилки у реєстрації прав, таке право належить виключно суду.

На даний час відсутнє будь-яке рішення суду, яким скасовано або змінено рішення державного реєстратора філії КП Добробут Неженської Г. В. від 22 грудня 2017 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ФОП ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що ФОП ОСОБА_1 не подано державному реєстратору рішення Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2017 року, яким скасовано рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2014 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. ПАТ ПУМБ виконані вимоги статті 35 Закону України Про іпотеку щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.На підставі заяви ПАТ ПУМБ і доданих документів державним реєстратором філії КП Добробут Неженською Г. В. прийнято рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 24099868. Цим рішенням право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ПАТ ПУМБ . У проведенні реєстраційних дій державним реєстратором не вбачається в цій частині порушення прав позивача, оскільки відповідно до частини шостої статті 3 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель має пріоритет на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки стосовно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Заборона відчуження майна вжита судом на підставі заяви ПАТ ПУМБ про забезпечення позову з метою недопущення відчуження предмету іпотеки. Реєстрація права власності на зазначену квартиру за ПАТ ПУМБ , проведена без порушень вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Постановою Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскаржувані реєстраційні дії проведені з дотриманням встановленого у законі порядку, при проведенні реєстраційних дій державним реєстратором не порушено прав позивача. Відповідно до частини шостої статті 3 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель має пріоритет на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Заборона відчуження майна вжита судом на підставі заяви банку про забезпечення позову з метою недопущення відчуження предмету іпотеки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13 вересня 2019 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року, в якій просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015 року у справі № 922/765/15, що набрало законної сили, витребувано з чужого незаконного володіння орендарів ОСОБА_2 до володіння ФОП ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

З цього рішення господарського суду слідує незаконність будь-яких дій ОСОБА_2 з відчуження цієї квартири, у тому числі передача його в оренду. Тому і передання цього майна в іпотеку було незаконним, як і звернення банком стягнення на квартиру як предмет іпотеки.

Про незаконність оскаржуваних реєстраційних дій щодо реєстрації за банком права власності на предмет іпотеки свідчить також і те, що такі дії суперечили ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 березня 2012 року у справі № 2011/6304/12, якою заборонено будь-кому проводити дії по відчуженню квартири АДРЕСА_1 . Цю заборону державні реєстратори під час вчинення оскаржуваних реєстраційних дій порушили.

Звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю прав власності на предмет іпотеки відбувається лише за умови надання до державного реєстратора відповідних документів, які, в свою чергу, необхідно перевірити на зміст і повноту. Ця вимога не була дотримана державними реєстраторами. Зокрема, є недоведеним факт направлення та отримання вимоги банку іпотекодержателю і боржнику.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як власник даної квартири 22 грудня 2017 року на підставі рішення господарського суду від 02 квітня 2015 року № 922/765/15. Це рішення є чинним.

Державні реєстратори не мають повноважень самостійно виправляти помилки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, це допускається лише за рішенням суду. Рішення суду щодо скасування реєстраційної дії державного реєстратора щодо реєстрації за позивачем права власності 22 грудня 2017 року на спірну квартиру відсутнє. Тому реєстрація 18 січня 2018 року права власності на квартиру за банком здійснена неправомірно.

Позивач наполягав на витребуванні матеріалів реєстраційної справи для об`єктивного та повного з`ясування обставин справи.

Ці обставини не взяті до уваги судами попередніх інстанцій.

Позиції інших учасників

У жовтні 2019 року АТ ПУМБ через представника Брижань Ю. В. надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якій просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що 22 грудня 2017 року державним реєстратором внесено запис про припинення права власності банку на спірну квартиру та зареєстровано за ФОП ОСОБА_1 право власності на квартиру на підставі рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2014 року в справі № 638/8925/13-ц та рішення Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015 року в справі № 922/765/15. ФОП ОСОБА_1 не подано державному реєстратору рішення Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2017 року по справі № 638/8925/13-ц, яким скасовано рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2014 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. Таким чином, станом на 22 грудня 2017 року у державного реєстратора були відсутні підстави для реєстрації права власності на квартиру за позивачем.

Позивач не є стороною договору іпотеки, його права і свободи зверненням стягнення на предмет іпотеки не порушені.

