Рішення

від 13.05.2019 по справі 383/209/19

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/209/19

Номер провадження 2/383/197/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Замши О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Машкової О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Бондаренко І.А.,

представника відповідача - Плющевського С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Бобринецький районний Будинок культури Бобринецької районної ради про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани ,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому місяці 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Комунального закладу Бобринецький районний Будинок культури Бобринецької районної ради з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ про оголошення їй догани та поновити пропущений строк звернення до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що вона займає посаду методиста ОСОБА_2 будинку культури. 15 січня 2018 року нею було підготовлено та вручено директору районного будинку культури річний звіт по вокально-хоровому жанру за 2017 рік в текстовому варіанті. У вказаному звіті були відображені статистичні дані, за якими в районі функціонує 14 аматорських вокально-хорових колективів із загальною кількістю учасників 131 чоловік. Зазначає, що при здачі звіту до обласного центру народної творчості в електронному варіанті директором самостійно були змінені цифри статистичної звітності, у зв`язку з чим виникла розбіжність у кількості учасників. 17 січня 2018 року директором Комунального закладу Бобринецький районний Будинок культури Бобринецької районної ради Плющевським С.О. було видано наказ №2 про оголошення догани ОСОБА_1 як методисту за неякісну підготовку державної статистичної звітності за 2017 рік по вокально-хоровому жанру. Дії директора вважає не об`єктивними та упередженими, а наказ про оголошення догани незаконним, оскільки своєї вини у виявлених розбіжностях звіту не вбачає.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області 28 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

12.03.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Заперечення проти позову обґрунтовує тим, що догана ОСОБА_1 була винесена правомірно, так як мали місце порушення в підготовці державної статистичної звітності по вокально-хоровому жанру, під час якої ОСОБА_1 був незадовільно підготовлений статистичний звіт, а саме виявлено ряд суттєвих помилок в підрахунках. За неякісну підготовку статистичної звітності директором Комунального закладу Бобринецький районний Будинок культури Бобринецької районної ради Плющевським С.О. винесено наказ про оголошення догани ОСОБА_1 Питання про скасування догани вважає недоцільним, оскільки факт викривлення даних ОСОБА_1 мав місце і поставив під загрозу здачу державної статистичної звітності районного Будинку культури. Тому в задоволені позову просив відмовити.

26.03.2019 року позивачем було подано відповідь на відзив, де значено, що 15.01.2018 року вона підготувала та вручила директору КЗ РБК ОСОБА_3 річний звіт по вокально-хоровому жанру за 2017 рік в текстовому варіанті, до якого зауважень та пропозицій директором надано не було. Зазначила, що директором КЗ РБК в електронному варіанті звіту, умисно було змінено кількість учасників у вокально-хорових ансамблях з 106 учасників відповідно до письмового варіанту звіту на 96 учасників згідно електронного варіанту, у зв`язку з чим і виникла розбіжність. Дії директора по відношенню до неї вважає необ`єктивними та упередженими, а винесену догану незаконною, яка підлягає скасуванню. Крім того зазначає, що з наказом про оголошення догани не ознайомлена.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали. Позивач пояснила, що в наказі про оголошення догани не зазначено, за які саме порушення її притягнуто до дисциплінарної відповідальності, які саме дії не відповідають посадовій інструкції чи правилам внутрішнього трудового розпорядку, періоди їх вчинення. Крім того, не конкретизовано порушення трудової дисципліни, яке мало наслідки або яку шкоду спричинило, що позбавляє можливості зробити висновок про наявність такого порушення. Просили позов задовольнити та скасувати наказ про оголошення догани, через незаконність та необґрунтованість його винесення.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві, зазначив що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим. Викладені в ньому доводи не відповідають реальним обставинам справи. Пояснив, що догана ОСОБА_1 була винесена правомірно, через незадовільно підготовлений звіт по вокально-хоровому жанру під час держаної статистичної звітності за 2017 рік.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, прийшов до переконання, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

З 07.08.2012 року згідно наказу №25 від 07.08.2012 року ОСОБА_1 переведена на посаду методиста Бобринецького районного Будинку культури, що підтверджується відомостями з її трудової книжки. (а.с. 9-10)

На виконання наказу № 1 КЗ Бобринецький районний Будинок культури поданням ОЦНТ та у зв`язку з неякісною підготовкою державної статистичної звітності по вокально-хоровому жанру ОСОБА_1 оголошено догану, про що директором Бобринецького районного Будинку культури Бобринецької районної ради видано наказ №2 від 17.01.2018 року.(а.с.19)

Надаючи правову оцінку вказаному наказу, суд бере до уваги наступне.

