Рішення

від 17.05.2019 по справі 906/161/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/161/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Партика О.В., адвокат - ордер серія ЛВ №154081 від 18.04.2019, свідоцтво серія ЛВ №001294 від 11.01.2019 про право на заняття адвокатською діяльністю;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Поточняка Романа Романовича ( м.Дрогобич, Львівська область )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг Машинері" (м.Київ)

про зобов`язання повернення речей.

Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції з Господарським судом Львівської області.

Фізична особа-підприємець Поточняк Роман Романович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг Машинері" про зобов`язання повернення речей, переданих на зберігання за договором №12 від 03.11.2017 про надання послуг відповідального зберігання, а саме:

- шини "Goodyear" 29.5-25 у кількості 4 шт;

- шини "Goodyear" 26.5-25 у кількості 6 шт;

- шини "Goodyear" 18.00-33 у кількості 6 шт;

- шини "Goodyear" 18.00-25 у кількості 1 шт;

- шини "Goodyear" 23.5-25 у кількості 4 шт;

- шини "Goodyear" 16.9-24 у кількості 4 шт;

- шини "Goodyear" 17.5-25 у кількості 1 шт;

- шини "Taurus" 30.5-32 у кількості 3 шт;

- шини "Goodyear" 18.00-33 у кількості 1 шт;

- шини "Goodyear" 21.00-35 у кількості 4 шт.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.03.2019, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 28.03.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.03.2019 відкладено підготовче засідання на 18.04.2019.

На адресу Господарського суду Житомирської області 15.04.2019 від позивача надійшла заява від 12.04.2019, відповідно до якої позивач уточнив позовні вимоги та просить зобов`язати ТОВ "МайнінгМашинері" повернути ФОП Поточняк Роману Романовичу речі, передані на зберігання за договором від 03.11.2017р про надання послуг відповідального зберігання, а саме:

- шини "Goodyear" 29.5-25 у кількості 4 шт;

- шини "Goodyear" 26.5-25 у кількості 6 шт;

- шини "Goodyear" 18.00-33 у кількості 6 шт;

- шини "Goodyear" 18.00-25 у кількості 4 шт;

- шини "Goodyear" 23.5-25 у кількості 1 шт;

- шини "Goodyear" 16.9-24 у кількості 4 шт;

- шини "Goodyear" 17.5-25 у кількості 1 шт;

- шини "Taurus" 30.5-32 у кількості 3 шт;

- шини "Goodyear" 18.00-33 у кількості 1 шт;

- шини "Goodyear" 21.00-35 у кількості 1 шт.

Враховуючи передбачене ст.46 ГПК України право позивача на зміну предмета позову, подана позивачем уточнена позовна заява від 12.04.2019, судом 18.04.2019 прийнята до розгляду та вирішено здійснювати розгляд справи з урахуванням поданих змін. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.04.2019 також закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.05.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 17.05.2019 позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 17.05.2019 не направив, вимоги ухвал суду від 06.03.2019, 28.03.2019 не виконав, письмового відзиву на позов не подав. Про призначення справи до розгляду по суті на 17.05.2019 відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 1000230788794 (а.с.108).

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

З огляду на належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи зважаючи, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась, а відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів не скористався, господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2017 між Фізичною особою-підприємцем Поточняк Романом Романовичем (поклажодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майнінг Машинері" (зберігач/відповідач) укладено договір про надання послуг відповідального зберігання №12 (далі - договір) (а.с.14-15).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором зберігання, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.936 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності поклажодавця (далі - товар).

Відповідно до пункту 1.2 договору, згідно даного договору товаром є: Автомобільні шини.

Зберігач здійснює зберігання товару за наступною адресою: 10029, м. Житомир, вулиця Корольова,150-А (пункт 1.3 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони домовились, що передача товару на відповідальне зберігання здійснюється за товарно-транспортною накладною та актом приймання-передачі товару, який є додатком до такої накладної.

Згідно п.3.3 договору, кількість і вартість (заставна) товару, який передається на відповідальне зберігання, зазначається в актах приймання-передачі.

Відповідно до пункту 2.1.4 договору, зберігач зобов`язаний у випадку припинення дії цього договору за вимогою поклажодавця повернути останньому весь товар зі зберігання.

Пунктом 9.1 договору сторони погодили, договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 03.11.2018 року, але у всякому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Договір підписано представниками сторін та скріплені їх печатками.

Позивач посилається на те, що на виконання умов договору зберігання №12 від 03.11.2017, ним було передано відповідачу автомобільні шини: "Goodyear" 29.5-25 у кількості 4 шт; "Goodyear" 26.5-25 у кількості 6 шт; "Goodyear" 18.00-33 у кількості 6 шт; "Goodyear" 18.00-25 у кількості 4 шт; "Goodyear" 23.5-25 у кількості 1 шт; "Goodyear" 16.9-24 у кількості 4 шт; "Goodyear" 17.5-25 у кількості 1 шт; "Taurus" 30.5-32 у кількості 3 шт; "Goodyear" 18.00-33 у кількості 1 шт, Goodyear" 21.00-35 у кількості 1 шт.

