Рішення

від 02.05.2019 по справі 907/634/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.05.2019 м. Ужгород Справа № 907/634/18

Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,

за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні суду справу

за позовом Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області м. Мукачево в інтересах держави в особі:

- Мукачівської міської ради, м. Мукачево (позивач-1)

- Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород (позивач-2)

- Павшинської сільської ради, село Павшино, Закарпатська область (позивач-3)

- Кольчинської селищної ради, село Кольчино, Закарпатська область (позивач-4)

до Мукачівського міського комунального підприємства Мукачівводоканал , м. Мукачево

про відшкодування збитків на суму 6 831 253,41 грн.

представники:

позивача-1 - Ільтьо І.І., представник за довіреністю

позивача-2 - Данч Н.О., представник за довіреністю

позивача-3 - Кізман В.С., представник за довіреністю

позивача-4 - Порохнавець П.І., представник за довіреністю

прокуратури - Валько Д.В., прокурор відділу прокуратури Закарпатської області

відповідача - Усов А.О., представник за дорученням

Прокурор звернувся до суду із вказаними вимогами, оскільки відповідач як суб»єкт спеціального водокористування після закінчення дії дозволів на спеціальне водокористування - у період з 22.03.16 по 28.05.17 (день проведення перевірки) -самовільно здійснював забір прісної води з підземних джерел водопостачання на території м. Мукачево (в т.ч. по водозаборах: Центральний - 1664,62 тис. кбм, Росвигово - 911,16 тис. кбм, І.Франка - 147,19 тис. кбм, Окружна - 522,71 тис. кбм, Севастопольський - 635,34 тис. кбм, Чернишевського - 724,64 тис. кбм), на території Павшинської сільської ради по водозабору Ключарки - 515,79 тис. кбм та на території Кольчинської сільської ради по водозабору Кольчинський - 3586,32 тис. кбм, що було встановлено перевіркою Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.

За результатами перевірки у зв`язку з наведеними порушеннями відповідача згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів розраховано загальну суму завданих збитків - 6831253,41 грн., яка не сплачена в порядку досудового врегулювання на вимогу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, та є предметом спору у даній справі.

Представники позивачів та прокуратури у ході судового розгляду наполягають на стягненні зазначених збитків на користь Мукачівської міської ради, Павшинської сільської ради та Кольчинської селищної ради відповідно на суми - 3613148,11 грн., 404637,23 грн. та 2813468,04 грн., посилаючись на обґрунтованість позовних вимог долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач письмовим відзивом на позов та його представник усними поясненнями у ході судового розгляду, не заперечуючи фактичних обставин справи щодо самовільного забору води підприємством у спіоний період, заперечує проти позову. Посилається при цьому, зокрема, на те, що як комунальне підприємство, одним з основних видів діяльності якого є забір, очищення та постачання води, не могло через невидачу йому дозволу на спеціальне водокористування зупинити свою діяльність з постачання води населенню, закладам освіти, медицини, бюджетним організаціями, та на те, що підприємством завчасно, до закінчення строку дії дозволів на спеціальне водокористування було розпочато заходи по отриманню дозволів, які, однак, в силу різних причин були надані лише 22.12.2017р.

Вважає, що у період часу з 22.03.2016р. (з моменту закінчення терміну дії попередніх дозволів) і до 22.12.2017р. (моменту видачі нових дозволів) використання водних ресурсів підприємством відповідача здійснювалося на підставі принципу мовчазної згоди, що не охоплює поняття самовільного використання . Посилається при цьому на приписи Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010р. № 77 Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди , якими встановлено, що у разі ненадання у визначений законом строк суб`єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду пояснення представників прокуратури, позивачів, відповідача, керуючись законом, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується ніким із учасників процесу, що відповідач є спеціальним водокористувачем, який, однак, з 22.03.16 по 28.05.17 без дозволу на спеціальне водокористування здійснював забір прісної води з підземних джерел водопостачання води по зазначених вище водозаборах на території Мукачівської міської, Павшинської сільської та Кольчинської селищної рад та використав таким чином 8707,78 тис. кбм води, в т.ч. по водозаборах: Центральний - 1664,62 тис. кбм води, Росвигово - 911,16 тис. бм, І.Франка - 147,19 тис. кбм, Окружна - 522,71 тис. кбм, Севастопольський - 635,34 тис. кбм, Чернишевського - 724,64 тис. кбм), по водозабору Ключарки на території Павшинської сільської ради - 515,79 тис. кбм та по водозабору Кольчинський на території Кольчинської сільської ради - 3586,32 тис. кбм води.

Наведене встановлено фахівцями Держекоінспекції при здійсненій 18-30.08.17 перевірці відповідачем дотримання природоохоронного законодавства, про що складено відповідний акт.