Статтею 139 КЗпП передбачено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до статті 147 КЗпП, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

В силу статті 148 КЗпП, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

28.10.2016 року директором КЗ Бобринецький районний Будинок культури ОСОБА_3 . затверджена посадова інструкція методиста з вокально-хорового жанру ОСОБА_1 . (а.с.11)

Згідно з пунктом І цієї інструкції методист з вокально-хорового жанру у своїй діяльності керується законодавчими документами вищестоящих органів з питань культурно-дозвіллєвої діяльності, положенням про РБК, наказами та розпорядженнями директора, діючою інструкцією.

Відповідно до пункту ІІ вказаної інструкції методист веде самостійну ділянку роботи в жанрі вокально-хорового мистецтва, проводить аналіз стану обслуговування регіону, розробляє пропозиції щодо його удосконалення. Регулярно готує довідки та інформації про тенденції та результати діяльності за своїм напрямом.

Відповідно до пункту IV методист несе відповідальність за незабезпечення своїх посадових обов`язків, недостовірну інформацію про стан виконання роботи відділом, не виконання наказів, розпоряджень і доручень директора РБК.

04.01.2018 року директором Бобринецького районного будинку культури ОСОБА_3 на виконання наказу відділу культури та туризму районної державної адміністрації від 04 січня 2018 року №36 Про здачу державної статистичної звітності винесено наказ №1 Про здачу державної статистичної звітності . Згідно, якого на працівників КЗ Бобринецький районний Будинок культури покладено обов`язок забезпечити якісну та достовірну здачу державної статистичної звітності по підвідомчим закладам та своєчасне подання у визначений наказом термін 12 січня 2018 року до департаменту культури, туризму та культурної спадщини обласної державної адміністрації. (а.с. 41).

Позивачем підготовлено звіт про роботу аматорських вокально-хорових колективі Бобринецького району Кіровоградської області станом на 01.01.2018 року, який затверджений директором комунального закладу Бобринецький районний Будинок культури 29.12.2017 року. (а.с.26-27)

З пояснень представника відповідача та з довідки, виданої в.о. директора обласного Центру народної творчості від 09.07.2018 року за № 203/01-22 статистичний звіт "Про діяльність клубних закладів Бобринецького району з розвитку жанрів аматорського мистецтва за 2017 рік" був підготовлений методистом ОСОБА_1 та затверджений директором районного Будинку культури ОСОБА_3 . Загальні цифри співпадали, а стосовно кількості учасників колективів вокальних ансамблів сільських клубних закладів мали місце розбіжності, які були усунуті під час ретельного підрахунку. (а.с.12) У вказаній довідці також звернуто увагу директора на необхідність узгодження всіх цифр перед здачею статистичних даних на місці з працівниками, які їх готували та доречність здачі звіту фахівцями, які мають безпосереднє відношення до цифрових показників.

17.01.2018 року директором КЗ Бобринецький районний Будинок культури було видано наказ за №2 наступного змісту "Оголосити догану методисту ОСОБА_1 за неякісну підготовку держаної статистичної звітності по вокально-хоровому жанру" (а.с.40).

Обґрунтовуючи підставність спірного наказу відповідач посилається на те, що звіт, який мала підготувати позивач, був виконаний з помилками, тому ОСОБА_1 і була притягнута до відповідальності.

Однак таким своїм доводам відповідач не надає належних, допустимих та достовірних доказів, а тому суд вважає їх недоведеними всупереч частині 3 ст. 12 та частині 1 ст. 81 ЦПК України.