Відсутні будь-які правові підстави, на яких позивачу належала б квартира на праві власності.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015 року у справі № 922/765/15 не вирішувалося питання про визнання права власності, воно стосувалося витребування квартири з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Сур`я (далі - ТОВ Сур`я ) шляхом виселення. Це рішення не є правовою підставою для переходу права власності на квартиру, тому посилання позивача на набуття права власності на квартиру є безпідставними.

ФОП ОСОБА_1 зверталася до Господарського суду Харківської області з позовом до банку про витребування квартири з володіння банку, проте позов залишено без розгляду за заявою позивача ухвалою від 29 січня 2018 року у справі № 922/3626/17.

Реєстрація права власності на квартиру проведена на ФОП ОСОБА_1 , проте у цій справі з позовом звернулася ОСОБА_1 як фізична особа, отже її права діями відповідачів не могли бути порушеними.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не є окремим правочином, що спростовує твердження позивача про те, що ухвала суду від 29 березня 2012 року у справі № 2011/6304/12 про заборону вчинення щодо квартири дій з її відчуження, перешкоджала реєстрації за банком права власності на предмет іпотеки в порядку звернення стягнення на нього.

Письмовими доказами підтверджено, що банк надсилав позичальнику та іпотекодавцю вимогу про усунення порушення стосовно виконання кредитного договору, яка була отримана ними.

У позовній заяві позивач визначив статус банка як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову, що є неправильним, оскільки банк не заявляв позовних вимог у цій справі.

Позивачем самостійно визначено державних реєстраторів як відповідачів. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди у порядку цивільного судочинства розглядають вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, якщо вони є похідними від спору щодо такого майна, майнових прав.

Однак позивач вимог, які б стосувалися спору про право на нерухоме майно, не заявляв.

Отже, позивач заявив позов до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Доводи позивача про те, що матеріали реєстраційних справ не досліджувалися, суперечать матеріалам справи, які містять їх засвідченні копії. У судах попередніх інстанцій представник банку надавав для огляду оригінали документів, на підставі яких було зареєстровано за банком право власності на квартиру.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судом

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 листопада 2006 року, яке набрало законної сили 05 грудня 2006 року, за ФОП ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 205,2 кв. м.

28 грудня 2006 року між ОСОБА_4 , яка діяла від імені ФОП ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Бугайовою Л. Я. 13 грудня 2006 року за реєстровим № 4034, і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , відповідно до якого ОСОБА_2 набув право власності на зазначену вище квартиру.

13 вересня 2007 року між ЗАТ ПУМБ , правонаступником якого є ПАТ ПУМБ , і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 5693356, відповідно до якого позивач зобов`язався надати ОСОБА_3 кредит у розмірі 315 000,00 дол. США, а ОСОБА_3 зобов`язалася використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за кредитом і повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.

Для забезпечення виконання умов кредитного договору між ЗАТ ПУМБ укладено договір іпотеки від 13 вересня 2007 року № 5693450, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л. П. за реєстровим № 4285, згідно з умовами якого передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Вказане у іпотечному договорі нерухоме майно належало ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л. П., зареєстрованого в реєстрі за № 9256.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2012 року позовні вимоги ПАТ ПУМБ до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л. П., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І. В., ОСОБА_7 , третя особа ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та зобов`язання вчинити певні дії задоволені, зокрема, зобов`язано приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л. П. внести до Державного реєстру іпотек реєстраційний запис щодо обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки від 13 вересня 2007 року № 5693450; зобов`язано приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л. П. внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний запис щодо обтяження забороною зазначеної квартири на підставі договору іпотеки від 13 вересня 2007 року № 5693450.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2016 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У межах розгляду зазначеної справи ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 березня 2012 року накладено арешт на належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , заборонено будь-кому проводити дії щодо її відчуження. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 серпня 2012 року вказану ухвалу змінено, скасувавши її в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , в цій частині відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 13 жовтня 2017 року № 100379748 на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 березня 2012 року у справі № 2011/6304/2012.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2014 року визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 28 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_4 , яка діяла від імені ФОП ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , зареєстрований у реєстрі за № 9256, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л. П., предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015 року витребувано із чужого незаконного володіння ТОВ Сур`я до володіння ФОП ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 шляхом виселення ТОВ Сур`я із приміщення квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2017 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2014 року скасовано, відмовлено в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 січня 2018 року позов ФОП ОСОБА_1 до ПАТ ПУМБ , треті особи ОСОБА_8 , КП Постачальник послуг , ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та витребування у відповідача цієї квартири у власність позивача залишено без розгляду.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 жовтня 2017 року № 100378530 державним реєстратором КП Постачальник послуг ОСОБА_9 . 13 жовтня 2017 року, індексний номер 37578140, зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ ПУМБ . Підставою виникнення права власності є зазначений іпотечний договір, серія номер: 5693450 від 13 вересня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Жовнір Л. П.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27 грудня 2017 року № 109325495 державним реєстратором філії КП Добробут Неженською Г. В. 22 грудня 2017 року, індексний номер 38903919, зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ФОП ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності зазначено рішення Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015у справі № 922/765/15.

