Ухвала
Іменем України
14 травня 2019 року
м. Київ
справа № 447/2794/18
провадження № 61-8555ск19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 23 листопада
2018 року, ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області
від 18 грудня 2018 року, ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу Новороздільський політехнічний коледж про незаконне звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітньої плати за час вимушеного прогулу, надання права викладати у навчальному закладі та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області
від 23 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу Новороздільський політехнічний коледж
про незаконне звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, надання права викладати у навчальному закладі та відшкодування моральної шкоди залишено без руху і надано заявнику строк протягом п`яти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків - сплати судового збору або надання документів, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області
від 18 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу Новороздільський політехнічний коледж про незаконне звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, надання права викладати у навчальному закладі та відшкодування моральної шкоди повернуто заявнику.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду
від 23 листопада 2018 року повернуто заявнику.
18 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 23 листопада 2018 року, ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 18 грудня 2018 року, ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що ухвалу суду апеляційної інстанції було отримано ним 08 квітня 2019 року.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення
заявником пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити.
У відкритті касаційного провадження у частині оскарження ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 23 листопада
2018 року та ухвали Миколаївського районного суду Львівської області
від 18 грудня 2018 року необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження
за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони
у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху оскарженню у касаційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
В ухвалі Миколаївського районного суду Львівської області
від 23 листопада 2018 року чітко зазначено про відсутність у заявника права на оскарження такої ухвали.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку .
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не використав своє право на апеляційне оскарження ухвали Миколаївського районного суду Львівської області
від 18 грудня 2018 року,він не наділений правом на касаційне оскарження цього рішення до його перегляду в апеляційному порядку за його апеляційною скаргою, як це передбачено пунктом 2 частиною першою статті 389 ЦПК України , а тому у відкритті касаційного провадження щодо оскарження вказаної ухвали належить відмовити.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує і ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року про повернення апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційна скарга подана ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області
від 23 листопада 2018 року, яка згідно статті 353 ЦПК України не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, керуючись
пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги.
Правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали є очевидною, не викликає розумних сумнівів. Застосування судом апеляційної інстанції вказаних вище процесуальних норм відповідає сталій правозастосовчій практиці.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За результатами оцінки доводів касаційної скарги ОСОБА_1 та змісту ухвали апеляційного суду колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга у частині оскарження ухвали Львівського апеляційного суду
від 13 лютого 2019 року є необґрунтованою.
Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 129 Конституції України , частинами першою
статті 389, пунктами 1, 5 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку
на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного суду
від 13 лютого 2019 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження
ухвали Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 23 листопада 2018 року, ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 18 грудня 2018 року, ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу Новороздільський політехнічний коледж про незаконне звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітньої плати за час вимушеного прогулу, надання права викладати у навчальному закладі та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. В. Білоконь
С. Ф. Хопта
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2019 |
Оприлюднено | 22.05.2019 |
Номер документу | 81877126 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні