Постанова

від 14.05.2019 по справі 909/829/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2019 р. Справа №909/829/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.І. Матущака,

О.Л. Мирутенка,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.

та за участю представників учасників справи:

прокуратури: ОСОБА_1 Я.Т. (посвідчення № 047903 від 13.09.2017)

позивача: не з`явився (належно повідомлений),

відповідача: адвоката Говзана М.М. (довіреність від 30.10.2018 б/н),

третьої особи : Чекайла В.М. (довіреність від 02.01.2019 б/н),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маланд» б/д, б/н

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2019,повний текст рішення складено 23.01.2019,

у справі №909/829/18 (суддя Кобецька С.М.)

за позовом: першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Маланд» , м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача :

Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

про: стягнення 554 045, 02 грн, з яких 510 353, 20 грн основний борг, 38 154, 84грн пеня, 5 536, 98 грн 3% річних

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року перший заступник керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом в інтересах Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ТОВ Маланд про стягнення 579 481,59 грн заборгованості,у т.ч: 510 353, 20 грн основного боргу, 38 154, 84грн пені, 5 536, 98 грн 3% річних ( з урахуванням заяви від 13.11.2018 про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 15.03.2018 Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ТОВ Маланд ( замовник) уклали договір №27 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. За умовами цього договору замовник (відповідач), який здійснює будівництво торгово-офісного будинку на вул. Надрічній, 1 у м. Івано-Франківську, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська шляхом сплати пайового внеску. Згідно з п. 3.1 договору попередній розмір пайового внеску становить 2 551 766,00грн. Відповідно до п.3.3 договору замовник сплачує 20% попереднього розміру внеску у розмірі 510 353,20грн упродовж 30 робочих днів з моменту реєстрації договору. Договір зареєстровано 15.03.2018. В порушення умов договору відповідач не сплатив 20% пайового внеску у встановлений договором строк, у зв`язку із чим прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення 510 323,20грн основного боргу, 38 154, 84грн пені на підставі п.5.1 договору та 5 536,98грн 3% річних, нарахованих за 132 дні прострочення за період з 02.05.2018 по 10.09.2018. Прокурор вказує, що виконавчий комітет самоcтійно не вжив жодних заходів для стягнення наявної заборгованості, а фінансове управління обмежилося направленням відповідачу претензії від 05.06.2018, в той час як невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань призводить до ненадходження до бюджету значних сум, що ускладнює фінансування програм та заходів, спрямованих на створення та розвиток соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська,та порушує інтереси територіальної громади та держави.

Ухвалою від 28.09.2019 Господарський суд Івано-Франківської області залучив Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2019 у справі №909/829/18 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 510 353, 20грн основного боргу, 38 154, 84 грн пені, 5 536, 98 грн 3% річних. Присуджено до стягнення з відповідача на користь прокуратури Івано-Франківської області 8310, 67 грн судового збору.

Рішення мотивоване ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України, ст. 71 БК України, ст.ст. 11, 526, 530, 610, 612, 626, 625, 627,628, 629 ЦК України, ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , ст. 62 ЗУ Про місцеве самоврядування , ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, Положенням про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної інфраструктури міста, затвердженим рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 (далі- Положення).

При задоволенні позову суд першої інстанції суд виходив з обгрунтованості позовних вимог, оскільки відповідач не виконав встановленого договором та законом обов`язку щодо сплати пайового внеску в сумі 510 353,20грн. Суд вказав на неподання замовником на момент укладення договору №27 від 15.03.2018 загальної кошторисної вартості об`єкта будівництва та висновку ДП Укрдержбудекспертизи , що унеможливило визначення розміру пайового внеску від кошторисної вартості об`єкта будівництва , та дійшов висновку, що розмір пайового внеску правомірно розрахований на підставі показника опосередкованої вартості спорудження 1 м кв. об`єкта будівництва в Івано-Франківській області. Суд врахував невжиття виконавчим комітетом будь-яких заходів упродовж тривалого часу, спрямованих на виконання відповідачем своїх зобов`язань, та неналежне виконання фінансовим управління своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави, оскільки управління обмежилось лише направлення відповідачу однієї претензії - вимоги від 05.06.2018 про сплату пайового внеску, що стало підставою для звернення прокурора на підставі ст. 23 Про прокуратуру з вказаним позовом.

