Постанова

від 19.08.2019 по справі 383/209/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2019 року м. Кропивницький

справа № 383/209/19

провадження № 22-ц/4809/1223/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Кіселика С.А., учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальний заклад Бобринецький районний Будинок культури Бобринецької районної ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2019 року у складі судді Замши О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Комунального закладу Бобринецький районний Будинок культури Бобринецької районної ради про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани.

В обґрунтування позову зазначала, що з 1969 року працює в Бобринецькому районному будинку культури, на даний час на посаді методиста.

15 січня 2018 року нею було підготовлено та вручено директору районного будинку культури річний звіт по вокально-хоровому жанру за 2017 рік в текстовому варіанті. У вказаному звіті були відображені статистичні дані, за якими в районі функціонує 14 аматорських вокально-хорових колективів із загальною кількістю учасників 131 чоловік. Звіт було здано вчасно без зауважень керівника установи. При здачі звіту до обласного центру народної творчості в електронному варіанті директором самостійно були змінені цифри статистичної звітності, у зв`язку з чим виникла розбіжність у кількості учасників. 17 січня 2018 року директором Комунального закладу Бобринецький районний Будинок культури Бобринецької районної ради Плющевським С.О. було видано наказ №2 про оголошення догани ОСОБА_1 як методисту за неякісну підготовку державної статистичної звітності за 2017 рік по вокально-хоровому жанру. Вважає дії директора КЗ Бобринецький районний Будинок культури Бобринецької районної ради по відношеню до неї необ`єктивними та упередженими, а наказ про оголошення догани незаконним, оскільки своєї вини у виявлених розбіжностях звіту не вбачає.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд прийшов до переконання, що позивачем пропущено строк, визначений ч. 1 ст. 233 КЗпП для звернення до суду. При цьому позивачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження фактів, що перешкоджали б їй протягом встановленого законодавством строку звернутися до суду, та не наведено поважних причин пропуску строку, а тому суд вважає, що пропущений позивачем строк поновленню не підлягає.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що підставою для винесення спірного наказу є те, що звіт, який вона мала підготувати, був виконаний з помилками. Однак, відповідачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами на якому етапі підготовки статистичного звіту були допущені неточності та ким саме, з огляду на те, що позивач стверджує про достовірність цифр, які нею підготовлені. Відповідачем факт дисциплінарного проступку не фіксувався, відповідні акти, довідки перевірок тощо не складалися. Зазначені обставини унеможливлюють суд перевірити обґрунтованість прийнятого керівником рішення.

Отже, у результаті судового розгляду не знайшли свого підтвердження факти, викладені у спірному наказі, котрі стали підставою для його винесення.

Також зазначає, що при винесенні спірного наказу відповідачем порушено порядок накладення на працівника дисциплінарного стягнення.

Вважає, що нею з поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про скасування догани, оскільки вона зверталася зі скаргами в різні інстанції для захисту порушеного права, але враховуючи, що це не дало ніякого результату змушена була звернутися до суду.

Також, звертає увагу суду на те, що вона не була належним чином ознайомлена зі спірним наказом, а посилання суду на її відмову від підпису в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відповідають дійсності, оскільки судом вказані особи не були допитані в якості свідків.

Крім того, вона є людиною похилого віку, має ряд хронічних захворювань. В період з 16 січня 2018 року по 19 квітня 2018 року вона зверталася за медичною допомогою до Бобринецької ЦРЛ та КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Бобринецького району , а також перебувала на амбулаторному лікуванні, що підтверджується випискою з амбулаторної картки хворого, довідкою та самими медичними картками.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10 червня 2019 року відповідно до вимог ч.1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи був призначений в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

Згідно наказу №25 від 07.08.2012 ОСОБА_1 переведена на посаду методиста Бобринецького районного Будинку культури, що підтверджується відомостями з її трудової книжки. (а.с. 9-10)

На виконання наказу № 1 КЗ Бобринецький районний Будинок культури поданням ОЦНТ та у зв`язку з неякісною підготовкою державної статистичної звітності по вокально-хоровому жанру ОСОБА_1. оголошено догану, про що директором Бобринецького районного Будинку культури Бобринецької районної ради видано наказ №2 від 17.01.2018 (а.с.19).

28.10.2016 директором КЗ Бобринецький районний Будинок культури Плющевським С.О. затверджена посадова інструкція методиста з вокально-хорового жанру ОСОБА_1 (а.с.11).

Згідно з пунктом І цієї інструкції методист з вокально-хорового жанру у своїй діяльності керується законодавчими документами вищестоящих органів з питань культурно-дозвіллєвої діяльності, положенням про РБК, наказами та розпорядженнями директора, діючою інструкцією.

Відповідно до пункту ІІ вказаної інструкції методист веде самостійну ділянку роботи в жанрі вокально-хорового мистецтва, проводить аналіз стану обслуговування регіону, розробляє пропозиції щодо його удосконалення. Регулярно готує довідки та інформації про тенденції та результати діяльності за своїм напрямом.