На підтвердження передання відповідачу товару за договором зберігання №12 від 03.11.2017, позивач надав до матеріалів справи накладну №1 від 03.11.2017, акт №1 приймання-передачі автомобільних шин на зберігання від 03.11.2017 та видаткову накладну на зберігання №10 від 05.04.2018 (а.с.20,19,21).

Згідно поданих до справи доказів, позивачем на виконання умов договору про надання послуг відповідального зберігання №12 від 03.11.2017 проводилась оплата послуг зберігання, що підтверджується платіжним дорученням №17 від 30.10.2018, в якому призначення платежу вказано: "за зберігання автомобільних шин згідно договору №12 від 03.11.2017" (а.с.22).

Як уже зазначалось, пунктом 3.1 договору сторони домовились, що передача товару на відповідальне зберігання здійснюється за товарно-транспортною накладною та актом приймання-передачі товару, який є додатком до такої накладної.

Отже, за змістом погоджених сторонами умов, підставою передачі позивачем та прийняття відповідачем на відповідальне зберігання товару є товарно-транспортна накладна та акт приймання-передачі товару.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору та в період його дії, позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання автомобільні шини: "Goodyear" 29.5-25 у кількості 4 шт; "Goodyear" 26.5-25 у кількості 6 шт; "Goodyear" 18.00-33 у кількості 6 шт; "Goodyear" 18.00-25 у кількості 4 шт; "Goodyear" 23.5-25 у кількості 1 шт; "Goodyear" 16.9-24 у кількості 4 шт; "Goodyear" 17.5-25 у кількості 1 шт; "Taurus" 30.5-32 у кількості 3 шт; "Goodyear" 18.00-33 у кількості 1 шт, що підтверджується складеними та підписаними сторонами накладною №1 від 03.11.2017 та актом №1 приймання-передачі автомобільних шин на зберігання від 03.11.2017 (а.с.19, 20).

Водночас як уже зазначалось, передачу відповідачу на зберігання шин "Goodyear" 21.00-35 у кількості 1 шт, вартістю 78000,00грн, позивач підтверджує видатковою накладною на зберігання №10 від 05.04.2018 (а.с.87).

З поданої позивачем видаткової накладної на зберігання №10 від 05.04.2018 вбачається, що постачальником товару зазначено ФОП Поточняк Р.Р., а покупцем - ТОВ "Майнінг Машинері" (а.с.87). При цьому, в накладній відсутнє по-перше, посилання на договір про надання послуг відповідального зберігання №12 від 03.11.2017, як підставу одержання товару; по-друге, відсутні прізвище, посада особи, яка цей товар отримала на зберігання від імені ТОВ "Майнінг Машинері".

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р (далі-Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно п.2.2 вказаного Положення, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відповідно до п.п.2.4 та 2.5 зазначеного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

У відповідності з п.2.15 Положення, первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Положення щодо обов`язкових реквізитів первинного документа зазначені і в ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зокрема, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуванням вищезазначених норм Закону та Положення, первинні документи мають обов`язково містити особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. При цьому, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Як встановлено судом, у наданій позивачем видатковій накладної на зберігання №10 від 05.04.2018 на суму 78000,00грн наявний підпис особи про отримання товару. Однак наявність такого підпису у вказаній накладній не дає можливості суду встановити кому саме цей підпис належить, оскільки в графі "Отримав" не зазначено відомостей про посаду і прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції зі сторони одержувача. Довіреності на підтвердження повноважень щодо одержання відповідачем від позивача товарно-матеріальних цінностей за вказаною накладеною матеріали справи також не містять.

За таких обставин, видаткова накладна на зберігання №10 від 05.04.2018 щодо товару - шин "Goodyear" 21.00-35 на суму 78000,00грн не відповідає обов`язковим вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", дотримання яких належним чином фіксує факт здійснення господарської операції між сторонами, а тому дана накладна не може вважатись належним доказом передачі позивачем відповідачу товару - шин "Goodyear" 21.00-35 в кількості 1 шт, вартістю 78000,00грн за договором про надання послуг відповідального зберігання №12 від 03.11.2017 та прийняття його останнім. До того ж, позивачем не надано акту приймання-передачі на зберігання відповідачу товару - шин "Goodyear" 21.00-35 у кількості 1 шт, загальною вартістю 78000,00грн, як це було узгоджено сторонами в п.3.1 договору про надання послуг відповідального зберігання №12.