ТОВ "Маланд"(відповідач) оскаржило рішення суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застування норм матеріального права, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вважає, що прокурор належним чином не обгрунтував підстав для представництва ним інтересів держави, не зазначив органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не навів причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом чи його небажання здійснювати такий захист. Зазначає про невідповідність розрахунку величини пайової участі вимогам чинного законодавства та п.6.2 Положення, оскільки розмір пайової участі визначається з урахуванням кошторисної вартості об`єкта будівництва, в той час як у даному випадку розрахунок здійснений з урахуванням показника опосередкованої вартості спорудження 1 м кв. об`єкта будівництва в Івано-Франківській області. Також вказує на те, що він не був повідомлений про дату реєстрації договору, а претензію від 05.06.2018 він не отримував. Посилаючись на п.11. 1 Положення про пайову участь, вказує, що органом, до компетенції якого віднесено повноваження щодо контролю за сплатою пайових внесків є фінансове управління виконавчого комітету, а не виконавчий комітет, як помилково визначив прокурор. Зазначає, що на даний час між ТОВ Маланд , фінансовим управлінням та виконавчим комітетом триває процедура укладення остаточного договору, умовами якого буде визначена остаточна сума пайової участі, з якої ТОВ Маланд повинно буде сплатити 20%. Крім того, вважає, що пеня нарахована невірно, оскільки за умовами договору пеня повинна нараховуватися у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ та становить 13 798,46грн, в той час як пеня нарахована у розмірі 120% облікової ставки НБУ.

У відзиві на апеляційну скаргу Івано-Франківська місцева прокуратура просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

Вказує, зокрема, що несплата відповідачем заборгованості за договором пайової участі має наслідком недофінансування видатків на спорудження об`єктів комунальної інфраструктури в м. Івано-Франківську, своєчасне спорудження якої становить в місті значний публічний інтерес. Зазначає, що оскільки на момент укладення договору №27 відповідач не надав загальної кошторисної вартості будівництва та висновку ДП Укрдержбудекспертизи щодо розгляду кошторисної частини проектної документації, складеної на основі робочого проекту, розрахунок розміру пайового внеску здійснено з урахуванням опосередкованої вартості 1 кв.м, встановленого Мінрегіонбудом на момент укладення договору, що відповідає ч. 5 ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності . Вказує, що при завершенні укладення договору замовнику надається вже зареєстрований договір в журналі реєстрації договорів на відповідний рік з присвоєнням такому договору номера і у відповідача наявний зареєстрований договір. Також зазначає, що відповідач звернувся до фінансового управління із заявою про укладення остаточного договору 23.10.2018 після звернення прокурора з вказаним позовом до суду, тому договір №27 від 15.03.2018 є дійсним, ніким не оскаржений, жодні зміни до договору не внесені.

Виконавчий комітет (позивач) у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначає, зокрема, що попередній розмір пайового внеску був розрахований на підставі доданих відповідачем до заяви про укладення договору про пайову участь даних техніко-економічних показників. Посилаючись на п.8.6 Положення, згідно з яким при невиконанні умов договору виконавчий комітет та/або фінансове управління має право звертатися до суду про стягнення коштів, позивач вважає помилковими доводи скаржника про те, що лише фінансове управління має право звертатися до суду з таким позовом.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі №909/829/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 розгляд справи № 909/829/18 призначено на 23.04.2019.

Ухвалою від 23.04.2019 розгляд справи відкладено на 14.05.2019.

14.05.2019 скаржник подав клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч.1 ст. 277 ГПК України до набрання законної сили рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2019 у справі №909/1088/18 за позовом ТОВ Маланд до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про внесення змін до договору №27 про пайову участь замовників від 15.03.2018.

Клопотання обгрунтоване тим, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2019 у справі №909/1088/18 внесено зміни до договору №27 про пайову участь від 15.03.2018, зокрема, в частині зменшення розміру суми пайової участі. У зв`язку з чим скаржник вважає, що встановлений розмір заборгованості за вказаним договором у даній справі є передчасним.

У судовому засіданні 14.05.2019 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та клопотання про зупинення провадження у справі.

Прокурор та представник третьої особи заперечили доводи апеляційної скарги та клопотання скаржника про зупинення провадження у справі.

Позивач не забезпечив явки свого представника в судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання скаржника про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції з урахуванням тих обставин, які існували на час розгляду справи судом першої інстанції, в той час як рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2019 у справі №909/1088/18, на яке посилається скаржник, прийняте після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 16.01.2019 у даній справі. Разом з тим, за приписами ч.5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Рішення від 26.03.2019 у справі №909/1088/18 не набрало законної сили і в ньому не вказано іншого строку набрання чинності змінами до договору. Відтак рішення у справі №909/1088/18 не впливає на перегляд в апеляційному порядку оскаржуваного рішення від 16.01.2019 у даній справі № 909/829/18

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.

16.01.2018 ТОВ Маланд звернулося до міської ради із заявою про укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, до якої додані техніко-економічні показники нового будівництва торгово-офісного будинку на вул. Надрічній, 1 у м. Івано-Франківську. Згідно з цими показниками загальна площа будівлі становить 4520кв.м (а.с. 84-85).