Позивач-2 - Держекоінспекція - на підставі зазначеного акту та згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованої в Мінюсті України 14.08.2009р. за № 767/1678 з наступними змінами (далі - Методика ) здійснив розрахунок розміру збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання відповідачем водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), який затверджено начальником позивача-2, та за змістом якого загальна сума збитків становить 6831253,41 грн., в т.ч. по водозаборах на території Мукачівської міської ради - на суму 3613148,11 грн., Павшинської сільської ради - на суму 404637,23 грн. та Кольчинської селищної ради - 2813468,04 грн.

Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення зазначених сум на користь позивачів-1, 3, 4, оскільки відповідач не сплатив їх на вимогу пред`явлену позивачем-2 у порядку досудового врегулювання.

Як вбачається з наведеного спірні відносини сторін у даній справі стосуються використання підземних вод, які відповідно до ст.ст. З, 5 Водного кодексу України належать до державного водного фонду України та відносяться до об`єктів загальнодержавного значення, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр. Отже, прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, вирішуючи питання їх використання, належить керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Так, за приписами ст.ст. 19, 42, 48, 49 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, державними органами охорони навколишнього природного середовища, до яких віднесено позивача-2 у даній справі; водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, зокрема, відповідач у справі; спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу.

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища також передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтями 149, 151 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Статтями 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим законом та іншим законодавством дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Аналогічно врегульовано питання відповідальності за порушення водного законодавства та законодавства про надра. Так, приписами ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства, зокрема, недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; приписами ст. 65 Кодексу України про надра встановлено, що порушення законодавства про надра, зокрема, самовільне користування надрами, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Аналізуючи фактичні обставини даної справи, суд дійшов висновку про порушення відповідачем наведених приписів водного законодавства та законодавства про надра при використанні у господарській діяльності природних ресурсів - підземних прісних вод - у порядку спеціального природокористування, оскільки таке у період з 22.03.16 по 28.05.17 здійснювалося за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Зазначені обставини не заперечуються у ході судового розгляду відповідачем.

Відшкодування збитків завданих внаслідок порушень водного законодавства (ст.111 Водного кодексу України) та завданих внаслідок порушень законодавства про надра (ст. 67 Кодексу України про надра) підприємствами, установами, організаціями і громадянами України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи здійснюється в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Методика, на яку посилається позивач та яка розроблена відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних відносин, відповідно до її п.1.2 встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Ця Методика, згідно її п.п. 1.3, 1.4 встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами та застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Відповідно до розділу ІХ Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), здійснюється за формулою Зсам = 5 Ч W Ч Тар (грн.), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3. При цьому фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення з відповідача завданої шкоди, дійшов висновку про їх правильність, а відтак - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При цьому суд не приймає заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що ним завчасно були розпочаті заходи з отримання дозволів на спеціальне водокористування та на використання водних ресурсів у період з 22.03.2016р. (з моменту закінчення терміну дії попередніх дозволів) і до 22.12.2017р. (моменту видачі нових дозволів) на підставі принципу мовчазної згоди.

Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» - принцип мовчазної згоди це принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011р. «Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами» встановлено, що для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно- промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

З долучених до матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що належний пакет документів для одержання дозволів на спеціальне водокористування відповідач надіслав не завчасно, а лише після спливу терміну дії попередніх дозволів - 25.03.16, тобто відповідач, відправивши необхідні документи для отримання спеціальних дозволів тоді, коли вже здійснював самовільний забір води, за змістом наведених норм чинного законодавства не може посилатися на принцип мовчазної згоди.

Крім того, суд приймає до уваги, що 11.10.16 Державною службою геології та надр України відповідачу відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами через наявність у нього боргу із сплати загальнодержавних податків та зборів станом на останній звітній період,

За наведених обставин сам по собі факт, що відповідач є комунальним підприємством, одним з основних видів діяльності якого є забір та постачання води населенню, бюджетним установам, не звільняє відповідача від відповідальності за самовільне без наявності спеціальних дозволів користування надрами.

За змістом ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд справи судом належить відшкодувати прокуратурі Закарпатської області за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

суд ухвалив:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Мукачівського міського комунального підприємства Мукачівводоканал (89600 м. Мукачево, пл. Кирила і Мефодія, 7, код ЄДРПОУ 03344556) на користь:

- Мукачівської міської ради (89600 м. Мукачево, пл. Духновича, 2, код ЄДРПОУ 38625180) - у відшкодування збитків суму 3613148,11 грн.;

- Павшинської сільської ради (89627 с. Павшино, Закарпатська область, вул. Лесі Українки, 89, код ЄДРПОУ 20440965) - у відшкодування збитків 404637,23 грн.

- Кольчинської селищної ради (89636 смт. Кольчино, Закарпатська область, вул. Корятовича, 13, код ЄДРПОУ 04350524) - у відшкодування збитків 2813468,04 грн.

- прокуратури Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а, код ЄДРПОУ 02909967) - у відшкодування судового збору 102468,80 грн.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 20.05.19.

Суддя Ушак І.Г.