Відповідно до пункту IV методист несе відповідальність за незабезпечення своїх посадових обов`язків, недостовірну інформацію про стан виконання роботи відділом, не виконання наказів, розпоряджень і доручень директора РБК.

04.01.2018 директором Бобринецького районного будинку культури Плющевським С.О. на виконання наказу відділу культури та туризму районної державної адміністрації від 04.01.2018 №36 Про здачу державної статистичної звітності винесено наказ №1 Про здачу державної статистичної звітності , згідно якого на працівників КЗ Бобринецький районний Будинок культури покладено обов`язок забезпечити якісну та достовірну здачу державної статистичної звітності по підвідомчим закладам та своєчасне подання у визначений наказом термін 12 січня 2018 року до департаменту культури, туризму та культурної спадщини обласної державної адміністрації.

Позивачем підготовлено звіт про роботу аматорських вокально-хорових колективі Бобринецького району Кіровоградської області станом на 01.01.2018 року, який затверджений директором комунального закладу Бобринецький районний Будинок культури 29.12.2017 року.

З пояснень представника відповідача та з довідки, виданої в.о. директора обласного Центру народної творчості від 09.07.2018 за № 203/01-22 статистичний звіт Про діяльність клубних закладів Бобринецького району з розвитку жанрів аматорського мистецтва за 2017 рік був підготовлений методистом ОСОБА_1 та затверджений директором районного Будинку культури Плющевським С.О . Загальні цифри співпадали, а стосовно кількості учасників колективів вокальних ансамблів сільських клубних закладів мали місце розбіжності, які були усунуті під час ретельного підрахунку (а.с.12). У вказаній довідці також звернуто увагу директора на необхідність узгодження всіх цифр перед здачею статистичних даних на місці з працівниками, які їх готували та доречність здачі звіту фахівцями, які мають безпосереднє відношення до цифрових показників.

17.01.2018 директором КЗ Бобринецький районний Будинок культури було видано наказ за №2 наступного змісту Оголосити догану методисту ОСОБА_1. за неякісну підготовку державної статистичної звітності по вокально-хоровому жанру (а.с.40).

В результаті судового розгляду, суд дійшов висновку, що не знайшли свого підтвердження факти, викладені у спірному наказі, котрі стали підставою для його винесення, крім того відповідачем порушено порядок накладення на працівника дисциплінарного стягнення.

З позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 25.02.2019, тобто більш ніж через 1 рік після винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення. Позивач зазначає, що наказ їй оголосили в день видачі, однак посилається на відсутність її підпису у відповідній графі цього документу, що підтверджувало б факт ознайомлення з його змістом.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. В порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду, встановлений ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Україна як соціальна, правова держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці, своєчасне отримання винагороди (ст. 1, частини 1, 2, 4, 4 ст. 43 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України зазначені права захищаються судом.

Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Для встановлення початку перебігу строку у справах про звільнення визначальними є такі юридично значимі обставини, як вручення копії наказу про звільнення або день видачі трудової книжки.

Отже, статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду.

Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Тобто, при вирішенні зазначеного трудового спору строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовилася ознайомитися з наказом директора Комунального закладу Бобринецький районний Будинок культури Бобринецької районної ради №2 від 17 січня 2018 року про оголошення догани, що зафіксовано відповідним записом, вчиненим за участю працівників зазначеної установи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Як убачається з протоколу судового засідання від 13.05.2019 позивач ОСОБА_1 визнала факт, що про догану вона дізналася в день її оголошення. (а.с. 87)

Таким чином, саме з 17 січня 2018 року почався перебіг строку звернення до суду, а позов ОСОБА_1 подано до суду тільки 25 лютого 2019 року, тобто з пропуском тримісячного строку встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Отже, суд першої інстанції, встановивши, що зазначені позивачем причини пропуску тримісячного строку звернення до суду не є поважними, дійшов правильного висновку, що строк звернення до суду позивач пропустив без поважних причин, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд не вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо поважності причин пропуску звернення до суду із заявою у зв`язку з тим, що позивач весь цей час зверталася до інших органів із зверненнями про захист порушеного трудового права.

Також не є такими, що спростовують висновки суду і посилання позивача на те, що суд не допитав як свідків осіб які засвідчили її відмову ознайомитися із наказом про оголошення їй догани, оскільки таке клопотання ні нею ні її представником не було заявлене.

Посилання позивача на те, що вона є людиною похилого віку і в період з 16 січня по 19 квітня 2018 року зверталася за медичною допомогою до лікувального закладу не є достатніми на підтвердження того, що її стан здоров`я перешкоджав звернутися до суду.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, у справі, що переглядається, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а тому згідно положень ст. 375 ЦПК України підстав для його скасування немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19 серпня 2019 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді С.М. Єгорова

С.А. Кіселик