15.03.2018 Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Фінансове управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ТОВ "Маланд" (замовник) уклали договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №27 (а.с. 27).

Відповідно до п.1.1 договору замовник, що здійснює будівництво торгово-офісного будинку на вул.Надрічній 1, в порядку та на умовах визначених договором бере на себе обов`язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м.Івано-Франківська.

Згідно з п.2.1 замовник зобов`язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.

Розрахунок попереднього розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку №1 до договору. Попередній розмір пайового внеску складає 2 551 766,00грн (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.3 договору замовник сплачує 20% попереднього розміру пайового внеску в сумі 510 353,20грн протягом 30-ти робочих днів з моменту реєстрації договору.

Розрахунок остаточного розміру пайового внеску здійснюється відповідно до остаточного договору, який оформляється після затвердженого в установленому порядку архітектурно-технічного/технічного паспорту та загальної вартості будівництва (п.3.4 договору).

Згідно з п.4.1 договору він набуває чинності з моменту його реєстрації та діє до повного його виконання.

При простроченні платежів, визначених пунктами 3.3, 3.5 договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожен прострочений день (п.5.1 договору).

Відповідно до розрахунку розміру пайового внеску (попереднього), оформленого як додаток до договору №27 від 15.03.2018, розмір пайового внеску становить 2 551 766,00грн (а.с. 28).

Договір №27 про пайову участь зареєстровано 15.03.2018 згідно з Журналом реєстрації договорів та довідок звільнення по фонду соціально-економічного розвитку та інженерно-транспортної інфраструктури міста (а.с. 34-36).

12.06.2018 фінансове управління звернулося до ТОВ Маланд з вимогою від 05.06.2018 №226/16.5-15/18в про сплату попереднього розміру пайового внеску в сумі 510 353,20грн, яка залишена відповідачем без задоволення. (а.с.30,31).

У зв`язку з несплатою відповідачем 510 353,20грн попереднього розміру пайового внеску прокурор заявив до стягнення 38 154,84грн пені та 5 536,98грн 3%річних, які нараховані за період з 02.05.2018 по 10.09.2018 (а.с. 91).

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтею 40 якого встановлено обов`язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.

Згідно з ч. 2 названої статті замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону).

Частиною 5 ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено,що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

За приписами частини 6 ст. 40 цього Закону встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Відповідно до частини 9 вказаної статті істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.

На час виникнення спірних правовідносин діяло і діє на даний час Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, затверджене рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 № 1231-38 (далі- Положення).

Згідно з п. 5.1 Положення в залежності від етапу укладання договору розрахунок пайового внеску може бути:

а) попередній при отриманні технічних умов на приєднання об`єкта будівництва до централізованих систем водопостачання, водовідведення та теплопостачання та містобудівних умов та обмежень;

б) остаточний при введенні об`єкта в експлуатацію (за умови, якщо був зроблений попередній розрахунок);

в) єдиний при введенні об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до пункту 2.10 Положення вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування - величина, яка визначається множенням показника опосередкованої вартості спорудження 1 м. кв. житла/нежитлових будівель та споруд (без урахування ПДВ), що діє на момент складання проекту договору на загальну площу, та доведена Мінрегіонбудом, або визначається на основі нормативів для одиниці створеної потужності, затверджених рішенням міської ради. Вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування не може бути нижчою за загальну кошторисну вартість будівництва об`єкту.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Загальна кошторисна вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування - величина, визначена згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій та повинна мати висновок ДП "Укрдержбудекспертизи", або його філій .

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами , що при укладенні договору № 27 від 15.03.2018 відповідач не надав загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та висновку ДП Укрдержбудекспертизи , у зв`язку з чим сторони визначили у договорі попередній розмір пайового внеску в сумі 2 551 766,00грн на основі встановлених нормативів для одиниці створеної потужності - опосередкованої вартості спорудження 1кв.м об`єкта будівництва в Івано-Франківській області - 8 065,00грн без ПДВ, та виходячи із площі об`єкта будівництва - 4520кв.м, вказаної відповідачем у техніко-економічних показниках нового будівництва, і визначеного пунктом 6.2.1 Положення розміру пайової участі для нежитлових будівель та споруд - 7%.

Отже, попередній розмір пайового внеску визначений договором відповідно до вимог чинного законодавства та Положення, що свідчить про необґрунтованість доводів відповідача щодо порушень закону та Положення при визначенні попереднього розміру пайового внеску.