Частиною 1 статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за поданими до справи доказами, позивачем не доведено факт передачі відповідачу на зберігання товару - шин "Goodyear" 21.00-35 у кількості 1 шт, загальною вартістю 78000,00грн на виконання умов договору про надання послуг відповідального зберігання №12 від 03.11.2017.

З огляду на встановлені вище обставини та досліджені докази, позивачем доведено факт передачі відповідачу на відповідальне зберігання автомобільних шин, а саме: "Goodyear" 29.5-25 у кількості 4 шт; "Goodyear" 26.5-25 у кількості 6 шт; "Goodyear" 18.00-33 у кількості 6 шт; "Goodyear" 18.00-25 у кількості 4 шт; "Goodyear" 23.5-25 у кількості 1 шт; "Goodyear" 16.9-24 у кількості 4 шт; "Goodyear" 17.5-25 у кількості 1 шт; "Taurus" 30.5-32 у кількості 3 шт; "Goodyear" 18.00-33 у кількості 1 шт згідно з накладною №1 від 03.11.2017 та актом №1 приймання-передачі автомобільних шин на зберігання від 03.11.2017.

Пунктом 2.1.4 договору сторони погодили, що зберігач зобов`язаний у випадку припинення дії цього договору за вимогою поклажодавця повернути останньому весь товар зі зберігання.

За приписами статті 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Матеріали справи свідчать про те, що 29.10.2018 позивач направив на адресу відповідача вимогу від 22.10.2018 про повернення речей переданих за договором про надання послуг відповідального зберігання від 03.11.2017 протягом 10 календарних днів з дня отримання даної вимоги (а.с.23, докази надіслання - а.с.24-25).

Таким чином, відповідно до умов договору про надання послуг відповідального зберігання №12 від 03.11.2017 та положень ст.953 ЦК України, відповідач зобов`язаний був повернути отриманий позивачу товар у строк до 12.11.2018. Однак, зазначену вимогу відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Отже, звернення позивача до відповідача з вимогою від 22.10.2018 про повернення речей переданих за договором про надання послуг відповідального зберігання від 03.11.2017 речей, є підставою виникнення у відповідача, як зберігача, зобов`язання повернути передані речі.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч.1 ст.937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. При цьому, письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно ч.1 ст.943 ЦК України, зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто.

Відповідно до ч.1 ст.949 ЦК України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно ч.2 ст.938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Станом на час розгляду справи, відповідач своїх зобов`язань щодо повернення позивачу, за його вимогою, речей переданих на зберігання за накладною №1 від 03.11.2017 та актом №1 приймання-передачі автомобільних шин на зберігання від 03.11.2017, не виконав.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про зобов`язання повернення відповідачем речей, переданих на зберігання за договором від 03.11.2017р про надання послуг відповідального зберігання, а саме шин: "Goodyear" 29.5-25 у кількості 4 шт; "Goodyear" 26.5-25 у кількості 6 шт; "Goodyear" 18.00-33 у кількості 6 шт; "Goodyear" 18.00-25 у кількості 4 шт; "Goodyear" 23.5-25 у кількості 1 шт; "Goodyear" 16.9-24 у кількості 4 шт; "Goodyear" 17.5-25 у кількості 1 шт; "Taurus" 30.5-32 у кількості 3 шт; "Goodyear" 18.00-33 у кількості 1 шт є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо зобов`язання повернення відповідачем шин "Goodyear" 21.00-35 у кількості 1 шт, вартістю 78000,00грн необґрунтовані, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Майнінг Машинері" (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 38866523) повернути Фізичній особі-підприємцю Поточняк Роману Романовичу ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) речі, передані на зберігання за договором від 03.11.2017р про надання послуг відповідального зберігання, а саме:

- шини "Goodyear" 29.5-25 у кількості 4 шт;

- шини "Goodyear" 26.5-25 у кількості 6 шт;

- шини "Goodyear" 18.00-33 у кількості 6 шт;

- шини "Goodyear" 18.00-25 у кількості 4 шт;

- шини "Goodyear" 23.5-25 у кількості 1 шт;

- шини "Goodyear" 16.9-24 у кількості 4 шт;

- шини "Goodyear" 17.5-25 у кількості 1 шт;

- шини "Taurus" 30.5-32 у кількості 3 шт;

- шини "Goodyear" 18.00-33 у кількості 1 шт.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг Машинері" (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 38866523) на користь Фізичної особи-підприємця Поточняка Романа Романовича ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ):

- 10365,00грн витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.05.19

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2 - позивачу (рек. з пов.),

3-6 - відповідачу (рек. з пов.):

- АДРЕСА_1 ;

- АДРЕСА_2 ;

- 10029 , м .Житомир, вул.Корольова, 150-А;

- 10029,м.Житомир, проспект Незалежності, 55-А.