Так, відповідачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами на якому етапі підготовки статистичного звіту були допущені неточності та ким саме, з огляду на те, що позивач стверджує про достовірність цифр, які нею підготовлені. Відповідачем факт дисциплінарного проступку не фіксувався, відповідні акти, довідки перевірок тощо не складалися. Зазначені обставини унеможливлюють суд перевірити обґрунтованість прийнятого керівником рішення .

Отже, у результаті судового розгляду не знайшли свого підтвердження факти, викладені у спірному наказі, котрі стали підставою для його винесення.

Також слід зазначити, що при винесенні спірного наказу відповідачем порушено порядок накладення на працівника дисциплінарного стягнення.

Як визначено частиною 1 ст. 149 КЗпП, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих особі для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Перед винесенням спірного наказу від позивача не було відібрано письмових пояснень. Причину цього відповідач пояснює тим, що ОСОБА_1 від надання будь-яких пояснень щодо неякісної підготовки звіту відмовилася. Але акт чи інший документу, в якому б була зафіксована така відмова відповідачем не складались.

Тобто вказані твердження представника відповідача не підтверджуються жодним доказом, а тому суд сприймає їх критично і до уваги не бере.

За умови, коли зазначені пояснення відсутні, а доказів відмови працівника від їх надання немає, суд вважає, що відповідні вимоги роботодавцем не висувалось, чим порушено частину 1 ст. 149 КЗпП.

Встановлені в судовому засіданні обставини вказують на безпідставність застосування до позивача стягнення у вигляді догани.

Разом з тим, судом звертається увага на наступне.

Відповідно до ст. 150 КЗпП дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Водночас, частиною 1 ст. 233 КЗпП визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Стаття 234 КЗпП надає право на поновлення строків, пропущених з поважних причин.

При цьому поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів встановлені статтями 228, 233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Із даним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 25.02.2019 року, тобто більш ніж через 1 рік після винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення. Позивач зазначає, що наказ їй оголосили в день видачі, однак посилається на відсутність її підпису у відповідній графі цього документу, що підтверджувало б факт ознайомлення з його змістом.

Такі пояснення позивача суд відкидає, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від підпису спірного наказу засвідчили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Відмова ОСОБА_1 підписувати наказ, яким таке стягнення було оголошено не спростовує того факту, що вона про нього знала. А саме з такою обставиною, тобто з моментом коли працівник дізнався, або мав дізнатись про порушення свого права, а не отриманням документу, яким воно застосовувалось, законодавець пов`язує початок строку на захист такого права.

Таким чином суд приходить до переконання, що про винесення спірного наказу і застосування дисциплінарного стягнення, котре позивач вважає порушенням свого права, вона дізналась 17 січня 2018 року, а відтак строк, визначений ч. 1 ст. 233 КЗпП для звернення до суду позивачем пропущено.

Причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що зверталася із скаргами на дії директора Комунального закладу Бобринецький районний Будинок культури Бобринецької районної ради щодо законності наказу в різні інстанції. Разом з позовною заявою позивачем надано докази відповідних звернень та відповідей на них.

При цьому позивачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження фактів, що перешкоджали б їй протягом встановленого законодавством строку звернутися до суду, а факти звернень до інших державних органів та установ не є підставою для визнання поважними причин пропуску строку, а тому суд вважає, що пропущений позивачем строк поновленню не підлягає.

Перевіривши та обговоривши причини пропуску строку звернення із вказаним позовом, встановивши, що позивач у передбачений законодавством строк своїм процесуальним правом не скористалася без поважних причин, суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду.

Таким чином у задоволенні даного позову слід відмовити у зв`язку з пропуском строку, визначеного ч. 1 ст. 233 КЗпП.

Понесені позивачем судові витрати слід залишити за позивачем відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 4, 13, 141, 258, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу Бобринецький районний Будинок культури Бобринецької районної ради про визнання незаконним та скасування наказу № 2 від 17.01.2018 року про оголошення догани ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи, покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Найменування сторін:

- позивач: ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач: Комунальний заклад Бобринецький районний будинок культури Бобринецької районної ради, місце знаходження за адресою Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Миколаївська, 78, ідентифікаційний код юридичної особи 26322617.

Повне судове рішення складено 21.05.2019 року.

Суддя О.В. Замша