Пунктом 8.3.1 Положення та пунктом 3.3 договору встановлено, що замовник будівництва сплачує 20% попереднього розміру пайового внеску протягом 30 робочих днів з моменту реєстрації договору.

Пунктом 7.8 Положення визначено, що договір набирає чинності з дня реєстрації у фінансовому управлінні.

Як вбачається з Журналу реєстрації договорів та довідок звільнення по фонду соціально-економічного розвитку та інженерно-транспортної інфраструктури міста договір з ТОВ Маланд про пайову участь зареєстрований у фінансовому управлінні 15.03.2018 за №27.

Згідно з частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак відповідач мав сплатити 20% попереднього розміру внеску у сумі 510 353,20грн до 26.04.2018, проте не сплатив.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою ( штрафом ,пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвочасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення ( ч.3 ст. 549 ЦК України).

За прострочення сплати пайового внеску договором (п.5.1)встановлено сплату замовником суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних від простроченої суми та пені у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен прострочений день.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення сплати 20% попереднього розміру пайового внеску в сумі 510 353,20грн до стягнення заявлено 38 154,84грн пені та 5 536,98грн 3% річних, які нараховані за 132 прострочення за період з 02.05.2018 по 10.09.2018.

Перевіривши розрахунки пені та 3% річних, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про їх правильність і обгрунтованість та відхиляє як безпідставні доводи скаржника про неправильність нарахування пені, оскільки розрахунки здійснені вірно, а саме:

- пеня в сумі 38 154,84грн нарахована у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ від суми боргу 510 353,20грн за кожен день прострочення за період з 02.05.2018 по 10.09.2018 ( з 02.05.2018 по 12.07.2018 облікова ставка НБУ 17% річних, 120% від 17% становить 20,4%, 510 353,20грн (сума боргу) х 20.4%: 365днів х 72 (кількість днів прострочення) =20537,17грн; з 13.07.2018 по 10.09.2018 облікова ставка НБУ 17,5% річних, 120% від 17,5% становить 21%; 510 353,20грн( сума боргу) х 21% : 365днів х 60( кількість днів прострочення) =17617,67 грн; 20537,17 +17617,67 =38154,84грн);

- 3% річних в сумі5 536,98грн нараховані від суми боргу 510 353,20грн за кожен день прострочення за період з 02.05.2018 по 10.09.2018(510 353,20грн( сума боргу) х3% : 365днів х 132( кількість днів прострочення) =5536,98грн).

Відповідач також вказує на неправомірність звернення прокуратури до суду з відповідною позовною заявою та незазначення прокурором у чому полягає порушення інтересів держави та органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції.

Апеляційний суд не погоджується з такими доводами скаржника, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 4 статті 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з частинами 1, 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При цьому поняття "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).

Звертаючись до суду з позовом у даній справі прокурор відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вказав, що підставою для вжиття Івано-Франківською місцевою прокуратурою заходів представницького характеру є факт неналежного здійснення виконавчим комітетом та фінансовим управління виконавчого комітету захисту інтересів територіальної громади у сфері пайової участі забудовників у створенні та розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що проявляється у невжитті всіх можливих та необхідних заходів для виконання відповідачем вимог чинного законодавства в частині стягнення з відповідача як замовника будівництва коштів на сплату пайового внеску. Дана бездіяльність тягне за собою недоотримання місцевим бюджетом коштів, що, у свою чергу, призводить до неможливості належного виконання органом місцевого самоврядування своїх функцій у бюджетній сфері та негативно впливає на фінансування створення і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Спірні правовідносини пов`язані з формуванням місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти пайової участі на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади міста. У спірних правовідносинах інтереси держави та позивача, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються.

Така правова позиція щодо стягнення пайового внеску викладена Верховним Судом у постановах від 19.12.2018 у справі №921/8/18 та від 13.02.2019 у справі №914/225/18 і відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується судом.

Доводи скаржника про помилковість визначення прокурором виконавчого комітету як уповноваженого органу апеляційний суд відхиляє у зв`язку з їх необгрунтованістю, оскільки згідно з пунктом 8.6. Положення при невиконанні умов договору про пайову участь виконавчий комітет та/або фінансове управління має право звертатися в судові органи про стягнення коштів з боржників.

Отже, у даному випадку органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та/або Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

На підставі викладеного апеляційний суд відхиляє доводи скаржника, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 510 353, 20 грн попереднього розміру пайового внеску, 38 154, 84грн пені та 5 536, 98 грн 3% річних законним та обгрунтованим.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення від 16.01.2019 у справі №909/829/18 з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак вказане рішення належить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2019 у справі №909/829/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені статтями 286-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 17.05.2019.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.І. Матущак

Суддя О.Л. Мирутенко