14 березня 2018 року державним реєстратором філії КП Добробут Неженською Г. В. прийнято рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 24099868 розділу Державного реєстру речових прав, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1378990263101, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 березня 2018 року №117044301 та від 29 березня 2018 року № 119018082. З довідок вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ПАТ ПУМБ .

Підставою виникнення у ПАТ ПУМБ права власності є зазначений іпотечний договір від 13 вересня 2007 року № 5693450, посвідчений приватним нотаріусом Жовнір Л. П.; заява ПАТ ПУМБ від 18 січня 2018 року № 61-05/325; вимога ПАТ ПУМБ про усунення порушення основного зобов`язання від 11 лютого 2016 року № КНА-61.1/221; вимога ПАТ ПУМБ про усунення порушення основного зобов`язання від 11 лютого 2016 року № КНА-61.1/221; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 12 лютого 2016 року; рішення Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2017 року у справі № 638/8925/17; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 12 лютого 2016 року.

Письмову вимогу про усунення порушення кредитного зобов`язання ПАТ ПУМБ надіслав на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 11 лютого 2016 року.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, вимога, надіслана на адресу ОСОБА_2 , отримана 19 лютого 2016 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вимога, надіслана на адресу ОСОБА_3 , отримана 10 березня 2016 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У справі встановлено, що позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, останні були вчинені за заявою іншої особи - ПАТ ПУМБ . Тому такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства, а також чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

У статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства визначені справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи цю справу, суди попередніх інстанцій надали належну оцінку правовідносинам сторін і фактичним підставам позову, а також наявності правових підстав для судового захисту та ефективності обраного позивачем способу такого захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спір у справі, що розглядається, стосується права приватної власності на квартиру, оскільки позивач обґрунтовує позовні вимоги наявністю у нього права власності на квартиру, відсутністю права власності на зазначену квартиру у ПАТ ПУМБ , який залучений до участі у справі не як відповідач, а як третя особа.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності.

Доводи касаційної скарги про те, що права позивача порушені оскаржуваними ним реєстраційними діями, спростовуються обставинами справи.

Так, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2014 року визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 28 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_4 , яка діяла від імені ФОП ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л. П., предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2017 року це рішення скасовано, відмовлено в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Рішення господарського суду Харківської області від 02 квітня 2015 року про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ Сур`я до володіння ФОП ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 шляхом виселення ТОВ Сур`я із приміщення квартири АДРЕСА_1 не свідчить про порушення прав позивача під час державної реєстрації за ПАТ ПУМБ права власності на зазначену квартиру в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі дійсного договору іпотеки квартири, укладеного 13 вересня 2007 року між ЗАТ ПУМБ і її власником - ОСОБА_2 .

Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

У цій справі позивачем не доведено факт порушення, невизнання або оспорення свого суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу реєстраційними діями, які він оспорює. Суди дійшли правильного висновку про те, що позивачем не доведено підстав виникнення права власності на квартиру, на захист якого ним заявлений позов. Тому суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Інші доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, неправильного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження, з приводу чого судами попередніх інстанцій докладно викладено мотиви в оскаржуваних рішеннях.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судом першої і апеляційної інстанції правильно встановлені обставини справи, застосовано норми матеріального та процесуального права, які підлягали застосуванню, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 , 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. О. Кузнєцов